про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову
"16" січня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/170/24
Господарський суд Одеської області у складі судді Найфлейш В.Д.
розглянувши матеріали заяви за вх.№4-1/24 від 15.01.2024р. про вжиття заходів забезпечення
за позовом: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 )
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЯТА КАТЕРИНА-ОДЕСА» (65013, м. Одеса, Миколаївська дорога, 144, ЄДРПОУ 32120543)
15.01.2024р. ОСОБА_1 звернулась до суду з заявою про вжиття заходів забезпечення, в якій просить суд заборонити державним реєстраторам (нотаріусам) здійснювати державну реєстрацію змін та вносити до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб, фізичних осіб-підприємців, громадських формувань відповідні записи, що стосуються зміни розміру статутного капіталу, зміни складу учасників (засновників), зміну керівника ТОВ «СВЯТА КАТЕРИНА-ОДЕСА», змін до Статуту ТОВ «СВЯТА КАТЕРИНА-ОДЕСА», які не пов'язані із змінами відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі, проте впливають на предмет спору.
В обгрунтування поданої заяви ОСОБА_1 зазначає, що рішення Загальних зборів Учасників ТОВ «СВЯТА КАТЕРИНА-ОДЕСА» 15.11.2023р., оформлене протоколом №02/2023 від 15.11.2023р., прийняте з порушенням законодавства, а тому загальні збори Учасників, що будуть відбуватись в подальшому будуть проведені із порушенням, що матиме наслідком недійсність і незаконність рішень, що будуть прийняті на наступних загальних зборах Учасників. Оскільки будь-яке із рішень Учасників може призвести до змін у Товаристві складу учасників, їх збільшення, зміни статутного капіталу, заявник вважає, що за такої перспективи виконати рішення у даній справі буде неможливо.
За приписами статті 136 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Частиною першою статті 138 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що заява про забезпечення позову подається: 1) до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо; 2) одночасно з пред'явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом; 3) після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.
Тобто, за приписами чинного господарського процесуального законодавства таку процесуальну дію, як забезпечення позову, може бути вчинено як до пред'являння позову так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
У вирішенні питання про забезпечення позову слід здійснювати оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Так, згідно зі статтями 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Однак, заява про забезпечення позову, в порушення вищенаведених положень Господарського процесуального кодексу України, не містить обґрунтованих мотивів та посилань на докази, на підставі яких суд міг би дійти висновку щодо обґрунтованості, доцільності та необхідності забезпечення позову у визначений заявником спосіб та імовірності утруднення виконання рішення господарського суду в разі їх невжиття, заявником не зазначено та не доведено які саме існують ризики.
Фактично міркування заявника про можливість ускладнення виконання рішення суду є лише припущеннями заявника, яке не підтверджено жодними належними та допустимими доказами.
З матеріалів заяви вбачається непогодження заявника ОСОБА_1 з рішенням Загальних зборів Учасників ТОВ «СВЯТА КАТЕРИНА-ОДЕСА» 15.11.2023р., оформленим протоколом №02/2023 від 15.11.2023р. відносно відсторонення ОСОБА_1 від виконання обовязків директора та припинення її повноважень та призначення т.в.о. директора ТОВ Фетісова Д.Л., яке заявник має намір в подальшому оскаржувати в судовому порядку. Проте, згідно наданого витягу з ЄДР від 15.01.2024 р. ОСОБА_2 вже значиться тимчасово виконуючим обов'язки директора - керівником, у зв'язку з чим відсутній предмет забезпечення позову, з урахуванням того, що про наявність наміру пред'явлення інших конкретних позовних вимог заявником не зазначено. Згідно ч. 11 ст. 137 ГПК України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішеється по суті.
Крім того, відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 137 ГПК України не допускається забезпечення позову у спорах, що виникають з корпоративних відносин, шляхом заборони здійснювати органам державної влади, органам місцевого самоврядування, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб покладені на них згідно із законодавством владні повноваження, крім заборони приймати конкретні визначені судом рішення, вчиняти конкретні дії, що прямо стосуються предмета спору.
Однак, в даному випадку заявником не конкретизовано рішення чи дії, які слід заборонити здійснювати реєстраторам (нотаріусам) та які стосуються предмета спору, тому немає підстав вважати що забезпечення позову може вплинути на виконання рішення суду.
Враховуючи вищевикладене, суд відмовляє в задоволенні заяви ОСОБА_1 за вх.№4-1/24 від 15.01.2024р. про забезпечення позову.
Керуючись ч.6 ст.140, ст.234 Господарського процесуального кодексу України, суд-
В задоволенні заяви ОСОБА_1 за вх.№4-1/24 від 15.01.2024р. про забезпечення позову - відмовити.
Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://od.arbitr.gov.ua
Ухвала набрала законної сили негайно після її проголошення згідно ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів згідно ст. 256 ГПК України.
Суддя В.Д. Найфлейш