12 січня 2024 року
м. Київ
cправа № 910/3268/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Губенко Н.М. - головуючий, Вронська Г.О., Студенець В.І.,
розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"
на ухвалу Північного апеляційного господарського суду
у складі колегії суддів: Коробенко Г.П., Козир Т.П., Кравчук Г.А.
від 04.10.2023
за позовом Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"
до Акціонерного товариства "Банк Альянс"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Юнайтед Енерджі"
про стягнення 1 717 000 000,00 грн
та позовом третьої особи із самостійними вимогами щодо предмета спору Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнайтед Енерджі"
до Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго", Акціонерного товариства "Банк Альянс"
про визнання банківської гарантії такою, що не підлягає виконанню.
1. Хід розгляду справи
Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства "Банк Альянс" про стягнення 1 717 000 000,00 грн.
Товариством з обмеженою відповідальністю "Юнайтед Енерджі" подано позов третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору, в якому третя особа просить суд визнати такою, що не підлягає виконанню банківську гарантію № 11122-21/1 від 07.09.2021, видану Акціонерним товариством "Банк Альянс".
Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.12.2022 у справі № 910/3268/22 позов Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" задоволено частково. Стягнуто з Акціонерного товариства "Банк Альянс" на користь Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" грошові кошти у розмірі 1 113 577 821,21 грн та судовий збір у розмірі 563 177,23 грн. В іншій частині позову відмовлено. Відмовлено у задоволенні позову третьої особи із самостійними вимогами щодо предмета спору - Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнайтед Енерджі" до Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" та Акціонерного товариства "Банк Альянс" про визнання банківської гарантії такою, що не підлягає виконанню. Скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.07.2022 у даній справі.
Не погодившись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, Акціонерне товариство "Банк Альянс" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 15.12.2022 у справі № 910/3268/22 повністю і прийняти нове рішення про відмову у задоволенні первісного позову та задоволення позову третьої особи з самостійними вимогами.
Також не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Юнайтед Енерджі" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 15.12.2022 у справі № 910/3268/22 в частині відмови у задоволенні позову третьої особи з самостійними вимогами та ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення позову третьої особи з самостійними вимогами.
Під час здійснення апеляційного розгляду справи, Приватним акціонерним товариством "Національна енергетична компанія "Укренерго" подано до Північного апеляційного господарського суду заяву про забезпечення позову (надалі - Заява), в якій заявник просить застосувати заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та грошові кошти, що належать Акціонерному товариству "Банк Альянс" із забороною вчиняти дії по відчуженню у розмірі 1 113 577 821,21 грн.
Вказана Заява обґрунтована тим, що:
- враховуючи тривалість судового провадження у даній справі більше ніж півтора року, постійного відкладення розгляду справи на місяць і більше, подання завідомо необґрунтованих клопотань відповідачем та нез'явлення останнього в судові засідання, часткового виконання грошових зобов'язань Акціонерним товариством "Банк Альянс" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Юнайтед Енерджі", заявник вважає, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до неналежного здійснення господарської діяльності позивача на організованих сегментах ринку електричної енергії та відсутності можливості своєчасного виконання умов договорів з іншими учасниками ринку;
- до того ж, невжиття заявлених позивачем заходів забезпечення позову істотно ускладнить виконання рішення суду у даній справі та ефективний захист прав та інтересів позивача, оскільки позивач фактично не зможе стягнути задоволену суму за рішенням Господарського суду міста Києва від 15.12.2022 у даній справі, що спричинить фінансову нестабільність на ринку електричної енергії, а заявлені заходи мають на меті запобігти невиправданому порушенню прав та інтересів позивача та не призведуть до невиправданого обмеження прав відповідача чи інших осіб;
- є обґрунтовані підстави стверджувати про існування обставин щодо унеможливлення ефективного захисту або поновлення порушених прав позивача, як учасника ринку електричної енергії, оскільки підприємство фактично буде позбавлене можливості здійснення господарської діяльності на енергетичному ринку, що призведе, зокрема, до неможливості виконання останнім своїх договірних зобов'язань перед третіми особами та заподіяння заявнику збитків у вигляді нарахування та стягнення штрафних та фінансових санкцій третіми особами.
2. Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.10.2023 у справі № 910/3268/22 відмовлено у задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" про забезпечення позову.
Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що заявником у Заяві не наведено достатніх обґрунтувань та не долучено жодних доказів, які б свідчили про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам заявника до виконання рішення у даній справі, дані про неможливість захисту прав, свобод та інтересів заявника без вжиття таких заходів також не наведені.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги. Узагальнені доводи касаційної скарги. Доводи інших учасників справи
У касаційній скарзі скаржник просить скасувати ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 04.10.2023 у даній справі та задовольнити заяву Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" про забезпечення позову.
Касаційна скарга мотивована тим, що:
- судом не враховано приписів пункту 37 частини 1 статті 1, пункт 4 частини 2 статті 33, пункт 3 частини 3 статті 52, частину 4 статті 67, частину 5 статті 70 Закону України «Про ринок електричної енергії», пункти 1.1.2, 1.7.2, 5.17, 6.1.2, 7.8.1-.7.8.3 Правил ринку щодо оплати рахунків-фактур за договором;
- прийняте судове рішення про відмову у забезпеченні позову спричиняє негативні наслідки для виконання взаємних фінансових вимог та зобов'язань учасників ринку за договорами купівлі-продажу електричної енергії і послуг, що надаються на ринку електричної енергії за рахунок відповідних фінансових гарантій.
- наявна інформація свідчить про системні зловживання учасниками ринку, які полягають у штучному накопиченні заборгованості перед Приватним акціонерним товариством "Національна енергетична компанія "Укренерго" на балансуючому ринку. Створення безнадійної заборгованості на балансуючому ринку у зв'язку із неможливістю використання фінансових гарантій, наданих учасниками ринку, фактично призводить до завдання економічних збитків Приватному акціонерному товариству "Національна енергетична компанія "Укренерго" та неможливості виконання договірних зобов'язань перед іншими учасниками ринку;
- враховуючи тривалість судового провадження у даній справі більше ніж півтора року, постійного відкладення розгляду справи на місяць та більше, подання завідомо необґрунтованих клопотань відповідачем та нез'явлення останнього в судові засідання, часткового виконання грошових зобов'язань Акціонерним товариством "Банк Альянс" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Юнайтед Енерджі", свідчить, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до неналежного здійснення господарської діяльності позивача на організованих сегментах ринку електричної енергії та відсутності можливості своєчасного виконання умов договорів з іншими учасниками ринку;
- невжиття заявлених позивачем заходів забезпечення позову істотно ускладнить виконання рішення суду у даній справі та ефективний захист прав та інтересів позивача, оскільки позивач фактично не зможе стягнути задоволену суму за рішенням Господарського суду міста Києва від 15.12.2022 у справі № 910/3268/22, що спричинить фінансову нестабільність на ринку електричної енергії, а заявлені заходи мають на меті запобігти невиправданому порушенню прав та інтересів позивача та не призведуть до невиправданого обмеження прав відповідача чи інших осіб;
- на переконання скаржника, заявлені заходи відповідають вимогам процесуального законодавства, зокрема, вимогам розумності, обґрунтованості, адекватності, збалансованості інтересів сторін;
- у зв'язку з наведеним, є обґрунтовані підстави стверджувати про існування обставин щодо унеможливлення ефективного захисту або поновлення порушених прав позивача, як учасника ринку електричної енергії, оскільки підприємство фактично буде позбавлене можливості здійснення господарської діяльності на енергетичному ринку, що призведе, зокрема до неможливості виконання останнім своїх договірних зобов'язань перед третіми особами та заподіяння заявнику збитків у вигляді нарахування та стягнення штрафних та фінансових санкцій третіми особами.
У відзиві на касаційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Юнайтед Енерджі" просить залишити без змін ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 18.04.2023 у даній справі, а касаційну скаргу залишити без задоволення, оскільки відповідач не спростував доводів оскаржуваного судового рішення, яке ухвалено з додержанням норм процесуального права.
Відповідач подав відзив на касаційну скаргу позивача, в якому просив залишити її без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції залишити без змін.
Відзив відповідача мотивовано тим, що:
- накладення арешту на кошти банку, які в свою чергу є коштами третіх осіб - клієнтів банку, несе в собі юридичні та репутаційні ризики, оскільки обмежує рух коштів клієнтів банку, які належать виключно клієнтам банку, і які банк використовує для проведення розрахунків між третіми особами - клієнтами банку. Тобто банк забезпечує на постійній основі безперервний процес здійснення розрахунків своїх клієнтів, і накладення арешту на рахунки банку може мати наслідком блокування активів клієнтів банку, які не причетні до вказаної справи і законні права та інтереси яких можуть порушені внаслідок такої дії;
- банк працює на ринку більше 31 року (Свідоцтво про реєстрацію від 10 березня 1992 року, реєстраційний № 89 в Державному реєстрі банків). Комплексне обслуговування юридичних та фізичних осіб здійснюється на підставі безстрокової банківської ліцензії від 17 листопада 2011 року № 97 на право надання банківських послуг, визначених частиною третьою статті 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність»;
- банк є учасником Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (Свідоцтво від 02 вересня 1999 року, №023), членом Незалежної асоціації банків України та Асоціації банків України. 23.10.2023 Міжнародне рейтингове агентство S&Р Global Ratings підвищило банку довгостроковий і короткостроковий кредитні рейтинги емітента рівня "ССС+", прогноз - "стабільний". 12.07.2023 Національне рейтингове агентство «Рюрік» підтвердило банку довгостроковий кредитний рейтинг позичальника на рівні ААА інвестиційної категорії зі зміною прогнозу на «в розвитку». Окрім економічної складової, діяльність банку направлена на задоволення соціальних потреб населення; в умовах військового стану забезпечено безперервність діяльності банку відповідно до скорегованої бізнес-моделі, що підтверджує фінансову стійкість і платоспроможність банку в умовах військової агресії рф;
- банк є активним учасником та маркетмейкером міжбанківського валютного ринку України, входить в ТОП 20 банків за об'ємами торгівлі на МВРУ. Починаючи з IV кварталу 2018 року Національний банк України щоквартально включає банк до переліку банків-учасників валютної інтервенції. Структура власності банку відповідає вимогам Національного банку України щодо прозорості та власників істотної участі в банку;
- станом на 01.12.2023 банк відповідає наступним вимогам: економічні нормативи банку, визначені Постановою Правління НБУ № 368 від 28.08.2001 року «Про затвердження Інструкції про порядок регулювання діяльності банків в Україні» (зі змінами), відповідають нормативним значенням, банком не допущено суттєвого зростання проблемної заборгованості, забезпечено безперервну діяльність фінансової установи, в т.ч. в частині виконання норм Постанови Національного банку України №23 від 25.02.2023 року «Про деякі питання діяльності банків України та банківських груп» (зі змінами); протягом останніх шести місяців Національним банком України не запроваджувався особливий режим контролю за діяльністю банку та не застосовувалися заходи впливу у вигляді, зупинення чи припинення здійснення окремих видів здійснюваних банком операцій; не має фінансової заборгованості перед Фондом гарантування вкладів фізичних осіб щодо сплати зборів, штрафів, пені; не має заборгованості із сплати податків і зборів; протягом останніх 12 місяців щодо банку (власників його істотної участі або до пов'язаних осіб) не було застосовано Україною, іноземними державами - членами Організації економічного співробітництва та розвитку чи ЄС санкцій;
- саме лише посилання в Заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної Заяви.
4. Позиція Верховного Суду
Згідно зі статтею 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Частиною 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи. Воно полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Заходи щодо забезпечення позову обов'язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв'язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.
За змістом статті 136 Господарського процесуального кодексу України у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між певним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову чи забезпечити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду, імовірності ускладнення чи непоновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення. Умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові кошти), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Під час вирішення питання про забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті.
Адекватність заходу для забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.
Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача (аналогічний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі № 753/22860/17).
Суд зазначає, що для забезпечення позову має бути підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви (такий правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 15.09.2023 у справі № 917/453/23, від 26.09.2023 у справі № 911/1518/22, від 18.10.2023 у справі № 922/1864/23, від 11.01.2024 у справі № 916/3599/23).
Таким чином, необхідною умовою вжиття заходів для забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду. Безпосередньою метою вжиття заходів є саме забезпечення виконання рішення суду. Інститут забезпечення позову в господарському процесі існує виключно з метою забезпечення гарантії виконання майбутнього судового рішення (такий правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 15.09.2023 у справі № 910/6804/23, від 18.10.2023 у справі № 922/1864/23).
Разом з тим особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з останньою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову. При цьому обов'язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника (такий правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 15.09.2023 у справі № 917/453/23, від 26.09.2023 у справі № 911/1518/22).
Слід зазначити, що законом не визначається перелік відповідних доказів, які повинна надати особа до суду під час звернення з заявою про забезпечення позову, а тому суди у кожному конкретному випадку повинні оцінювати їх на предмет достатності, належності, допустимості та достовірності.
Отже, при використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами.
До того ж, заходи забезпечення позову повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу (такий правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 15.09.2023 у справі № 917/453/23).
Суд апеляційної інстанції дослідивши зміст Заяви встановив, що заявником не наведено достатніх обґрунтувань та не долучено жодних доказів, які б свідчили про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам заявника до виконання рішення у даній справі, не наведені дані про неможливість захисту прав, свобод та інтересів заявника без вжиття таких заходів.
Встановивши зазначені обставини суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для застосування заходів забезпечення позову, які наведені позивачем у Заяві.
Суд зазначає, що доводи касаційної скарги, які дублюють доводи Заяви, не містять будь яких належних обґрунтувань щодо того, чи спроможний такий захід забезпечити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, і яким чином; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду у разі задоволення позовних вимог, зважаючи на стабільність відповідача у сегменті банківського ринку та враховуючи, як зазначає сам скаржник, часткового виконання відповідачем зобов'язань, які є предметом розгляду даного спору по суті, тощо.
Також скаржник не посилається на будь-які докази у розумінні статтей 76-79 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження обставин ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду у разі задоволення позовних вимог (зокрема, але не виключно, реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання, вчинення дій, що можуть призвести до банкрутства відповідача, відомостей про фінансовий стан відповідача, або інших доказів, які б свідчили про неможливість або істотне ускладнення виконання рішення господарського суду у разі невжиття таких заходів, тощо).
Доводи скаржника про те, що відповідач зловживав своїми процесуальними правами з метою затягування розгляду справи (подання завідомо необґрунтованих клопотань та нез'явлення в судові засідання) не підтверджені жодними обставинами, які б свідчили про визнання судом таких дій зловживанням, а також не підтверджують того, що такі дії можуть свідчити про ухилення відповідача від виконання рішення суду.
Скаржник фактично у касаційній скарзі вимагає негайного виконання зобов'язань відповідача, які спричинили звернення позивача до суду з даним позовом, та необхідності негайного стягнення на користь позивача заборгованості, яка є предметом спору по суті. Однак, накладення арешту на майно, грошові кошти в межах процедури вжиття заходів забезпечення позову не спричиняє таких наслідків (негайного стягнення на користь позивача заборгованості). Вказане свідчить про намагання скаржника вирішити спір по суті, а не розглянути питання вжиття/невжиття заходів забезпечення позову.
Аналогічно, щодо вирішення спору по суті, зводяться доводи скаржника про неврахування судом апеляційної інстанції приписів пункту 37 частини 1 статті 1, пункт 4 частини 2 статті 33, пункт 3 частини 3 статті 52, частину 4 статті 67, частину 5 статті 70 Закону України «Про ринок електричної енергії», пункти 1.1.2, 1.7.2, 5.17, 6.1.2, 7.8.1-.7.8.3 Правил ринку щодо оплати рахунків-фактур за договором.
Доводи поданої касаційної скарги Судом відхиляються, оскільки вони зводяться виключно до незгоди з оскаржуваним судовим рішенням і є намаганням спонукати Суд втрутитися у фактичну складову такого рішення шляхом надання додаткової оцінки та переоцінки обставинам справи та наявним у ній доказам.
5. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Пунктом 1 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.
Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (стаття 309 Господарського процесуального кодексу України).
З огляду на наведене, Суд дійшов висновку про необхідність залишення касаційної скарги Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" без задоволення, а ухвали суду апеляційної інстанції - без змін.
6. Судові витрати
З огляду на те, що Суд залишає касаційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов'язані з розглядом справи у суді касаційної інстанції, покладаються на скаржника.
Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд
1. Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" залишити без задоволення.
2. Ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 04.10.2023 у справі № 910/3268/22 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Н.М. Губенко
Судді Г.О. Вронська
В. І. Студенець