Справа № 524/8681/23
Провадження 3/524/82/24
12.01.2024 року суддя Автозаводського районного суду м. Кременчука Малтиз А.В., розглянувши матеріал, що надійшов із Кременчуцького районного управління поліції ГУНП в Полтавській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , фактично проживає АДРЕСА_1 , зареєстроване місто проживання , АДРЕСА_2 не працює
за ч. 1 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, 19 жовтня 2023 року о 15:46 за адресою АДРЕСА_1 громадянин ОСОБА_1 вчинив відносно своєї дружини громадянки ОСОБА_2 домашнє насильство психологічного характеру , яке полягало в словесних образах та погрозах фізичної розправи , чим міг завдати розлад психічному здоров'ю, чим вчинив правопорушення передбачене ч.1 ст. 173-2 КУпАП
ОСОБА_1 в судовому засіданні вину не визнав та пояснив , що 19 жовтня 2023 року о 15:46 за адресою АДРЕСА_1 він не ображав ОСОБА_3 та не погрожував останній . Протокол було складено без його участі. Про існування протоколу він дізнався в суді.
Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , суд вважає, що вина останнього у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП не доведена , виходячи з такого.
Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачена відповідальність. Склад адміністративного правопорушення складає: об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт, суб'єктивна сторона.
На доведення вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення до протоколу серії ВАД№ 021036 від 13.11.2023 року долучено та до суду направлено такі докази: письмові пояснення ОСОБА_3 від 13.11.2023 року, рапорт інспектора СПНДН ВП Кременчуцького РУП від 13.11.2023 року та рапорт чергового Кременчуцького РУП від 19.10.2023 року .
Відповідно ч. 1 ст. 2 КУпАП, законодавство України про адміністративне правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України, а згідно положень ст. 9 Конституції України, ст. 19 ЗУ «Про міжнародні договори України» та ст. 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» усталена судова практика ЄСПЛ є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом; провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності; застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом (ч. 1-3 ст. 7 КУпАП), а завданнями провадження в справах є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (ст. 245 КУпАП).
Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено відповідальність (ч. 1 ст. 9 КУпАП). При цьому правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків (ст. 10 КУпАП).
Доказами в справі є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку суддя встановлює наявність чи відсутність правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, які установлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків тощо (ч. 1 ст. 251 КУпАП), а обов'язок щодо їх (доказів) збирання покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених законом (ч. 2 ст. 251, ст. 255 КУпАП).
Із матеріалів справи вбачається, що підставою для складання протоколу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 були письмові пояснення ОСОБА_3 від 13.11.2023 року, рапорт інспектора СПНДН ВП Кременчуцького РУП від 13.11.2023 року та рапорт чергового Кременчуцького РУП від 19.10.2023 року .
Ретельно дослідивши та перевіривши в ході судового розгляду усі наявні в справі докази, суд приходить до переконання про відсутність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, за обставин, викладених у протоколі, оскільки належних, достовірних і допустимих доказів, яких було б достатньо для визнання його винуватим у вчиненні правопорушення суду не надано .
Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку вказано у протоколі про адміністративне правопорушення, має бути спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною згідно з протоколом про адміністративне правопорушення.
Пояснення ОСОБА_1 , що протокол складався без його участі, його не опитували та він не висловлював на адресу ОСОБА_3 образ та погроз , ставлять під обґрунтований та розумний сумнів твердження, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.173- КУпАП.
Відповідно до ст.62 Конституції України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Із врахуванням положень і тлумачень ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя.
Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії, викладеній у протоколі про адміністративне правопорушення. Наявність таких обставин, які свідчать про можливість іншої версії події, аніж викладена у протоколі про адміністративне правопорушення, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.
За викладених обставин суд вважає вину ОСОБА_1 не доведеною достатніми та беззаперечними доказами, а тому провадження у справі підлягає закриттю відповідно до п.1 ст.247, п.3 ч.1 та ч.1 ст.284 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ч.1 ст.173-2, ст.ст.247 п.1, 283, 284, 285 КУпАП, суд,
Провадження по справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст.173-2 КУпАП стосовно ОСОБА_1 закрити на підставі п.1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги.
Апеляційна скарга, подається протягом десяти днів з дня винесення постанови до Полтавського апеляційного суду через Автозаводський районний суд м. Кременчука.
Суддя Автозаводського районного суду
м. Кременчука Андрій МАЛТИЗ