Справа № 345/6128/23
Номер провадження 2-о/350/31/2024
16 січня 2024 року селище Рожнятів
Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області
в складі :
головуючого судді Бейка А.М.,
секретаря судового засідання Маєвської С.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду селища Рожнятів в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Кавацюк Наталія Ярославівна про встановлення факту спільного проживання із спадкодавцем за однією адресою,
з участю:
заявника ОСОБА_1 ,
заінтересованої особи ОСОБА_2 ,
суд
Заявник ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою в якій просить постановити рішення, яким встановити факт його ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , постійного проживання із спадкодавцем ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , за адресою АДРЕСА_1 .
В обгрунтування заяви ОСОБА_1 зазначив, що з 17 вересня 1968 року перебував у зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_4 про що свідчить свідоцтво про одруження серії НОМЕР_1 , видане 17.09.1968 року Будинком одруження м. Жданів, актовий запис №3072.
ІНФОРМАЦІЯ_3 у м. Маріуполь Донецької області, у віці 70 років померла його дружина ОСОБА_3 про що свідчить свідоцтво про смерть видане повторно Калуським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Калуському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 16.09.2023 року, серії НОМЕР_2 та зроблено відповідний запис в книзі реєстрації актів про смерть від 28.07.2017 року за №1557.
Після смерті дружини ОСОБА_3 відкрилася спадщина на спадкове майно, а саме на квартиру АДРЕСА_2 .
Враховуючи відсутність у спадкодавця спадкоємців за заповітом, він є єдиним спадкоємцем першої черги за законом. Іншим можливим спадкоємцем за законом є їхня з ОСОБА_3 дочка - ОСОБА_2 , яка на спадкове майно після смерті ОСОБА_3 не претендує.
З метою оформлення спадщини він звернувся до приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу Кавацюк Н.Я., яка відмовила йому у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_3 через те, що не встановлено, що на час своєї смерті ОСОБА_3 була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , тому він вважається таким, що не прийняв спадщину. Також було рекомендовано звернутися до суду для вирішення питання щодо встановлення факту спільного проживання з спадкодавцем на час відкриття спадщини за однією адресою.
Таким чином, виникла необхідність у встановленні факту спільного проживання з спадкодавцем на час відкриття спадщини за однією адресою.
Встановлення цього факту має для нього юридичне значення, бо є необхідним для оформлення прийняття спадщини в нотаріальній конторі.
Встановлення в позасудовому порядку факту спільного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини неможливо, що змусило його звернутись за захистом своїх законних прав та інтересів до суду.
У судовому засіданні заявник ОСОБА_1 заявлені вимоги підтримав повністю з підстав викладених у заяві, просив встановити факт спільного проживання на час відкриття спадщини із своєю дружиною - спадкодавцем ОСОБА_3 .
У судовому засіданні заінтересована особа ОСОБА_2 не заперечила щодо встановлення факту спільного проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на час відкриття спадщини за однією адресою.
Заінтересована особа приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Кавацюк Н.Я. у судове засідання не прибула, направила суду клопотання, в якому просить розглянути справу про встановлення факту спільного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини без її участі.
Вивчивши матеріали цивільної справи, заслухавши заявника та заінтересовану особу ОСОБА_2 , дослідивши та оцінивши в судовому засіданні письмові докази в їх сукупності, встановивши таким чином фактичні обставини справи, суд вважає, що заява підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 видане повторно 16.09.2023 року Калуським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Калуському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (а.с. 9).
Заявник ОСОБА_1 з 17.09.1968 року перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3 , про що свідчить копія свідоцтва про одруження серії НОМЕР_1 , видане 17.09.1968 року Будинком одруження м. Жданів Донецької області (а.с.7).
Згідно відмітки у паспорті громадянина України, ОСОБА_1 , 17.09.1968 року зареєстрував шлюб з ОСОБА_5 , а з 30.10.1998 року зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 5).
Згідно відмітки у паспорті громадянки України, ОСОБА_3 17.09.1968 року зареєструвала шлюб з ОСОБА_1 , а з 21.09.1996 року зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 8).
ОСОБА_1 Новицькою сільською радою Калуського району Івано-Франківської області взято на облік внутрішньо переміщеної особи, фактичним місцем проживання якого являється АДРЕСА_3 , про що свідчить довідка Берлогівського старостинського округу Новицької сільської ради Калуського району Івано-Франківської області від 28.03.2022 року (а.с. 6).
У своїй відповіді від 20.09.2023 року Департамент адміністративних послуг Маріупольської міської ради наданої на запит приватного нотаріуса щодо надання відомостей про останнє місце реєстрації померлої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та зареєстрованих разом з нею осіб станом на день смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 повідомив, що відповідно до даних які знаходяться на веб-порталі Реєстру територіальної громади Державної міграційної служби України, в якому відсутня інформація про ОСОБА_3 та реєстрацію її місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 . Картотека зареєстрованих осіб в Маріупольській міській територіальній горомаді залишилась на тимчасово окупованій території, перевірити паперові носії інформації немає можливості. В РТГ станом на 27.07.2017 року за вищевказаною адресою міститься інформація про зареєстрованих осіб: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Згідно повідомлення №506 начальника ККП «Міське бюро технічної інвентаризації - Маріупольська нерухомість» від 19.08.2023 (а.с. 19), право власності на нерухоме майно, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , станом на 31.12.2012 зареєстровано за ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право власності від 06.02.1998 №5958/п, про що зроблений реєстраційний напис від 27.02.1998 року та внесено до реєстраційної книги за реєстраційним №34820.
Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина на квартиру АДРЕСА_2 .
ОСОБА_1 звернувся до приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу із заявою про видачу свідоцтва на право на спадщину за законом на спадкове майно.
11.10.2023 року за вих. №72/01-16 листом приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу Кавацюк Н.Я. повідомлено заявника, що видати свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_3 не можна, тому що не встановлено факт спільного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини за однією адресою та рекомендовано звернутись до суду з метою отримання документу який підтвердить вказаний факт .
Статтею 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно з ч. 1 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до статті 293 ЦПК України суди розглядають в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Відповідно до частини 2 статті 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Згідно з абз. 2 п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України за №7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім'єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилася до 1 січня 2004 року тощо.
Як вбачається з роз'яснень, викладених у п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31.03.1995, в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо:
- згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян;
- чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення;
- заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення;
- встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Відповідно до ст. 318 ЦПК України, у заяві про встановлення факту, що має юридичне значення, повинно бути зазначено, зокрема, який факт заявник просить встановити та з якою метою. Мета встановлення факту - це ті наслідки, настання яких бажав би заявник.
Для заявника встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини має юридичне значення, оскільки дозволить реалізувати йому право на прийняття спадщини, як спадкоємця у встановленому законом порядку.
Тобто, фактично метою заявника при зверненні до суду є встановлення факту його постійного проживання, як спадкоємця, зі спадкодавцем на час відкриття спадщини для подальшого оформлення прав на спадкове майно в нотаріальному порядку на підставі ч. 3 ст. 1268 ЦК України.
Відповідно до вимог ч.2 ст. 1220 та ч.1 ст. 1221 ЦК України, часом відкриття спадщини є день смерті особи, а місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.
Із роз'яснень, викладених у п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України за №7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», слідує, що виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд про встановлення цих фактів. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини.
Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч.1 ст. 1270 ЦК України).
Як визначено в до ч. 1 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст.1270ЦК України він не заявив про відмову від неї (ч. 3 ст. 1268 ЦК України).
Однак в даному випадку для підтвердження прийняття спадщини має значення встановлення факту постійного проживання спадкоємця із спадкодавцем на час відкриття спадщини.
Як визначено в п.23. Постанови Пленуму Верховного Суду України за №7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв'язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини, тобто, якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися до суду із заявою про встановлення цих фактів.
Відповідно до положень ст.ст. 1216-1218 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Згідно з положень ст. 1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.
Таким чином, встановлення факту проживання на час відкриття спадщини зі спадкодавцем породжує для заявника юридичні наслідки, він зможе оформити свої спадкові права. Крім того, встановлення даного факту не пов'язується з наступним вирішенням підвідомчого суду спору про право та чинним законодавством не передбачено порядок іншого (позасудового) його встановлення.
Відповідно до ст. 229 ЦПК України, суд під час розгляду справи повинен безпосередньо дослідити докази у справі: ознайомитися з письмовими та електронними доказами, висновками експертів, поясненнями учасників справи, викладеними в заявах по суті, показаннями свідків оглянути речові докази.
Як вбачається з наданих суду документів, на час відкриття спадщини ОСОБА_1 та ОСОБА_3 постійно проживали разом. Таким чином, в ході судового розгляду факт, що має юридичне значення, а саме той факт що заявник, як того вимагає положення ч. 3 ст.1268 ЦК України, проживав постійно зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.
З огляду на викладене, виходячи з інтересів особи щодо захисту її права на спадкування, зважаючи на те, що заявник немає іншої можливості, крім в судовому порядку, встановити факт постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, на основі повно та всебічно з'ясованих обставин справи, суд вважає, що дана заява підлягає задоволенню, оскільки вимога її законна, обґрунтована та доказово підтверджена письмовими доказами, які в свою чергу є послідовними та логічними, а тому не викликають сумніву в їх правдивості.
Встановлення факту постійного проживання заявника зі спадкодавцем на час відкриття спадщини надасть змогу заявнику реалізувати своє право на оформлення спадщини після смерті останньої у встановленому законом порядку.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 259,293, 294, 263-265, 268, 273, 315, 319 ЦПК України, суд -
заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Кавацюк Наталія Ярославівна про встановлення факту спільного проживання із спадкодавцем за однією адресою- задоволити.
Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на час відкриття спадщини з його дружиною - спадкодавцем ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя А.М. Бейко