16.01.2024
Справа № 646/590/24
Провадження № 1-кс/646/212/2024
іменем України
16.01.2024 року слідчий суддя Червонозаводського районного суду м. Харкова - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду м. Харкова клопотання начальника Шевченківського відділу Куп'янської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_3 про арешт майна по кримінальному провадженню за № 12024221100000057 від 06.01.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
Начальник Шевченківського відділу Куп'янської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_3 через систему «Електронний суд» звернулась до суду із вказаним клопотанням, у якому просила накласти арешт на тимчасово вилучене майно в ході огляду місця події 10.01.2024 року за адресою: смт. Ківшарівка Куп'янського району, Харківської області а саме: прикроватний стіл білого кольору, довжиною 0.8 м, шириною 0.4 м, висотою у зібраному стані 0.67 м та висотою у верхньому положенні 0.97 м, ніжки стола виконані з металу, стільницю виконану з дерева.
В обґрунтування клопотання зазначила, що в провадженні СВ Куп'янського РВП ГУНП в Харківській області перебуває кримінальне провадження, відомості про яке внесені до ЄРДР за № 12024221100000057 від 06.01.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України
Під час досудового розслідування встановлено, що 06.01.2024 року о 13 год. 37 хв. до ЧЧ Куп'янського РВП надійшла заява від ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , про те, що за вищевказаною адресою гр. ОСОБА_5 здійснив крадіжку шляхом вільного доступу майна заявниці, чим спричинив матеріальну шкоду.
Відомості за вказаним фактом 06.01.2024 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024221100000057 за ознаками кримінального правопорушення , передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
09.01.2024 року в якості потерпілої була допитана ОСОБА_4 , яка пояснила, що вона зареєстрована в АДРЕСА_1 . З 2004 року по 26.05.2023 року вона проживала разом з ОСОБА_5 .
26.05.2023 року ОСОБА_4 поїхала до м. Харкова, дозволивши ОСОБА_6 залишитись та приглядати за її квартирою. Повернувшись 15.12.2023 року до АДРЕСА_1 виявила, що відсутні її речі, а саме:
1.прикроватний стіл білого кольору, довжиною 0.8 м, шириною 0.4 м, висотою у зібраному стані 0.67 м та висотою у верхньому положенні 0.97 м. Ніжки стола виконані з металу, стільниця виконана з дерева.
2.портативна, акустична, бездротова колонка JBL Charge 2+ чорного кольору із функцією PowerBank, із гумовими вставками, розміром: 79х185 мм.
З письмових пояснень ОСОБА_5 встановлено, що він зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 та на момент вчинення злочину проживав у квартирі ОСОБА_4 , за адресою: АДРЕСА_1 .
22.06.2023 року ОСОБА_5 продав портативну колонку «JBL» та прикроватний стіл, які були придбані за кошти гр. ОСОБА_7 , яка являється близькою родичкою потерпілої.
Відповідно до протоколу огляду місця події від 10.01.2024 року встановлено, що слідчим СВ Куп'янського РВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_8 у ході огляду ділянки місцевості по вулиці біля будинку побуту №3, в смт. Ківшарівка, Куп'янського району, було виявлено та вилучено прикроватний стіл, білого кольору, які ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_2 , добровільно видав працівникам поліції.
Власником вищевказаного майна є ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1 .
10.01.2024 року вилучене майно визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.
З урахуванням викладеного, з метою забезпечення збереження речового доказу, який є знаряддям кримінального правопорушення, та який визнано на даний час речовим доказом та який має суттєве значення для кримінального провадження, прокурор звернулась до суду з вищезазначеним клопотанням про арешт майна.
Прокурор, власник майна ОСОБА_4 та ОСОБА_9 , у якого було вилучено вказане майно, у судове засідання не з'явились, повідомлялись про час та місце розгляду клопотання своєчасно та належним чином. Прокурор надала заяву, про розгляд клопотання без її участі. Клопотання підтримала та просила задовольнити.
Неприбуття в судове засідання власника майна, прокурора, відповідно до вимог ч. 1 ст. 172 КПК України не перешкоджає розгляду клопотання. Володілець майна, який не був присутнім при розгляді клопотання про арешт майна, має право заявити клопотання про скасування арешту майна в порядку та на підставах, визначених ст. 174 КПК України.
Слідчий суддя, дослідивши витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, в рамках якого подається клопотання та інші матеріали, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, доходить висновку про наявність підстав для задоволення клопотання.
Відповідно до ч. 5 ст. 171 КПК України, клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено. У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.
Слідчим суддею встановлено, що Куп'янським районним відділом поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області здійснюється досудове розслідування, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024221100000057 від 06.01.2024 року.
Згідно постанови слідчого СВ Куп'янського РВП ГУНП в Харківській області від 10.01.2023 року вилучене в ході огляду місця події 10.01.2024 року за адресою: смт. Ківшарівка Куп'янського району, Харківської області майно, а саме: прикроватний стіл білого кольору, довжиною 0.8 м, шириною 0.4 м, висотою у зібраному стані 0.67 м та висотою у верхньому положенні 0.97 м, ніжки стола виконані з металу, стільницю виконану з дерева визнано речовим доказом у даному кримінальному провадженні.
На виконання вимог абз. 1 ч. 5 ст. 171 КПК України, прокурор через систему «Електронний суд» звернулась до суду не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, а саме 11.01.2024 року, тобто, в передбачений кримінальним процесуальним законодавством строк стороною обвинувачення, як встановлено вище, подано до суду клопотання про арешт майна.
Порядок тимчасового вилучення майна врегульовано у ст. 168 КПК України. Зокрема, відповідно до ч. 2 ст. 168 КПК України, тимчасове вилучення майна може здійснюватися під час огляду.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Згідно вимог п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
За змістом ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цього Кодексу, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини 2 статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу).
Згідно ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
Слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абз. 2 ч. 1 ст. 170 цього Кодексу (ч. 1 ст. 173 КПК України).
Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.
Згідно вимог ч. 6 ст. 132 КПК України, до клопотання слідчого, прокурора про застосування заходу забезпечення кримінального провадження додається витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, в рамках якого подається клопотання.
Більш того, в ст. 223 КПК України викладені вимоги до проведенні слідчих (розшукових) дій. Так, відповідно до ч. 1, 2 ст. 223 КПК України слідчі (розшукові) дії є діями, спрямованими на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні; підставами для проведення слідчої (розшукової) дії є наявність достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення її мети.
Так, прокурором доведено необхідність арешту зазначеного в клопотанні майна, оскільки відповідно до ст. ст. 91 та 98 КПК України можливе його використання як доказу, що має важливе доказове значення в рамках даного кримінального провадження, а також наявність ризиків, передбачених абз. 1 ч. 1 ст. 170 КПК України. З матеріалів кримінального провадження вбачається, що вищевказане майно, яке було вилучене під час огляду місця події, має значення для забезпечення кримінального провадження, за існування розумних підозр вважати, що це майно є предметом вчинення кримінального правопорушення та існує можливість його використання, як доказу у кримінальному провадженні. Слідчий суддя вважає розумним та співрозмірним обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Враховуючи викладене, з метою запобігання можливості приховування зазначеного майна, його пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі та відчуження, слідчий суддя вважає необхідним задовольнити клопотання прокурора про накладення арешту на зазначене в клопотанні майно шляхом заборони відчуження та розпорядження будь-яким особам даним майном.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 98, 131, 170-175 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання начальника Шевченківського відділу Куп'янської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_3 про арешт майна по кримінальному провадженню за № 12024221100000057 від 06.01.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України - задовольнити.
Накласти арешт на тимчасово вилучене майно в ході огляду місця події 10.01.2024 року, за адресою: смт. Ківшарівка Куп'янського району, Харківська область, а саме: на прикроватний стіл білого кольору, довжиною 0.8 м, шириною 0.4 м, висотою у зібраному стані 0.67 м та висотою у верхньому положенні 0.97 м, ніжки стола виконані з металу, стільниця виконана з дерева, шляхом встановлення заборони відчуження та розпорядження вказаного майна, до скасування арешту майна у встановленому нормами КПК України порядку, передавши на відповідальне зберігання потерпілій ОСОБА_4 .
Попередити ОСОБА_4 про кримінальну відповідальність за ст. 388 КК України про необхідність збереження арештованого майна.
Контроль за виконанням ухвали покласти на начальника Шевченківського відділу Куп'янської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_3 .
Ухвала про арешт майна виконується негайно.
Роз'яснити особам, які не були присутні під час розгляду клопотання, що вони не позбавлені можливості звернутись до суду у передбаченому законом порядку з клопотанням про скасування арешту майна.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя