Cправа № 127/235/24
Провадження № 1-кс/127/79/24
Іменем України
03 січня 2024 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участі:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
підозрюваного ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого СВ Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області лейтенанта поліції ОСОБА_6 , в рамках кримінального провадження № 12024020010000002, внесеного до ЄРДР 01.01.2024, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , народився в місті Жмеринка, Вінницької області, без постійного місця реєстрації та проживання, громадянин України, раніше судимий,
який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, -
До Вінницького міського суду Вінницької області надійшло вищевказане клопотання слідчого СВ Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області лейтенанта поліції ОСОБА_6 , яке погоджене з прокурором, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 ..
Клопотання мотивовано тим, що слідчим провадиться досудове розслідування кримінального провадження № 12024020010000002, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01 січня 2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, в ході розслідування якого виникла необхідність у застосуванні відносно підозрюваного ОСОБА_4 міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
В ході розгляду, з матеріалів клопотання встановлено, що ОСОБА_4 , маючи не зняті та непогашені судимості за вироком Вінницького міського суду Вінницької області, за ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 309 КК України від 12.01.2018, будучи обізнаним у тому, що відповідно до Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України № 2102-IX від 24 лютого 2022 року (зі змінами, внесеними Указом від 06 листопада 2023 року № 734/2023, затвердженим Законом України від 08 листопада 2023 року № 3429-IX), продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 16 листопада 2023 року строком на 90 діб, 31.12.2023, близько 18 год. 45 хв., проходив повз зачинене кафе « ІНФОРМАЦІЯ_2 », що розташоване по АДРЕСА_1 , де у нього виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, поєднане із проникненням в приміщення, в умовах воєнного стану.
В подальшому, ОСОБА_4 , реалізовуючи свій злочинний умисел, з метою власного незаконного збагачення та заволодіння чужим майном, діючи повторно, з корисливих спонукань, розуміючи протиправність своїх дій та настання суспільно небезпечних наслідків, переконавшись в тому, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом ривка, відчинив зачинені двері та незаконно проник до приміщення кафе « ІНФОРМАЦІЯ_2 », що по АДРЕСА_1 , де почав здійснювати пошук цінних речей та предметів, під час якого виявив належне ОСОБА_7 майно, а саме: мобільний телефон марки «Xiaomi» моделі «Redmi 9А», в корпусі блакитного кольору, пляшку коньяку об'ємом 0,5 л марки «Adjari 5 зірок», пляшку коньяку об'ємом 0,5 л марки «Adjari 3 зірки», пляшку вина об'ємом 0,75 л марки «JP CHENET Cabernet-Syrah», пляшку вина об'ємом 0,75 л марки «JP CHENET Colombard-Chardonnay» та грошові кошти в сумі 2300 (дві тисячі триста) гривень, які в подальшому викрав.
Після цього, ОСОБА_4 , утримуючи вищеперераховані речі та грошові кошти при собі, покинув приміщення кафе «Смерека», після чого зник з місця скоєння злочину, та викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим заподіяв потерпілій ОСОБА_7 матеріальної шкоди на загальну суму 8800 (вісім тисяч вісімсот) гривень.
При всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку, 02 січня 2024 року
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю міста Жмеринка, Вінницької області, без постійного місця реєстрації та проживання, громадянину України, раніше судимому:
- 06 липня 1993 року Жмеринським районним судом Вінницької області за ч. 2 ст. 140, КК України 1960 року до покарання у вигляді 2 років позбавлення волі з конфіскацією майна;
- 12 квітня 1994 року Жмеринським районним судом Вінницької області за ч. 3 ст. 140, КК України 1960 року до покарання у вигляді 3 років позбавлення волі;
- 25 травня 1995 року Жмеринським районним судом Вінницької області за ч. 2 ст. 140, КК України 1960 року до покарання у вигляді 2 років 6 місяців позбавлення волі із конфіскацією майна;
- 04 грудня 1998 року Жмеринським районним судом Вінницької області за ч. 2 ст. 140, ч. 1 ст. 186, ст. 42 КК України 1960 року до покарання у вигляді 7 років 6 місяців позбавлення волі із конфіскацією майна;
- 06 липня 2006 року Жмеринським районним судом Вінницької області за ч. 2 ст. 185, ст. 395, ст. 198, ч. 1 ст. 396 КК України до покарання у вигляді 4 років обмеження волі;
- 17 травня 2007 року Барським районним судом Вінницької області за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у вигляді 5 років обмеження волі;
- 22 листопада 2007 року Барським районним судом Вінницької області за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у вигляді 4 років 6 місяців позбавлення волі;
- 18 грудня 2009 року Чечельницьким районним судом Вінницької області за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у вигляді 5 років позбавлення волі;
- 21 червня 2010 року Барським районним судом Вінницької області за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у вигляді 5 років позбавлення волі;
- 21 березня 2012 року Староміським районним судом міста Вінниці за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 190, ч. 1 ст. 70 КК України до покарання у вигляді 5 років 4 місяці позбавлення волі;
- 06 квітня 2017 року Вінницьким міським судом Вінницької області за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у вигляді арешту строком на 4 місяці;
- 12 січня 2018 року Вінницьким міським судом Вінницької області за ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у вигляді 3 років 6 місяців позбавлення волі;
повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого: ч. 4 ст. 185 КК України - тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням у приміщення, вчинена повторно та в умовах воєнного стану.
Вина ОСОБА_4 повністю підтверджується зібраними по кримінальному провадженню доказами: заявою про вчинене кримінальне правопорушення, протоколом огляду місця події від 01.01.2024 року, протоколом допиту потерпілої ОСОБА_7 , протоколом огляду відеозаписів, протоколами пред'явлення особи для впізнання, протоколами допитів свідків, протоколом слідчого експерименту за участі підозрюваного ОСОБА_8 та іншими матеріалами кримінального провадження.
ОСОБА_4 підозрюється у вчинені тяжкого злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі до восьми років.
Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 КПК України.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Відповідно до ч.1 ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
При обранні запобіжного заходу враховується тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується.
Беручи до уваги те, що ОСОБА_4 , не одружений, без постійного джерела прибутку, відсутності стійких соціальних зв'язків, без постійного місця реєстрації та проживання, підозрюється у вчинені тяжкого кримінального правопорушення, санкція якого передбачає максимальне покарання у виді позбавлення волі до восьми років, раніше неодноразово судимий за злочин проти власності, що свідчить про антисоціальну поведінку підозрюваного та наміри вчиняти злочини в майбутньому, що підтверджується характером кримінального правопорушення.
За таких обставин ОСОБА_4 , може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки не всі речові докази по справі отримано; може вчиняти нові кримінальні правопорушення, беручи до уваги відсутність постійного місця роботи та проживання; переховуватись від органів досудового розслідування, будучи під слідством, перебувавши в місцях позбавлення волі, може уникати безальтернативного покарання у виді позбавлення волі до восьми років; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, маючи їх анкетні данні отримані з наданими йому матеріалами кримінального провадження, а також може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що передбачено ризиками визначеними у п. п. 1, 2, 3, 4, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, що свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів.
Застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_4 не суперечитиме п. 2 ч. 3 ст. 132 КПК України та правовій позиції ЄСПЛ, оскільки саме такий запобіжний захід дасть можливість уникнути настання перелічених вище ризиків та забезпечить виконання підозрюваним ОСОБА_4 покладених процесуальних обов'язків.
Також, слід зазначити Європейський суд з прав людини в своєму рішенні «Летельє проти Франції» від 26.06.1991 року зазначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попередні ув'язнення, як виключну міру.
У відповідності до ч. 5 ст. 182 розмір застави визначається у таких межах: 1) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні злочину невеликої або середньої тяжкості, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За таких обставин та беручи до уваги, що вказані вище ризики, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів в даному конкретному випадку є недоцільними і саме - тримання під вартою може запобігти зазначеним ризикам, керуючись вимогами ст. 40, 131, 132, 176-178, 182, 183, 184, 194 КПК України, слідчий просив слідчого суддю клопотання задовольнити та застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, слідчому судді пояснив, що по кримінальному провадженні існує ризик, зокрема те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, тому може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, продовжити вчиняти кримінальні правопорушення, чинити тиск на свідків, іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, що унеможливлює обрання йому менш суворого запобіжного заходу.
Підозрюваний та його захисник в судовому засіданні заперечили щодо задоволення клопотання слідчого, просили слідчого суддю застосувати більш м'який запобіжний захід, не пов'язаний із позбавленням волі у виді домашнього арешту.
Слідчий суддя, вислухавши учасників судового розгляду, дослідивши та проаналізувавши матеріали клопотання, дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов'язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Враховуючи наведене, судовий розгляд клопотання здійснювався за фіксації судового процесу технічними засобами.
Стаття 177 КПК України, передбачає, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Стаття 183 КПК України, передбачає, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам.
Відповідно до вимог ст. 184 КПК України під час досудового розслідування слідством встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_4 покладається необхідність запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Відповідно до ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводяться наданні сторонами кримінального провадження докази обставин, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального провадження; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначених у клопотанні.
Вирішуючи питання про застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу, слідчий суддя враховує вік та стан здоров'я, сімейний та матеріальний стан, вид діяльності та місце проживання останнього та інші обставини, що мають значення для прийняття відповідного рішення.
Зокрема слідчий суддя враховує те, що ОСОБА_4 раніше неодноразово судимий, без постійного місця проживання.
Разом із тим, органом досудового розслідування обґрунтовано наявність низки ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Зокрема, на теперішній час органом досудового розслідування ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні умисного тяжкого кримінального правопорушення. Враховуючи обставини кримінального правопорушення, тяжкість покарання за злочин, особу підозрюваного, відсутність у нього соціально стримуючих факторів, тому слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку, що перебуваючи на волі підозрюваний ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, продовжити вчиняти кримінальні правопорушення, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що унеможливлює обрання йому більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою.
При цьому, підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу ОСОБА_4 слідчий суддя не вбачає.
На час розгляду даного клопотання підозра щодо вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України - обґрунтована.
Прокурором в ході розгляду даного клопотання доведено, що вказані в клопотанні ризики, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів в даному випадку є недоцільним та не можливим і саме - тримання під вартою може запобігти зазначеним в клопотанні ризикам, а тому дане клопотання слідчий суддя вважає обґрунтованим, доведеним, та таким, що підлягає до задоволення.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою має право визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України, тому слідчий суддя вважає, що, з метою надання права на альтернативний вид запобіжного заходу, з урахуванням обставин кримінального правопорушення та клопотання слідчого, підозрюваному ОСОБА_4 необхідно визначити заставу.
На підставі наведеного, керуючись ст. 176 - 178, 183, 184, 186, 193, 196, 197, 309, 400 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання слідчого СВ Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області лейтенанта поліції ОСОБА_6 - задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Строк тримання під вартою діє протягом 60 (шістдесяти) днів з моменту затримання ОСОБА_4 , тобто до 20 години 00 хвилин 29 лютого 2024 року.
Строк дії ухвали суду про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити до 29 лютого 2024 року.
Визначити ОСОБА_4 заставу в розмірі 233 600 (двісті тридцять три тисячі шістсот) гривень, які необхідно внести на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
У разі внесення застави на ОСОБА_4 будуть покладені наступні обов'язки:
прибувати на виклики слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;
не відлучатись із населеного пункту, де він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;
утриматись від спілкування із особами, які являються свідками у даному кримінальному провадженні.
Якщо ОСОБА_4 не виконає покладені на нього обов'язки, то застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 КПК України.
У разі внесення застави та покладення обов'язків на підозрюваного ОСОБА_4 - визначити термін їх дії відповідно до ч. 6 ст. 194 КПК України, тобто в межах строку досудового розслідування на час покладення обов'язків.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Подача апеляційної скарги на дану ухвалу суду зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя Вінницького міського суду
Вінницької області ОСОБА_9