Cправа № 127/124/24
Провадження № 1-кс/127/38/24
Іменем України
02 січня 2024 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участі:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
підозрюваного ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання старшого слідчого СВ Відділу поліції № 1 Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області майора поліції ОСОБА_6 , в рамках кримінального провадження № 12024020020000001 внесеного до ЄРДР 01.01.2024, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , народився
в м. Вінниця, українець, громадянин України, зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,
який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, -
До Вінницького міського суду Вінницької області надійшло вищевказане клопотання старшого слідчого СВ Відділу поліції № 1 Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області майора поліції ОСОБА_6 , яке погоджене з прокурором, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 ..
Клопотання мотивовано тим, що слідчим провадиться досудове розслідування кримінального провадження № 12024020020000001 від 01.01.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 Кримінального кодексу України, в ході розслідування якого виникла необхідність у застосуванні відносно підозрюваного ОСОБА_4 міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
В ході розгляду, з матеріалів клопотання встановлено, що ОСОБА_4 , в період часу із 17 год. 00 хв. 30.12.2023 по 00 год. 00 хв. 31.12.2023, більш точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, перебуваючи за місцем свого проживання, що за адресою: АДРЕСА_1 , розпивав алкогольні напої із своїм знайомим ОСОБА_7 на кухні вказаного будинку.
В подальшому, 31.12.2023 біля 00 год. 00 хв., більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_4 , зайшов до однієї із кімнат будинку за місцем свого проживання, де знаходився його брат ОСОБА_8 , який відпочивав на матраці. В цей час, на ґрунті раптово виниклих міжособистісних неприязних відносин ОСОБА_4 виник злочинний умисел, спрямований на заподіяння умисних тяжких тілесних ушкоджень своєму брату ОСОБА_8 . Реалізуючи злочинний умисел, ОСОБА_4 , усвідомлюючи протиправність своїх дій та їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, розуміючи, що в результаті його дій ОСОБА_8 отримає тілесні ушкодження, діючи умисно, наніс останньому численні удари кулаками обох рук та негами в область тулуба та голови.
З отриманими тілесними ушкодженнями у вигляді гострого періоду тяжкої ЗЧМТ, забою головного мозку, субдурального крововиливу над лівою гемісферою головного мозку, набряку та дислокація головного мозку, 31.12.2023 о 11 год. 30 хв. ОСОБА_8 , госпіталізовано до КНП «Вінницька міська клінічна лікарня швидкої допомоги».
За підозрою у вчиненні вказаного кримінального правопорушення 01.01.2024 у порядку ст. 208 КПК України затриманий:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець
м. Вінниці, Вінницької області, українець, громадянин України, зареєстрований та фактично проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий.
ОСОБА_4 01.01.2024 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
Будучи допитаним як підозрюваний, ОСОБА_4 свою вину у вчиненому кримінальному правопорушенні не визнав.
Обґрунтованість підозри у вчиненні злочину ОСОБА_4 підтверджується зібраними у кримінальному провадженні взаємопов'язаними між собою прямими доказами у сукупності, які містяться у наступних різних процесуальних джерелах: протоколом огляду місця події від 31.12.2023, вилученими речовими доказами, показами свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_7 , поясненням ОСОБА_4 , протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_4 та іншими речовими доказами у їх сукупності.
У зазначеному випадку метою застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 є забезпечення виконання ним як підозрюваного, а в майбутньому, вірогідно, й обвинуваченого, покладених на нього ст. 42 Кримінального процесуального кодексу процесуальних обов'язків, а саме: прибувати за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це зазначених осіб; підкорятися законним вимогам та розпорядженням слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, а також запобігти спробам:
переховуватися від органу досудового розслідування та суду;
вчинити інше кримінальне правопорушення;
незаконно впливати на потерпілого, свідків у цьому ж кримінальному провадженні;
перешкоджати кримінальному провадженню іншим шляхом.
При обрані запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слід також врахувати те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні умисного тяжкого злочину, тому усвідомлюючи міру покарання яка йому загрожує у разі визнання його винним, буде переховуватись від органів досудового розслідування з метою уникнення покарання, яке йому загрожує.
Вказане свідчить про наявність ризику передбаченого ч.1 п.1 ст.177 КПК України.
Встановлено, що ОСОБА_4 може незаконно впливати на свідка та потерпілого у вказаному провадженні, тобто перешкоджати їх з'явленню до органів досудового слідства, суду, примушування їх до відмови від давання показань, а також давання завідомо неправдивих показань шляхом погрози насильством, знищенням їх майна, а також погрожувати вчинити зазначені дії з помсти за раніше дані показання.
Це підтверджує існування ризику, зазначеного у п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Тому проаналізувавши всі наявні ризики, а також те, при яких обставинах ОСОБА_4 вчинив вказаний злочин, а саме зухвало, нехтуючи цінностями життя та здоров'я людини.
Також при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слід врахувати такі обставини:
ОСОБА_4 за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, загрожує покарання у виді позбавлення волі строком до 8 років;
У ОСОБА_4 відсутнє місце роботи у м. Вінниці;
ОСОБА_4 не являється інвалідом, відсутні тяжкі хвороби;
ОСОБА_4 самостійно не утримує недієздатних або обмежено дієздатних осіб, малолітніх дітей;
Будь-які можливості для звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності або кримінального покарання на даній стадії кримінального провадження не встановлені.
Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Згідно п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачене покарання у виді позбавлення волі строком понад 5 років.
При вирішенні питання, щодо обрання запобіжного заходу також враховано, що у практиці ЄСПЛ визначено, що існування обґрунтованої підозри щодо вчинення особою тяжкого злочину на початковому етапі розслідування виправдовує тримання під вартою. Хоча, поряд з цим Суд неодноразово зазначав, що тяжкість обвинувачення не може сама по собі бути виправданням тривалих періодів тримання під вартою (рішення у справі «Єчус проти Литви»).
Також, у своїх рішеннях ЄСПЛ звертає увагу на те, що тяжкість злочину, вчиненого особою, та ризик його ухилення від слідства залишаються єдиними підставами для відмови суду у задоволенні клопотань про звільнення. При цьому, згідно з п. 3 ст. 5 Конвенції зі спливом певного часу саме тільки існування обґрунтованої підозри перестає бути підставою для позбавлення свободи і судові органи мають навести інші підстави для продовження тримання під вартою, які мають бути чітко сформульовані (рішення ЄСПЛ від 21 грудня 2000 року у справі «Яблонський проти Польщі», від 23 вересня 1998 року у справі «I.A. проти Франції», від 04 жовтня 2001 року у справі «Іловецький проти Польщі»).
Все вищевикладене в сукупності свідчить, що обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під варту підозрюваного та обмеження його конституційних прав, у нашому випадку, є виправданим з точки зору відповідного суспільного інтересу, що значно переважає інтереси однієї людини, і таким, що відповідає практиці ЄСПЛ.
Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні, щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
При цьому враховується, що жоден з інших запобіжних заходів не може запобігти зазначеним ризикам. Так, особисте зобов'язання не може бути застосовано у зв'язку з тим, що це найбільш м'який запобіжний захід і він не відповідає тяжкості вчиненого злочину. Особиста порука не може бути застосована в силу того, що не встановлено осіб, які заслуговують на довіру та можуть поручитися за виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України і зобов'язуються за необхідності доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу про те вимогу. Домашній арешт не зможе забезпечити належну поведінку особи та перешкоджати здійснення ним психологічного впливу на свідків, тощо.
У зв'язку із викладеним, враховуючи особу підозрюваного, його антисоціальне становище, вважаю, що запобігти ризикам передбаченим п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України можливо лише шляхом застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Так, керуючись вимогами ст. 40, 131, 132, 176-178, 183, 184 КПК України, слідчий просив слідчого суддю клопотання задовольнити та застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, слідчому судді пояснив, що по кримінальному провадженні існує ризик, зокрема те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, тому може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, продовжити вчиняти кримінальні правопорушення, чинити тиск на свідків, потерпілих, іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, що унеможливлює обрання йому менш суворого запобіжного заходу.
Підозрюваний та його захисник в судовому засіданні заперечили щодо задоволення клопотання слідчого, просили слідчого суддю застосувати більш м'який запобіжний захід, не пов'язаний із позбавленням волі у виді домашнього арешту.
Слідчий суддя, вислухавши учасників судового розгляду, дослідивши та проаналізувавши матеріали клопотання, дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов'язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Враховуючи наведене, судовий розгляд клопотання здійснювався за фіксації судового процесу технічними засобами.
Стаття 177 КПК України, передбачає, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Стаття 183 КПК України, передбачає, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам.
Відповідно до вимог ст. 184 КПК України під час досудового розслідування слідством встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_4 покладається необхідність запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, чинити тиск на свідків, потерпілих, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Відповідно до ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводяться наданні сторонами кримінального провадження докази обставин, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального провадження; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначених у клопотанні.
Вирішуючи питання про застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу, слідчий суддя враховує вік та стан здоров'я, сімейний та матеріальний стан, вид діяльності та місце проживання останнього та інші обставини, що мають значення для прийняття відповідного рішення.
Зокрема слідчий суддя враховує те, що ОСОБА_4 раніше не судимий, має постійне місце проживання.
Разом із тим, органом досудового розслідування обґрунтовано наявність низки ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Зокрема, на теперішній час органом досудового розслідування ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні умисного тяжкого кримінального правопорушення. Враховуючи обставини кримінального правопорушення, тяжкість покарання за злочин, особу підозрюваного, відсутність у нього соціально стримуючих факторів, тому слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку, що перебуваючи на волі підозрюваний ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, продовжити вчиняти кримінальні правопорушення, чинити тиск на свідків, потерпілих, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що унеможливлює обрання йому більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою.
При цьому, підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу ОСОБА_4 слідчий суддя не вбачає.
На час розгляду даного клопотання підозра щодо вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України - обґрунтована.
Прокурором в ході розгляду даного клопотання доведено, що вказані в клопотанні ризики, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів в даному випадку є недоцільним та не можливим і саме - тримання під вартою може запобігти зазначеним в клопотанні ризикам, а тому дане клопотання слідчий суддя вважає обґрунтованим, доведеним, та таким, що підлягає до задоволення.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні, щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування, тому слідчий суддя приходить до висновку про відсутність підстав для визначення застави.
На підставі наведеного, керуючись ст. 176 - 178, 183, 184, 186, 193, 196, 197, 309, 400 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання старшого слідчого СВ Відділу поліції № 1 Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області майора поліції ОСОБА_6 - задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення розміру застави.
Строк тримання під вартою діє протягом 60 (шістдесяти) днів з моменту затримання ОСОБА_4 , тобто до 23 години 00 хвилин 01 березня 2024 року.
Строк дії ухвали суду про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити до 01 березня 2024 року.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Подача апеляційної скарги на дану ухвалу суду зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя Вінницького міського суду
Вінницької області ОСОБА_13