іменем України
(заочне)
Справа №377/868/23
Провадження №2/377/22/24
17 січня 2024 року Славутицький міський суд Київської області в складі головуючої судді Бабич Н.С., за участю секретаря судового засідання Пскової А.І., за відсутності учасників справи, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Славутичі у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Управління житлово-комунального господарства» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за послуги з постачання теплової енергії, постачання гарячої води та штрафних санкцій,
24 жовтня 2023 року Комунальне підприємство «Управління житлово-комунального господарства» (далі-КП «УЖКГ») звернулося до суду з вказаним позовом та просило стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води станом на 31 серпня 2023 року в розмірі 24 197 гривень 07 копійок; інфляційні втрати в сумі 88,02 гривні; 3% річних в сумі 12,25 гривень; судовий збір у розмірі 2 684 гривні в рівних частках по 671 гривні з кожного.
Позов обґрунтовано тим, що КП «УЖКГ» з 01.11.2014 є виконавцем послуг з постачання теплової енергії та гарячої води. Квартира АДРЕСА_1 належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_4 та відповідачам: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право власності на житло від 29.01.1999. Вказана квартира забезпечена технічною можливістю фактично отримувати/споживати комунальні послуги, оскільки будинок АДРЕСА_2 підключений до загальноміських систем з постачання теплової енергії та постачання гарячої води. Такі послуги надавалися позивачем постійно за тарифами, які встановлені уповноваженими органами. Відповідачі від надання зазначених послуг не відмовлявся, будь-яких актів-претензій щодо неналежної якості послуг або відсутності послуг з постачання теплової енергії та гарячої води не надсилали. Для укладення письмового договору про надання вищезазначених житлово-комунальних послуг відповідачі до позивача не зверталися, однак споживали надані послуги, до листопада 2021 року здійснювали повну оплату за отримані послуги, а з листопада 2021 року частково здійснювали оплату наданих послуг, тим самим здійснюючі дії, які відповідно до частини другої статті 642 ЦК України є прийняттям запропонованого договору. З 01 листопада 2021 року відповідно до статей 12, 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 №2189-VIII набули чинності публічні договори приєднання про надання послуг з постачання теплової енергії та про надання послуг з постачання гарячої води, розміщені КП «УЖКГ» як виконавцем послуг з постачання теплової енергії та гарячої води, на офіційному веб-сайті підприємства. Фактом приєднання споживачів до умов договору є вчинення ними дій, які свідчать про їх бажання укласти договір, зокрема, факт отримання послуг. З аналізу платежів за надані послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води за період з листопада 2021 року по серпень 2023 року вбачається, що споживачами здійснювалася часткова оплата послуг. Внаслідок неповної та нерегулярної сплати за отримані послуги станом на 31.08.2023 наявна несплачена заборгованість в сумі 24 197 гривень 07 копійок, що є свідченням неналежного виконання відповідачами прийнятих на себе зобов'язань. На підставі частини другої статті 625 ЦК України та у зв'язку з несплатою протягом тривалого періоду суми заборгованості за житлово-комунальні послуги відповідачами позивачем нараховані інфляційні втрати в сумі 88, 02 гривень та 3 % річних в сумі 12,25 гривень, що підлягають стягненню з відповідачів на користь позивача.
Ухвалою судді від 07 листопада 2023 року на підставі статей 81, 187 ЦПК України зобов'язано Міністерство соціальної політики України надати суду інформацію з Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб відносно відповідача ОСОБА_1 , яка за даними Реєстру Славутицької територіальної громади вибула до с.Чернишове Роздольненського району Автономної Республіки Крим.
Ухвалою судді від 04 грудня 2023 року після виконання вимог, передбачених частиною шостою статті 187 ЦПК України, прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, визначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін та призначено судове засідання на 03 січня 2024 року.
Ухвалою суду від 03 січня 2024 року відповідно до пункту 4 частини другої статті 223 ЦПК України судовий розгляд справи було відкладено на 17 січня 2024 року.
Ухвалою суду від 17 січня 2024 року прийнято відмову позивача від позову в частині позовних вимог про стягнення з ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , заборгованості за послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води станом на 31 серпня 2023 року в розмірі 24 197 гривень 07 копійок; інфляційних втрат в сумі 88,02 гривні; 3% річних в сумі 12,25 гривень, та закрито провадження у справі в цій частині на підставі пункту 4 частини першої статті 255 ЦПК України.
Позивач свого представника у призначене судове засідання не направив, про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином, до суду надійшло клопотання від виконавчого директора КП «УЖКГ» Позняка А., в якому він просив розглядати за відсутності представника позивача, проти заочного розгляду справи не заперечував.
Відповідачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 у призначене судове засідання повторно не прибули, про дату, час і місце судового засідання повідомлялися в порядку, передбаченому стаття 128-130 ЦПК України, за адресою зареєстрованого місця проживання, проте конверти із судовими повістками повернуто до суду з поштовою відміткою про причини невручення «адресат відсутній за вказаною адресою». У такому випадку відповідно до частини восьмої статті 128 ЦПК України відповідачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 вважаються належним чином повідомленими про дату, час і місце судового засідання. Будь-яких заяв, клопотань, а також відзиву на позовну заяву до суду не подали.
Відповідач ОСОБА_1 у призначене судове засідання повторно не прибула, про дату, час і місце судового засідання повідомлялася в порядку, передбаченому частиною одинадцятою статті 128 ЦПК України та частиною першою статті 12-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», шляхом виклику через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України, яке було розміщене 03 січня 2024 року, тобто не пізніше ніж за десять днів до дати призначеного судового засідання. Будь-яких заяв і клопотань, в також відзиву на позовну заяву до суду не подала.
Згідно з частиною другою статті 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. З огляду на викладене, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
За наявності умов, передбачених статтями 280-282 ЦПК України, відповідно до ухвали суду від 17 січня 2024 року суд ухвалив заочне рішення у справі.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову, виходячи з такого.
Судом встановлено, що квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_3 , належить ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 на праві спільної сумісної власності відповідно до свідоцтва про право власності на житло, виданого згідно з розпорядженням (наказом) генерального директора ВП «Чорнобильська АЕС» від 29.01.1999 № 55-пр, зареєстрованого Славутицьким міським бюро технічної інвентаризації 22.06.1999 за № 276/37 ( том 1, а.с. 8).
Як убачається з повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб № 00042650114, виданого 08 грудня 2023 року Славутицьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), ОСОБА_5 14 квітня 2018 року зареєструвала шлюб з ОСОБА_6 та змінила прізвище з ОСОБА_7 на Будик- ОСОБА_7 ( том 1, а.с.103-104).
Відповідно до повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть №00043000208, виданого 05 січня 2024 року Славутицьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ( том 1, а.с. 34-35).
Згідно з пунктом 10 частини першої постанови Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» № 807-ІХ від 17.07.2020 у Київській області утворено Вишгородський район (з адміністративним центром у місті Вишгород) у складі територій Вишгородської міської, Димерської селищної, Іванківської селищної, Петрівської сільської, Пірнівської сільської, Поліської селищної, Славутицької міської територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України.
Як убачається з матеріалів справи, будинок АДРЕСА_2 підключений до загальноміської системи постачання теплової енергії та постачання гарячої води (а.с.25).
Виходячи з викладеного, відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 як співвласники квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_4 , є споживачами послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води.
За положеннями статей 319, 322 ЦК України власність зобов'язує. Власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності. Право спільної власності виникає з підстав, не заборонених законом. Спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно.
Статтею 368 ЦК України визначено, що спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю. Суб'єктами права спільної сумісної власності можуть бути фізичні особи, юридичні особи, а також держава, територіальні громади, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до частини першої статті 369 ЦК України співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.
Комунальне підприємство «Управління житлово-комунального господарства» відповідно до частини четвертої статті 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», в редакції Закону України № 1198-VII від 10.04.2014, та рішення виконавчого комітету Славутицької міської ради Київської області №1574-49-VІ від 03.10.2014 як теплопостачальна організація з 01 листопада 2014 року є виконавцем послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води (том 1, а. с. 48).
Пунктом 2.1 Статуту КП «УЖКГ» в редакції, затвердженій рішенням Славутицької міської ради від 03.03.2023 № 783-17-VIII, передбачено, що підприємство створюється з метою надання послуг зі здійснення діяльності з виробництва, транспортування, постачання теплової енергії споживачам та надання послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання, у порядку, встановленому законодавством (том 1, а.с. 39-44).
Виробництво, транспортування та постачання теплової енергії позивачем здійснюється на підставі ліцензій №1515 від 18.10.2010, виданих Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг та ліцензії серії АГ№500119 від 18.11.2010 №1515 виданої Національною комісією регулювання електроенергетики України, яка відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 03.11.2015 №2700, переоформлена на безстрокову (том 1, а. с. 34-38).
Правовідносини, що виникли між сторонами у цій справі, регулюються Цивільним кодексом України, Законом України «Про теплопостачання», Законом України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 №2189-VIII, який введений в дію з 01 травня 2019 року, Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою КМУ від 21.07.2005 №630, які діяли на час виникнення спірних правовідносин, Правилами надання послуги з постачання гарячої води, затвердженими постановою КМУ від 11.12.2019 № 1182, та Правилами надання послуги з постачання теплової енергії, затвердженими постановою КМУ від 21.08.2019 №830.
Відповідно до частини першої статті 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (пункт 1 частини другої).
За змістом частини першої статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Згідно з частиною першою статті 641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. Пропозицією укласти договір є, зокрема, документи (інформація), розміщені у відкритому доступі в мережі Інтернет, які містять істотні умови договору і пропозицію укласти договір на зазначених умовах з кожним, хто звернеться, незалежно від наявності в таких документах (інформації) електронного підпису.
Відповідно до частин першої і другої статті 642 ЦК України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.
Отже, за змістом даних норм відповідь особи про прийняття пропозиції укласти договір - акцепт повинна бути повною і беззастережною. У такому випадку особа, яка зробила пропозицію укласти договір (оферту), у разі беззастережного акцепту цієї пропозиції його адресатом, автоматично стає стороною в договірному зобов'язанні.
За загальним правилом мовчання не є акцептом, якщо інше не випливає із закону, звичаю ділового обороту або з колишніх ділових відносин сторін. Мовчання можна вважати акцептом лише тоді, коли це прямо передбачено договором або законом.
Зокрема, згідно із статтею 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. У випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням.
Пунктом 8 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою КМУ від 21 липня 2005 року № 630, які діяли на час виникнення спірних правовідносин, передбачено, що послуги надаються споживачеві згідно з договором, що оформляється на основі типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення.
Як зазначено у пункті 18 вказаних Правил, розрахунковим періодом для оплати послуг, якщо інше не визначено договором, є календарний місяць. Оплата послуг здійснюється не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом (місяцем), якщо договором не встановлено інший строк.
01 травня 2019 року набув чинності та був ведений в дію Закон України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 № 2189-VІІІ (далі Закон № 2189-VІІІ).
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 5 Закону №2189-VІІІ до житлово-комунальних послуг належать, зокрема, комунальні послуги - послуги з постачання теплової енергії, постачання гарячої води.
Згідно з частиною першою статті 10 Закону № 2189-VІІІ ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими. У такому разі ціни (тарифи) встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону.
Як зазначено у частині першій статті 12 Закону № 2189-VІІІ, надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.
За змістом частини другої вказаної статті договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону. Договори про надання комунальних послуг можуть затверджуватися окремо для різних моделей організації договірних відносин (індивідуальний договір, індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем, колективний договір) та для різних категорій споживачів (індивідуальний споживач (співвласник багатоквартирного будинку, власник будівлі, у тому числі власник індивідуального садибного житлового будинку), колективний споживач).
Частиною першою статті 13 Закону № 2189-VІІІ передбачено, що договір про надання комунальної послуги укладається між виконавцем відповідної послуги та споживачем або особою, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача, або з управителем багатоквартирного будинку з метою постачання електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку.
Відповідно до частини третьої цієї статті договір про надання комунальних послуг укладається строком на один рік. Якщо за один місяць до закінчення зазначеного строку жодна із сторін не повідомить письмово другу сторону про відмову від договору, договір вважається продовженим на черговий однорічний строк.
Згідно з частиною четвертою статті 13 Закону № 2189-VІІІ з пропозицією про укладання договору про надання комунальних послуг або про внесення змін до нього (крім індивідуальних договорів, укладених відповідно до частини п'ятої цієї статті) може звернутися будь-яка сторона, надавши письмово другій стороні проект відповідного договору (змін до нього), складений згідно з типовим договором.
Якщо протягом 30 днів після отримання проекту договору (змін до нього) виконавець комунальної послуги, який одержав проект договору (змін до договору) від споживача (іншої особи, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача), не повідомив про свою відмову від укладання договору (внесення змін) та не надав своїх заперечень або протоколу розбіжностей до нього і при цьому не припинив надання комунальної послуги цьому споживачу (або в інший спосіб засвідчив свою волю до надання відповідної комунальної послуги споживачу), договір (зміни до нього) вважається укладеним у редакції, запропонованій споживачем (іншою особою, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача), якщо інше не передбачено цим Законом.
Якщо споживач (інша особа, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача), який отримав проект договору (змін до нього) від виконавця комунальної послуги, не повідомив протягом 30 днів про свою відмову від укладання договору (внесення змін) та не надав своїх заперечень або протоколу розбіжностей до нього, а вчинив дії, які засвідчують його волю до отримання (продовження отримання) відповідної комунальної послуги від цього виконавця (у тому числі здійснив оплату наданих послуг), договір (зміни до нього) вважається укладеним у редакції, запропонованій виконавцем комунальної послуги, якщо інше не передбачено цим Законом.
Необґрунтована відмова споживача (іншої особи, яка відповідно до договору або закону укладає договір в інтересах споживача) від укладання договору є підставою для припинення в односторонньому порядку виконавцем надання відповідної комунальної послуги такому споживачу.
Відмова будь-якої із сторін від укладання запропонованого другою стороною договору не позбавляє її права звернутися з повторною пропозицією про укладання договору в порядку, визначеному цією частиною.
Як убачається з частини п'ятої зазначеної статті, у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.
Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги такий власник не вчинив дій щодо відключення (відмови) від комунальної послуги. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування тексту договору у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг.
Згідно з частиною першою статті 14 Закону №2189-VIII за рішенням співвласників багатоквартирного будинку, прийнятим відповідно до закону, з виконавцем відповідної комунальної послуги (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії) укладається договір про надання комунальних послуг, а саме:
1) індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем, що укладається кожним співвласником багатоквартирного будинку самостійно, за умови що співвласники прийняли рішення про вибір відповідної моделі організації договірних відносин та дійшли згоди з виконавцем комунальної послуги щодо розміру плати за обслуговування внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку;
2) колективний договір, що укладається від імені та за рахунок усіх співвласників багатоквартирного будинку управителем або іншою уповноваженою співвласниками особою;
3) договір про надання комунальних послуг з колективним споживачем, що укладається з об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку або іншою юридичною особою, яка об'єднує всіх співвласників такого будинку та в їхніх інтересах укладає відповідний договір.
Співвласники багатоквартирного будинку (об'єднання співвласників багатоквартирного будинку) самостійно обирають одну з моделей організації договірних відносин, визначених цією частиною, за кожним видом комунальних послуг (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії).
За змістом частини сьомої вказаної статті до дати обрання співвласниками багатоквартирного будинку однієї з моделей організації договірних відносин, визначених частиною першою цієї статті, та/або досягнення згоди з виконавцем про розмір плати за обслуговування внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку, що забезпечують надання відповідної комунальної послуги, між виконавцем відповідної комунальної послуги та кожним співвласником укладається публічний договір приєднання відповідно до вимог частини п'ятої статті 13 цього Закону з урахуванням певних особливостей.
01 жовтня 2021 року КП «УЖКГ» як виконавець послуги з постачання теплової енергії та гарячої води проінформувало споживачів про можливість обрання моделей договірних відносин та опублікувало публічні договори приєднання про надання послуг з постачання теплової енергії та про надання послуг з постачання гарячої води на офіційному веб-сайті підприємства (том 1, а.с.17-24).
Відповідно до пункту 4 Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 №830 ( далі-Правила №830), послуга з постачання теплової енергії надається споживачу для потреб опалення або на індивідуальний тепловий пункт споживача для потреб опалення та приготування гарячої води.
Положеннями пункту 13 Правил №830 визначено, що надання послуги здійснюється виключно на договірних засадах.
Послуга надається споживачеві згідно з умовами договору, що укладається відповідно до типових договорів про надання послуги відповідно до статей 13 і 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».
З пропозицією про укладення договору про надання комунальних послуг або про внесення змін до нього (крім індивідуальних договорів, укладених відповідно до частини п'ятої статті 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги») може звернутися будь-яка сторона, надавши письмово другій стороні проект відповідного договору (змін до нього), складений згідно з типовим договором.
Індивідуальний договір вважається укладеним із споживачем, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті виконавця співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем.
Фактом приєднання споживача до умов індивідуального договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка за надані послуги, факт отримання послуги.
Згідно з пунктом 4 Правил надання послуги з постачання гарячої води, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1182, послуга надається споживачу згідно з умовами типового договору про надання послуги, що укладається з урахуванням особливостей, визначених Законом України «Про житлово-комунальні послуги» та вимогами цих Правил.
Відповідно до пункту 12 зазначених Правил надання послуги здійснюється виключно на договірних засадах.
Послуга надається споживачеві згідно з умовами договору, що укладається відповідно до типових договорів про надання послуги відповідно до статей 13 і 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».
З пропозицією про укладення договору про надання комунальних послуг або про внесення змін до нього (крім індивідуальних договорів, укладених відповідно до частини п'ятої статті 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги») може звернутися будь-яка сторона, надавши письмово другій стороні проект відповідного договору (змін до нього), складений згідно з типовим договором.
Індивідуальний договір вважається укладеним із споживачем, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем.
Фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка за надані послуги, факт отримання послуги.
З урахуванням наведених положень Закону № 2189-VIII, Правил №830, Правил №1182, суд дійшов висновку, що з 01 листопада 2021 року вважаються укладеними індивідуальні договори про надання послуги з постачання теплової енергії та про надання послуги з постачання гарячої води між виконавцем послуг КП «УЖКГ» та споживачами ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , які розміщені на офіційному веб-сайті виконавця, оскільки протягом 30 днів з дня опублікування тексту договорів на офіційному веб-сайті виконавця співвласники багатоквартирного будинку, в якому знаходиться квартира відповідачів, не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідні договори з виконавцем.
Відповідно до пункту 1 Типового індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії Комунального підприємства «Управління житлово-комунального господарства», розміщеного на офіційному веб-сайті https://www.ugkg-slavutich.org.ua, цей договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови надання послуги з постачання теплової енергії для потреб опалення або на індивідуальний тепловий пункт для потреб опалення та приготування гарячої води індивідуальному споживачу. Цей договір укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України.
У пункті 2 Типового індивідуального договору зазначено, що даний договір набирає чинності через 30 днів з моменту розміщення на офіційному веб-сайті КП «УЖКГ».
Згідно з пунктом 4 Типового індивідуального договору фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема, надання виконавцю підписаної заяви-приєднання (додаток), сплата рахунка за надані послуги, факт отримання послуги.
Пунктом 5 Типового індивідуального договору передбачено, що виконавець зобов'язується надавати споживачу послугу відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов'язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договором.
Відповідно до пункту 32 Типового індивідуального договору розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги є календарний місяць. Плата за абонентське обслуговування нараховується щомісяця.
Як вбачається з пункту 34 Типового індивідуального договору, споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.
Відповідно до пункту 1 Типового індивідуального договору про надання послуги з постачання гарячої води Комунального підприємства «Управління житлово-комунальним господарством», розміщеного на офіційному веб-сайті https://www.ugkg-slavutich.org.ua, цей договір є публічним договором приєднання, що укладається з метою надання послуги з постачання гарячої води індивідуальному споживачу. Цей договір укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України.
У пункті 2 Типового індивідуального договору зазначено, що даний договір вважається укладеним через 30 днів з моменту розміщення на офіційному веб-сайті КП «УЖКГ».
Згідно з пунктом 4 Типового індивідуального договору фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання (додаток), сплата рахунка за надані послуги, факт отримання послуги.
Пунктом 5 Типового індивідуального договору передбачено, що виконавець зобов'язується надавати споживачу послугу відповідної якості, а споживач зобов'язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу та відшкодовувати витрати теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання (за наявності циркуляції) в строки і на умовах, що визначені цим договором.
Відповідно до пункту 32 Типового індивідуального договору, розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги, обсягу теплової енергії, витраченої на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання (за наявності циркуляції), є календарний місяць. Плата за абонентське обслуговування та плата за послугу нараховується щомісяця. Початок і закінчення розрахункового періоду для розрахунку розміру плати за абонентське обслуговування завжди збігаються з початком і закінченням календарного місяця відповідно.
Як вбачається з пункту 34 Типового індивідуального договору, споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього числа місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.
Фактом приєднання споживачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до умов договору про надання послуги з постачання теплової енергії та договору про надання послуги з постачання гарячої води (акцептування договору) є вчинення споживачами дій, які свідчать про їх бажання укласти договори, зокрема, факт отримання послуги, що підтверджено витягом технологічної схеми приєднання будинку АДРЕСА_2 до системи постачання теплової енергії та постачання гарячої води, встановленням в будинку 05.12.2005 лічильника SHARKI 775 зав. № 53185280, DN25, та фактичним споживанням теплової енергії згідно з показниками приладів обліку багатоповерховим будинком за вказаною адресою, встановленням 11.11.2002 лічильника ( кухня - КВ-1,5 № 476078; ванна - КВ-1,5 № НОМЕР_1 ) на гарячу воду у квартирі відповідачів і зазначенням вартості спожитої теплової енергії та гарячої води в довідці про заборгованість (том 1 а.с.9, 26-30).
Докази щодо ненадання відповідачам послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, надання не в повному обсязі або невідповідної якості, у матеріалах справи відсутні.
Згідно з довідкою про заборгованість за послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води за а/н № НОМЕР_2 , споживач ОСОБА_5 , за адресою: АДРЕСА_4 , заборгованість за період з 30 листопада 2021 року по 31 серпня 2023 року становить 24 197 гривень 07 копійок (том 1, а.с. 9).
Тарифи на послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання, що надаються населенню суб'єктом господарювання, який є виконавцем цих послуг, встановлені рішеннями виконавчого комітету Славутицької міської ради Київської області № 438 від 12.10.2021;№ 352 від 24.10.2022 (а. с. 49-60).
Обов'язок оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами, покладено на споживача і пунктом 5 частини 2 статті 7 Закону №2189-VIII.
Абзацом 6 статті 19 Закону України «Про теплопостачання» передбачено, що споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
Відповідно до вимог статті 25 Закону України «Про теплопостачання» у разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії заборгованість стягується в судовому порядку.
Згідно із статтею 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до положень частини першої статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно із частиною другою статті 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
За змістом статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до частини першої статті 901, частини першої статті 903 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Ураховуючи зазначене, суд погоджується з правомірністю нарахованої заборгованості відповідачам за надані послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, яка виникла за період з 30 листопада 2021 року по 31 серпня 2023 року, що становить 24 197 гривень 07 копійок.
Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Крім того, закріплені в пункті 10 частини другої статті 7 Закону №2189-VІІІ правові норми щодо відповідальності боржника за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги у вигляді пені не виключає застосування правових норм, установлених у частині 2 статті 625 ЦК України. Інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов'язання, вираженого в національній валюті, та трьох відсотків річних від простроченої суми полягає у відшкодуванні матеріальних витрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утриманими грошовими коштами, що підлягають сплаті кредиторові, тому ці кошти нараховуються незалежно від сплати ним неустойки (пені) за невиконання або неналежне виконання зобов'язання.
Суд, перевіривши розрахунок, наданий позивачем, дійшов висновку, що розмір інфляційних втрат за послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води за період з січня 2022 року по 23 лютого 2022 року складає 88 гривень 02 копійки, розмір трьох відсотків річних за період з 01 січня 2022 року по 23 лютого 2022 року становить 12 гривень 25 копійок. Вказаний розрахунок відповідачами не спростований (том1, а.с.31-32).
У даному випадку факт порушення відповідачами зобов'язань щодо своєчасної оплати за надані житлово - комунальні послуги встановлений, а наявність непогашеної заборгованості перед виконавцем послуг Комунальним підприємством «Управління житлово-комунального господарства» підтверджена матеріалами справи.
Отже, суд погоджується з обґрунтованістю доводів позивача про необхідність задоволення позову у повному обсязі та стягнення з відповідачів заборгованості за надані послуги, а також інфляційних втрат та трьох процентів річних.
Згідно з частинами першою, другою статті 543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі.
Відповідно до статті 544 ЦК України боржник, який виконав солідарний обов'язок, має право на зворотну вимогу (регрес) до кожного з решти солідарних боржників у рівній частці, якщо інше не встановлено договором або законом, за вирахуванням частки, яка припадає на нього. Якщо один із солідарних боржників не сплатив частку, належну солідарному боржникові, який у повному обсязі виконав солідарний обов'язок, несплачене припадає на кожного з решти солідарних боржників у рівній частці.
Аналіз наведених норм права дає підстави зробити висновок, що кожен співвласник зобов'язаний брати участь у витратах щодо утримання майна, що є у спільній частковій власності незалежно від того, хто здійснює фактичні дії, спрямовані на утримання спільного майна. Співвласник, який виконав солідарний обов'язок щодо сплати необхідних витрат на утримання майна, має право вимагати від іншого співвласника їх відшкодування (право зворотної вимоги - регрес).
Якщо хтось із співвласників відмовляється брати участь у витратах, інші співвласники можуть здійснити їх самостійно і вимагати від цього співвласника відшкодування понесених витрат у судовому порядку або ж безпосередньо звернутись до суду з позовом про примусове стягнення з співвласника, який відмовився нести тягар утримання спільного майна, коштів для цієї мети.
Такий правовий висновок міститься у постановах Верховного Суду від 13 березня 2019 року у справі № 521/3743/17-ц (провадження № 61-26462св18), від 17 травня 2023 року у справі № 636/3459/19 (провадження № 61-11369св21).
Таким чином, з відповідачів: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 підлягає стягненню солідарно на користь позивача заборгованість за послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, яка виникла за період 30 листопада 2021 року по 31 серпня 2023 року в сумі 24 197 гривень 07 копійок; інфляційні втрати за період з січня 2022 року по 23 лютого 2022 року в сумі 88 гривень 02 копійки; три відсотки річних за період з 01 січня 2022 року по 23 лютого 2022 року в сумі 12 гривень 25 копійок, всього на суму 24 297 гривень 34 копійки.
Згідно з частиною 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до платіжного доручення №1075 від 22 вересня 2023 року позивачем сплачено судовий збір в сумі 2 684 гривні (а.с. 2). Вказана сума судового збору зарахована до спеціального фонду державного бюджету України (а. с.1).
Виходячи з того, що позивачем сплачено судовий збір в сумі 2 684 гривні, то з відповідачів на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по оплаті судового збору в сумі 2 684 гривні в рівних частках з кожного.
На підставі викладеного, керуючись статтями 258-259, 263-265, 280-282 ЦПК України,
Позов задовольнити повністю.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Комунального підприємства «Управління житлово-комунального господарства» заборгованість за послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води в сумі 24 197 (двадцять чотири тисячі сто дев'яносто сім) гривень 07 копійок; інфляційні втрати в сумі 88 (вісімдесят вісім) гривень 02 копійки, три відсотки річних в сумі 12 (дванадцять) гривень 25 копійок, всього на суму 24 297 (двадцять чотири тисячі двісті дев'яносто сім) гривень 34 копійки.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Управління житлово-комунального господарства» судові витрати по сплаті судового збору в сумі 894 (вісімсот дев'яносто чотири) гривні 66 копійок.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства «Управління житлово-комунального господарства» судові витрати по сплаті судового збору в сумі 894 (вісімсот дев'яносто чотири) гривні 67 копійок.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь Комунального підприємства «Управління житлово-комунального господарства» судові витрати по сплаті судового збору в сумі 894 (вісімсот дев'яносто чотири) гривні 67 копійок.
Заочне рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку. Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його складення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Учасники справи:
Позивач - Комунальне підприємство «Управління житлово-комунального господарства», код ЄДРПОУ 31476318, адреса місцезнаходження: вулиця Військових будівельників, будинок №8, місто Славутич, Вишгородський район, Київська область.
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , останнє відоме зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 .
Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 .
Відповідач - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_5 .
Повне заочне рішення суду складено 17 січня 2024 року.
Суддя Н. С. Бабич