Справа № 347/2075/23
Провадження № 33/4808/114/24
Категорія ст. 130 ч.1 КУпАП
Головуючий у 1 інстанції ГОРДІЙ В. І.
Суддя-доповідач Гриновецький
17 січня 2024 року м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського апеляційного суду Гриновецький Б.М. з участю водія ОСОБА_1 , розглянувши справу про адміністративні правопорушення за його апеляційною скаргою на постанову Косівського районного суду від 11 грудня 2023 року,
Цією постановою ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 130 ч. 1 КУпАП і накладено штраф 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 (один) рік.
ОСОБА_1 визнаний винуватим у тому, що він 30.07.2023 року близько 01.15 год. в с. Старі Кути, по вул. Косівській, Косівського району керував транспортним засобом марки «Вольсваген Кадді» НОМЕР_1 в стані алкогольного сп?яніння, чим порушив п. 2.9а Правил дорожнього руху. Визначення стану алкогольного сп'яніння проводилось у встановленому законом порядку із застосуванням спеціального технічного засобу «Драгер».
В апеляційній скарзі захисник Стадник І.П. вказує, що при ухваленні оскаржуваної постанови судом першої інстанції було порушено норми процесуального права, вирішено справу формально, в основу обвинувачення судом взято тільки протокол про адміністративне правопорушення із додатками. Порушено права водія на захист. Звертає, увагу на те, що відеозапис, який знаходиться в матеріалах справи не є безперервним, а тому не може слугувати доказом вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення. Враховуючи наведені обставини, просить скасувати постанову суду щодо ОСОБА_1 та закрити провадження у справі.
Апеляційний розгляд справи проведено без участі захисника за клопотанням водія ОСОБА_1 .
Заслухавши доводи ОСОБА_1 про підтримання апеляційної скарги, перевіривши справу, проаналізувавши апеляційні доводи та матеріали справи, апеляційний суд прийшов до переконання, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно ст.ст. 7, 280, 283 КУпАП постанова судді в справі про адміністративне правопорушення повинна бути законною й обґрунтованою.
Постанова суду щодо ОСОБА_1 цим нормам закону не відповідає, тому підлягає скасуванню через істотні процесуальні порушення.
При цьому судом першої інстанції не враховано, що згідно конституційних й конвенційних принципів верховенства права, законності й змагальності сторін - людина, її права та свободи є найвищими цінностями і визначають зміст і спрямованість діяльності держави, суди зобов'язані неупереджено і неухильно додержуватись вимог Конституції України та чинних законів і міжнародних договорів.
Судом першої інстанції не враховано вимоги практики ЄСПЛ про те, що особливості процесуального розгляду справ про адміністративні правопорушення мають прирівнюватися до кримінального процесуального законодавства.
В діях ОСОБА_1 є певні ознаки пред'явленого правопорушення, але його вину не підтверджено у встановленому законом порядку поза розумним сумнівом.
Постанова суду не може залишатися в силі через істотні процесуальні порушення, в тому числі права особи на захист.
Апеляційний суд не може спростувати доводи апеляції, які підтверджується відеозаписом події про те, що ОСОБА_1 перед початком і при процедурі проходження огляду на стан сп'яніння, не було належним чином забезпечено право на реальну допомогу адвоката, не роз'яснено право на мовчання і не свідчити проти себе, що є істотними процесуальними порушеннями її конституційного права на правовий захист (ст. 59 Конституції України) і ставить під сумнів висновок суду про доведеність вини правопорушника, що в силу правового принципу «плодів отруєного дерева» дає підстави визнати всі здобуті поліцейськими дані у цій справі недопустимими доказами.
Вказане порушення не усувається посиланням в протоколі на ст. 268 КУпАП, оскільки ця норма стосується прав особи в судовому засіданні, але не при складанні протоколу.
Суд не мав процесуального права проводити судовий процес без перевірки даних про вручення ОСОБА_1 копії протоколу про правопорушення. Суд цю обставину не перевіряв. Немає даних про відмову його від отримання копії протоколу. Навіть при його відмові копію протоколу слід було вручити поліцейськими через пошту або на початку судового засідання. Тому апеляційний суд розцінює це як істотне порушення права ОСОБА_1 на захист, оскільки підтверджено, що йому не пред'явлено адміністративне звинувачення, не вручено акт звинувачення, що передбачено ст. 254 КУпАП. Таке порушення є процесуальною перешкодою для притягнення його до відповідальності. Суд не має повноважень на вручення такої копії протоколу, оскільки не є стороною обвинувачення. Це може бути виконано лише працівником поліції.
Як видно із відеозапису ОСОБА_1 на місці події продуває алкотестер “Драгер”. ОСОБА_1 оспорює правильність його показника. При цьому його роздруківка вкрай неякісного вигляду. Належно завіреної копії сертифікату якості вказаного приладу у справі немає, що підтверджує сумніви апелянта про рівень проміле. Цей сумнів згідно ст. 62 Конституції України апеляційний суд трактує на користь водія. При цьому слід взяти до уваги повідомлення уповноваженого представника виробника алкотестерів Драгер в Україні п. Шерстюка Р. про те, що використання всіх алкотестерів в Івано-Франуківській області є неправомірним через те, що упродовж 2022-2023 років управління поліції в Івано-Франківській області не надавало уповноваженому представнику виробника спеціальні технічні засоби - газоаналізатори Drager Alcotest 6810 та Drager Alcotest 6820 для перевірки налаштувань та проходження ними регулювання.
Апеляційний суд визнає обґрунтованими доводи апелянта про те, що поліцейські перед початком огляду водія не зазначили ознак його сп'яніння, які б давали правові підстави для початку такого огляду. На відеозаписі поведінка водія цілком нормальна, адекватна, мова чітка, очевидних ознак сп'яніння не видно.
Апеляційний взяв до уваги постанову того ж суду від 13.09.2023 року про задоволення скарги ОСОБА_1 про неправомірність зупинки 30.07.2023 року поліцейськими його автомобіля, що в силу правового принципу «плодів отруйного дерева» дає підстави визнати всі здобуті у цій справі докази недопустими.
Апеляційний суд погоджується з доводами апелянта про те, що протокол не може бути доказом вини правопорушника. Хоча норми КУпАП визнають протокол за доказ у справах про адміністративні правопорушення, однак апеляційний суд вважає це порушенням принципу верховенства права, загальних засад правосуддя та практики Європейського Суду з прав людини, оскільки протокол це лише форма викладу адміністративного звинувачення, де може бути лише перелік обвинувачення правопорушника, а сам протокол не є доказом його вини.
За таких обставин апеляційний суд немає процесуально-правових підстав для відхилення апеляційних доводів апелянта про недоведеність вини ОСОБА_1 , тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, постанова суду скасуванню, як невмотивована й необґрунтована.
За вищенаведених порушень постанова підлягає скасуванню, а справа підлягала б направленню на новий судовий розгляд. Але згідно ст. 294 КУпАП для повернення справи на новий розгляд в апеляційного суду немає повноважень.
З огляду на викладене, ОСОБА_1 підлягав би виправданню за недоведеністю його вини, однак чинний КУпАП не передбачає такої підстави.
Тому, враховуючи практику ЄСПЛ та загальні принципи судочинства, верховенство права, апеляційний суд констатує істотні порушення при оформленні протоколу та судовому розгляді справи, що є підставою для скасування оскарженої постанови і закриття справи за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу правопорушення за ст.130 ч.1 КУпАП.
К е р у ю ч и с ь ст. 294 КУпАП, апеляційний суд
Апеляційну скаргу захисника Стадника І.П. задовольнити, постанову Косівського районного суду від 11 грудня 2023 року щодо ОСОБА_1 скасувати, провадження у справі закрити на підставі ст. 247 п.1 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя: Б.М. Гриновецький