Справа №766/13059/23
Пров. №3/766/1650/24
11.01.2024 cуддя Херсонського міського суду Херсонської області Корольчук Н.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП) відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженць м. Запоріжжя, РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , працює оператором відділення управління командира батареї мінометної батареї військової частини НОМЕР_2 ,
Відповідно до протоколу серії А7363 №82 про військове адміністративне правопорушення 18 грудня 2023 року о 13:50 год. під час перебування за місцем розташування підрозділу - розташованого у м. Херсоні, було виявлено сержанта ОСОБА_1 з ознаками алкогольного сп'яніння.
Дії ОСОБА_1 особою, уповноваженою на складання протоколу, кваліфіковано за ч. 3 ст.172-20 КУпАП як поява військовослужбовця на території військової частини в нетверезому стані, вчинене в умовах особливого періоду.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить довідка про доставку СМС. Заяви про відкладення судового засідання не подав.
Відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
З огляду на викладене, суд вважає за можливе проводити судовий розгляд за відсутності ОСОБА_1 .
Вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення згідно матеріалів справи обґрунтована наступними дослідженими та перевіреними в судовому засіданні доказами:
- протоколом про адміністративне правопорушення серія А7363 №82 від 19.12.2023, який містить відомості, щодо дати, місця та способу вчинення адміністративного правопорушення;
-довідкою КНП «Херсонський обласний заклад з надання психіатричної допомоги» ХОР щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння № 1740 від 18.12.2023.
Інших доказів на обґрунтування винуватості ОСОБА_1 суду не надано.
Дослідивши наведені вище докази, суд приходить до наступних висновків.
Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (ч. 1 ст. 9 КУпАП).
Згідно ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішенні її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст.280 КУпАП суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення повинен з'ясувати чи винна дана особа у вчиненні адміністративного правопорушення, а також всі обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.
За нормами ст.251КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Згідно ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Військовослужбовці Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції (ч. 1 ст. 266-1 КУпАП).
Огляд військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, виконують обов'язки військової служби або перебувають на території військових частин, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або командиром (начальником)військової частини (установи, організації, підприємства, закладу, підрозділу), іншого утвореного відповідно до законів України військового формування, а також правоохоронного органу спеціального призначення, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів (ч. 2 ст. 266-1 КУпАП).
Під час проведення огляду військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів уповноважена посадова особа застосовує спеціальні технічні засоби відеозапису, а в разі їх відсутності або неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. У випадку застосування спеціальних технічних засобів відеозапису матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення (ч. 6 ст. 266-1 КУпАП). Огляд військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним (ч. 9 ст. 266-1 КУпАП).
Не зважаючи на вищевикладені вимоги діючого КУпАП до процедури проведення огляду військовослужбовців на визначення стану алкогольного сп'яніння, особою, уповноваженою на складання протоколу, не долучено до матеріалів справи матеріалів щодо здійсненої відео фіксації процедури проходження огляду ОСОБА_1 . Крім того матеріали справи не містять відомостей про залучення свідків для проведення відповідного огляду, з огляду на вимоги ч. 6 ст. 266-1 КУпАП. Також в матеріалах справи відсутні письмові свідчення свідків про їх участь у проведенні огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
Наведені обставини у своїй сукупності свідчать про те, що огляд ОСОБА_1 було проведено з порушенням вимог ст. 266-1 КУпАП, а тому останній є недійсним, що має своїм наслідком порушення процедури доведення перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп'яніння під час виконання службових обов'язків.
У свою чергу Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення. Наприклад, у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011, заява №16347/02, «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v. Russia», заява №36673/04, «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява №926/08, рішення від 20.09.2016). При цьому Європейський суд робить висновок, що суд не має права самостійно редагувати фабулу правопорушення, відображену в протоколі, або відшукувати докази на користь обвинувачення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у вчиненні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
За таких обставин, з урахуванням загального принципу про те, що всі сумніви щодо доведеності вини особи у вчиненні правопорушення необхідно тлумачити на її користь (ст. 62 Конституції України), суд приходить до висновку, що обставини, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення, не знайшли своє підтвердження під час судового розгляду, що виключає можливість притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності. Отже, в діях останнього відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, що на підставі п. 1 ч. 1ст. 247 КУпАП України має своїм наслідком закриття провадження, оскільки провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 23, 172-20,247, 250-252,280,283,284 КУпАП,
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП закрити у зв'язку з відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Херсонського апеляційного суду особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом 10 (десяти) днів з дня винесення постанови.
У разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
СуддяН. В. Корольчук