Провадження № 2/537/358/2024
Справа № 537/5779/23
17.01.2024 Крюківський районний суд міста Кременчука Полтавської області в складі:
головуючого судді Маханькова О.В.,
за участі секретаря судового засідання Поколоти О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кременчуці Полтавської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою представника позивача - адвоката Ковальчука Олександра Миколайовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 до ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ», код ЄДРПОУ 35234236, юридична адреса: Львівська область, місто Львів, вулиця Смаль-Стоцького, будинок 1, корпус 28, третя особа приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, юридична адреса: Київська область, місто Київ, вулиця Мала Житомирська, будинок 6/5, приватний виконавець виконавчого округу Полтавської області Райда Олександр Сергійович, юридична адреса: Полтавська область, місто Полтава, вулиця Пушкіна, будинок 56-а,
про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,
встановив:
Представник позивача адвокат Ковальчук О.М. звернувся до суду із позовною заявою, відповідно до вимог якої просить суд ухвалити рішення, яким звільнити позивача від сплати судового збору на підставі ст. 22 ЗУ «Про захист прав споживачів», визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис приватного нотаріуса № 35342 від 12.05.2021, вчинений приватним нотаріусом Київського МНО Остапенко Є.М. щодо звернення стягнення заборгованості в розмірі 27480,0 грн. з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «КРЕДИТ КАПІТАЛ», стягнути з ТОВ «ФК «КРЕДИТ КАПІТАЛ» на користь ОСОБА_1 5396,54 грн. безпідставно набутих за виконавчим написом № 35342 від 12.05.2021.Судові витрати, які складаються з 7000,00 грн. витрат на надання правничої (правової) допомоги просить покласти на відповідача.
Свої вимоги мотивував тим, що єдиним кредитним договором на споживчі цілі, який укладав позивач був укладений з ТОВ «Мілоан» 10.12.2020. Даний договір укладався в простій письмовій формі, на момент винесення спірного виконавчого напису нотаріуса за даним договором заборгованість відсутня. З відповідачем позивач договорів не укладав. Відповідачем під час оформлення виконавчого напису не надано жодного належного та допустимого доказу того факту, що позивачем були отримані грошові кошти, та існує безспірна заборгованість. Про факт наявності виконавчого напису ОСОБА_1 дізнався лише в 2023 через за стосунок ДІЯ з постанови приватного виконавця, яку на адресу позивача не надсилалось. Виконавчий напис № 35342 від 12.05.2021 є протиправним та підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню з моменту вчинення оскільки його вчинено приватним нотаріусом з грубим порушенням порядку вчинення виконавчих написів нотаріусами, і як наслідок, неправомірне виконавче провадження щодо виконання вказаного виконавчого напису. Також зазначено, що відбулося порушення прав позивача ,як споживача та безпідставно стягнуто на користь відповідача кошти за незаконним виконавчим написом нотаріуса.
Ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 02.01.2024 відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомлення) сторін та призначити судове засідання.
Ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 02.01.2024 вжито заходи забезпечення позову шляхом зупинення стягнення за виконавчим написом нотаріуса № 35342 вчиненого 12.05.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгеном Михайловичем про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «КРЕДИТ КАПІТАЛ» заборгованості, в рамках виконавчого провадження № 66956908, відкритому 27.09.2021 приватним виконавцем виконавчого округу Полтавської області Райдою Олександром Сергійовичем, до набрання законної сили судовим рішенням в цивільній справі.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином.
Представник відповідача адвокат Ковальчук О.М. в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, надіслав до суду заяву, в якій просить стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати, які складаються із судового збору та витрат на правову допомогу. Просить судове засідання провести за відсутності позивача та його представника, проти заочного рішення не заперечують, позов підтримує.
Представник відповідача ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином.
Третя особа приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлена належним чином.
Третя особа приватний виконавець виконавчого округу Полтавської області Райда О.С. в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлена належним чином.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Відзиву на позов, заяву та будь-яких клопотань до суду від відповідача не надходило, у зв'язку з чим суд, відповідно до положень ч. 8 ст. 178 ЦПК України вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причини або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Враховуючи викладене, а також те, що одночасно існують умови, які передбачені ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд вважає за необхідне провести заочний розгляд даної справи та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів у відсутність сторін.
Суд, у порядку спрощеного позовного провадження, вивчивши матеріали справи, оцінивши письмові докази, що наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, встановив такі обставини та робить такі висновки.
Як встановлено судом, 12.05.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. вчинено виконавчий напис, який зареєстровано в реєстрі за № 35342 відповідно до якого пропонує стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , невиплачені в строк грошові кошти на користь ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ», якому ТОВ «Мілоан» відступило права вимоги на підставі Договору відступлення прав вимоги № 64-МЛ від 11.03.2021 за кредитним договором № 2527998 від 10.12.2020, укладеного між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 . Пропонує задовольнити вимоги ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» стягнути з ОСОБА_1 за період з 10.03.2021 по 10.05.2021 включно суму у розмірі 6000,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 19350,00 грн. заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками, 1200,00 грн. заборгованість за нарахованою комісією за надання кредиту, за вчинення цього виконавчого напису, загальна заборгованість ОСОБА_1 становить 27480,00 грн.
Із матеріалів справи убачається, що приватним виконавцем виконавчого округу Полтавської області Райдою О.С. 27.09.2021 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 66956908, про стягнення з боржника ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «КРЕДИТ КАПІТАЛ» заборгованості в розмірі 27480,00 грн. на підставі виконавчого напису № 35342 від 12.05.2021.
Відповідно платіжної інструкції від 15.12.2023 платник ОСОБА_1 сплатив 5396,54 грн., призначення платежу: стягнення за ВП № 66956908 з виконання виконавчого документу: виконавчий напис № 35342 від 12.05.2021.
Відповідно до частини 1 статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до частини 1, 6 статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом.
Згідно ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
Відповідно до ст.18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ст. 39 Закону України «Про нотаріат» порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України.
Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року №296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595 (надалі Порядок).
Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України «Про нотаріат», нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов'язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.
Статтею 50 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.
Відповідно ст.87 Закону України «Про нотаріат» та п.п. 1.1, 1.2 п.1 Глави 16 розділу ІІ Порядку, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» передбачено певні умови вчинення виконавчих написів. Так, зокрема нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо, зокрема, подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем.
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником.
Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.
Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 ЗУ «Про нотаріат»). Однак, характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів.
Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно з Переліком документів є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
Підпунктом 3.2 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 (далі - Порядок) визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів (далі - Перелік), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.
При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку (підпункт 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).
Згідно з пунктами 1.1., 1.2., 3.2., 3.5. Глави 16 "Вчинення виконавчих написів" Розділу ІІ "Порядок вчинення окремих видів нотаріальних дій" Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів.
Пунктом 2 Розділу "Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин" Переліку в редакції змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014, встановлено, що для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за кредитними договорами, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями, подаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
Отже, суд зазначає, що безспірною заборгованістю є заборгованість боржника, з якою останній погоджується, що, відповідно, виключає можливість спору зі сторони боржника щодо її розміру, строку, за який вона нарахована, тощо, а відтак і документи, які підтверджують її безспірність, і на підставі яких нотаріусами здійснюються виконавчі написи, мають бути однозначними, і беззаперечними, та такими, що містять вираз волі стосовно наявності певної заборгованості не тільки кредитора, а й самого боржника, або ж безумовно підтверджують наявність у боржника перед кредитором заборгованості саме в такому розмірі.
На підтвердження безспірності заборгованості нотаріусу мають бути подані документи, що свідчать про визнання боржником вимог кредитора, нотаріус повинен упевнитись в розумінні боржником пред'явлених до нього вимог і визнання їх. Зокрема, документом, що підтверджує цей факт, є отримання боржником вимоги стягувача щодо усунення порушень зобов'язання з підписом боржника про його отримання, що свідчить про ознайомлення боржника з поданою вимогою. Саме таку правову позицію виловив Верховний суд України в постанові від 20.05.2015 року ( справа №6-158цс15).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 23 червня 2020 року у справі №645/1979/15-ц (провадження №14-706цс19) дійшла висновку, що з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури його вчинення, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами у повному обсязі чи в їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.
Порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису є самостійною і достатньою підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. (висновок ВП ВС справа № 910/10374/17 від 21.09.2021).
Вирішуючи спір про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи сторін у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість узагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Така правова позиція суду відповідає висновкам, викладеним Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 27 березня 2019 року у справі № 137/1666/16-ц.
Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.
Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно із вказаною нормою закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
За пунктом 62 Постанови Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України» від 04.07.2018 № 75, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 31.07.2019 у справі №553/1325/14-ц та постанові Верховного Суду від 30.01.2018 у справі №61-517св18.
Виписки за картковими рахунками (по кредитному договору) можуть бути належними доказами щодо заборгованості по тілу кредиту за кредитним договором (правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 17 грудня 2020 року у справі №278/2177/15-ц).
Як вбачається з правової позиції Верховного Суду України (постанова від 05 липня 2017 року у справі № 6-887цс17) захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так із підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису. У такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі.
Таким чином, з наведених приписів вбачається, що нотаріус, перш ніж вчинити виконавчий напис, повинен перевірити, чи підпадає заявлена вимога під той вид заборгованості, про який ідеться в переліку, чи подані всі передбачені переліком документи, чи оформлені такі документи належним чином, чи підтверджують подані документи безспірність заборгованості боржника перед кредитором та прострочення виконання зобов'язання, чи не виник спір між зацікавленими особами, чи не минув встановлений законодавством строк для вчинення виконавчого напису.
В матеріалах справи відсутні відомості, які дають можливість встановити, чи дійсно на момент вчинення, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М., тобто станом на 12.05.2021, виконавчого напису за реєстровим номером 35342, боржник ОСОБА_1 мав безспірну заборгованість перед стягувачем, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі.
Крім того, як вбачається із оспорюваного виконавчого напису за реєстровим номером 15055, при вчиненні виконавчого напису приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. керувався п. 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 29.06.1999 №1172.
Між тим, як зазначено вище, згідно зі ст.87 Закону України «Про нотаріат» та п.п. 1.1, 1.2 п.1 Глави 16 розділу ІІ Порядку, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України №1172 від 29 червня 1999 року затверджено Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів (далі «Перелік»).
Постановою Кабінету Міністрів №622 від 26.11.2014 Перелік доповнено розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» та до нього включені кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями (пункт 2 Переліку).
Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі №826/20084/14 визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України №662 від 26.11.2014 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», в тому числі в частині доповнення Переліку новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин».
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року у справі №826/20084/14 постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року залишено без змін.
Згідно п. 16 Порядку скасування рішення про державну реєстрацію нормативно-правових актів, занесених до державного реєстру, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 31.07.2000 № 32/5, нормативно-правовий акт, рішення про державну реєстрацію якого скасовано, не є чинним з дня його виключення з державного реєстру, крім випадків визнання нормативно-правових актів нечинними судом.
Згідно з ч. 1 ст.325 КАС України постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття. Таким чином, постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14 набрала законної сили цього ж дня 22 лютого 2017 року, отже і постанова Кабінету Міністрів України №662 від 26.11.2014 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» також втратила чинність з цього дня.
Таким чином, перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №1172 від 29 червня 1999 року у редакції станом на час вчинення оспорюваного виконавчого напису приватного нотаріуса, стосувався лише нотаріально посвідчених договорів і не міг застосовуватись до договору, укладеного між позивачем та банком у простій письмовій формі.
Отже, вчинивши 12.05.2021 приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. спірний виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 16091 про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості не дотримано встановленої процедури вчинення таких написів, що призвело до порушення прав позивача.
Відповідач, звернувшись до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису щодо цієї заборгованості, фактично заявив право вимоги стягнення заборгованості, яка не доведена у встановленому законом порядку, а отже не є безспірною.
Тобто дані обставини свідчать про відсутність доказів безспірності заборгованості при вчинені 12.05.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. спірний виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №35342.
Боржник вважається належним чином повідомленим про вимогу щодо усунення порушень за кредитним договором в тому разі, коли банком не лише відправлено на адресу такого боржника листа про усунення порушень за кредитним договором, а й доведено факт його вручення адресатові під розписку.
Відповідно до підпункту 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов'язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржник, якщо він є відмінний від іпотекодавця. Повідомлення вважається надісланим, якщо він є відмінним, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв'язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу.
Так, у нотаріальному процесі при стягненні боргу за кредитним договором на підставі виконавчого напису нотаріуса боржник участі не приймає, а тому врахування його інтересів має забезпечуватися шляхом надіслання повідомлення письмової вимоги про усунення порушення (письмове повідомлення про вчинення виконавчого напису).
Повідомлення, надіслане стягувачем боржнику, є документом, що підтверджує безспірність заборгованості та обов'язково має подаватися при вчиненні виконавчого напису. Учинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов'язання здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих кредитором повідомлень письмової вимоги про усунення порушень боржнику. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка на письмовому повідомленні про його отримання.
Неотримання боржником вимоги про усунення порушень за кредитним договором об'єктивно позбавляє його можливості бути вчасно проінформованим про наявність заборгованості та можливості надати свої заперечення щодо неї або оспорити вимоги кредитора. Якщо боржник не має можливості подати нотаріусу заперечення щодо вчинення виконавчого напису або висловити свою незгоду з письмовою вимогою про сплату боргу чи повідомити про наявність спору між ним та відповідачем щодо суми заборгованості, це об'єктивно виключає можливість вчинення виконавчого напису.
Правова позиція викладена у постановах Верховного суду від 30.09.2019 по справі №357/12818/17, від 01.04.2020 у справі № 236/2511/17, від 27.08.2020 по справі №554/6777/17, від 09.09.2020 по справі №127/7932/17.
В матеріалах справи докази направлення боржнику ОСОБА_1 відсутні.
Отже суд вважає, що встановлена законом процедура звернення стягнення за кредитним договором на підставі виконавчого напису нотаріуса не була дотримана (виконана), що є самостійною і достатньою підставою для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.
Враховуючи вищевикладене, встановлені обставини справи, суд дійшов висновку, що нотаріус всупереч вимогам Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністра юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 та зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595, вчинив виконавчий напис без дотримання умов його вчинення, а тому наявні підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Щодо стягнення з відповідача безпідставно набутих коштів у сумі 5396,54 грн., які були стягнуті із позивача на підставі оскаржуваного виконавчого напису, суд вказує на таке.
Відповідно до ч.1 ст.1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Зобов'язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або збереження за рахунок іншої особи; в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочину або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України).
Об'єктивними умовами виникнення зобов'язань з набуття, збереження майна без достатньої правової підстави виступають: 1) набуття або збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); 2) шкода у вигляді зменшення або незбільшення майна в іншої особи (потерпілого); 3) обумовленість збільшення або збереження майна з боку набувача шляхом зменшення або відсутності збільшення на стороні потерпілого; 4) відсутність правової підстави для вказаної зміни майнового стану цих осіб.
Загальна умова частини першої статті 1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов'язальних (договірних) відносинах, бо отримане однією зі сторін у зобов'язанні підлягає поверненню іншій стороні на підставі цієї статті тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання.
Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином. Такий правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 23 січня 2020 року у справі № 910/3395/19, від 23 квітня 2019 року у справі № 918/47/18, від 01 квітня 2019 року у справі № 904/2444/18.
Якщо поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, стаття 1212 ЦК України може застосовуватись тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена або припинена, у тому числі у виді розірвання договору. Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 22 березня 2016 року у справі №6-2978цс15 та від 03 червня 2016 року у справі №6-100цс15.
В даному випадку, правовою підставою набуття ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» 5396,54 грн., став спірний виконавчий напис нотаріуса №35342 від 12.05.2021, який виконанню не підлягає. Тому, правова підстава для отримання відповідачем вказаної суми коштів відпала, і останні підлягають поверненню позивачу, відповідно до ч.1 ст.1212 ЦК України.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України, у разі задоволення позову судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на відповідача, тому з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору у розмірі 536,80 гривень.
Згідно п.1 ч.3 ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч.2 ст. 141 ЦПК України, судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються, у разі задоволення позову - на відповідача.
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. (ч.8 ст. 141 ЦПК України).
Згідно ч.ч. 2, 3 ст. 137 ЦПК України, для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правову допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
Представником позивача адвокатом Ковальчуком О.М. заявлено вимогу про стягнення судових витрат пов'язані з розглядом цивільної справи, а саме витрати пов'язані з правничою допомогою адвоката - 7000,00 грн. До позовної заяви адвокатом долучено ордер про надання правничої (правової) допомоги № 1157548 серії ВІ від 16.12.2023 та копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, копію Договору про надання правової допомоги № 23/12-5 від 19.12.2023, акт виконаних робіт, розрахункова квитанція для готівкових розрахунків № 1 від 26.12.2023, відповідно до змісту яких адвокатом виконано послуги з надання правової суми, а позивачем сплачено за ці послуги суму у розмірі 7000,00 грн.
На підставі вище вказаного, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги необхідно задовольнити в повному обсязі.
Відповідно до ч.7 ст.158 ЦПК України заходи забезпечення позову, вжиті за ухвалою суду від 02.01.2024 шляхом зупинення стягнення за виконавчим написом нотаріуса, продовжують діяти протягом дев'яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Керуючись ст. 18 ЦК України, Законом України «Про нотаріат», Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року за № 296/5, ст.ст. 12, 13, 19, 76-81, 89, 133, 137, 141, 247, 258, 259, 263-265, 274, 279, 280-282, 352, 354 ЦПК України, суд,
ухвалив:
Позов представника позивача - адвоката Ковальчука Олександра Миколайовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 до ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ», третя особа приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, приватний виконавець виконавчого округу Полтавської області Райда Олександр Сергійович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 12.05.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М., який зареєстровано в реєстрі за № 35342 відповідно до якого пропонує стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , невиплачені в строк грошові кошти на користь ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ», якому ТОВ «Мілоан» відступило права вимоги на підставі Договору відступлення прав вимоги № 64-МЛ від 11.03.2021 за кредитним договором № 2527998 від 10.12.2020, укладеного між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 . Пропонує задовольнити вимоги ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» стягнути з ОСОБА_1 за період з 10.03.2021 по 10.05.2021 включно суму у розмірі 6000,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 19350,00 грн. заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками, 1200,00 грн. заборгованість за нарахованою комісією за надання кредиту, за вчинення цього виконавчого напису, загальна заборгованість ОСОБА_1 становить 27480,00 грн.
Стягнути з ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ», код ЄДРПОУ 35234236, юридична адреса: Львівська область, місто Львів, вулиця Смаль-Стоцького, будинок 1, корпус 28, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , безпідставно набутих грошових коштів у розмірі 5396,54 грн. за виконавчим написом № 35342 від 12.05.2021.
Стягнути з ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ», код ЄДРПОУ 35234236, юридична адреса: Львівська область, місто Львів, вулиця Смаль-Стоцького, будинок 1, корпус 28, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , судові витрати, які складаються з 7000,00 грн. витрат на надання правничої (правової) допомоги та 536,80 грн. сплачений судовий збір за подання заяви про забезпечення позову.
Заочне рішення може бути переглянуто Крюківським районним судом м. Кременчука Полтавської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повний текст складено та підписано 17.01.2024.
Суддя Маханьков О.В.