Справа № 639/7277/23
Провадження № 3/639/88/24
17 січня 2024 року м. Харків
Суддя Жовтневого районного суду м. Харкова Курило В. О., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, офіційно не працевлаштованого, який фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП,
05 грудня 2023 року о 13 годині 55 хвилин за адресою: м. Харків, проспект Ново-Баварський, 103, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «BMW 318d», номерний знак НОМЕР_1 , не маючи права керування таким транспортним засобом. Вказане порушення ОСОБА_1 вчинив повторно протягом року, чим порушив вимоги п. 2.1 а) ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність з ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , у судове засідання 17.01.2024 о 10 год 00 хв не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином, шляхом направлення судової повістки про виклик до суду поштою за адресою його фактичного проживання, а також шляхом направлення судової повістка про виклик SMS-повідомлення за номером мобільного телефону, який зазначено в матеріалах справи.
Поважні причини своєї неявки ОСОБА_1 не повідомив, клопотань чи заяв на адресу суду від нього не надходило, хоча йому було достовірно відомо про розгляд адміністративної справи у Жовтневому районному суді м. Харкова, про що зазначено в протоколі про адміністративне правопорушення.
При цьому ОСОБА_1 не надав на адресу суду письмові пояснення по суті адміністративного правопорушення чи заперечення проти протоколу про адміністративне правопорушення.
Суд зазначає, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, повинна добросовісно використовувати надані їй процесуальні права, не зловживати ними та зобов'язана демонструвати готовність брати участь у судовому розгляді і утримуватися від використання методів, які пов'язані зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби, передбачені законом, для прискорення процедури слухання.
Крім того, відповідно позиції Європейського суду з прав людини, що викладена в рішенні у справі «Пономарьов проти України» (Заява № 3236/03), сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Частиною 1 статті 277 КУпАП передбачено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається у п'ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.
Згідно з статтею 268 КУпАП, інкриміноване ОСОБА_1 адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП, не відноситься до правопорушень, по яким присутність у судовому засіданні особи є обов'язковою, та враховуючи те, що законом передбачено обмежений строк розгляду справи про адміністративне правопорушення, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 , на підставі наявних у справі доказів.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та оцінивши зібрані докази в їх сукупності, суддя приходить до таких висновків.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами в їх сукупності, а саме:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 604927 від 05.12.2023, який складено стосовно ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 126 КУпАП. Протокол про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 підписав без зауважень чи заперечень, надав письмові пояснення, що «був змушений»;
- постановою інспектора роти 3 батальйону 2 УПП в Харківській області ДПП лейтенанта поліції Фатєєва Д. В. серії ЕАТ № 8129330 від 12.11.2023, згідно з якою ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі 3400 грн.;
- рапортом інспектора взводу 2 роти 3 батальйону 1 УПП в Харківській області ДПП старшого лейтенанта поліції Коломойцева Ю. від 05.12.2023;
- відеозаписом від 05.12.2023, на якому о 13:55:10 зафіксовано момент руху та зупинки автомобіля «BMW 318d», номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 ;
- відеозаписами з нагрудних камер працівників поліції від 05.12.2023, якими підтверджується, що ОСОБА_1 визнав, що не отримував посвідчення водія та не має права керувати таким транспортним засобом.
Відповідно до вимог ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Вищевказані докази є належними та допустимими доказами по справі про адміністративне правопорушення, на підставі яких суддя встановлює наявність події адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Суддя вважає безпосередньо досліджені докази належними, допустимими, достовірними, і в сукупності достатніми для належної правової оцінки дій особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та визнання її винуватості.
Пункт 1.3 ПДР України передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
Згідно з пунктом 1.9 ПДР України, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Пунктом 2.1 а) ПДР України передбачено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Відповідно до положень ст.15 Закону України «Про дорожній рух» № 3353-XII від 30 червня 1993 року право на керування транспортними засобами відповідної категорії підтверджується посвідченням водія транспортного засобу з установленим терміном дії. Забороняється керування транспортними засобами особам, до яких застосовано адміністративне стягнення чи кримінальне покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, протягом строку позбавлення, а також особам, щодо яких державним виконавцем встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.
Таким чином, в діях водія ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, тобто повторне протягом року керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом.
В частині накладення на порушника адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, яке передбачене санкцією ч. 5 ст. 126 КУпАП, суд виходить з таких обставин.
Довідкою інспектора ВАП УПП в Харківській області Тарасенка В. підтверджується, що громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , згідно облікових даних ІПНП не отримував посвідчення водія.
Санкцією ч. 5 ст. 126 КУпАП передбачено накладення штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк від п'яти до семи років та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.
Суд враховує, що внаслідок порушення особою, незалежно від наявності чи відсутності у неї посвідчення водія, правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту створюється реальна небезпека для життя і здоров'я інших осіб та спричиняється відповідна шкода, а тому покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами в окремих випадках є необхідним з метою попередження спричинення такою особою шкоди здоров'ю чи навіть смерті іншим особам через порушення нею правил дорожнього руху в майбутньому, а також для дієвого впливу на сприйняття суспільством, у тому числі іншими водіями.
Адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами в окремих випадках є необхідним з метою запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, зокрема попередження спричинення такою особою шкоди здоров'ю чи навіть смерті іншим особам через порушення нею правил дорожнього руху в майбутньому, а також для дієвого впливу на сприйняття суспільством, у тому числі іншими водіями.
При цьому, суд звертає увагу на підвищену суспільну небезпечність дій осіб, які керують транспортними засобами, не маючи достатніх теоретичних і практичних знань та не отримавши у передбаченому законом порядку посвідчення водія, оскільки вірогідність настання дорожньо-транспортної пригоди у такому випаду є значно вищою, а тому попереджувальна мета адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами у такому випадку набуває особливого значення.
Підхід щодо неможливості застосування адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами особі, яка не отримувала посвідчення водія на право керування транспортними засобами, не відповідає засаді справедливості та принципу рівності всіх перед законом, а також нівелює попереджувальну мету адміністративного стягнення.
Вищевказані висновки суду узгоджуються з практикою, яка викладена у постановах апеляційних судів України, зокрема: у постанові Київського апеляційного суду від 30.10.2023 у справі № 379/789/23 (провадження № 33/824/4544/23); у постанові Київського апеляційного суду від 14.11.2023 у справі № 754/8022/23 (провадження № 33/824/4374/23); у постанові Хмельницького апеляційного суду від 08.12.2023 у справі № 671/2464/23 (провадження № 33/4820/697/23); у постанові Полтавського апеляційного суду від 12.12.2023 у справі № 536/1174/23 (провадження № 33/814/1736/23); у постанові Волинського апеляційного суду від 18.12.2023 у справі № 161/16203/23 (провадження № 33/802/768/23); у постанові Чернігівського апеляційного суду від 19.12.2023 у справі № 735/658/23 (провадження № 33/4823/963/23); у постанові Вінницького апеляційного суду від 26.12.2023 у справі № 127/34794/23 (провадження № 33/801/1185/23; у постанові Вінницького апеляційного суду від 10.01.2024 у справі № 131/1030/23 (провадження № 33/801/33/24).
Таким чином, суд вважає за необхідне накласти на порушника ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк 5 (п'ять) років, яке передбачене санкцією ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Довідкою інспектора ВАП УПП в Харківській області Тарасенка В. підтверджується, що власником транспортного засобу BMW 3180, номерний знак НОМЕР_1 , згідно облікових даних ІПНП, є ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Відповідно до абзацу 4 пункту 28 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» № 14 від 23.12.2005, не можна накладати адміністративне стягнення у виді оплатного вилучення транспортного засобу на особу, яка вчинила відповідне правопорушення, керуючи транспортним засобом, що належить іншій особі.
Таким чином, адміністративне стягнення у виді оплатного вилучення транспортного засобу судом не може бути застосоване, оскільки ОСОБА_1 не є власником транспортного засобу «BMW 318d», номерний знак НОМЕР_1 .
Враховуючи вищевикладене, суддя вважає можливим накласти на порушника ОСОБА_1 адміністративне стягнення, передбачене санкцією ч. 5 ст. 126 КУпАП, у виді штрафу на користь держави в розмірі 2400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 (п'ять) років без оплатного вилучення транспортного засобу, що є необхідним та достатнім стягненням для запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до вимог ст. 40-1 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», з правопорушника на користь держави підлягає стягненню судовий збір - 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (з 1 січня 2024 року - 3028 грн.), що складає 605,60 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 245, 251, 252, 268, 283, 284, 294 КУпАП, суддя
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі 2400 (дві тисячі чотириста) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 40800,00 грн. (сорок тисяч вісімсот гривень 00 коп.) (отримувач коштів: ГУК Харківськ обл/Харків обл/21081300, код отримувача (код ЄДРПОУ) 37874947, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA168999980313020149000020001, код класифікації доходів бюджету 21081300, призначення платежу адміністративне стягнення у сфері забезпечення дорожнього руху), з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 (п'ять) років, без оплатного вилучення транспортного засобу.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави (отримувач коштів ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106) судовий збір у розмірі 605,60 грн. (шістсот п'ять гривень 60 копійок).
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Документ, що підтверджує сплату штрафу, або його копія не пізніше трьох робочих днів після закінчення строку, передбаченого частиною першою статті 307 КУпАП, надсилається правопорушником до органу (посадовій особі), який виніс постанову про накладення цього штрафу.
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.
Строк пред'явлення постанови до виконання три місяці.
В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Жовтневий районний суд м. Харкова протягом 10 (десяти) днів з дня винесення постанови.
Суддя В. О. Курило