Справа № 345/964/23
Провадження № 11-кп/4808/63/24
Категорія ст. 186 ч. 4 КК України
Головуючий у 1 інстанції ОСОБА_1
Суддя-доповідач ОСОБА_2
16 січня 2024 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Івано-Франківського апеляційного суду в складі:
суддів ОСОБА_2 ,
ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_7 ,
захисника ОСОБА_8 ,
представника потерпілої ОСОБА_9 ,
розглянувши у кримінальному провадженні № 12023091170000139 апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_7 , його захисника та прокурора на вирок Калуського міськрайонного суду від 12 жовтня 2023 року,
Цим вироком ОСОБА_7 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , неодноразово судимого, востаннє 11.01.2018 тим же судом за ст. 185 ч. 2 ККУ до 4 років 2 місяці позбавлення волі
засуджено за ст. 15 ч.3, ст. 186 ч.4 ККУ до покарання - 7 (сім) років позбавлення волі.
Строк відбуття покарання ОСОБА_7 рахується з 18.02.2023 року.
Запобіжний захід тримання під вартою залишено до набрання вироком законної сили.
Кримінальне правопорушення вчинено при таких обставинах.
ОСОБА_7 18.02.2023 приблизно о 16:30 год., перебуваючи в АДРЕСА_2 в умовах воєнного стану, повторно намагався вирвати у потерпілої ОСОБА_10 її жіночу сумку вартістю 283 грн., в якій знаходились навушники марки «QCY» вартістю 350 грн., гаманець вартістю 90 грн., гроші у сумі 1 668 грн., на загальну суму 2 391 грн., однак внаслідок опору потерпілої ОСОБА_10 не зміг цього зробити. Після цього з метою заволодіння її майном він наніс їй умисні легкі тілесні ушкодження.
В апеляційних скаргах:
-обвинувачений ОСОБА_7 з доповненнями вважає, що суд безпідставно визнав його винуватим, не допитав свідка ОСОБА_11 , показання якої можуть бути дуже важливі для суду. Також просить переглянути відео судових засідань, де ОСОБА_10 дає різні показання щодо нього, скривши той факт, що вони добре знайомі. Він не скривався із місця події, натомість потерпіла била його сумкою по голові, після чого зламався карабін і пошкодив йому голову, а його брат відвів його додому, щоб змити кров з обличчя. Поліцейські підтвердили в судовому засіданні, що він не чинив опору і не намагався втекти з місця події. Просить допитати свідків ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , дослідити відео з місця події, з камер супермаркету “Наша оселя” та дослідити запис судових засідань, де є багато розбіжностей, які суд не взяв до уваги. При цьому, сама потерпіла ОСОБА_10 ствердила, що він не викрадав її сумочку, між ними відбулась сварка, не більше. Просить скасувати вирок суду, оскільки вважає, що його необґрунтовано притягнули до кримінальної відповідальності;
-захисник ОСОБА_8 оскаржує вирок суду в частині суворості покарання. Суд, хоч і послався на відсутність обставин, які пом'якшують та обтяжують покарання обвинуваченого, але не врахував дані, які позитивно характеризують його особу і належним чином не врахував їх, не обґрунтував відсутність підстав для застосування положень ст. 69 КК України щодо призначення більш м'якого покарання, не пов'язаного з позбавленням волі. Звертає увагу, що ОСОБА_7 хоч і не визнав свою вину, проте добровільно повністю відшкодував потерпілій ОСОБА_10 заподіяні злочином збитки, у зв'язку з чим потерпіла не має щодо нього жодних претензій, просить суд його суворо не карати, цивільний позов залишити без розгляду. На утриманні обвинуваченого є 2 неповнолітніх дітей та матір похилого віку, яка тяжко хворіє і потребує постійного догляду. В судовому засіданні не здобуто доказів про вчинення ним злочину за ст. 15 ч. 3, 186 ч. 4 ККУ. Свідки ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ОСОБА_13 та ОСОБА_14 не вказали, що обвинувачений виривав сумку із рук потерпілої та її викрадав. Просить вирок суду скасувати та винести ОСОБА_7 виправдальний вирок;
-прокурор вважає вирок суду незаконним у зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність. Стверджує, що санкцією ст. 186 ч. 4 ККУ передбачено максимальне покарання у виді 10 років позбавлення волі, у зв'язку з тим, що ОСОБА_7 інкриміновано лише незакінчений замах, то відповідно до ст. 68 ч. 3 КК України йому необхідно призначити покарання не більше 6 років 8 місяців позбавлення волі (120 місяців* 2/3 = 80 місяців = 6 років 8 місяців). Просить вирок суду змінити, призначити ОСОБА_7 покарання за ст. 15 ч. 3, ст. 186 ч. 4 ККУ із застосуванням ст. 68 ч. 3 ККУ - 6 років 8 місяців позбавлення волі.
З'ясувавши обставини справи, обговоривши доводи й мотиви апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_7 , його захисника слід залишити без задоволення, апеляційну скаргу прокурора - задовольнити з таких підстав.
Відповідно до ст. 370 КПК України вирок суду має бути законним, обґрунтованим й вмотивованим, а покарання обвинуваченому має відповідати вимогам ст. 50, 65 КК України й бути законним й справедливим.
Оскаржений вирок вказаним вимогам закону в частині покарання не відповідає, тому в цій частині підлягає зміні.
Апеляційні доводи обвинуваченого і його захисника про недоведеність його вини спростовуються наведеними у вироку доказами, яким суд дав правильну оцінку.
Зокрема, вина ОСОБА_7 доводиться його ж показаннями в тій частині, що він був на місці події, був конфлікт і він з'ясовував стосунки з потерпілою.
Потерпіла ОСОБА_10 підтвердила, що обвинувачений вчинив замах на відкрите заволодіння її сумкою, наніс їй удари, але через її опір злочин не довів до завершення.
Показання потерпілої ОСОБА_10 цілком узгоджуються з показаннями свідків ОСОБА_15 , ОСОБА_16 про те, що вони були очевидцями вчиненого обвинуваченим замаху на викрадення у потерпілої її сумочки з нанесенням їй тілесних ушкоджень.
Вказані показання підтверджуються показаннями свідків-працівників поліції ОСОБА_17 , ОСОБА_18 про те, що вони прибули на місце події і зі слід потерпілої і свідків зрозуміли, що обвинувачений намагався заволодіти її сумкою.
Вищенаведені показання узгоджуються з показаннями свідка ОСОБА_19 про те, що вона з подругою ОСОБА_11 була на місці події, бачила конфліктну ситуацію та приїзд поліції.
Крім вищенаведених показань вина обвинуваченого ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого йому злочину поза розумним сумнівом підтверджується наведеними у вироку письмовими доказами, зокрема даними протоколів слідчих дій, висновків експертиз.
Всі наведені обвинуваченим та його захисником доводи про спротування його вини є способом захисту, який направлений на уникнення від відповідальності.
Суд у вироку дав правильну оцінку показанням самого обвинуваченого та його родичів свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_20 , оскільки вони переконливо суперечать іншим наведеним у вироку доказам.
Посилання апелянта на свідка ОСОБА_11 , яку суд намагався, але не зміг допитати, колегія суддів вважає необґрунтованим, оскільки цей свідок була присутня на місці події разом із свідком ОСОБА_19 , яка була допитана судом і показання якої не виправдовують обвинуваченого.
Тому апеляційний суд відхиляє клопотання обвинуваченого про повторний допит свідків ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , оскільки на це немає правових підстав.
Немає правової підстави для повторного дослідження відеозапису з місця події, з камер супермаркету “Наша оселя”, оскільки ці дані були досліджені судом першої інстанції.
З цих же мотивів суд відхиляє клопотання обвинуваченого про дослідження запису судового засідання.
За наведених доказів та мотивів вина ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення за ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 186 КК України підтверджена поза розумним сумнівом, як незакінчений замах на відкрите викрадення чужого майна (грабежі), поєднаному з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілої, вчиненому повторно, в умовах воєнного стану.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_7 суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, належно враховув ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про його особу винуватого, зокрема його вік, стан здоров'я, те, що він раніше неодноразово притягався до кримінальної відповідальності, востаннє був засудженим 11.01.2018 тим же судом за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у вигляді 4 років та 2 місяців позбавлення волі.
При цьому судом враховано, що збитки завдані кримінальним правопорушенням, відшкодовані родичами обвинуваченого.
Апеляційний суд вважає, що для істотного пом'якшення обвинуваченому покарання на підставі ст. 69 ККУ недостатньо пом'якшуючих обставин, зокрема він не визнає вини, не розкаюється у вчиненому, не сприяв слідству і суду, має непогашені судимості.
Посилання захисника на те, що на утриманні обвинуваченого є двоє неповнолітніх дітей та матір похилого віку, яка хворіє і потребує постійного догляду, не є достатніми підставами для пом'якшення йому покарання.
Апеляційні доводи прокурора є обґрунтованими, тому підлягають задоволенню. Оскільки санкцією ст. 186 ч. 4 ККУ передбачено максимальне покарання у виді 10 років позбавлення волі, а ОСОБА_7 інкриміновано незакінчений замах на грабіж чужого майна, то відповідно до положень ст. 68 ч. 3 КК України йому можна призначити покарання не більше 6 років 8 місяців позбавлення волі.
Тому в цій частині вирок суду слід змінити.
Підстав для інших змін чи скасування вироку не встановлено.
Керуючись ст.ст. 405, 408, 418, 419 КПК України, колегія суддів
Апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_7 , його захисника залишити без задоволення, апеляційну скаргу прокурора задовольнити, вирок Калуського міськрайонного суду від 12 жовтня 2023 рокущодо обвинуваченого ОСОБА_7 в частині покарання змінити, пом'якшити йому покарання і за ст. 15 ч. 3, ст. 186 ч. 4 ККУ призначити йому покарання із застосуванням ст. 68 ч. 3 ККУ - 6 років 8 місяців позбавлення волі.
В решті вирок залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення, засудженим - з часу отримання її копії.
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3
ОСОБА_4