Справа № 369/5/24
Провадження № 1-кс/369/4/24
02.01.2024 м. Київ
Слідчий суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві клопотання заступника начальника відділення СВ Бучанського РУП ГУНП в Київській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 , погоджене з прокурором Києво-Святошинської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023111050006023 від 31.12.2023 року за ознаками кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 186, ч. 1 ст. 263, ст. 348 КК України, -
До Києво-Святошинського районного суду Київської області 02 січня 2024 року надійшло клопотання заступника начальника відділення СВ Бучанського РУП ГУНП в Київській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 , погоджене з прокурором Києво-Святошинської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023111050006023 від 31.12.2023 року за ознаками кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 186, ч. 1 ст. 263, ст. 348 КК України.
Клопотання обґрунтовано тим, що у провадженні СВ Бучанського РУП ГУНП в Київській області перебувають матеріали досудового розслідування №12023111050006023 від 31.12.2023 року за ознаками кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 186, ч. 1 ст. 263, ст. 348 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 31.12.2023 до ЧЧ ВП №4 Бучанського РУП ГУНП в Київській області надійшло повідомлення від ОСОБА_8 про те, що група невідомих осіб проникла та здійснила замах на відкрите викрадення чужого майна, що за адресою: АДРЕСА_1 .
Так, 31.12.2023 року слідчим СВ Бучанського РУП ГУНП в Київській області згідно ст. 208 КПК України було затримано ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за вчинення кримінального правопорушення (злочину) передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 186 КК України.
Встановлено, що ОСОБА_4 , будучи раніше не судимою особою, вчинив закінчений замах на кримінальне правопорушення проти власності поєднане з проникненням у житло, за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану, кримінальне правопорушення проти громадської безпеки, пов'язане з незаконним поводженням з вибуховими речовинами та кримінальне правопорушення проти авторитету органів державної влади, за наступних обставин.
Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який затверджено Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ.
Крім того, Указом Президента України №133/2022 від 14 березня 2022 року «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» частково змінено статтю 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб, який затверджено Законом України від 15 березня 2022 року №2119-ІХ.
Крім того, Указом Президента України №259/2022 від 18 квітня 2022 року «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» частково змінено статтю 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX (зі змінами, внесеними Указом від 14 березня 2022 року № 133/2022, затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року № 2119-IX), продовжити строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб, який затверджено Законом України № 2212-IX від 21.04.2022.
Крім того, Указом Президента України 17 травня 2022 року № 341/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» частково змінено статтю 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX (зі змінами, внесеними Указом від 14 березня 2022 року № 133/2022, затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року № 2119-IX, та від 18 квітня 2022 року № 259/2022, затвердженим Законом України від 21 квітня 2022 року № 2212-IX), продовжити строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб, який затверджено Законом України № 2263-IX від 22 травня 2022 року.
Крім того, Указом Президента України 12 серпня 2022 року № 573/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» частково змінено статтю 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX (зі змінами, внесеними Указом від 14 березня 2022 року № 133/2022, затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року № 2119-IX, Указом від 18 квітня 2022 року № 259/2022, затвердженим Законом України від 21 квітня 2022 року № 2212-IX, та Указом від 17 травня 2022 року № 341/2022, затвердженим Законом України від 22 травня 2022 року № 2263-IX), продовжити строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб, який затверджено Законом України № 2500-IX від 15.08.2022.
Крім того, згідно Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», на часткову зміну статті 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IХ (зі змінами, внесеними Указами від 14 березня 2022 року № 133/2022, затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року № 2119- IХ та від 07 листопада 2022 року № 757/2022, затвердженим Законом України від 16 листопада 2022 року № 2738-IX) продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 21 листопада 2022 року строком на 90 діб.
Поряд з цим, згідно Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», на часткову зміну статті 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IХ (зі змінами, внесеними Указами від 14 березня 2022 року № 133/2022, затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року № 2119- IХ та від 07 листопада 2022 року № 757/2022, затвердженим Законом України від 16 листопада 2022 року № 2738-IX) продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 19 лютого 2023 року строком на 90 діб.
Крім того, згідно Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», на часткову зміну статті 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IХ (зі змінами, внесеними Указами від 14 березня 2022 року № 133/2022, затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року № 2119- IХ та від 07 листопада 2022 року № 757/2022, затвердженим Законом України від 16 листопада 2022 року № 2738-IX) продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 20 травня 2023 року строком на 90 діб.
Крім того, згідно Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» на часткову зміну статті 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX (зі змінами, внесеними Указом від 14 березня 2022 року № 133/2022, затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року № 2119-IX, Указом від 18 квітня 2022 року № 259/2022, затвердженим Законом України від 21 квітня 2022 року № 2212-IX, Указом від 17 травня 2022 року № 341/2022, затвердженим Законом України від 22 травня 2022 року № 2263-IX, Указом від 12 серпня 2022 року № 573/2022, затвердженим Законом України від 15 серпня 2022 року № 2500-IX, Указом від 7 листопада 2022 року № 757/2022, затвердженим Законом України від 16 листопада 2022 року № 2738-IX, Указом від 6 лютого 2023 року № 58/2023, затвердженим Законом України від 7 лютого 2023 року № 2915-IX, та Указом від 1 травня 2023 року № 254/2023, затвердженим Законом України від 2 травня 2023 року № 3057-IX), продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 18 серпня 2023 року строком на 90 діб.
Крім того, згідно Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» на часткову зміну статті 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX (зі змінами, внесеними Указом від 14 березня 2022 року № 133/2022, затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року № 2119-IX, Указом від 18 квітня 2022 року № 259/2022, затвердженим Законом України від 21 квітня 2022 року № 2212-IX, Указом від 17 травня 2022 року № 341/2022, затвердженим Законом України від 22 травня 2022 року № 2263-IX, Указом від 12 серпня 2022 року № 573/2022, затвердженим Законом України від 15 серпня 2022 року № 2500-IX, Указом від 7 листопада 2022 року № 757/2022, затвердженим Законом України від 16 листопада 2022 року № 2738-IX, Указом від 6 лютого 2023 року № 58/2023, затвердженим Законом України від 7 лютого 2023 року № 2915-IX, Указом від 1 травня 2023 року № 254/2023, затвердженим Законом України від 2 травня 2023 року № 3057-IX, та Указом від 26 липня 2023 року № 451/2023, затвердженим Законом України від 27 липня 2023 року № 3275-IX), продовжити строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 16 листопада 2023 року строком на 90 діб.
Так, ОСОБА_4 за попередньою змовою з ОСОБА_9 та ОСОБА_10 30.12.2023, близько 14 год. 30 хв., точний час досудовим розслідуванням не встановлено, в телефонному режимі домовилися зустрітися 31.12.2023 о 9 год. у ОСОБА_9 вдома за адресою: АДРЕСА_2 .
Після чого, 31.12.2023 о 9 год. ОСОБА_4 зустрівся з ОСОБА_9 за місцем мешкання останнього та після чого, до них під'їхав ОСОБА_10 , де вони усвідомлюючи, що в державі Україна оголошено воєнний стан, маючи прямий умисел, направлений на відкрите викрадення чужого майна, з корисливим мотивом та метою незаконного збагачення, тобто усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, узгодили план дії щодо відкритого викрадення чужого майна з будинку АДРЕСА_1 , а саме: ОСОБА_4 та ОСОБА_9 мали проникнути до будинку за вказаною адресою та викрасти майно, а ОСОБА_10 мав чекати їх у машині для швидкого залишення місця злочину з викраденим майном.
В подальшому, 31.12.2023 близько 10 год. 30 хв., точний час досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_4 за попередньою змовою з ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , виконуючи заздалегідь узгодженні ролі, приїхали до домоволодіння розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , яке на праві власності належить ОСОБА_11 . Після цього, ОСОБА_4 з ОСОБА_9 підійшли до домоволодіння розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , перелізли через паркан, зламали ролети, розбили віконне скло та проникли до приміщення вказаного будинку та викрали речі, які належать ОСОБА_11 на загальну суму 560 грн. В цей час, ОСОБА_10 біля автомобіля чекав ОСОБА_9 з ОСОБА_4 коли останні повернуться з викраденим майном.
Після чого, ОСОБА_4 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 розуміючи що їх злочинні дії обізнані оточуючим намагалися покинути місце вчинення кримінального правопорушення, проте були викриті співробітниками поліції та затримані.
Таким чином, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 186 КК України, тобто закінченому замаху на відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчиненому за попередньою змовою групою осіб, поєднаному з проникненням у житло, в умовах воєнного стану.
Крім того, ОСОБА_4 , в порушення вимог постанови Верховної Ради України від 17.06.1992 за № 2471-ХХІІ «Про право власності на окремі види майна», Положення про дозвільну систему, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.1992 за № 576, Інструкції «Про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолодженої зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 21.08.1998 за № 622, вчинив кримінальне правопорушення проти громадської безпеки, пов'язаний з незаконним поводженням з вибуховими речовинами, за наступних обставин.
Так, ОСОБА_4 , маючи на меті незаконне поводження з вибуховими речовинами, діючи умисно, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, при невстановлених досудовим розслідуванням часі та місці, без передбаченого законом дозволу, всупереч передбаченому законом порядку, для власного використання придбав вибуховий пристрій: осколкову гранату із важелем з маркуванням на зовнішній стороні «98-79 УЗРГМ-2 УЗЧП» та маркуванням на внутрішній стороні «386-138-79», яку носив із собою до 31.12.2023 року.
Після чого, 31.12.2023 близько 10 год 45 хв., точний час досудовим розслідуванням не встановлено, під час переслідування працівниками поліції ОСОБА_4 за вчинення останнім злочину передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 186 КК України, останній перебуваючи за адресою: Київська область, Бучанський район, с. Мила, вул. Комарова, з'їзд із Житомирського шосе в напрямку міста Києва, застосував відносно працівників поліції вищевказану осколкову гранату, яка здетонувала та вибухнула.
Згідно довідки про категорію небезпечності виявлених вибухових матеріалів від 31.12.2023, виданої начальником СЗВ №1 відділу вибухотехнічної служби Головного управління Національної поліції в Київській області, металеві фрагменти рівної форми зі слідами киптяви, а також запобіжний важіль до ручних осколкових гранат з маркуванням на зовнішній стороні «98-79 УЗРГМ-2 УЗЧП» та маркуванням на внутрішній стороні «386-138-79», поміщено до спец. пакета ВВТС серії АВ №1167918.
Таким чином, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, тобто в придбанні, носінні та зберіганні вибухового пристрою без передбаченого законом дозволу.
Крім того, досудовим розслідуванням встановлено, що 31.12.2023 о 09 год. 00 хв. ОСОБА_12 , який працює на посаді поліцейського офіцера громади сектора превенції ВП № 4 Бучанського РУП ГУНП в Київській області та має спеціальне звання капітан поліції, спільно з ОСОБА_13 , який працює на посаді поліцейського офіцера громади сектора взаємодії з громадами Бучанського РУП ГУНП в Київській області та має спеціальне звання старший лейтенант поліції, являючись працівниками правоохоронного органу, перебуваючи у форменому одягу отримали закріплену за ними табельну вогнепальну зброю та для здійснення охорони громадського порядку заступили до несення служби на території обслуговування Дмитрівської територіальної громади Бучанського району Київської області.
Так, 31.12.2023 близько 10 год. 45 хв., точний час досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_12 спільно із ОСОБА_13 перебуваючи в режимі патрулювання на службовому автомобілі «Renault Duster 1607», знаходились в селі Дмитрівка Бучанського району Київської області, де в цей час на логістичний пристрій надійшло орієнтування з приводу того, що невідомими особами вчиняється відкрите викрадення чужого майна за адресою: Київська область, Бучанський район, с. Петрушки, вул. Мисливська, 9. Отримавши вказану інформацію, ними було негайно здійснено виїзд на вказану адресу місця події та проїжджаючи вул. Комарова в селі Мила Бучанського району Київської області на логістичний пристрій отримали інше орієнтування, що невідомий чоловік із гранатою в руках, який виявився ОСОБА_4 , біжить в бік лісу села Петрушки Бучанського району Київської області.
Виїхавши на перехоплення ОСОБА_4 , працівниками поліції виявили, що він рухався в бік траси а/д Київ -Чоп в їх сторону. Після чого, ОСОБА_4 маючи прямий умисел на посягання на життя працівників правоохоронного органу ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , які виконували свої службові обов'язки, усвідомлюючи при цьому суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, кинув у них осколкову гранату із важелем з маркуванням на зовнішній стороні «98-79 УЗРГМ-2 УЗЧП» та маркуванням на внутрішній стороні «386-138-79», яка здетонувала і вибухнула та в подальшому намагався втекти з місця вчинення злочину, однак був затриманий працівниками поліції.
Таким чином, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , підозрюються у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ст. 348 КК України, тобто у замаху на вбивство працівника правоохоронного органу у зв'язку з виконанням цим працівником службових обов'язків.
Крім того, 31.12.2023 року слідчим СВ Бучанського РУП ГУНП в Київській області за погодженням з прокурором Києво-Святошинської окружної прокуратури Київської області повідомлено про підозру ОСОБА_4 за вчинення кримінального правопорушення (злочину) передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 186 КК України.
01 січня 2024 року прокурором прокурором Києво-Святошинської окружної прокуратури Київської області було об'єднано кримінальні провадження №12023111050006023 від 31.12.2023 року за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 186 КК України, №12024111050000006 від 01.01.2024 року за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, №12024111050000007 від 01.01.2024 року за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ст. 348 КК України під єдиним номером №12023111050006023 від 31.12.2023.
01 січня 2024 року слідчим СВ Бучанського РУП ГУНП в Київській області за погодженням з прокурором Києво-Святошинської окружної прокуратури Київської області повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри підозру ОСОБА_4 за вчинення кримінальних правопорушень (злочинів) передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 186, ч. 1 ст. 263, ст. 348 КК України.
Таким чином, у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 186, ч. 1 ст. 263, ст. 348 КК України підозрюється ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Личанка, Києво-Святошинського району Київської області, громадянина України, українця, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 .
Підозра ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 186, ч. 1 ст. 263, ст. 348 КК України обґрунтовується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме протоколом допиту потерпілого, протоколом допиту свідка ОСОБА_14 , протоколом допиту свідка ОСОБА_15 , протоколом допиту свідка ОСОБА_16 , протоколом допиту свідка ОСОБА_8 , протоколом допиту свідка ОСОБА_17 , протоколом допиту свідка ОСОБА_18 , протоколом допиту свідка ОСОБА_19 , протоколом затримання згідно ст. 208 КПК України, повідомленням про підозри та іншими доказами в їх сукупності.
Зазначили, що стороною обвинувачення дотримано вимогу розумної підозри, оскільки наявні на даний час докази у кримінальному провадженні свідчать про об'єктивний зв'язок підозрюваного ОСОБА_4 із вчиненням кримінального правопорушення, тобто виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому провадженні з метою дотримання імперативних завдань кримінального провадження, визначених ст. 2 КПК України.
У ході досудового розслідування задля об'єктивного його розслідування в розумні строки, виникла необхідність в обранні підозрюваному ОСОБА_4 запобіжного заходу з метою забезпечення виконання ним перед органом досудового розслідування та судом покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам, передбаченим п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, та які вказують, що підозрюваний може:
- переховуватися від органу досудового розслідування та суду;
- незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому кримінальному провадженні;
- вчинити інше кримінальне правопорушення.
Зазначили, що зокрема, ризик переховування ОСОБА_4 від органу досудового розслідування та суду обґрунтовується тим, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину покарання за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 9 до 15 років, у зв'язку з чим, усвідомлюючи невідворотність реального покарання, буде намагатись уникнути кримінальної відповідальності за злочин (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України).
Аналізуючи вказаний ризик в контексті практики Європейського суду із захисту прав людини, зазначили, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись із посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Panchenkov. Russia (Панченко проти Росії). Ризик втечі може оцінюватись у світлі факторів, пов'язаних із характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Becciew. Moldova (Бекчиев проти Молдови).
Оцінюючи ризик переховування підозрюваного з позиції практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити наступне:
-підозрюваний немає постійного місця роботи та законного джерела доходів;
-підозрюваний не має міцних соціальних зав'язків.
Враховуючи ці обставини, на думку слідства, існує реальний ризик залишення ним місця проживання з метою переховуватися від органів розслідування та суду в будь-який час задля уникнення кримінальної відповідальності.
Зазначили, що підставою застосування щодо нього запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні злочину та наявність ризиків, які дають підстави слідчому судді вважати, що ОСОБА_4 може здійснити дії, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Сторона обвинувачення просила задовольнити клопотання та застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Личанка, Києво-Святошинського району Київської області, громадянина України, українця, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 з подальшим триманням в Державній установі «Київський слідчий ізолятор» терміном на 60 діб, без альтернативи застави.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 вимоги клопотання підтримала, просила суд задовольнити клопотання.
У судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_4 та захисник ОСОБА_5 заперечували щодо задоволення клопотання, просили суд обрати більш м'який запобіжний захід, у вигляді домашнього арешту. Підозрюваний пояснив, що раніше судимий, скоїв злочин в зв'язку з тим, що має саркому, та йому не вистачало коштів на операцію. Також, ОСОБА_4 зазначив, що має намір вступити до полку ОСОБА_20 .
Слідчий суддя, вивчивши клопотання, додані до нього документи, заслухавши думку учасників процесу, дійшов наступного висновку.
Слідчим суддею встановлено, що у провадженні СВ Бучанського РУП ГУНП в Київській області перебувають матеріали досудового розслідування №12023111050006023 від 31.12.2023 року за ознаками кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 186, ч. 1 ст. 263, ст. 348 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 31.12.2023 до ЧЧ ВП №4 Бучанського РУП ГУНП в Київській області надійшло повідомлення від ОСОБА_8 про те, що група невідомих осіб проникла та здійснила замах на відкрите викрадення чужого майна, що за адресою: АДРЕСА_1 .
Так, 31.12.2023 року слідчим СВ Бучанського РУП ГУНП в Київській області згідно ст. 208 КПК України було затримано ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за вчинення кримінального правопорушення (злочину) передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 186 КК України.
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 186 КК України, тобто закінченому замаху на відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчиненому за попередньою змовою групою осіб, поєднаному з проникненням у житло, в умовах воєнного стану.
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, тобто в придбанні, носінні та зберіганні вибухового пристрою без передбаченого законом дозволу.
Крім того, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , підозрюються у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ст. 348 КК України, тобто у замаху на вбивство працівника правоохоронного органу у зв'язку з виконанням цим працівником службових обов'язків.
31 грудня 2023 року слідчим СВ Бучанського РУП ГУНП в Київській області за погодженням з прокурором Києво-Святошинської окружної прокуратури Київської області повідомлено про підозру ОСОБА_4 за вчинення кримінального правопорушення (злочину) передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 186 КК України.
01 січня 2024 прокурором прокурором Києво-Святошинської окружної прокуратури Київської області було об'єднано кримінальні провадження №12023111050006023 від 31.12.2023 року за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 186 КК України, №12024111050000006 від 01.01.2024 року за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, №12024111050000007 від 01.01.2024 року за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ст. 348 КК України під єдиним номером №12023111050006023 від 31 грудня 2023 року.
01 січня 2024 року слідчим СВ Бучанського РУП ГУНП в Київській області за погодженням з прокурором Києво-Святошинської окружної прокуратури Київської області повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри підозру ОСОБА_4 за вчинення кримінальних правопорушень (злочинів) передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 186, ч. 1 ст. 263, ст. 348 КК України.
Таким чином, у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 186, ч. 1 ст. 263, ст. 348 КК України підозрюється ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Личанка, Києво-Святошинського району Київської області, громадянина України, українця, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 .
Підозра ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 186, ч. 1 ст. 263, ст. 348 КК України обґрунтовується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме протоколом допиту потерпілого, протоколом допиту свідка ОСОБА_14 , протоколом допиту свідка ОСОБА_15 , протоколом допиту свідка ОСОБА_16 , протоколом допиту свідка ОСОБА_8 , протоколом допиту свідка ОСОБА_17 , протоколом допиту свідка ОСОБА_18 , протоколом допиту свідка ОСОБА_19 , протоколом затримання згідно ст. 208 КПК України, повідомленням про підозри та іншими доказами в їх сукупності.
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справах «Фокс, Камбел і Харлі проти Об'єднаного Королівства» від 28.10.1994, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Стороною обвинувачення дотримано вимогу розумної підозри, оскільки наявні на даний час докази у кримінальному провадженні свідчать про об'єктивний зв'язок підозрюваного ОСОБА_4 із вчиненням кримінального правопорушення, тобто виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому провадженні з метою дотримання імперативних завдань кримінального провадження, визначених ст. 2 КПК України.
Згідно п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Відповідно до п. 3 ст. 5 Європейської Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, кожна заарештована або затримана особа має право на судовий розгляд справи у продовж розумного строку чи звільнення від судового розгляду. Таке звільнення має бути обґрунтовано гарантіями явки до суду.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчий суддя вважає обґрунтованим посилання прокурора на наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, ч.1 ст. 177 КПК України, зокрема, підозрюваний може:
- переховуватися від органу досудового розслідування та суду;
- незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому кримінальному провадженні.
Аналізуючи вказаний ризик в контексті практики Європейського суду із захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись із посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня ( Panchenkov . Russia ( Панченко проти Росії). Ризик втечі може оцінюватись у світлі факторів, пов'язаних із характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Becciew. Moldova (Бекчиев проти Молдови).
Ризик переховуватися від органів досудового розслідування та суду обґрунтовується тим, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні злочину за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі, а тому, усвідомлюючи тяжкість та реальність покарання, в разі застосування запобіжного заходу не пов'язаного з триманням під вартою, останній зможе переховуватися від органів досудового розслідування та суду, з метою уникнення покарання.
Так, Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» зазначив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторно вчинення злочинів».
Ризик незаконно впливати на свідків та потерпілого у цьому кримінальному провадженні обґрунтовується тим, що ОСОБА_4 знаючи про фактичне місце проживання свідків та потерпілого, може незаконно впливати на них змушуючи із застосуванням фізичного чи психологічного примусу змінювати свої показання, давати неправдиві показання або відмовитися від дачі будь-яких показань.
Отже, під час досудового розслідування встановлено реальні ризики того, що підозрюваний ОСОБА_4 , у разі незастосування до нього запобіжного заходу, пов'язаного з триманням під вартою, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні.
Слідчий суддя, оцінює всі обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу визначені в ст. 178 КПК України, в тому числі вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_4 , у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зав'язків.
Враховуючи вищевикладені обставини та встановлену слідчим суддею ступінь ризиків, суд дійшов висновку про необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_4 , який дієво забезпечить виконання підозрюваним передбачених кримінальним процесуальним кодексом України обов'язків та, в даному конкретному випадку, відповідає інтересам суспільства.
Застосування іншого більш м'якого запобіжного заходу, на думку слідчого судді є недостатніми для запобігання зазначеним ризикам з урахуванням ступеня встановлених ризиків та характеризуючих матеріалів стосовно підозрюваного.
Також, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Відповідно до п. 3 ст. 5 Європейської Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, кожна заарештована або затримана особа має право на судовий розгляд справи у продовж розумного строку чи звільнення від судового розгляду. Таке звільнення має бути обґрунтовано гарантіями явки до суду.
Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя враховує тяжкість кримінального правопорушення, інкримінованого підозрюваному, вчиненого під час військового стану на території України, його вік та стан здоров'я, сімейний та майновий стан, відсутність міцних соціальних зв'язків, та приходить до висновку, що докази та обставини, на які посилається слідчий у клопотанні, дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може негативно впливати на хід досудового розслідування, шляхом незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні; переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Відтак, слідчий суддя вважає, що застосування більш м'якого запобіжного заходу не гарантуватиме та не забезпечуватиме запобігання вказаним ризикам та виконання підозрюваною процесуальних обов'язків.
За таких обставин слідчий суддя приходить до висновку про обґрунтованість клопотання слідчого та необхідності його задоволення.
Доводи сторони захисту вказаних висновків не спростовують, подане стороною захисту клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту задоволенню не підлягає, оскільки підозрюваний вчинив особливо тяжкий злочин, а посилання захисника ОСОБА_5 на наявність міцних соціальних зв'язків у підозрюваного ОСОБА_4 , а саме те, що підозрюваний одружений, слідчий суддя не приймає до уваги, оскільки на підтвердження вказаних обставин стороною захисну не було надано жодного доказу. Посилаючись на необхідність проведення підозрюваному ОСОБА_4 операції, ні захисник ОСОБА_5 , ні підозрюваний ОСОБА_4 , жодного доказу на підтвердження вказаного не надали, як і не надали доказів наявності у підозрюваного діагнозу саркоми.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст.177, 178, 183, 184, 193, 194, 196, 197, 202, 205, 309 КПК України, слідчий суддя, слідчий суддя, -
Клопотання - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Личанка, Києво-Святошинського району Київської області, громадянина України, українця, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з утриманням у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» за адресою: вул. Деґтярівська, 15, м. Київ, строком на 60 (шістдесят) діб до 27 лютого 2024 року включно, без визначення застави.
Строк дії ухвали слідчого судді про тримання під вартою не може перевищувати шістдесят днів, і закінчується 28 лютого 2024 року.
У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_5 про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_4 більш м'якого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту - відмовити.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали суду виготовлено та оголошено 11 січня 2024 року.
Слідчий суддя: ОСОБА_1