Провадження № 22-ц/803/1031/24 Справа № 235/436/22 Головуючий у першій інстанції: Дубіжанська Т. О. Суддя-доповідач: Красвітна Т. П.
17 січня 2024 року колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого - Красвітної Т.П.,
суддів: Свистунової О.В., Єлізаренко І.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпро цивільну справу по апеляційній скарзі Товариства з обмеженою відповідальністю «Шахтобудівельна компанія» на рішення Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 29 серпня 2023 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Шахтобудівельна компанія» про відшкодування моральної шкоди,
У січні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом посилаючись на те, що з відповідачем він перебував у трудових відносинах в періоди з 01.03.2017 року по 22.04.2019 року, працюючи прохідником 5 розряду підземним з повним робочим днем на підземних роботах. Під час виконання трудових обов'язків ОСОБА_1 отримав професійне захворювання: хронічна радикулопатія L5, S1 ліворуч в стадії неповної ремісії з помірними статико-динамічними порушеннями, м'язово-тонічним та больовим синдромами. Хронічний бронхіт II ст., фаза затихаючого загострення, прикореневий та базальний пневмосклероз, ЛН І-ІІ ст. На підставі цього, ОСОБА_1 вперше встановлено третю групу інвалідності за професійним захворюванням безстроково та 65% втрати професійної працездатності. Зважаючи на вищевикладені обставини, позивач вважає, що діями відповідача, йому завдано моральної шкоди, що виразилася в наступному: постійно відчуває біль в поперековому відділі хребта, підсилюючий при незначному фізичному навантаженні, з іррадіацією в ліву ногу, оніміння та судоми в лівій нозі, кашель з мокротою. При помірному фізичному навантаженні відчуває задуху, загальну слабкість, печію, став дратівливим, погіршився сон, стали періодичними болі в серці. Постійний сухий кашель, слабкість, суттєво погіршили загальний стан здоров'я. Через професійні захворювання, досить часто отримує лікування в умовах стаціонару, вимушений обмежувати себе в рухах, бо різкі рухи та трохи підвищена фізична активність одразу впливають на самопочуття, що позбавляє нормального образу життя, активного спілкування з оточуючими, реалізації своїх здібностей, бажань. Тому позивач просив стягнути з відповідача на його користь 90000,00 грн у відшкодування моральної шкоди, заподіяної йому в результаті професійних захворювань.
Рішенням Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 29 серпня 2023 року позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Шахтобудівельна компанія» про відшкодування моральної шкоди - задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Шахтобудівельна компанія» на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди заподіяної професійними захворюваннями суму у розмірі 70000 грн. з відрахування з цієї суми передбачених законом обов'язкових податків та зборів при виплаті. В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Шахтобудівельна компанія» на користь держави судовий збір у розмірі 1073 грн. 60 коп.
В апеляційній скарзі ТОВ «Шахтобудівельна компанія», посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, ставить питання про зміну оскаржуваного рішення в частині зменшення розміру моральної шкоди до 7200,00 грн.
Згідно приписів ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч. 13 статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги ціну позову, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.
Відзиву на апеляційну скаргу подано не було.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваного рішення, виходячи з наступного.
Встановлено судом та стверджується зібраними у справі доказами, що ОСОБА_1 в періоди з 01.03.2017 року по 22.04.2019 року, перебував у трудових відносинах з відповідачем, працюючи прохідником 5 розряду підземним з повним робочим днем на підземних роботах на підприємстві ТОВ «Шахтобудівельна компанія», що підтверджується копією трудової книжки серії НОМЕР_1 , виданої на ім'я ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 6-8).
Згідно Акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) за формою П-4 від 20 травня 2021 року, ОСОБА_1 встановлено діагноз: хронічна радикулопатія L5, S1 ліворуч в стадії неповної ремісії з помірними статико-динамічними порушеннями, м'язово-тонічним та больовим синдромами. Хронічний бронхіт II ст., фаза затихаючого загострення, прикореневий та базальний пневмосклероз, ЛН І-ІІ ст.
Відповідно до п.17 Акту, професійне захворювання виникло у зв'язку з тривалим періодом роботи на підприємствах вугільної промисловості, а саме: Шахта ім. Стаханова, ПрАТ «ШУ «Покровське», ДП ВК «Краснолиманська», ТОВ «Шахтобудівельна компанія» в умовах впливу шкідливих виробничих факторів, параметри яких перевищували допустимі норми.
Згідно п. 18 зазначеного Акту, причинами виникнення хронічного професійного захворювання є пил - фактична величина - 243,7 мг/м3, при нормативному значенні 2 мг/м3. Тривалість дії упродовж зміни - 95%. Важкість праці: фізичне динамічне навантаження (за участю м'язів нижніх кінцівок та тулуба) - фактична величина 148,9 Вт, при нормативному значенні 90 Вт; фізичне динамічне навантаження (за участю м'язів рук та плечового поясу) - фактична величина 97,5 Вт, при нормативному значенні 45 Вт. Маса вантажу, що підіймається та переміщується - фактична величина 40 кг при нормативному значенні 30 кг. Робоча поза в нахиленому положенні більше 30 градусів 29% часу зміни при нормативному значенні 25% зміни. Нахили корпусу 175 разів за зміну, при нормативному значенні 50-100 разів за зміну. Фактичні рівні звукового тиску, еквівалентні рівні шуму 93 дБА, при нормативному значенні 80 дБА (а.с. 9-12).
Згідно довідки МСЕК серії 12 ААА №098626 від 06.07.2021, при первинному огляді ОСОБА_1 встановлено 65% втрати професійної працездатності безстроково (а.с. 28).
Відповідно до довідки МСЕК серії 12 ААВ №222757 від 06.07.2021, позивачу при первинному огляді встановлено третю групу інвалідності безстроково (а.с. 28).
Згідно медичного висновку Лікарсько-експертної комісії про наявність (відсутність) професійного характеру захворювання від 06.05.2021 року №1391 ДУ «Інститут медицини праці імені Ю.І. Кундієва академії медичних наук України», ОСОБА_1 було встановлено діагноз: хронічна радикулопатія L5, S1 ліворуч в стадії неповної ремісії з помірними статико-динамічними порушеннями, м'язово-тонічним та больовим синдромами. Хронічний бронхіт II ст., фаза затихаючого загострення, прикореневий та базальний пневмосклероз, ЛН І-ІІ ст. (а.с. 25).
Згідно зі ст. 3 Конституцією України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, а утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. При цьому, кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.
Згідно з ст. 153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.
Статтею 173 КЗпП України закріплено за потерпілим право на відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням трудових обов'язків.
Згідно ст. 237-1КЗпП України передбачено, що відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у тому числі у фізичному болю та стражданнях, яких зазнала особа у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я.
У відповідності до ст. 4 ЗУ «Про охорону праці», державна політика в області охорони праці, базується; зокрема, на принципах пріоритету життя і здоров'я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці, соціального захисту працівників, повного відшкодування шкоди особам, які постраждали від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань.
Згідно з ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених законом.
Згідно п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України» Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» №4 від 31.03.1995 року, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
У пункті 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз'яснено, що відповідно до статті 237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, зокрема, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров'я умовах, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов'язок по відшкодуванню моральної (немайнової) покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.
Згідно з пунктом 4.1. Рішення Конституційного Суду України від 27 січня 2004 року №1-рп/2004 моральна шкода потерпілого від нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання полягає, зокрема, у фізичному болю, фізичних та душевних стражданнях, яких він зазнає у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я. Ушкодження здоров'я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов'язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності спричиняють йому моральні та фізичні страждання.
Виходячи з викладеного, надавши належної оцінки представленим у справі доказам, у їх сукупності; встановивши тяжкість ушкодження здоров'я, пов'язаного з виконанням позивачем трудових обов'язків в шкідливих умовах праці на підприємстві, у зв'язку з чим довідкою МСЕК серії 12 ААА №098626 від 06.07.2021, при первинному огляді ОСОБА_1 встановлено 65% втрати професійної працездатності безстроково та довідкою МСЕК серії 12 ААВ №222757 від 06.07.2021 встановлено третю групу інвалідності безстроково; приймаючи до уваги стан здоров'я позивача, неможливість відновлення попереднього фізичного стану, тяжкість і незворотність змін у повсякденному житті, необхідність реабілітації, глибину, інтенсивність, тривалість фізичних та душевних страждань, істотність вимушених змін у життєвих стосунках; враховуючи дотримання засад розумності і справедливості, - місцевий суд дійшов правильного висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача моральної шкоди у розмірі 70000,00 грн, яка спричинена втратою здоров'я, отриманням професійного захворювання під час перебування у трудових стосунках з відповідачем.
Доводи про те, що позивач був повідомлений про важкі, шкідливі та небезпечні умови праці та можливі негативні наслідки на стан його здоров'я не можуть бути прийнятими до уваги, оскільки це не впливає на обов'язок відповідача відшкодувати моральну шкоду працівникові, спричинену в результаті професійного захворювання, що прямо передбачено нормами матеріального права, і зокрема ст.237-1 КЗпП України.
Доводи апеляційної скарги, що стягнутий судом розмір моральної шкоди є завищеним є безпідставними, оскільки при визначенні розміру моральної шкоди, що підлягає стягненню на користь позивача, суд першої інстанції, з урахуванням глибини та ступеня моральних і фізичних страждань позивача, яких він зазнавав та зазнає внаслідок втрати професійної працездатності у розмірі 65%, обставин, які стали причиною встановлення втрати працездатності, а також їх наслідків, із урахуванням характеру ушкодження здоров'я позивача, що є незворотнім, дійшов до вірного висновку про стягнення з відповідача на користь позивача у рахунок відшкодування моральної шкоди у розмірі 70000,00 грн.
Отже, доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування районним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а лише зводяться до переоцінки доказів.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно ст. 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Таким чином, колегія дійшла висновку про наявність підстав для залишення апеляційної скарги без задоволення, а оскаржуваного рішення місцевого суду - без змін.
Керуючись ст.ст. 7, 367, 369, 374, 375 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Шахтобудівельна компанія» - залишити без задоволення.
Рішення Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 29 серпня 2023 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках, передбачених статтею 389 Цивільного процесуального кодексу України.
Повний текст судового рішення складений 17 січня 2024 року.
Головуючий Т.П. Красвітна
Судді І.А. Єлізаренко
О.В. Свистунова