ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
08.12.2023Справа № 910/15516/23
За позовом Київська спеціалізована прокуратура у сфері оборони Центрального регіону
до Київський інститут Національної гвардії України
про відшкодування 86 206,95 грн.
суддя Мельник В.І.
за участю секретаря судового засідання Федорової О.В.
Представники сторін: відповідно до протоколу судового засідання
Суть спору:
Київська спеціалізована прокуратура у сфері оборони Центрального округу в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах в інтересах Державної екологічної інспекції Столичного округу подала на розгляд Господарського суду міста Києва позовну заяву до Київського інституту Національної гвардії України про стягнення 86206, 95 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04ю10.2023 відкрито провадження у справі №910/15516/23 та призначено розгляд справи на 24.11.2023.
31.10.2023 відділом діловодства суду від представника відповідача отримано відзив на позовну заяву.
16.11.2023 відділом діловодства суду від представника позивача отримано відповідь на відзив.
В судовому засіданні 24.11.2023 оголошено перерву до 04.12.2023.
В судовому засіданні 04.12.2023 оголошено перерву до 08.12.2023.
В судовому засіданні 08.12.2023 винесено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши наявні в справі матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд з'ясував наступне.
Позовні вимоги обґрунтовано наступним, слідчими Третього слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, за процесуального керівництва Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42023112350000025 від 01.06.2023 за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 426-1 КК України. Під час досудового розслідування вищезазначеного кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 30.06.2023 № 757/27308/23-к на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:75:740:0002, яка знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Оборони Києва, 7 та перебуває в користуванні Київського інституту Національної гвардії України на підставі державного акту на право постійного користування землею від 12.08.2003 1-КВ №007134 та розпорядження Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Про надання земельної ділянки Національній академії Національної гвардії України для експлуатації та обслуговування будівель та споруд Національної академії Національної гвардії України на вул. Оброни Києва (шосе Житомирське, 19 км) у Святошинському районі м. Києва» від 06.04.2018 № 564, проведено огляд, під час якого на її частині площею 12 м2 виявлено котлован, який захаращений будівельними відходами.
Згідно з розрахунком, проведеним Державною екологічною інспекцією Столичного округу відповідно до Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища від 27.10.1997 № 171 (далі - Методика), розмір шкоди від засмічення земельних ресурсів відходами вказаної частини земельної ділянки становить 86206,95 грн.
Відповідача заперечив проти задоволення позовних вимог, оскільки останні не відповідають дійсності, а саме позивачем не надано доказів які б підтверджували факт заподіяння відповідачем шкоди, її розмір та причинний зв'язок між заподіянням шкоди і діяннями останнього.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до статті 6 Конституції України забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України є обов'язком держави.
Статтею 153 Господарського кодексу України встановлений обов'язок суб'єктів господарювання здійснювати заходи щодо своєчасного відтворення і запобігання псуванню, забрудненню. Засміченню та виснаженню природних ресурсів, не допускати зниження їх якості у процесі господарювання.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала; особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Для застосування такого заходу відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки; шкоди; причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою; вини заподіювача шкоди.
За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.
У деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов'язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяною шкодою. У свою чергу відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні шкоди.
Відносини у галузі охорони навколишнього природного середовища в Україні регулюються, зокрема, Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища", Законом України "Про відходи", Законом України "Про охорону земель", Земельним кодексом України, а також іншим спеціальним законодавством.
Згідно з приписами ст. 35 Закону України "Про охорону земель" власники і землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності зобов'язані зокрема: дотримуватися вимог земельного та природоохоронного законодавства України; забезпечувати використання земельних ділянок за цільовим призначенням та дотримуватися встановлених обмежень (обтяжень) на земельну ділянку та забезпечувати захист земель від ерозії, виснаження, забруднення, засмічення, засолення, осолонцювання, підкислення, перезволоження, підтоплення, заростання бур'янами, чагарниками і дрібноліссям.
Відповідно до ст. 56 Закону України "Про охорону земель" юридичні і фізичні особи, винні в порушенні законодавства України про охорону земель, несуть відповідальність згідно із законом. Застосування заходів дисциплінарної, цивільно-правової, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від відшкодування шкоди, заподіяної земельним ресурсам. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства України про охорону земель, підлягає відшкодуванню в повному обсязі.
Приписами статті 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" встановлено, що порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність (ч.1). Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України (ч.4).
Частиною першою статті 69 вказаного Закону визначено, що шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.
Для визначення порядку розрахунку розмірів відшкодування шкоди суб'єктами господарювання та фізичними особами в процесі їх діяльності через забруднення земель хімічними речовинами, їх засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 27.10.1997 N171 затверджено Методику визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства (далі - Методика).
Абзацами 2 та 11 ст. 1 Закону України "Про відходи" визначено, що відходи - це будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворилися у процесі виробництва чи споживання, а також товари (продукція), що повністю або частково втратили свої споживчі властивості і не мають подальшого використання за місцем їх утворення чи виявлення і від яких їх власник позбувається, має намір або повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення; утилізація відходів - використання відходів як вторинних матеріальних чи енергетичних ресурсів.
Згідно з пунктами 3.2, 3.3 Методики землі вважаються засміченими, якщо на відкритому ґрунті наявні сторонні предмети і матеріали, сміття без відповідних дозволів, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища; факти забруднення (засмічення) земель встановлюються уповноваженими особами, які здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства шляхом оформлення актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт забруднення та засмічення земель.
Відповідно до приписів природоохоронного законодавства умовою кваліфікації такого правопорушення, як засмічення земель, що є підставою для настання відповідальності та відшкодування шкоди, спричиненої таким засміченням, є доведення факту виявлення на відкритому ґрунті сторонніх предметів і матеріалів, сміття без відповідних дозволів, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища, прямого чи опосередкованого шкідливого впливу на здоров'я людини.
Дослідивши матеріали справи та заслухавши представників сторін, суд зазначає що в матеріалах справи відсутні відомості ґрунтових досліджень, акти відбору проб та протоколи вимірювань, а також, відомості стосовно того таке розміщення сміття призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища. Факт наявності сміття не є достатнім для того, щоб вважати землю засміченою і як наслідок виникнення обов'язку відшкодувати шкоду. Обов'язковою ознакою засмічення є таке засмічення земель, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища.
Позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати покладаються на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 126, 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,-
В задоволенні позову відмовити.
Це рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги це рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено 15.12.2023..
Суддя В.І. Мельник