Справа № 371/467/17
провадження № 1-кп/368/5/24
"16" січня 2024 р.Кагарлицький районний суд Київської області
в складі: головуючого ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2
ОСОБА_3
за участю секретаря ОСОБА_4
прокурора ОСОБА_5
захисників обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_7
та обвинувачених ОСОБА_8 , ОСОБА_9
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кагарлик в режимі відео конференції кримінального провадження № 12016110000000104 від 24.03.2016 року по обвинуваченню ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 у вчиненні злочину, передбаченого ст. 189 ч. 4 КК України, -
встановив:
На розгляді Кагарлицького районного суду Київської області перебуває кримінальне провадження № 12016110000000104 від 24.03.2016 року по обвинуваченню ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 у вчиненні злочину, передбаченого ст. 189 ч. 4 КК України.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_8 - адвокат ОСОБА_6 заявила клопотання про встановлення розумних строків для надання речових доказів у кримінальні справі № 371/467/17 за обвинуваченням ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , встановити процесуальний строк не більше одного місця з моменту розгляду даного клопотання.
У провадженні Кагарлицького районного суду Київської області перебуває кримінальна справа № 371/467/17 за обвинуваченням ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_11 .
Кагарлицьким районним судом Київської області дана кримінальна справа слухається з 2017 року.
Станом на 16.01.2024 року судове слідство перебуває на стадії дослідження доказів, а саме дослідження речових доказів.
Проте, дана стадія судового слідства, а саме дослідження речових доказів, вже відбувається досить тривалий час, так як сторона обвинувачення не в змозі надати суду речові докази.
Така бездіяльність сторони обвинувачення має всі ознаки зловживання «правом на обвинувачення».
Слід зауважити, що зловживання «правом на обвинувачення» прокурором має наслідком нанесення непоправної шкоди правосуддю як державному інституту і породжує зневіру громадян у справедливість.
Відповідно до статті 318 КПК України судовий розгляд має бути проведений і завершений протягом розумного строку. Стаття 116 КПК України передбачає, що процесуальні дії мають виконуватися у встановлені цим Кодексом строки.
Відповідно до статті 114 КПК України, для забезпечення виконання сторонами кримінального провадження вимог розумного строку слідчий суддя, суд має право встановлювати процесуальні строки у межах граничного строку, передбаченого цим Кодексом, з урахуванням обставин, встановлених під час відповідного кримінального провадження.
З огляду на вищенаведене, з метою забезпечення виконання стороною обвинувачення у даному кримінальному провадженні вимог розумного строку, та недопущення подальшого зловживання «правом на обвинувачення», вважаю за необхідне встановити стороні обвинувачення процесуальний строк для надання речових доказів у даному кримінальному провадженні.
Обвинувачений ОСОБА_8 підтримав клопотання свого захисника-адвоката ОСОБА_6 .
Захисник обвинуваченого ОСОБА_9 адвокат ОСОБА_7 підтримав клопотання адвоката ОСОБА_6 .
Обвинувачений ОСОБА_9 підтримали думку свого захисника.
Прокурор ОСОБА_5 вважає, що строк вказаний адвокат малий та просив це строк встановити у півтора місяці.
Вислухавши клопотання та думку учасників судового засідання, вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
На розгляді Кагарлицького районного суду Київської області перебуває кримінальне провадження № 12016110000000104 від 24.03.2016 року по обвинуваченню ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 у вчиненні злочину, передбаченого ст. 189 ч. 4 КК України.
Так з 16 травня 2017 року в провадженні колегії суддів: головуючого судді ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_3 та ОСОБА_2 знаходиться вищезазначене кримінальне провадження, і обвинувальний акт призначено до судового розгляду на 24 травня 2017 року та з того часу в судових засіданнях, де на даний проходить стадія дослідження речових доказів.
Суд позбавлений можливості дослідити докази, які знаходяться у кімнаті речових доказів, крім того обов'язок доказування обставин, передбачених ст. 91 КПК України, покладається в даному випадку на прокурора, проте стороною обвинувачення не вжито заходів для розгляду кримінального провадження у розумінні положень про розумність строків.
А тому, враховуючи положення ч. 1 ст. 114 КПК України, суд вважає за доцільне для забезпечення виконання сторонами кримінального провадження вимог розумного строку встановити строк для подачі до суду доказів у інкримінованих кримінальних правопорушеннях.
Для визначення розумності строків кримінального провадження важливе значення має не тільки судове провадження у суді першої інстанції, а й провадження в апеляційній та касаційній інстанціях. У п.97 рішення ЄСПЛ від 16.09.2010р. у справі «Вітрук проти України» зазначено, що «в кримінальних справах «розумний строк», передбачений п. 1 ст. 6 Конвенції, починається з того часу, коли особі було «пред'явлено обвинувачення», тобто, іншими словами, з моменту офіційного повідомлення заявника компетентним органом про те, що він обвинувачується у вчиненні злочину. Це визначення також застосовується до питання, чи мало місце «суттєве погіршення становища [підозрюваного]», чи ні. Щодо закінчення «відповідного строку», то в кримінальних справах період, передбачений п.1 ст.6 Конвенції, включає весь строк провадження у справі, у тому числі перегляд рішення в апеляції (п.70 рішення ЄСПЛ у справі «Меріт проти України» (Merit v. Ukraine))».
Критерієм оцінювання розумності строку є складність справи, що може бути зумовлена як фактичними обставинами справи, так і різними правовими аспектами, пов'язаними зі справою опосередковано. Складність справи визначається з урахуванням кількості підозрюваних, обвинувачених, підсудних та інкримінованих епізодів злочинної діяльності, характеру фактичних даних, що підлягають встановленню, кількості учасників справи (потерпілих, свідків), обсягу та специфіки процесуальних дій, необхідних для здійснення судового слідства, забезпечення допомоги перекладача, об'єднання матеріалів справи тощо.
У п.116 рішення ЄСПЛ від 12.03.2009р. у справі «Вергельський проти України» зазначено: «розумність тривалості провадження має оцінюватися у світлі конкретних обставин справи та з урахуванням таких критеріїв, як складність справи, поведінка заявника та відповідних органів». При цьому ЄСПЛ зазначає, що відкладення розгляду справи, призначення і проведення експертизи, участь судді в розгляді інших справ, повернення кримінальної справи прокуророві з метою усунення допущених порушень кримінально-процесуального законодавства самі по собі не суперечать чинному законодавству, але не можуть призводити до порушення права особи на судочинство в розумний строк (рішення ЄСПЛ від 13.07.1983р. у справі «Цимерман і Штайген проти Швейцарії»). Не може також бути виправданням збільшення строків судового розгляду відсутність достатньої кількості суддів та їх перевантаженість. Згідно з позицією ЄСПЛ Конвенція покладає на держави-учасниці обов'язок організувати свою судову систему таким чином, щоб суди мали змогу діяти відповідно до вимог п.1 ст.6 Конвенції, зокрема розглядати справи впродовж «розумного строку» (рішення від 06.09.2005р. у справі «Павлюлінець проти України»).
Вимоги оперативності розгляду кримінальних проваджень у справах, по яких підсудний тримається під вартою, грунтуються на підвищених вимогах до розумного строку розгляду (з урахуванням виключного ступеня обмеження права особи на свободу). Усталена правова позиція ЄСПЛ із зазначеного питання наведена у п.90 рішення у справі «Тодоров проти України»: «Суд також зазначає, що протягом усього кримінального провадження заявник у цій справі тримався під вартою, що вимагало від державних органів, які розглядали справу, особливу сумлінність у здійсненні правосуддя без затримок (див., наприклад, п.83 рішення у справі «Смірнова проти Росії» (Smirnova v. Russia) та п.31 рішення від 31.01.2006р. у справі «Юртаєв проти України» (Yurtayev v. Ukraine))».
Вимоги про дотримання розумних строків провадження законодавчо закріплені у ст.28 КПК України та відповідають існуючій практиці ЄСПЛ та нормам Конвенції стосовно дотримання прав людини у цій сфері. Зокрема, відповідно до ч.4 ст.28 КПК України кримінальне провадження щодо особи, яка тримається під вартою, неповнолітньої особи має бути здійснено невідкладно і розглянуто в суді першочергово. Підвищені вимоги до судового розгляду кримінальних справ ґрунтуються на існуючій практиці ЄСПЛ та мають враховуватися судами з огляду на положення ст.17 Закону України від 23.02.2006р. № 3477-ІV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».
Тому, враховуючи той факт, що справа в провадженні суду знаходиться більше шести років, а дослідження доказів триває з порушенням вимог розумності строку, суд встановлює для державного обвинувачення строк подачі доказів строк до 01.03.2024 р.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст.. 114, 372 КПК України суд, -
ухвалив:
Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_8 адвоката ОСОБА_6 про встановлення розумних строків задовольнити частково.
Встановити строк для надання речових доказів стороною державного обвинувачення по кримінальному провадженню № 12016110000000104 від 24.03.2016 року по обвинуваченню ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 у вчиненні злочину, передбаченого ст. 189 ч. 4 КК України у строк до 01.03.2024 р.
Ухвала суду оскарженню не підлягає.
Головуючий ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3