Провадження № 22-ц/803/1355/24 Справа № 212/7551/23 Суддя у 1-й інстанції - Дехта Р.В. Суддя у 2-й інстанції - Остапенко В. О.
16 січня 2024 року м.Кривий Ріг
справа № 212/7551/23
Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді Остапенко В.О.
суддів Бондар Я.М.,Зубакової В.П.
секретар судового засідання Юрченко Г.О.
сторони:
позивач ОСОБА_1
відповідач Комунальне підприємство «Кривбасводоканал»
розглянувши у відкритому судовому засіданнів м. Кривому Розі Дніпропетровської області, в порядку спрощеного позовного провадження, апеляційну скаргу Комунального підприємства «Кривбасводоканал» на рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 03 листопада 2023 року, яке ухвалено суддею Дехта Р.В. у м. Кривому Розі Дніпропетровської області та повне судове рішення складено 03 листопада 2023 року,
В жовтні 2023 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Комунального підприємства «Кривбасводоканал» про зобов'язання вчинити певні дії.
В обґрунтування позову позивачем зазначено, що з 2021 року вона є власником 2/3 частини домоволодіння, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 та у 2021 році вселися до вищезазначеного домоволодіння. Зазначене домоволодіння приєднане до зовнішніх інженерних систем водопостачання, прилад обліку не встановлений. Позивач бажає встановити прилад обліку споживання холодної води та звернулась до відповідача з вимогою встановити прилад обліку, але відповідач не встановив прилад обліку споживання холодної води.
На підставі вищевикладеного позивачпросила суд зобов'язати Комунальне підприємство «Кривбасводоканал» забезпечити належний комерційний облік водопостачання у домоволодінні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом встановлення належного вузла обліку.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 03 листопада 2023 рокупозов задоволено, зобов'язано Комунальне підприємство «Кривбасводоканал» самостійно встановити вузол комерційного обліку централізованого водопостачання холодної води за адресою: АДРЕСА_1 .
Стягнуто з Комунального підприємства «Кривбасводоканал» на користь держави судовий збір в розмірі 1 073 гривні 60 копійок.
Додатковим рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 20 листопада 2023 року з Комунального підприємства «Кривбасводоканал» на користь ОСОБА_1 стягнуто витрати на правничу допомогу в розмірі 199 гривен.
В апеляційній скарзі представник відповідача просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення по справі про відмову в задоволенні позовних вимог позивача посилаючись на те, що відповідач не відмовляв позивачу у встановленні в належному їй домоволодінні вузла комерційного обліку. Позивачу було роз'яснено які дії вона має вжити для оснащення вузлом обліку власної будівлі.
Судом першої інстанції не враховано, що забезпечення споживача вузлом обліку здійснюється на підставі проектної документації з дотриманням будівельних норм і правил у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади. Позивач зверталась до відповідача із заявою на отримання послуги з розробки технічних умов на приєднання індивідуального житлового будинку до централізованої системи водопостачання та водовідведення за адресою: АДРЕСА_1 , які позивач отримала, однак не виконала. Позивачу було рекомендовано усунути недоліки, зазначені в акті, після чого звернутись повторно з заявою на виконання послуги з технічного нагляду, проте позивач підписувати вказаний акт відмовилась.
Апелянт зауважує на тому, що без дотримання вимог проектно-технічної документації, встановлення вузла комерційного обліку споживачем чи надавачем послуг є неможливим, так як таке встановлення суперечить нормам чинного законодавства. Будинок позивача не приєднаний до зовнішніх інженерних мереж відповідно до технічних умов, позивачем не надано жодного доказу на підтвердження приєднання будинку до зовнішніх інженерних мереж відповідно до технічної документації, як того вимагає чинне законодавство.
У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, як законне та обґрунтоване, на переконання представника позивача, апеляційну скаргу відповідача - залишити без задоволення.
Заслухавши суддю-доповідача, позивача ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_2 , які, кожен окремо, заперечували проти задоволення апеляційної скарги відповідача, представника КП «Кривбасводоканал» - Побиву І.О., яка підтримала апеляційну скаргу та просила її задовольнити, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог, доводів апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.
За приписами п.2 ч. 1 ст.374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні (ч.ч.1,2,5 ст. 263ЦПК України).
Рішення суду першої інстанції вказаним вимогам не відповідає.
Судом установлено та з матеріалів справи убачається, що ОСОБА_1 є співвласником домоволодіння, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .
Установлено, що позивач неодноразово зверталася до відповідача з питання встановлення вузла обліку холодного водопостачання по домоволодінню за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується матеріалами справи.
Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог позивача, суд першої інстанції виходив з наявності правових підстав для задоволення позову позивача з урахуванням того, що позивач неодноразово зверталась до відповідача з вимогою самостійно встановити вузол комерційного обліку, позивачем придбаний вузол комерційного обліку самостійно, що може бути наданий для встановлення, або вузол комерційного обліку може бути придбаний відповідачем та встановлено.
Проте, колегія суддів не може погодитись з висновками суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог позивача, з огляду на наступне.
Порядок оснащення будівель вузлами комерційного обліку регламентується положеннями Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», зокрема ст.3 вказаного нормативного акту. Так, встановлення будинкових засобів обліку здійснюється або оператором зовнішніх інженерних мереж або власниками (співвласниками) будівлі. Оснащення будівель вузлами комерційного обліку та обладнанням інженерних систем для забезпечення такого обліку здійснюється відповідно до проектної документації з дотриманням будівельних норм і правил у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства. Таке оснащення та відповідна проектна документація не потребують видачі технічних умов та інших вимог до встановлення вузла комерційного обліку, погодження з державними органами, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими особами, операторами зовнішніх інженерних мереж, виконавцями комунальних послуг.
Відповідно до частини 6 статті 3 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», витрати оператора зовнішніх інженерних мереж на оснащення будівлі вузлами комерційного обліку води та теплової енергії включаються до складу тарифів на теплову енергію та відповідні комунальні послуги, крім випадків, якщо такі вузли комерційного обліку були встановлені власником (співвласниками) будівлі або були наявні при введенні в експлуатацію завершених будівництвом нових житлових і нежитлових будівель, реконструйованих, капітально відремонтованих житлових і нежитлових будівель, що приєднані (приєднуються) до зовнішніх інженерних мереж. У такому разі джерелом фінансування заходів із встановлення вузлів комерційного обліку води та теплової енергії є інвестиційна програма виконавця відповідної комунальної послуги.
У разі встановлення вузла (вузлів) комерційного обліку власником (співвласниками) будівлі оператор зовнішніх інженерних мереж відшкодовує такому власнику (співвласникам) будівлі фактично сплачені ним (ними) кошти на оснащення будівлі вузлом (вузлами) комерційного обліку за рахунок відповідних витрат, передбачених у тарифах на послуги з постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, за період дії цих тарифів до моменту встановлення відповідного вузла (вузлів) комерційного обліку та взяття їх на абонентський облік. Такі кошти відшкодовуються оператором зовнішніх інженерних мереж споживачам відповідних комунальних послуг шляхом зарахування їх у рахунок майбутніх платежів за послуги з постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання. У разі якщо оператор зовнішніх інженерних мереж не є виконавцем комунальної послуги, він зобов'язаний перераховувати кошти, сплачені споживачами комунальних послуг на оснащення будівлі вузлом (вузлами) комерційного обліку, виконавцю відповідної комунальної послуги для подальшого їх відшкодування виконавцем споживачам.
Положеннями ч. 7 ст. 3 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» передбачено, власник (співвласники) будівлі, яка на день набрання чинності цим Законом була приєднана до зовнішніх інженерних мереж або яка приєднується до зовнішніх інженерних мереж, має право самостійно обладнати таку будівлю вузлами комерційного обліку в установленому законодавством порядку. Виконавець послуг та оператор зовнішніх інженерних мереж не можуть перешкоджати власнику (співвласникам) будівлі в оснащенні її вузлом комерційного обліку. На вимогу власника (співвласників) будівлі оператор зовнішніх інженерних мереж зобов'язаний самостійно встановити вузол комерційного обліку, придбаний ним (ними).
Разом з тим, відповідно до п. 13 «Порядку оснащення будівель вузлами комерційного обліку та обладнанням інженерних систем для забезпечення такого обліку», затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 09 серпня 2018 року № 206, Вузлами комерційного обліку обладнуються усі вводи зовнішніх інженерних мереж у житлових та нежитлових будівлях.
Вузол комерційного обліку встановлюється на стороні споживача на межі майнової належності у точці приєднання (вводу) до зовнішніх інженерних мереж відповідних внутрішньобудинкових інженерних систем будівлі, а в разі неможливості встановлення - в іншому місці якомога ближче до точки приєднання.
Згідно з п.1 розділу ІІІ Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України № 190 приєднання до систем централізованого питного водопостачання та централізованого водовідведення здійснюється відповідно до технічних умов (додаток 2), виданих виконавцем послуги з централізованого водопостачання / централізованого водовідведення, та розробленого і затвердженого в установленому порядку проєкту на приєднання.
Необхідність отримання технічних умов передбачена, зокрема ст.ст. 29,30 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
Згідно ст. 30 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», технічні умови - це комплекс умов та вимог до інженерного забезпечення об'єкта будівництва, які мають відповідати його розрахунковим параметрам щодо водопостачання (з урахуванням потреб забезпечення пожежогасіння), тепло-, електро- і газопостачання, водовідведення, зовнішнього освітлення, відведення зливових вод та електронних комунікацій. Технічні умови повинні відповідати законодавству, містити достовірну інформацію та обґрунтовані вимоги до об'єктів будівництва, а також відповідати намірам заявника щодо забудови земельної ділянки. Склад, зміст, порядок надання технічних умов та порядок визначення вартості послуг з їх надання визначаються відповідними центральними органами виконавчої влади або державними колегіальними органами.
Абзацом 5 статті 23 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» передбачено право підприємства питного водопостачання видавати дозволи і технічні умови на підключення споживачів до систем централізованого питного водопостачання.
Пунктом 6 розділу ІІІ Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України № 190 передбачено, що за наявності технічної можливості для приєднання об'єкта споживача до систем централізованого питного водопостачання та/або централізованого водовідведення, виконавець послуги з централізованого водопостачання / централізованого водовідведення видає технічні умови згідно з поданою заявою протягом десяти робочих днів з дня реєстрації відповідної заяви.
Пунктами 9,10 розділу ІІІ Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України № 190 передбачено, що технічні умови повинні включати: місце та спосіб підключення до систем централізованого питного водопостачання та/або централізованого водовідведення; обсяг та тиск води, режим водопостачання; обсяги, вид та показники якості стічних вод, що скидаються; рекомендовані матеріали труб та перелік арматури і обладнання на них, глибину залягання трубопроводів; місце встановлення приладів обліку води, їх діаметр, тип, параметри, вимоги до встановлення; умови для влаштування проміжного резервуара, насосів - підвищувачів тиску, регуляторів тиску та обмежувачів; графічний матеріал із нанесенням відповідних інженерних мереж, місця приєднання до них об'єкта, місце розмежування балансової належності; термін дії технічних умов. Технічні умови є підставою для розроблення проєктно-технічної документації на приєднання до систем централізованого питного водопостачання та/або централізованого водовідведення (далі - проєктно-технічна документація) згідно з державно-будівельними нормами та іншими нормативно-правовими актами і є обов'язковими для виконання. Проєктно-технічна документація розробляється відповідно до виданих виконавцем послуги з централізованого водопостачання/централізованого водовідведення технічних умов.
Пунктом 9 розділу ІІ Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України № 190 передбачено, що споживач забезпечує виконання технічних умов та підключення об'єктів до систем централізованого питного водопостачання та водовідведення згідно із цими Правилами; експлуатацію, ремонт та усунення аварійних ситуацій на об'єктах/мережах водопостачання та водовідведення, які йому належать (перебувають у користуванні), власними силами або із залученням інших суб'єктів господарювання.
Як убачається із матеріалів справи, відповідачем, на замовлення позивача, були розроблені технічні умови № 9 від 10 лютого 2022 року, акт розмежування майнової належності та експлуатаційної відповідальності сторін мереж водопостачання та водовідведення від 10 лютого 2022 року та робочий проект на приєднання до централізованих мереж водопостачання та водовідведення 26/23, відповідно до технічних умов.
Однак, отримавши 16 червня 2023 року технічні умови позивач їх не виконала.
Відповідно до Акту робіт виконаних з недоліками № 42 від 27 червня 2023 року відповідач, відповідно до вимог п. 6 Порядку здійснення технічного нагляду, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України від 11 липня 2007 року № 903 «Про авторський та технічний нагляд під час будівництва об'єкта архітектури», вимагав усунути наступні недоліки: виконати монтажні роботи відповідно до ТУ № 9 від 10 лютого 2022 року та робочого проекту 26/23 або внести зміни до ТУ № 9 від 10 лютого 2022 року та робочого проекту 26/23.
Після усунення зауважень повторно звернутися до відповідача з заявою на виконання послуги з технічного нагляду за будівництвом водопровідних та каналізаційних мереж з урахуванням вартості роботи автотранспорту.
Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог позивача суд першої інстанції не надав оцінки тому, що без дотримання вимог проектно-технічної документації, встановлення вузла комерційного обліку споживачем чи надавачем послуг є неможливим, так як таке встановлення суперечить нормам чинного законодавства. Будинок позивача не приєднаний до зовнішніх інженерних мереж відповідно до технічних умов, позивачем не надано жодного доказу на підтвердження приєднання будинку до зовнішніх інженерних мереж відповідно до технічної документації, як того вимагає чинне законодавство у зв'язку чим зобов'язання відповідача самостійно встановити вузол комерційного обліку централізованого водопостачання холодної води за адресою: АДРЕСА_1 є безпідставним.
Крім того, як убачається із заяви позивача від 04 серпня 2023 року про встановлення приладу обліку споживачем остання вказує на те, що вона скористалась своїм правом самостійного встановлення вузла комерційного обліку та встановила лічильник води MNK-UA та просила прийняти вказаний вузол обліку на абонентський облік та опломбувати вказаний вище лічильник, що знову ж таки свідчить про безпідставність зобов'язання відповідача встановити в будинку, що належить позивачу, вузол комерційного обліку централізованого водопостачання холодної води.
З матеріалів справи убачається, що позивач фактично не погоджується з діями відповідача щодо відмови прийняття вузла комерційного обліку води на абонентський облік, в той час як відповідач наполягає на невиконанні позивачем технічних умов № 9 від 10 лютого 2022 року на приєднання індивідуального житлового будинку до централізованих систем водопостачання та водовідведення м. Кривого Рогу.
Колегія суддів, аналізуючи в сукупності зібрані у справі докази, приходить до висновку, що наведені позивачкою ОСОБА_1 обставини щодо наявності правових підстав для зобов'язання відповідача самостійно встановити вузол комерційного обліку централізованого водопостачання холодної води за адресою: АДРЕСА_1 , не можуть бути достатніми підставами для задоволення заявлених позивачем позовних вимог.
На основі повно та всебічно з'ясованих обставин, на які посилаються сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджених доказами, оцінивши їх належність, допустимість, а також достатність, взаємозв'язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, колегія суддів приходить до висновку про скасування рішення з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.
За таких обставин, рішення суду першої інстанцій не відповідає вимогам закону та суперечать обставинам, що мають значення для справи, тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції на підставі статті 376 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову.
У пункті 20 постанови Пленум Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 4 «Про судове рішення у цивільній справі» судам роз'яснено, що у разі скасування рішення у справі ухвалене додаткове рішення втрачає силу.
Тобто, додаткове рішення суду, ухвалене у порядку статті 270 ЦПК України, є невід'ємною частиною основного рішення у справі по суті спору, та не може існувати окремо від нього.
Оскільки, колегією суддів скасовується рішення суду першої інстанції та ухвалюється нове судове рішення у справі, яким позовні вимоги ОСОБА_1 до КП «Кривбасводоканал» про зобов'язання вчинити певні дії залишаються без задоволення, додаткове рішення Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 20 листопада 2023 року втрачає силу, його необхідно скасувати, оскільки воно не може існувати окремо від основного рішення у справі по суті спору.
Також, відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини 1 статті 382 ЦПК України в резолютивній частині постанови суду апеляційної інстанції має бути зазначено розподіл судових витрат, понесених в зв'язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції.
Відповідно до частини 13 статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Згідно з частиною 6 статті 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Від сплати судового збору за подання позивача звільнено на підставі частини 3 статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів».
Враховуючи задоволення апеляційної скарги КП «Кривбасводоканал», тому банку має бути компенсовано за рахунок держави судові витрати пов'язані з розглядом справи у суді апеляційної інстанції в розмірі 1 610,40 грн.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 381-383,386 ЦПК України, суд,
Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Кривбасводоканал» задовольнити.
Рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 03 листопада 2023 року та додаткове рішення Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 20 листопада 2023 року скасувати та ухвалити нове рішення.
У задоволені позову ОСОБА_1 до Комунального підприємств «Кривбасводоканал» про зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Компенсувати Комунальному підприємству «Кривбасводоканал» за рахунок держави судові витрати пов'язані з розглядом справи у суді апеляційної інстанції в розмірі 1 610 (одна тисяча шістсот десять) гривень 40 копійок.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 16 січня 2024 року.
Головуючий:
Судді: