Рішення від 17.01.2024 по справі 904/5979/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.01.2024м. ДніпроСправа № 904/5979/23

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Назаренко Н.Г., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом Акціонерного товариства “Українська залізниця”, м Київ, в особі Регіональної філії “Придніпровська залізниця” Акціонерного товариства “Українська залізниця”, м. Дніпро

до Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат ", м.Кривий Ріг, Дніпропетровська область

про стягнення плати за користування вагонами в сумі 60 203,76 грн та збору за зберігання вантажів в сумі 2 837,88 грн.

Без виклику (повідомлення) учасників справи

РУХ СПРАВИ В СУДІ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ.

Акціонерне товариство “Українська залізниця” в особі Регіональної філії “Придніпровська залізниця” Акціонерного товариства “Українська залізниця” звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Приватного акціонерного товариства “Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат” про стягнення плати за користування вагонами в сумі 60 203,76 грн та збору за зберігання вантажів в сумі 2 837,88 грн.

Ухвалою від 17.11.2023 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.

29.11.2023 від відповідача надійшов відзив на позов.

Господарський суд констатує, що сторони мали реальну можливість надати всі існуючі докази в обґрунтування своїх позовних вимог та заперечень суду першої інстанції.

Частиною 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи. Судові дебати не проводяться.

17.01.2024 здійснено розгляд справи по суті.

Відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

Враховуючи приписи частини 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення.

ПОЗИЦІЯ ПОЗИВАЧА.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором №ПР/М-20240/НЮдч від 20.03.2020 "Про експлуатацію залізничної під'їзної колії Приватного акціонерного товариства “Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат”, яка примикає до станції Інгулець Регіональної філії “Придніпровська залізниця” Акціонерного товариства “Українська залізниця”.

ПОЗИЦІЯ ВІДПОВІДАЧА.

Відповідач надав відзив на позов, в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог в частині стягнення плати за користування вагонами в розмірі 28 729,08 грн., оскільки позивач не виключив з часу користування вагонами час дії комендантської години за місцезнаходженням станції Інгулець (Дніпропетровська область).

Відповідач зазначив, що за його контррозрахунком (з урахуванням телеграмного розпорядження Департаменту комерційної роботи АТ “Українська залізниця” №ЦМ-13/693 від 05.04.2022 про звільнення від плати за користування вагонами під час дії комендантської години) розмір плати за користування вагонами становить 31 474,68 грн.

ОБСТАВИНИ, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.

Предметом доказування, відповідно до частини 2 статті 76 Господарського процесуального кодексу України, є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Предметом доказування у даній справі є: обставини укладання договору надання послуг залізничного перевезення; факт надання послуг; наявність перевізних документів - залізничних накладних; наявність наказів про затримку вагонів; наявність актів форми ГУ-23а та ГУ-23, накопичувальних карток форми ФДУ-92; правомірність здійснення розрахунків заявлених до стягнення плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ.

Між Акціонерним товариством “Українська залізниця” (далі - залізниця) та Приватним акціонерним товариством “Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" (далі - власник колії) укладений договір про експлуатацію залізничної під'їзної колії Приватного акціонерного товариства “Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат", яка примикає до станцій Інгулець Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" №ПР/М-20240/НЮдч від 20.03.2020 (далі - договір від 20.03.2020).

В пункті 1 договору від 20.03.2020 вказано, що згідно зі Статутом залізниць України, Правилами перевезень вантажів залізничним транспортом України і на умовах цього договору експлуатується під'їзна колія, яка належить власнику, що примикає до станції Інгулець Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця": стрілкою №5 до продовження станційної колії №3 та стрілкою №23 до продовження станційної колії №2.

Під'їзна колія обслуговується власним локомотивом.

Межею під'їзної колії є знаки "Межа під'їзної колії", які встановлено на продовженні колії №3 біля вхідного сигналу "НІ", на продовженні колії №2 біля вхідного сигналу "НІІ".

Згідно з пунктом 4 договору від 20.03.2020 рух поїздів на під'їзній колії здійснюється з додержанням Правил технічної експлуатації залізниць України, Інструкції з руху поїздів і маневрової роботи на залізницях України, Інструкції з сигналізації на залізницях України, Інструкції про порядок обслуговування і організації руху на під'їзній колії.

Відповідно до пункту 5 договору від 20.03.2020 здавання вагонів для під'їзної колії здійснюється за повідомленням, які передає відповідальний працівник станції Інгулець по телефону відповідальному працівнику залізничного цеху ПрАТ “Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат” не пізніше, ніж за 2 години до пред'явлення вагонів до здавання, з реєстрацією у "Книзі повідомлень про час подавання вагонів під навантаження або вивантаження" форма ГУ-2.

Пунктами 6, 7 договору від 20.03.2020 передбачено, що вагони для під'їзної колії власника подаються локомотивом залізниці на одну з колій №№1, 2, 3, IV, 5, 6, 7, 8, 9, 10 станції Інгулець за вказівкою чергового по залізничній станції Інгулець, де здійснюються передавальні операції з вагонами у технічному та комерційному відношенні. Подальший рух вагонів виконується локомотивом власника колії.

Всі вагони здаються на під'їзну колію у тій кількості, в якій прибули на станцію Інгулець, але не більше 260 осей, вагою не більше 1430 тон.

Згідно з пунктами 8 - 11 договору від 20.03.2020 про готовність вагонів до відправлення з під'їзної колії відповідальний працівник залізничного цеху ПрАТ “Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат” повідомляє телефоном відповідального працівника станції примикання Інгулець залізниці не пізніше, ніж за одну годину до пред'явлення вагонів до здачі залізниці, з наступним наданням письмового повідомлення за формою, встановленою Правилами користування вагонами і контейнерами, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 №113.

Вагони, що повертаються з під'їзної колії, подаються локомотивом власника колії на одну з колій №1, 2, 3, IV, 5, 6, 7, 8, 9, 10 станції Інгулець, за вказівкою чергового по залізничній станції Інгулець, де здійснюється приймання вагонів залізницею у технічному та комерційному відношенні.

Час перебування вагонів на під'їзній колії обчислюється з моменту закінчення передавальних операцій при передачі вагонів залізницею власнику колії до моменту закінчення цих операцій при поверненні вагонів залізниці.

Для під'їзної колії встановлюється загальний термін перебування усіх вагонів 12,0 год.

Відповідно до пунктів 12 - 14 договору від 20.03.2020 за умовами договору вагони подаються ТОВ "Укрвибухотехнологія".

Відстань для нарахування збору за подачу, забирання вагонів встановлюється 0 км в обидва кінці

Власник колії сплачує залізниці:

- за користування вагонами - згідно з Правилами користування вагонами і контейнерами;

- за зберігання вантажів у вагонах - у разі затримки їх з причин, залежних від власника колії, після закінчення терміну безоплатного зберігання, сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї) - згідно з Правилами зберігання вантажів;

- інші збори і плати за додаткові роботи та послуги, які виконує залізниця для власника колії - згідно з діючими нормативними документами.

Збори і плати вносяться на підставі статті 62 Статуту залізниць України у національній валюті України, на умовах попередньої оплати на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання філії "ЄРЦД".

Пунктом 15 договору від 20.03.2020 встановлено, що власник копії несе відповідальність за схоронність вагонного парку відповідно до статті 124 Статуту залізниць України, розділу ІV "Порядок розрахунку розмірів збитків за пошкодження вантажних вагонів" Правил користування вагонами і контейнерами.

Вагони з під'їзної колії повертаються очищеними від вантажу, із знятими реквізитами кріплення після розвантаження, промитими у випадках, передбачених Правилами перевезення вантажів навалом і насипом, згідно зі статтею 35 Статуту залізниць України.

Згідно з пунктом 21 договору від 20.03.2020 (в первісній редакції) цей договір вважається укладеним з моменту підписання його сторонами та скріплення печатками сторін і діє з 01.04.2020 до 31.03.2021 включно

Відповідно до додаткової угоди №2 від 13.10.2020 до договору від 20.03.2020 сторони доповнили додаток до договору новим фронтом щодо станції Промислова.

Додатковими угодами №3 від 24.03.2021, №4 від 20.09.2021 сторони викладали пункт 21 договору від 20.03.2020 в новій редакції та продовжували строк дії договору до 30.09.2021, до 31.03.2025 включно.

Статтею 204 Цивільного кодексу України визначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Доказів припинення, зміни, визнання недійсним або розірвання договору від 20.03.2020 сторонами суду не надано.

Частиною 1 статті 634 Цивільного кодексу України встановлено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до повідомлення про укладення договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом №45-00190905/2020-0001 від 30.06.2020 АТ “Укрзалізниця” засвідчило прийняття від ПАТ “Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат” Заяви про прийняття в цілому пропозиції (акцепту) укладення договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом та повідомило товариство про присвоєні йому коди: відправника/одержувача - 5347; платника - 2558012 та відкриття особового рахунку з ідентичним номером.

Повідомлення підписано електронним підписом старшим інспектором відділу договорів та тарифів служби комерційної роботи та маркетингу Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Ляхом Володимиром Вікторовичем 30.06.2020 о 14:20.

Таким чином між Акціонерним товариством “Українська залізниця” (далі - перевізник) та ПАТ “Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат” (далі - замовник) був укладений договір від 30.06.2020 про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом, що знаходиться у публічному доступі (далі - договір про надання послуг).

Згідно з пунктом 1 договору про надання послуг предметом договору є організація та здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення, інших послуг, пов'язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у власних вагонах перевізника, вагонах залізниць інших держав та/або вагонах замовника, пов'язаних з цим супутніх послуг (далі - послуги) і проведення розрахунків за ці послуги. У розумінні договору користування вагоном не є орендою майна, а плата за користування власним вагоном перевізника не є орендною платою.

Відповідно до пунктів 1.4, 1.5 договору про надання послуг надання послуг за цим договором може підтверджуватись одним з таких документів: накладною, накопичувальною карткою, зведеною відомістю, відомістю плати за користування вагонами, відомістю плати за подавання/забирання вагонів та маневрову роботу, зведеними відомостями та іншими документами.

Цей договір є публічним договором, за яким перевізник бере на себе обов'язок здійснювати надання послуг, пов'язаних з організацією та здійсненням перевезення вантажів залізничним транспортом загального користування кожному, хто до нього звернеться. Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх замовників, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

В пункті 1.10 договору про надання послуг вказано, що договір є укладеним з дня надання замовнику перевізником Інформаційного повідомлення про укладення договору, але не раніше дня введення його в дію відповідно до п. 12.1 договору.

Відповідно до пункту 2.1 договору про надання послуг замовник зобов'язаний, зокрема, сплачувати послуги перевізника та інші платежі, належні перевізнику за договором з сум внесеної передоплати за кодом платника; відшкодовувати перевізнику витрати, пов'язані із затримками вагонів, контейнерів і вантажів з причин, що не залежать від перевізника, які виникли на станціях залізниць України, зокрема з наступних причин: неправильне оформлення відправниками перевізних документів; недодання до накладної документів, необхідних для виконання митних, санітарних та інших правил чи невірне їх оформлення; перевірка вантажів (маси вантажу) митними та іншими державними органами контролю; недотримання технічних умов розміщення та кріплення вантажів; недостатність грошових коштів та закриття коду платника; інші причини. Оплата вказаних послуг здійснюється шляхом списання з сум внесеної передоплати за кодом платника; у строки, встановлені розд.4 Договору, підписувати акти звіряння розрахунків, зведені відомості. Підписувати не пізніше двох робочих днів від дня надання послуг накопичувальні картки зборів за роботи (послуги) та штрафів, пов'язаних з перевезенням вантажів (вантажобагажу) форми ФДУ-92, відомості плати за користування вагонами форми ГУ46, відомості плати за користування контейнерами форми ГУ-46к, відомості плати за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу форми ГУ-46а. А у випадку оформлення вказаних вище документів в паперовій формі на вимогу замовника - підписувати та надавати перевізнику не пізніше двох робочих днів від дня надання такої його вимоги.

Згідно з пунктом 2.3 договору про надання послуг перевізник зобов'язаний, зокрема, приймати до перевезення вантажі у вагонах (контейнерах) замовника або у власних вагонах (контейнерах) перевізника, надавати власні вагони (контейнери) перевізника для навантаження вантажів згідно із затвердженими планами і заявками замовника згідно інформації, розміщеної у Системі планування перевезень, надавати додаткові послуги, пов'язані з перевезенням вантажів, перелік яких зазначається в додатках до договору та Збірнику тарифів; складати документи, передбачені п. 1.3, 1.4 та розд. 4 договору, щодо нарахування сум платежів.

В пункті 3.4 договору про надання послуг вказано, що замовник зобов'язаний сплачувати у визначеному договором розмірі плату за користування власними вагонами перевізника: під час виконання вантажних операцій на місцях загального користування; переданих замовнику на місцях не загального користування; затриманих на станціях в очікуванні подавання під вантажні або інші операції, з причин, які залежать від замовника; затриманих під час перевезення з інших причин, що не залежать від перевізника.

Розмір плати за користування власними вагонами перевізника встановлюється відповідно п.3.4.2 договору.

Пунктом 6.1 договору про надання послуг встановлено, що сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за договором у випадку виникнення після укладення договору обставин непереборної сили, якими є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи, але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, воєнний стан, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратство, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха, кібератак, тощо.

Відповідно до пунктів 6.2, 6.4 договору про надання послуг сторона не може виконувати зобов'язання за договором внаслідок дії обставин непереборної сили, повинна протягом 10 календарних днів з моменту їх виникнення, повідомити про це іншу сторону у письмовій формі, з подальшим наданням підтверджуючих документів.

Виникнення обставин непереборної сили не є підставою для відмови замовника від сплати за послуги, надані до виникнення вказаних обставин.

В пункті 12.1 договору про надання послуг зазначено, що договір діє з дня укладення, але не раніше дати введення в дію, що визначається Перевізником в повідомленні про оприлюднення Договору здійсненого на веб-сайті http://uz-cargo.com/ та діє до його припинення. Дата введення в дію не може бути раніше 30 днів з дня оприлюднення договору. На звернення замовника умови договору застосовуються до відносин з замовником, які виникли між сторонами до його укладення та введення в дію.

Таким чином на момент виникнення спору між сторонами були укладені та діяли договір про експлуатацію залізничної під'їзної колії та договір про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом.

В квітні-травні 2023року на підставі залізничних накладних(т1-а.с. 89-250, т2, а.с. 1-43) залізниця прийняла до перевезення на адресу відповідача порожні власні вагони, станцією призначення є станція Інгулець Придніпровської залізниці.

Після прибуття на станцію призначення вагони були затримані на коліях станції Інгулець через зайнятість колій на станції призначення Інгулець Придніпровської залізниці з вини відповідача, у зв'язку із несвоєчасним забиранням відповідачем (вантажоодержучаем) на свою під'їзну колію вантажу, який вже прибув на його адресу.

Згідно зі статтею 129 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №457 від 06.04.1998 (далі - Статут), обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

На підставі пунктів 9, 10 Правил користування вагонами та контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України №113 від 25.02.1999 (далі - Правила користування вагонами та контейнерами) були складено акти загальної форми №190 від 28.04.2023, №197 від 01.05.2023, №206,209,210 від 06.05.2023, №219,220 від 08.05.2023.

Акти загальної форми ГУ-23 складені після закінчення затримки вагонів, в них вказаний час початку та закінчення затримки вагонів, їх номери, акти засвідчені підписами представників як залізниці так і вантажоотримувача, які підписавши їх погодились з даними, зазначеними в цих актах, у тому числі, щодо періоду затримки вагонів.

Згідно з абзацом першим статті 42 Статуту, залізниця зобов'язана повідомити одержувача в день прибуття вантажу або до 12-ї години наступного дня.

Про прибуття вагонів на адресу відповідача Приватне акціонерне товариство “Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат” було своєчасно повідомлено залізницею, що підтверджується записами - повідомленнями у книзі повідомлень про час подавання вагонів під навантаження або вивантаження.

Несвоєчасне вивільнення відповідачем колії станції Інгулець Придніпровської залізниці від вантажу, який вже прибув на його адресу, унеможливило виконання залізницею зобов'язань за договором на перевезення. Через затримку вагонів на станції призначення і на підході до неї з вини відповідача, була знижена пропускна спроможність для перевезення інших поїздів.

За час затримки вагонів з вини вантажовласника позивач нарахував плату за користування вагонами відповідно до відомостей ГУ-46 №№ 29049025, 30049026, 02059027, 04059028, 06059030, 06059029, 09059031 в розмірі 60 203,76 грн. та збір за зберігання вантажу за накопичувальними картками форми ФДУ-92 №20069006, 20069007 в розмірі 2 837,88 грн. Відповідач підписав відомості та накопичувальну картку із запереченнями та вказував на - порушення пункту 7 договору від 20.03.2020; необхідність виключення з часу користування час дії комендантської години.

Причиною виникнення спору є несплата відповідачем плати за користування спірними вагонами та збору за зберігання вантажу у добровільному порядку.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з таких підстав.

Спірні правовідносини стосуються перевезення вантажів залізницею, а відтак, підпадають під правове регулювання Глави 64 Цивільного кодексу України, Глави 32 Господарського кодексу України, Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 457 від 06.04.1998, та інших нормативних актів, прийнятих у відповідності до них та які регулюють спірні правовідносини.

Відповідно до ст. 307 Господарського кодексу України, положення якої кореспондуються із положеннями ст. 909 Цивільного кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Відповідно до положень ч. 5 ст. 307 Господарського кодексу України, які кореспондуються з положеннями ч. 2 ст. 908 та ст. 920 Цивільного кодексу України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов'язань.

Відповідно до статті 119 Статуту залізниць, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №457 від 06.04.1998, (із змінами та доповненнями) за користування вагонами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами-суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів, що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами.

Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника під'їзної колії. За час затримки на коліях залізниць вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків зазначених розмірів плати.

Таким чином за період фактичного використання суб'єктами господарювання вагонів та/або контейнерів залізниці для перевезення вантажів вноситься плата; до періоду використання вагонів (контейнерів) включається час затримки (простою) вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства. Звільнення від такої плати може мати місце лише у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці.

Пунктами 3, 4, 6, 8-10, 12 Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Мінтранспорту України №113 від 25.02.1999, (далі - Правила користування вагонами) передбачено, що облік часу користування вагонами і контейнерами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за Відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46 (додаток 1), Відомістю плати за користування контейнерами форми ГУ-46к (додаток 11), які складаються на підставі Пам'яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45 (додаток 2), Пам'яток про видачу/приймання контейнерів форми ГУ-45к (додаток 8), Повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами (додаток 12), Актів про затримку вагонів форми ГУ-23а (додаток 3), Актів загальної форми ГУ-23 (додаток 6).

Відомості плати за користування вагонами, контейнерами складаються на вагони, контейнери, що подаються під навантаження та вивантаження, є документами обліку часу перебування вагонів, контейнерів у пунктах навантаження та вивантаження та на під'їзних коліях і містять розрахунки платежів за користування вагонами, контейнерами.

Відомості плати за користування вагонами (контейнерами) мають підписуватися працівником станції і вантажовласника щоденно або в періоди пред'явлення їх станцією до розрахункового підрозділу, що встановлюються начальником залізниці.

У разі непогодження даних, зазначених у відомості, представник вантажовласника зобов'язаний підписати відомість із зауваженнями.

Відомість плати за користування вагонами (контейнерами) складається у трьох примірниках - два для залізниці і один для вантажовласника, окремо для вагонів і для контейнерів.

Час користування вагонами обчислюється з моменту їх передачі вантажовласникові до моменту їх фактичного прийняття від вантажовласника.

Час передання вагонів залізницею вантажовласнику, а також вантажовласником залізниці зазначається у Пам'ятці про подавання/забирання вагонів, яка оформляється після закінчення приймально-здавальних операцій. Пам'ятка підписується відповідальною особою станції і вантажовласника.

Усі завантажені вагони, а також порожні вагони, які належать підприємствам, організаціям, портам, установам і громадянам та орендовані ними, що знаходяться на станціях і на підходах до них в очікуванні подавання під вантажні або інші операції, з причин, які залежать від вантажовласника, є такими, що перебувають у користуванні вантажовласника.

У разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери. Про затримку вагонів і контейнерів з вини вантажовласника на підходах до станції призначення залізниця видає наказ. Наказ підписується посадовою особою, визначеною начальником залізниці.

Облік затриманих на підходах вагонів здійснюється станцією, на якій вони простоюють, на підставі акта про затримку вагонів, що складається станцією. Усі дані, вказані в цьому акті, передаються станцією у "Повідомленні про затримку вагонів" до інформаційно-обчислювального центру залізниці та на станцію призначення. Акт про затримку вагонів складається у трьох екземплярах - один залишається на станції затримки і два додаються до перевізних документів. Станція призначення інформує вантажовласника про затримку вагонів з його вини, передаючи йому копію Повідомлення про затримку вагонів не пізніше двох годин після його отримання (телефонограмою, телеграфом, поштовим зв'язком, через посильних, факсом або іншим способом, установленим начальником станції за погодженням з вантажовласником).

Загальний час, за який вноситься вантажовласником плата залізниці за користування вагонами, включає час затримки вагонів з його вини та час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника. Час до 30 хвилин не враховується, час 30 хвилин і більше враховується як повна година. Причини, які є підставою для нарахування плати за користування вагонами в разі затримки їх на підходах до припортових станцій призначення, зазначаються в актах про затримку вагонів.

Згідно з пунктом 14 Правил користування вагонами розмір плати за користування вагонами в залежності від часу користування встановлюється згідно з чинним законодавством.

Пунктом 3 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 №334 передбачено, що акти загальної форми складаються для засвідчення обставин, що виникли в процесі перевезення вантажу і можуть бути підставою для матеріальної відповідальності: затримки вагонів на станції призначення в очікуванні подачі під вивантаження (перевантаження) з причин, що залежать від одержувача.

Протягом квітня-травня 2023року на станцію призначення Інгулець, на адресу відповідача прибували порожні вагони під навантаження та були подані на під'їзну колію відповідача, про що працівниками станції Інгулець оформлені відповідні пам'ятки про подавання вагонів ф.ГУ-45.

На підставі актів ф.ГУ-23 №190 від 28.04.2023, №197 від 01.05.2023, №206,209,210 від 06.05.2023, №219,220 від 08.05.2023 позивач нарахував плату за користування в розмірі 60 203,76 грн та збір за зберігання вантажу за накопичувальними картками форми ФДУ-92 №20069006, 20069007 в розмірі 2 837,88 грн.

Акти складені у відповідності до вимог пункту 8 Правил користування вагонами, пункту 3 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України №334 від 28.05.2002 (далі - Правила складання актів), містять інформацію про причину затримки вагонів на станції призначення та час початку і закінчення затримки з вини ПрАТ “Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат”.

Пунктом 16 Правил користування вагонами встановлено, що вантажовласник звільняється від плати за користування вагонами і контейнерами:

а) якщо затримка вагонів або контейнерів виникла через стихійне лихо, що спричинило припинення руху на залізничних під'їзних коліях, а також через стихійне лихо або аварію на підприємстві, внаслідок яких згідно з чинними положеннями заборонено виконувати вантажні роботи;

б) у разі подання локомотивом залізниці вагонів і контейнерів на фронти навантаження (вивантаження) у кількості, що перевищує їх максимальну переробну спроможність. Вказана максимальна переробна спроможність визначається за договором між залізницею і вантажовласником;

в) у разі затримки прийняття залізницею вагонів, які пред'явлено їй до здачі, з причин, що залежать від залізниці. Час такої затримки зазначається у графі "Примітки" Пам'ятки про подавання/забирання вагонів, цей час виключається із загального часу користування вагонами (контейнерами).

Причина звільнення від плати за користування вагонами і контейнерами зазначається у графі "Примітки" відомості плати за користування вагонами (контейнерами).

Згідно з частиною 2 статті 614 Цивільного кодексу України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

У запереченнях, викладених при підписанні відомостей за формою ГУ-46 та накопичувальної картки за формою ФДУ-92, відповідач послався на порушення позивачем вимог пункту 7 договору від 20.03.2020 та необхідність виключення з часу користування час дії комендантської години.

В пункті 7 договору від 20.03.2020 вказано, що всі вагони здаються на під'їзну колію у тій кількості, в якій прибули на станцію Інгулець, але не більше 260 осей, вагою не більше 1430 тонн. Таким чином максимальна кількість вагонів у кожній партії, що передається підприємству, не повинна перевищувати 65 вагонів.

За результатами технічного огляду, здійсненого працівниками вагонного господарства під час передавальних операцій, можуть бути виявлені несправні в технічному відношенні вагони, які подаються окремо від основної групи вагонів після проведення технічного обслуговування.

Враховуючи викладене та з огляду на пункт 16 Правил користування вагонами, посилання відповідача на порушення вимог пункту 7 договору як підставу для звільнення від плати за користування є помилковими.

Щодо посилання відповідача на необхідність виключення з часу користування час дії комендантської години суд зазначає таке.

Відповідно до чинного законодавства (Закон України “Про правовий режим воєнного стану” від 12.05.2015 №389-VIII, постанова Кабінету Міністрів України від 08.07.2020 №573 “Питання запровадження та здійснення деяких заходів правового режиму воєнного стану”, постанова Кабінету Міністрів України від 29.12.2021 №1455 “Про затвердження порядку встановлення особливого режиму виїзду і виїзду, обмеженні свободи пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також руху транспортних засобів в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан”) під час комендантської години запроваджуються певні заборони та обмеження, зокрема, перебування на вулицях та в інших громадських місцях осіб без виданих перепусток, пересування на транспортних засобах тощо.

Але такі заборони не розповсюджуються на об'єкти критичної інфраструктури.

Згідно із Законом України “Про критичну інфраструктуру” від 16.11.2021 №1882-ІХ об'єкти критичної інфраструктури - це об'єкти інфраструктури, системи, їх частини та їх сукупність, які є важливими для економіки, національної безпеки та оборони, порушення функціонування яких може завдати шкоди життєво важливим національним інтересам.

Галузь залізничного транспорту входить до Переліку секторів критичної інфраструктури, визначеному постановою Кабінету міністрів України від 09.10.2020 №1109.

Правилами технічної експлуатації залізниць України визначено поняття залізничної станції. Станція - роздільний пункт з колійним розвитком, що дозволяє проводити операції з приймання, відправлення, схрещення й обгону поїздів, операції з приймання, видачі вантажів та обслуговування пасажирів, а за умови розвинених колійних пристроїв - маневрову роботу з розформування та формування поїздів і технічні операції з поїздами.

Відповідно до статті 7 Статуту станції здійснюють операції, пов'язані з перевезенням пасажирів, багажу, вантажобагажу, з прийняттям, видачею вантажів вагонними, дрібними відправками та в контейнерах, а за договорами з відправниками - їх навантаження та вивантаження.

Вантажна станція Інгулець не є громадським місцем або місцем, доступним для сторонніх осіб, а під'їзна колія підприємства, що примикає до станції, не є місцем загального користування.

Позивач стверджував, що протягом спірного періоду часу робота станції Інгулець та під'їзної колії відповідача, що примикає до станції Інгулець, не припинялася ані в денний, ані в нічний час. Вагони подавалися на під'їзну колію та поверталися з під'їзної колії цілодобово. На підтвердження цього позивач долучив копії підписаних без заперечень з боку відповідача пам'яток ф.ГУ-45 про подавання/забирання вагонів №310,358,359 від 06.05.2023, №339,343,293,296 від 28.04.2023, №360 від 07.05.2023, №350,301,302 від 30.04.2023, №344 від 29.04.2023, складених в нічний час (під час дії комендантської години).

Відповідач на надав доказів - припинення роботи під'їзних колій відповідача, що примикають до цих станцій, на період дії комендантської години; письмового повідомлення позивача про припинення підприємством роботи в нічний час (під час комендантської години); ініціювання внесення змін до договору від 20.03.2020 в частині подавання/забирання вагонів в нічний час (під час комендантської години).

З огляду на викладене, суд погоджується з позивачем щодо відсутності підстав для складання актів загальної форми, які б засвідчували обставини, що звільняють вантажовласника від відповідальності на підставі телеграмного розпорядження №ЦМ-13/693 від 05.04.2022.

Враховуючи відсутність у матеріалах справи зазначених актів, відсутність жодних повідомлень від відповідача щодо неможливості забирання вагонів з під'їзної колії у зв'язку з введенням в Україні воєнного стану, з урахуванням того, що станція призначення працює цілодобово, суд дійшов висновку про відсутність належних та допустимих доказів, які б засвідчували передбачені виняткові умови для звільнення відповідача від обов'язку вносити плату за користування вантажними вагонами і контейнерами під час воєнного стану в Україні.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 19.04.2023 у справі №904/2019/22. від 02.06.2023 у справі №904/3538/22.

Додатково слід зазначити, що рішення правління АТ “Українська залізниця” від 02.04.2022 (протокол №Ц-54/42 Ком.т), на підставі якого видано телеграмне розпорядження від 05.04.2022 Х”ЦМ-13/693, є локальним (внутрішнім) нормативним актом залізниці, що не вносить змін/доповнень до Статуту залізниць України, Правил перевезень вантажів та укладеного сторонами договору.

Враховуючи викладене, суд задовольняє позовні вимоги про стягнення з відповідача плати за користування вагонами у розмірі 60 203,76 грн та збору за зберігання вантажу на загальну суму 2 837,88 грн.

Щодо обґрунтування кожного доказу суд зазначає наступне.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" наголосив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний із належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Європейський суд з прав людини зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не слід розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").

Статтею 129 Конституції України визначено принципи рівності усіх учасників процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, як одні з основних засад судочинства.

Отже, будь-яке рішення господарського суду повинно прийматися з дотриманням цих принципів, які виражені також у статтях Господарського процесуального кодексу України.

Згідно статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частина 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

За частиною 2 статті 74 Господарського процесуального кодексу України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів (частина 4 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

Обов'язок доказування, а отже, і подання доказів відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України покладено на сторони та інших учасників справи, однак, не позбавляє суд, у випадку, передбаченому статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, витребувати у сторони ті чи інші докази.

На підставі статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Отже, встановивши наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті.

СУДОВІ ВИТРАТИ.

За змістом статті 129 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи здійснюється розподіл судових витрат.

З урахуванням положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 73 - 79, 86, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" до Приватного акціонерного товариства “Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" про стягнення плати за користування вагонами у розмірі 60 203,76 грн. та збору за зберігання вантажу в розмірі 2 837,88 грн. - задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства “Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" (ідентифікаційний код: 00190905; місцезнаходження: 50064, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Рудна, буд. 47) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" (ідентифікаційний код 40075815; місцезнаходження: 03680, м. Київ, вулиця Тверська, буд. 5) в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (ідентифікаційний код 40081237; місцезнаходження: 49600, м. Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, буд. 108) плату за користування вагонами у розмірі 60 203,76 грн., збір за зберігання вантажу в розмірі 2 837,88 грн. та витрати зі сплати судового збору в розмірі 2684,00грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 17.01.2024.

Суддя Н.Г. Назаренко

Попередній документ
116354745
Наступний документ
116354747
Інформація про рішення:
№ рішення: 116354746
№ справи: 904/5979/23
Дата рішення: 17.01.2024
Дата публікації: 19.01.2024
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Дніпропетровської області
Категорія справи: Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів; Невиконання або неналежне виконання зобов’язань; перевезення, транспортного експедирування; залізницею
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Відкрито провадження (17.11.2023)
Дата надходження: 14.11.2023
Предмет позову: стягнення плати за користування вагонами та зберігання вантажу