Справа №571/695/23
Провадження № 1-кп/571/45/2024
16 січня 2024 року смт. Рокитне
Рокитнівський районний суд Рівненської області
у складі судді ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
потерпілих ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження № 12023181190000141 від 21.04.2023 про обвинувачення:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки та жительки АДРЕСА_1 , громадянки України, з повною середньою освітою, не працюючої, одруженої, раніше не судимої,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 28, ч. 2 ст. 342 КК України,
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки та жительки АДРЕСА_1 , громадянки України, з базовою середньою освітою, не працюючої, розлученої, раніше не судимої,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 28, ч. 2 ст. 342 КК України,
Згідно з обвинувальним актом 14 березня 2023 року приблизно о 15 год. 30 хв. ОСОБА_4 , без попередньої змови групи осіб із ОСОБА_5 , перебуваючи біля річки Льва, що поблизу с. Томашгород, Сарненського району Рівненської області, діючи умисно та усвідомлюючи неправомірність і суспільну небезпечність своїх дій, з метою вчинення опору працівникам поліції під час виконання ними службових обов'язків, а саме начальнику СКП ВП № 2 Сарненського РВП ГУНП в Рівненській області капітану поліції ОСОБА_6 , оперуповноваженому СКП ВП № 2 Сарненського РВП ГУНП в Рівненській області старшому лейтенанту поліції ОСОБА_7 , старшому інспектору роти поліції особливого призначення капітану поліції ОСОБА_8 та поліцейському роти поліції особливого призначення ОСОБА_9 , дії яких були спрямовані на збереженим речових доказів за фактом незаконного видобутку бурштину - сирцю: квадроцикла марки «Honda», червоного кольору без реєстраційного номеру та мотопомпи кустарного виробництва на базі двигуна «Mercedes-Benz», яка була прикріплена до нього, вилучені слідчим СВ ВП № 2 ОСОБА_10 під час огляду місця події на території урочища «Трясне», що на відстані приблизно 8,5 км від с. Томашгород, здійснила активний опір вказаним вище працівникам Національної поліції України, а саме: за рахунок кількісної та фізичної переваги групи правопорушників, які оточили та перешкоджали працівникам поліції доставити вище вказане майно до ВП №2 Сарненського РВП ГУНП в Рівненській області, підійшла до квадроцикла, на якому сидів ОСОБА_6 та, вхопивши руками за верхній одяг ОСОБА_6 , стягнула його з квадроцикла, що призвело до його падіння на землю під час руху квадроцикла. Продовжуючи свої дії почала відштовхувати ОСОБА_7 , який намагався перешкодити ОСОБА_11 здійснити рух на квадроциклі, при цьому тримаючи в правій руці, невстановлений досудовим розслідуванням предмет, зовні схожий на ніж, розмахувала ним перед обличчям ОСОБА_7 та словесно погрожувала фізичною розправою.
Безпосередньо ОСОБА_5 , в цей же час та за тих же обставин, 14 березня 2023 року о 15 годині 30 хвилин, без попередньої змови групи осіб, спільно з ОСОБА_4 , підійшла до квадроцикла з мотопомпою та ставши на нього з правої сторони долонями обох рух нанесла удари по тілу о/у СКП ВП №2 Сарненського РВП ГУНП в Рівненській області ОСОБА_7 , відштовхувала його від квадроцикла. В результаті вказаних протиправних дій ОСОБА_5 , за рахунок кількісної та фізичної переваги, невстановлені досудовим розслідуванням особи, забрали квадроцикл, якого відштовхали в напрямку населеного пункту. Після чого, продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_5 підійшла до автомобіля працівників РПОП, до якого була під'єднана мотопомпа, та почала шарпати за верхній одяг поліцейського РПОП ОСОБА_12 , який перебував з автоматичною зброєю, намагаючись відштовхнути його від транспортного засобу, схопила за автоматичну зброю, яка була при ньому, чим відволікла працівників поліції, що в подальшому дозволило іншим особам від'єднати мотопомпу від автомобіля працівників РПОП та відтягнути до річки.
В результаті вказаних протиправних дій, працівники поліції змушені були залишити вказане місце та не змогли вилучити знаряддя вчинення злочину.
Потерпілими внаслідок кримінально-протиправного діяння визнано ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .
Під час досудового розслідування між потерплими ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та обвинуваченими ОСОБА_5 та ОСОБА_4 ( з кожною окремо) 28 квітня 2023 року укладено угоди про примирення.
Згідно з угодами обидва потерпілі досягли примирення з обвинуваченими ОСОБА_5 та ОСОБА_4 .
Сторонами узгоджено, що при затвердженні угод ОСОБА_5 та ОСОБА_4 за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 28, ч. 2 ст. 342 КК України буде призначено узгоджене сторонами покарання у виді обмеження волі строком на 1 рік, з застосуванням положень ст. 75 КК України та покладенням обов'язків, передбачених п.п.1.2ч. 1 ст. 76 КК України строком на 2 роки. З вказаним покаранням сторони угоди погодились. В угоді прописані наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК України, а також наслідки невиконання угоди. Істотними обставинами для укладення угоди сторонами визначено щире каяття ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , активне сприяння розкриттю злочину. Шкоди кримінальним правопорушенням потерпілим не завдано.
За таких обставин, суд розглянув справу відповідно до положень 474 КПК України.
Розглядаючи в порядку п.1 ч.3 ст.314 КПК України питання про можливість затвердження даної угоди про примирення, суд виходить з наступного.
Відповідно до положень ст. 468 КПК України, у кримінальному провадженні можуть бути укладені угоди про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.
Згідно з ст. 469 КПК України, угода про примирення може бути укладена за ініціативою потерплого, підозрюваного або обвинуваченого. Домовленості угоди про примирення можуть проводитися самостійно потерпілим і підозрюваним чи обвинуваченим, їхніми захисником і представником або за допомогою іншої особи, погодженої сторонами (крім слідчого, прокурора, судді).
Відповідно до ч. 3 ст. 469 КПК України, угода про примирення може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
Згідно даної угоди потерпілі ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та обвинувачені ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , примирившись, дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинувачених за ч. 1 ст. 28, ч.2 ст. 342 КК України.
Дії ОСОБА_4 кваліфіковані ч. 1 ст. 28, ч. 2 ст. 342 КК України, як активний опір працівникам правоохоронного органу під час виконання ними своїх службових обов'язків, без попередньої змови групи осіб.
Дії ОСОБА_5 також кваліфіковані за ч. 1 ст. 28, ч. 2 ст. 342 КК України - активний опір працівникам правоохоронного органу під час виконання ними своїх службових обов'язків, без попередньої змови групи осіб.
Вчинені ОСОБА_4 та ОСОБА_5 злочини, відповідно до ст. 12 КК України є нетяжкими. Відповідно, між потерпілими та обвинуваченими може бути укладено угоди про примирення.
Сторони угоди угодили між собою істотні для даного кримінального провадження обставин, та узгодили покарання, яке повинні понести обвинувачені ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , а саме у виді обмеження волі строком на 1рік та звільненням від відбування покарання строком на 2 роки з покладенням обов'язків, передбачених п.п.1,2 ч. 1 ст. 76 КПК України.
Прокурор в судовому засіданні зазначив, що при укладенні даної угоди не порушені права потерпілих та обвинувачених, тому не заперечував проти затвердження угоди про примирення і призначення обвинуваченим узгодженої в угоді міри покарання.
Потерпілі ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , в судовому засіданні, кожен окремо, підтвердили, що угода про примирення укладена добровільно, їм цілком розумілі наслідки затвердження угоди про примирення, передбачені ч. 1 ст. 473 КПК України, а також наслідки невиконання угоди, передбачені ст. 476 КПК України та просили суд укладену угоду про примирення між ними та обвинуваченими затвердити.
Обвинувачені, як ОСОБА_4 , так і ОСОБА_5 підтвердили, що вони розуміють суть обвинувачення, кожна з них свою вину визнає, погоджуються із мірою покарання, а також, визначеними у пунктах 1-2 ч. 1 ст. 76 КК України обов'язками, які будуть застосовані до них у разі затвердження угоди судом. Наслідки укладання та затвердження угоди про примирення та наслідки невиконання угоди кожній з них зрозумілі, просили угоду про примирення затвердити.
Заслухавши думку прокурора, потерпілих, обвинувачених, перевіривши угоду про примирення на відповідність вимогам КПК України, суд встановив, що умови укладеної угоди не суперечать вимогам КПК України. Узгоджені сторонами вид та міра покарання відповідають загальним засадам призначення покарання, визначеним ст. 65 КК України.
При цьому, судом встановлено, що обвинувачені повністю розуміють права, визначені п. 1 ч. 5 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди та наслідки її невиконання, характер обвинувачення, вид та міру покарання.
Також, судом встановлено, що потерпілі розуміють наслідки укладення та затвердження даної угоди, а також наслідки її невиконання.
Укладені угоди між сторонами є добровільними, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Обвинувачені в судовому засіданні погодилися на призначення узгодженої сторонами міри та виду покарання.
Підстав для відмови в затвердженні угоди судом не встановлено.
Виходячи з вищевикладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про примирення між потерпілими ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та обвинуваченими ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та призначення узгодженої сторонами міри покарання.
Процесуальні витрати та речові докази у кримінальному провадженні відсутні.
Цивільний позов у справі не заявлено.
Запобіжний захід не обирався.
Речові докази відстуні.
На підставі викладеного, керуючись ст.314,468,471,473-476 КПК України, суд-,
Затвердити угоду про примирення, укладену від 28 квітня 2023 року між потерпілими ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та обвинуваченою ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №12023181190000141 від 21.04.2023.
Визнати ОСОБА_4 винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого. 1 ст. 28, ч.2 ст. 342 КК України та призначити узгоджене стронами угоди покарання у виді обмеження волі строком на 1 рік.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком два роки та з покладенням обов'язків, передбачених п.п.1,2 ч.1 ст.76 КК України: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Затвердити угоду про примирення, укладену від 28 квітня 2023 року між потерпілими ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та обвинуваченою ОСОБА_5 у кримінальному провадженні №12023181190000141 від 21.04.2023.
Визнати ОСОБА_5 винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого. ч.1 ст. 28, ч.2 ст. 342 КК України та призначити узгоджене стронами угоди покарання у виді обмеження волі строком на 1 рік.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком два роки та з покладенням обов'язків, передбачених п.п.1,2 ч.1 ст.76 КК України: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Процесуальні витрати відсутні. Цивільний позов не заявлений.
Запобіжний захід до набрання вироком законної сили до обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не застосовувати.
Речові докази: три DVD диски для лазерних систем зчитування залишити при матеріалах справи.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Рівненського апеляційного суду протягом 30 днів з дня проголошення.
Суддя: