Справа № 646/503/24
№ провадження 1-кп/646/467/2024
16 січня 2024 року м.Харків
Червонозаводський районний суд міста Харкова у складі: головуючого - судді ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у режимі відеоконференції у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові матеріали кримінального провадження, внесеного 15.11.2023 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62023170020002776 з обвинувальним актом щодо ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 Кримінального кодексу України,
за участю сторін кримінального провадження :
прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
До Червонозаводського районного суду міста Харкова з Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону для розгляду надійшли матеріали кримінального провадження щодо ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 Кримінального кодексу України.
Ухвалою суду від 12.01.2024 призначено підготовче судове засідання по даному кримінальному провадженню.
У підготовчому судовому засіданні з метою забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_3 покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від суду, впливати на свідків у кримінальному провадженні, враховуючи обґрунтовану підозру у вчиненні ним тяжкого злочину та реальність зазначених ризиків, які на цей час не зменшилися та продовжують існувати, прокурором заявлено клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, оскільки строк дії раніше обраного запобіжного заходу спливає.
Обвинувачений не заперечував проти клопотання прокурора.
Суд, заслухавши думку учасників кримінального провадження, з урахуванням обставин справи, тяжкості пред'явленого обвинувачення, особи обвинуваченого, вважає клопотання прокурора таким, що підлягає задоволенню з таких підстав.
За положеннями ч.3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу, відповідно до яких запобіжні заходи застосовуються під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.
Ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м.Харкова від 20.11.2023 щодо ОСОБА_3 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 18.01.2024 з визначенням розміру застави у сумі 107 360,00 грн.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також, наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа, тобто обвинувачений, вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.
Європейський Суд у справі «Макаренко проти України»(Заява № 622/11) від 30.01.2018 зазначив, що на додаток до наявності обґрунтованої підозри, вирішуючи питання про звільнення або подальше тримання особи під вартою, органи влади зобов'язані розглянути альтернативні заходи забезпечення явки особи до суду. До обґрунтувань, які відповідно до практики Суду вважаються «відповідними» та «достатніми» доводами, входять такі підстави, як небезпека переховування від суду, ризик чинення тиску на потерпілих та свідків, ризик повторного вчинення злочину, ризик спричинення порушення громадського порядку.
Судом при вирішенні питання про необхідність продовження застосованого запобіжного заходу у виді тримання під вартою встановлена наявність ризиків, визначених п. 1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: ризик чинення тиску на свідків; реальна можливість переховування обвинуваченого від суду; ризик повторного вчинення злочину. Обґрунтованих доводів того, що ці ризики на теперішній час зменшилися чи перестали існувати, у підготовчому судовому засідання при розгляді цього клопотання не надано.
Згідно з частиною 7 статті 176 КПК України під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, - тримання під вартою.
Суд звертає увагу, що оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності є конституційним обов'язком кожного громадянина. Обвинуваченому інкриміновано вчинення кримінального правопорушення як військовослужбовцем під час проходження військової служби. Такі дії підривають бойову готовність та боєздатність Збройних Сил України, ставлять під загрозу територіальну цілісність та суверенітет України.
Зважаючи на те, що кримінальне правопорушення вчинено в умовах воєнного стану, коли у суспільстві наявна велика напруженість та від військовослужбовців очікується максимальна чіткість, стійкість та дисциплінованість з огляду на небезпеку, що виникла у зв'язку зі збройною агресією російської федерації проти України, суд вважає, що в даному випадку суворість покарання, передбаченого за злочин, в якому обвинувачується ОСОБА_3 є достатньо суттєвим елементом при оцінюванні ризику його переховування, оскільки на сьогодні в Україні продовжує діяти правовий режим воєнного стану.
Судом перевірялась можливість обрання відносно ОСОБА_3 більш м'якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначених ризикам. Однак, враховуючи існування ризику, передбаченого п. 1 ч.1 ст. 177 КПК України, його ступінь, а також оцінюючи сукупність обставин, а саме: злочин, у вчинені якого він обвинувачується є тяжким кримінальним правопорушенням, вчиненим в умовах війни, а отже у цьому кримінальному провадженні наявний суспільний інтерес, який полягає у необхідності захисту високих стандартів охорони прав інтересів суспільства та держави, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважує принцип поваги до особистої свободи.
Приймаючи до уваги, що розгляд кримінального провадження на цей час не розпочато, свідки не допитані, докази сторони обвинувачення та захисту не досліджені, суд доходить висновку про наявність високого ступеня ймовірності поза процесуальних дій обвинуваченого та реально існуючий ризик неправомірної поведінки обвинуваченого, що у своїй сукупності свідчить про те, що вказані прокурором ризики на цей час не зменшилися, є реальними та продовжують існувати. Крім цього, суд не знаходить підстав для зменшення розміру застави.
На підставі викладеного, клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу щодо обвинуваченого у вигляді тримання підлягає задоволенню, оскільки саме такий запобіжний захід буде достатнім для забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків та судового розгляду кримінального провадження. Більш м'який запобіжний захід не зможе запобігти цим ризикам.
При цьому, суд зазначає, що питання остаточної кваліфікація дій та доведеність вини обвинуваченого у вчиненні злочину, що йому інкримінується, підлягають з'ясуванню в процесі судового розгляду та їх оцінка у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні буде надана судом з урахуванням достатності та взаємозв'язку під час ухвалення вироку.
Керуючись ст. ст. 176, 177, 197, 314-316, 331, 350, 369-372 КПК України, суд
Клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_3 задовольнити.
Продовжити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк тримання його під вартою на 60 днів, тобто до 15.03.2024 включно.
Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору та направити до Державної установи «Харківський слідчий ізолятор».
Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Червонозаводський районний суд м.Харкова протягом п'яти днів з дня її оголошення, а ОСОБА_3 - у той же строк з моменту вручення йому копії цього судового рішення.
Головуючий ОСОБА_1