Ухвала від 17.01.2024 по справі 347/2560/23

Справа № 347/2560/23

Провадження № 1-кс/347/55/24

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2024 року м.Косів

Слідчий суддя Косівського районного суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , з участю секретаря с/з ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого СВ Косівського РВП ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_3 , про арешт майна в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023091190000407 від 11.09.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364, ч.4 ст.246 КК України,-

ВСТАНОВИЛА:

Слідчий СВ Косівського РВП ГУНП в Івано-Франківській області звернувся з вказаним клопотанням, яке погоджено з прокурором, в обґрунтування якого посилається на те, що рішенням Косівської районної ради №386-16/2001 від 14.09.2001 створено Косівське районне підприємство «Райагроліс».

Рішенням Косівської районної ради №295-9/2017 від 08.06.2017 внесено зміни до статуту Косівського районного підприємства «Райагроліс», виклавши його в новій редакції, чинній на даний час (далі Статут).

Відповідно до п. 2.1 Статуту метою діяльності Косівського РП «Райагроліс» є реалізація державної політики щодо розвитку лісового господарства та раціонального використання лісових ресурсів, охорони і захисту лісів, переданих Косівському Райагролісу, а також одержання прибутку за рахунок задоволення потреб споживчого ринку у його продукції та послуг на основі ефективного використання виробничого і фінансового потенціалу. Косівський РП «Райагроліс» здійснює всі види спеціалізованого використання лісових ресурсів, здійснює переробку заготовленої та придбаної лісопродукції, реалізовує продукцію суб'єктам господарювання і населенню.

Наказом директора Косівського РП «Райагроліс» №140-к від 02.10.2019 «Про перевід на іншу посаду», ОСОБА_4 , призначений на посаду старшого майстра лісу Рожинського лісництва Косівського РП «Райагроліс».

Відповідно до посадової інструкції старшого майстра лісу, з якою ОСОБА_4 був ознайомлений 02.10.2019, затвердженої директором Косівського районного підприємства «Райагроліс» ОСОБА_5 , ОСОБА_4 зобов'язаний проводити під керівництвом лісничого охорону і захист лісів від пожарів та самовільних рубок, облікувати пошкодження і захворювання насаджень, повідомляти про появу шкідників та хвороб лісу, приймати участь в освідченні місць рубок, заготовлених лісоматеріалів і виконання на дільниці робіт а в окремих випадках за дорученням лісничого самостійно проводити це освідчення із складанням про це акту, проводити по дорученню лісничого перевірку стану охорони відомчих лісів інших лісокористувачів в зоні діяльності, затримувати в лісі або по дорозі з лісу незаконно придбаний лісо порушником матеріал, а також секвеструвати вивезений з лісу незаконно добутий матеріал в тих випадках, якщо вивезений його лісо порушником безпосередньо пролікована старшим майстром лісу або майстром лісу до місця використання.

Згідно з договором про повну індивідуальну матеріальну відповідальність з якою старший майстер лісу ОСОБА_4 ознайомився 02.10.2019 зазначено, що працівник який обіймає посаду старшого майстра лісу Рожинського лісництва або виконує охорону лісу від самовільних рубок, заготівлі, лісовідновлення безпосередньо пов'язану з збереженням, відпуском лісо продукції приймає на себе повну матеріальну відповідальність за незабезпечення збереженості ввірених йому підприємством, установою, організацією матеріальних цінностей і зобов'язується дбайливо ставитися до переданих йому для зберігання або інших цілей матеріальних цінностей підприємства, установи, організації і вживати заходів до запобігання шкоди.

Відповідно до визначених посадовою інструкцією обов'язків, пов'язаними з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, ОСОБА_4 згідно примітки до статті 364 КК України є службовою особою.

ОСОБА_4 є матеріально-відповідальною особою і несе повну відповідальність за охорону і збереження лісопродукції та всіх матеріальних цінностей.

Відповідно до статті 7 Лісового кодексу України вбачається, що ліси, які знаходяться в межах території України, є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника на ліси здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України.

Відповідно до частин 1 та 5 статті 69 Лісового кодексу України, спеціальне використання лісових ресурсів на виділеній лісовій ділянці проводиться за спеціальним дозволом - лісорубний квиток або лісовий квиток, що видається безоплатно. Спеціальний дозвіл видається власниками лісів або постійними лісокористувачами у встановленому порядку також на проведення інших рубок та робіт, пов'язаних і не пов'язаних із веденням лісового господарства.

Згідно статті 105 Лісового кодексу України, особи, винні у порушенні лісового законодавства, зокрема у: незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників, порушенні порядку заготівлі та вивезення деревини, порушенні інших вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених законодавством у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів, несуть встановлену законом дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність.

Особливій державній охороні підлягають території та об'єкти природно- заповідного фонду України й інші території та об'єкти, визначені відповідно до законодавства України.

Відповідно до вимог частини 1 статті 3 Закону України «Про природно- заповідний фонд України» до природно-заповідного фонду України належать: природні території та об'єкти - природні заповідники, біосферні заповідники національні природні парки, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам'ятки природи, заповідні урочища.

Відповідно до частини 3 статті 9-1 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення здійснюється в межах ліміту на використання природних ресурсів у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду, затвердженого центральним органом виконавчої влади в галузі охорони навколишнього природного середовища, а також на підставі дозволів.

Відповідно до частини 1 статті 30 Закону України «Про природно-

заповідний фонд України» на території заповідних урочищ забороняються всі види рубок, у тому числі санітарні, рубки формування і оздоровлення лісів, видалення захаращеності та будь-яка діяльність, що порушує природні процеси, які відбуваються у природних комплексах, включених до їх складу, відповідно до вимог, встановлених для територій національних природних парків.

Відповідно до частини 3 пункту 5 «Санітарних правил у лісах України» затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 555 від 27.07.1995 заходи з поліпшення санітарного стану лісів у межах природно-заповідного фонду здійснюються відповідно до Закону України “Про природно-заповідний фонд України”, інших актів законодавства щодо збереження пралісів і старовікових насаджень та цих Правил.

Відповідно до частини 4 пункту 5 «Санітарних правил у лісах України», заходи з поліпшення санітарного стану лісів плануються і здійснюються на основі матеріалів лісовпорядкування, а також санітарних та лісопатологічних обстежень, а в межах природно-заповідного фонду - відповідно до вимог проектів організації територій та об'єктів природно-заповідного фонду та/або положень про них з урахуванням специфіки, ступеня та періоду пошкодження насаджень, біології деревних порід, шкідників та збудників хвороб лісу.

Указом Президента України «Про створення Національного природного парку «Гуцульщина» №546/2002від 14.05.2002 (далі - Указ), з метою збереження, відтворення та раціонального використання типових і унікальних природних ресурсів Покутських Карпат, на території Косівського району Івано-Франківської області створено «Національний природний парк «Гуцульщина».

Відповідно до п.1 Указу встановлено площу земель Національного природного парку Гуцульщина - 32 271 гектарів, з яких 7 606 гектарів земель передані в постійне користування національного природного парку «Гуцульщина» та 24 665 гектарів земель мали бути включені до його складу без вилучення у постійних землекористувачів, згідно з додатками №1 та №2 до даного Указу відповідно.

23 серпня 2002 року на виконання Указу, комісією складено Акт приймання-передачі матеріальних цінностей, лісового фонду та документації від Кутського держлісгоспу та Косівського РП «Райагроліс» до сфери управління Мінекоресурсів України, які прийняв директор НПП «Гуцульщина». Даний Акт затверджений Міністром екології та природних ресурсів України 20.09.2002 року.

Зокрема, згідно п. 2.1 Акту приймання-передачі матеріальних цінностей, лісовий фонд площею 10 709 га (включає в себе квартали, що передаються без вилучення та з вилученням відповідно до додатків 6 та 7) передані Косівським РП «Райагроліс» до складу НПП «Гуцульщина».

Відповідно до додатку №7 «Переліку кварталів Косівського РП «Райагроліс», до складу Національного природного парку «Гуцульщина» без вилучення включено Рожинське лісництво.

Відповідно до ст. 53 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» території та об'єкти природно-заповідного фонду або їх частини, що створюються чи оголошуються без вилучення земельних ділянок, що вони займають, передаються під охорону підприємствам, установам, організаціям і громадянам обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища з оформленням охоронного зобов'язання.

Згідно із ст. 91 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду здійснюється в межах ліміту та на підставі дозволу на спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду.

Ліміти визначають обсяги природних ресурсів, на основі яких видаються дозволи на спеціальне використання природних ресурсів.

Таким чином, спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду місцевого значення здійснюється в межах ліміту на використання природних ресурсів у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду, затвердженого органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями, а також на підставі дозволів.

Проте, ОСОБА_4 у порушення вимог вказаних нормативно-правових актів, вчинив кримінальне правопорушення пов'язане із незаконною рубкою лісових насаджень за наступних обставин.

11 вересня 2023 року старший майстер лісу Рожинського лісництва Косівського РП «Райагроліс» ОСОБА_4 з метою реалізації свого злочинного умислу, спрямованого на незаконне збагачення, будучи наділеним організаційно-розпорядчими функціями, усвідомлюючи відсутність ліміту на спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об'єктів ПЗФ загальнодержавного значення НПП «Гуцульщина» (без вилучення) та лісорубного квитка, використовуючи своє службове становище, всупереч інтересам служби, надав усну вказівку місцевому жителю ОСОБА_6 , здійснити у лісовому масиві в адміністративних межах села Малий Рожен, а саме на території кварталу № 3, ділянці № НОМЕР_1 , обходу № 1 Рожинського лісництва Косівського районного підприємства «Райагроліс», що входить до природньо- заповідного фонду незаконну порубку 3 (трьох) сироростучих дерев породи Бук з діаметрами пнів у корі біля шийки кореня: 23см, 29см, 35см. загальною кубомасою 1 м 3, після чого був виявлений дільничними офіцерами поліції Косівського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області, а його діяльність була припинена.

У результаті таких неправомірних дій старшого майстра лісу Рожинського лісництва Косівського районного підприємства «Райагроліс» ОСОБА_4 , із урахування судової інженерно-екологічної експертизи завдано збитки територіальній громаді в особі органу місцевого самоврядування Кутської селищної територіальної громади Косівського району, на суму 246 490 (двісті сорок шість тисяч чотириста дев'яносто) гривень 20 копійок, що більш як у 250 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян і спричинило тяжкі наслідки.

Таким чином ОСОБА_4 обгрунтовано підозрюється у зловживанні службовим становищем, тобто умисному, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для себе, використанні службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки державним інтересам, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

Крім цього, ОСОБА_4 , будучи старшим майстром лісу Рожиснького лісництва Косівського РП «Райагроліс», будучи службовою особою підприємства наділеною організаційно-розпорядчими та адміністративно- господарськими функціями, діючи умисно, 11.09.2023, в порушення вимог Інструкції Про застосування порядку установлення лімітів на використання природних ресурсів у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, а саме без затверджених Міндовкіллям відповідних лімітів, вчинив незаконну порубку дерев на об'єктах природно-заповідного фонду, що спричинило тяжкі наслідки за наступних обставин.

Реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на незаконну порубку дерев старший майстер лісу ОСОБА_4 11 вересня 2023 року приблизно о 11.00 год. надав усну вказівку місцевому жителю ОСОБА_6 , прибути до лісового масиву на території с. Малий Рожен Кутської територіальної громади Косівського району Івано-Франківської області, присілок «Гавин», де у подальшому ОСОБА_6 за вказівкою старшого майстра лісу ОСОБА_4 не маючи умислу та не усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, оскільки діяв за вказівкою старшого майстра лісу, всупереч встановленому порядку охорони, раціонального використання і відтворення лісових насаджень, як важливого елементу навколишнього природного середовища, без спеціального дозволу на використання лісових ресурсів, за допомогою привезеної із собою вищевказаної бензопили, шляхом повного відокремлення стовбура від кореня до ступеня припинення росту, здійснив незаконну порубку 3 (трьох) сироростучих дерев породи Бук з діаметрами пнів у корі біля шийки кореня: 23см, 29см, 35см. загальною кубомасою 1 м3, після чого був виявлений дільничними офіцерами поліції Косівського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області, а його діяльність була припинена.

Згідно висновку судової інженерно-екологічної експертизи № СЕ-19/109- 23/10926-ФХЕД від 22.09.2023 внаслідок проведення незаконної порубки дерев у лісовому масиві, на території природно-заповідного фонду, в адміністративних межах села Малий Рожен Кутської територіальної громади Косівського району Івано-Франківської області, на території обходу № 1 кварталу № 3, ділянки № НОМЕР_1 , Рожинського лісництва Косівського районного підприємства «Райагроліс» заподіяно шкоду лісу в загальному розмірі 246 490 (двісті сорок шість тисяч чотириста дев'яносто) гривень 20 копійок.

Внаслідок проведення незаконної порубки лісу ОСОБА_4 заподіяно шкоду державі в особі Кутської селищної ради Косівського району Івано-Франківської області, в загальному розмірі 246 490 (двісті сорок шість тисяч чотириста дев'яносто) гривень 20 копійок, чим спричинено тяжкі наслідки.

Таким чином, ОСОБА_4 , обґрунтованою підозрюється у незаконній порубці дерев у лісах, вчиненій на території природно-заповідного фонду, що спричинило тяжкі наслідки, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 246 КК України.

29.12.2023 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 4 ст. 246 КК України.

Відповідно до інформації з регіонального сервісного центру ГЦС МВС України то згідно баз даних Єдиного державного реєстру ТЗ МВС України за ОСОБА_4 зареєстрований автомобіль MITSUBISHI SPACE RUNNER, 1997 року випуску, зеленого кольору, номерний знак НОМЕР_2 .

Враховуючи, що зазначене майно (автомобіль) має значення у кримінальному провадженні з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), слідчий просив накласти арешт на майно автомобіль MITSUBISHI SPACE RUNNER, 1997 року випуску, зеленого кольору, номерний знак НОМЕР_2 , який зареєстрований за ОСОБА_4 .

У судове засідання слідчий не з'явився, однак подав заяву, відповідно до якої просив клопотання про арешт майна слухати без його участі.

Володілець майна в судове засідання не з'явився.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Крім цього, відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається для відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

Як вбачається з ч.4 ст.246, ч.2 ст. 364 КК України, їх санкції не передбачають покарання у вигляді конфіскації майна. Однак, у випадку визнання особи винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, вона може понести цивільну відповідальність за шкоду, завдану своїми діями (бездіяльністю), за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст.128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння. Цивільний позов в інтересах держави пред'являється прокурором.

Частиною 8 ст.170 КПК України визначено, що вартість майна, яке належить арештувати з метою забезпечення цивільного позову повинна бути співмірною розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або зазначеної у цивільному позові.

Відповідно до ч. 10 ст.170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

При цьому закон не вимагає, щоб докази на підтвердження вчинення кримінального правопорушення були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред'явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого кримінального правопорушення. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно застосувати зазначений вид заходу забезпечення кримінального провадження з метою досягнення дієвості цього провадження та уникнення негативних наслідків.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Всупереч вимогам ч. 6 ст. 170 КПК України, в матеріалах справи відсутні, як сам цивільний позов, так і докази його обґрунтованого розміру.

Крім того, на даний час слідчим не доведено, наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 КПК України.

Отже враховуючи вищевикладене, відсутність цивільного позову, відсутність ризиків передбачених ч.1 ст. 170 КПК України, суд доходить переконання що заявлене клопотання є передчасним. При цьому суд вважає за необхідне звернути увагу, що сторона обвинувачення не позбавлена можливості заявити клопотання про накладення арешту на майно (заяву про забезпечення позову), у підготовчому судовому засіданні, одночасно із заявленням цивільного позову.

Саме по собі твердження слідчого про ймовірність відшкодування шкоди, без заявлення цивільного позову, на переконання суду є недостатнім, і в даному випадку клопотання про накладення арешту є передчасним.

За таких обставин, суд доходить переконання, що на даний час слідчим не доведено що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи ОСОБА_4 , як накладення арешту на майно з метою забезпечення цивільного позову.

Керуючись ст.ст. 170-173, 309, 395 КПК України,

ПОСТАНОВИЛА:

В задоволенні клопотання слідчого СВ Косівського РВП ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_3 , про арешт майна в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023091190000407 від 11.09.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364, ч.4 ст.246 КК України - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1

Попередній документ
116337239
Наступний документ
116337241
Інформація про рішення:
№ рішення: 116337240
№ справи: 347/2560/23
Дата рішення: 17.01.2024
Дата публікації: 23.04.2024
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Косівський районний суд Івано-Франківської області
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; арешт майна
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто: рішення набрало законної сили (17.01.2024)
Дата надходження: 16.01.2024
Предмет позову: -
Розклад засідань:
12.09.2023 15:10 Косівський районний суд Івано-Франківської області
26.09.2023 11:00 Косівський районний суд Івано-Франківської області
24.01.2024 13:15 Косівський районний суд Івано-Франківської області