Справа № 947/1226/24
Провадження № 1-кс/947/583/24
15.01.2024 року м.Одеса
Слідчий суддя Київського районного суду міста Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю слідчої ОСОБА_3 , власників майна ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , їх представників - адвоката ОСОБА_6 , розглянувши у судовому засіданні в м.Одесі клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , погоджене з прокурором відділу Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_7 про арешт майна у кримінальному провадженні №12023160000001194 від 06.09.2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України,-
Як вбачається з клопотання сторони обвинувачення про арешт майна, слідчим управлінням ГУНП в Одеській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12023160000001194 від 06.09.2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України.
Підставою внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань послугувала інформація 2 управління ГУ ВБ СБ України щодо отримання інформації про особу, яка в умовах правового режиму «Воєнний стан» вчиняє дії, спрямовані на усунення перешкод в перетині державного кордону України особам мобілізаційного віку, які в подальшому перетинають державний кордон України згідно «Правил перетинання державного кордону України», затверджених ПКМ України № 57 від 27.01.1995, з корисливих мотивів.
Проведеним комплексом оперативно-розшукових заходів, слідчих дій та негласних слідчих (розшукових) дій, достеменно встановлено що на території Одеської області діє група осіб, яка здійснює пошук чоловіків віком від 18 до 60 років, які намагаються ухилитись від призову та яким необхідно перетнути державний кордон України, проте на даний час законним шляхом цього зробити не можуть, у зв'язку із введенням в Україні правового режиму воєнного стану. В ході спілкування з такими особами учасники групи пропонують надати допомогу у незаконному перетині державного кордону України за грошову винагороду у розмірі 6000 доларів США, шляхом виготовлення для таких осіб завідомо неправдивих висновків військово-лікарської комісії, на підставі яких особа звільняється від військової служби та може безперешкодно перетнути державний кордон України. Після отримання згоди від зацікавленої в перетині державного кордону особи на надання такої допомоги, учасники групи вказують час та місце передачі грошових коштів. Через деякий час після отримання коштів від зацікавлених осіб, учасники групи вказують місце, дату та час, де така особа може отримати придбаний нею висновок військово-лікарської комісії.
Станом на теперішній час досудовим розслідуванням встановлено, що до вчинення вказаних кримінальних правопорушень причетна група із невстановленої кількості осіб, до складу якої ймовірно входить ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаюча за адресою: АДРЕСА_1 .
Так, 29.11.2023 на підставі ухвали слідчого судді Київського РС
м.Одеси в період часу з 12 години 46 хвилини по 15 годину 11 хвилин, проведено обшук за місцем мешкання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме за адресою: АДРЕСА_1 .
В ході проведення обшуку виявлено та вилучено:
- грошові кошти в загальній сумі 23 900 долари США та 200 Євро;
- звіт результатів огляду ВЛК кандидатів до військової служби за контрактом у Збройних силах України на 1-му аркуші;
- висновок лікаря за підписом тво військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_8 на 1-му аркуші;
- список з надрукованим текстом кров та гепатит на 1-му аркуші;
- акт дослідження стану здоров'я на 1-му аркуші;
- направлення на проведення дослідження на наявність антитіл до ВІЛ HBS Ag-Q-HCV на 2-х аркушах;
- список працівників, які підлягають періодичним медичним оглядам з ДПРЗ ГУ ДСНС України в Одеській області у 2022 році на 11-ти аркушах;
- список працівників, які підлягають періодичним медичним оглядам Ізмаїльського РУ ГУ ДСНС України в Одеській області у 2022 році на 1-му аркуші;
- лист з ІНФОРМАЦІЯ_4 з додатком на 2-х аркушах
№ 84 від 13.05.2022;
- лист з ІНФОРМАЦІЯ_4 №У43/4116 від 11.06.2022 р. на 1-му аркуші;
- лист з ГУ ДСНС в Одеській області вх. №10/01-08-809;
- іменний список непридатних до військової служби зі зняттям з військового обліку на 1-му аркуші;
- список громадян, визнаних при призові весною (восени) 20___ року напридатності до військової служби на 1-му аркуші;
- аркуш паперу з надрукованим текстом «Особові справи призовників для обслуговування» рішення медичних комісій за списком на 1-му аркуші;
- справки-доклад о работе медицинской призывной комиссии на 2-х аркушах;
- аркуш паперу з надрукованим текстом «Непридатні до військової служби з виключенням з військового обліку» на 2-х аркушах;
- бланк довідки щодо перебування на обліку в психоневрологічному, наркологічному, шкірно-венерологічному та тубдиспансерах на 1-му аркуші;
- жорсткий диск «WFSTERN Digital», S/N: WCCGY7YEZ14D та SSD карту марки «Kingston» з №W9DHAWZX32HVTZ;
- пусті бланки направлення на стаціонарне обстеження зі штампом ІНФОРМАЦІЯ_5 в кількості 28 штук.
В подальшому, вищевказані грошові кошти, документи, жорсткий диск та SSD картку було визнано речовими доказами та винесено відповідну постанову від 29.11.2023.
05.12.2023 слідчим суддею Київського районного суду м.Одеси винесено ухвалу, якою клопотання прокурора відділу Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_7 про арешт майна, вилученого за адресою: АДРЕСА_1 , в рамках вищевказаного кримінального провадження повернуто прокурору, надано 72 години для усунення недоліків. Вказану ухвалу старшим слідчим отримано 19.12.2023, що підтверджується відповідною розпискою.
25.12.2023 слідчим суддею Київського районного суду м.Одеси, якою клопотання прокурора відділу Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону Чорного про арешт майна, вилученого за адресою: АДРЕСА_1 , в рамках вищевказаного кримінального провадження повернуто прокурору, надано 72 години для усунення недоліків. Вказану ухвалу старшим слідчим отримано 08.01.2023, що підтверджується відповідною розпискою.
Слідча звертається з клопотанням про арешт майна з метою збереження речових доказів.
Слідча в судовому засіданні клопотання підтримала, просила задовольнити з підстав викладених письмово.
Представник особи, щодо майна якої вирішується питання про накладення арешту - адвокат ОСОБА_6 заперечував проти накладення арешту на жорсткий диск та грошові кошти. Просив відмовити у задоволенні клопотання в цій частині. Звернув увагу слідчого судді на те, що слідчим порушені строки подання клопотання.
Власник майна ОСОБА_4 підтримала думку свого представника, пояснила, що за вказаною адресою проживає її мати, та під час обшуку були вилучені грощові кошти, які належать матері та жорсткий диск, якій належить їй та не містить жодних відомостей, що мають відношення до кримінального правопорушення.
Власник ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечувала проти накладення арешту на вилучені під час обшуку грошові кошти, та пояснила, що вони є її особистими накопиченнями після продажу будинку у м. Ізмаіл та заощаджень з пенсійних виплат. Просила відмовити у задоволенні клопотання в частині накладення арешту на грошові кошти.
Вивчивши клопотання та матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, вислухавши думку учасників судового засідання, слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до п.1, п.2 ст.131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Заходом забезпечення кримінального провадження є, зокрема, арешт майна.
Згідно з ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи.
У відповідності до ч.2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч.10 ст.170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
В судовому засіданні встановлено, що вилучене в ході обшуку майно відповідає критеріям ч.1 ст.98 КПК України, оскільки може містити докази, які входять до предмету досудового розслідування у кримінальному провадженні №12023160000001194 від 06.09.2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України.
Викладене в повній мірі підтверджується долученою до матеріалів клопотання постановою слідчого про визнання та залучення в якості речових доказів, згідно якої вищезазначене вилучене майно визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.
В свою чергу не накладення арешту на зазначене тимчасово вилучене майно може призвести до його знищення, приховання, що в свою чергу призведе до втрати доказів в рамках кримінального провадження та суттєво ускладнить процес встановлення істини по кримінальному провадженні.
Відповідно до положень ч.2 ст.94 КПК, жоден доказ не має наперед встановленої сили, та всі докази в даному кримінальному провадженні підлягають ретельній перевірці з наступною їх оцінкою згідно положень ч.1 ст.94 КПК.
Відповідно до ст.ст.89,94 КПК, оцінка допустимості та належності доказів буде надана судом першої інстанції при розгляді кримінального провадження по суті.
Так, слідчий суддя на даній стадії досудового розслідування для вирішення питання, зокрема, про застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для вирішення питання про арешт майна, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити необхідність застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження.
Таким чином, враховуючи наявність правових підстав для накладення арешту на вилучене майно, оскільки існує необхідність в забезпеченні його збереження, слідчий суддя приходить до переконання, що клопотання слідчого про накладення арешту на вилучене майно підлягає задоволенню, й, відповідно захід забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна підлягає застосуванню.
Положеннями статей 2,7 КПК України визначені завдання кримінального судочинства, відповідно до яких, зміст і форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких зокрема відносяться: верховенство права, недоторканність права власності, забезпечення права на захист, доступ до правосуддя, забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності.
Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
У відповідності до ч. 2 ст. 171 КПК України, у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.
Частиною другою статті 173 КПК України встановлено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Згідно з Конституцією України та Законом України «Про міжнародні договори і угоди», чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України і підлягає застосуванню поряд з національним законодавством України.
До основних стандартів у сфері правового регулювання відносин власності належить Загальна декларація прав людини (1948 р.) та Європейська конвенція про захист прав людини та основних свобод (1950 р.), учасником яких є Україна.
Статтею 1 Протоколу №1 (1952 р.) до Конвенції встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
Як свідчить практика Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), найчастіше втручання в право власності фізичних та юридичних осіб відбувається з боку державних органів, зокрема, органів виконавчої влади, іноді органів законодавчої й судової влади, шляхом прийняття законодавчих актів чи при винесенні незаконного рішення суду, тоді як ст.1 Першого Протоколу до Європейської конвенції з прав людини забороняє будь-яке невиправдане втручання державних органів.
Практика ЄСПЛ визначає, що стаття 1 Протоколу 1, яка спрямована на захист особи (юридичної особи) від будь-якого посягання держави на право володіти своїм майном, також зобов'язує державу вживати необхідні заходи, спрямовані на захист права власності (рішення по справі «Броньовський (Broniowski) проти Польщі» від 22.06.2004р.).
У своїх висновках ЄСПЛ неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення п. 1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а п. 2 визначає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів». Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції (рішення у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції» та «Малама проти Греції»).
Відповідно до ч.3 ст.170 КПК України, у випадку, передбаченому п.1 ч.2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно ч.1 ст.98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Слідчим суддею на даний час встановлено, що майно на яке накладається арешт відповідає критеріям ст.98 КПК України.
У кримінальному провадженні відповідно до ст.91 КПК України підлягає доказуванню, зокрема подія кримінального правопорушення час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення.
Стандарт доведення «достатні підстави», необхідність застосування якого передбачає ч.3 ст.170 КПК України, не вимагає від сторони обвинувачення надання безумовних та беззаперечних доказів, а передбачає необхідність наведення достатньо вагомих фактів та об'єктивних відомостей, аналіз яких у їх взаємозв'язку між собою дозволяє дійти висновку про відповідність вилученого майна критеріям речових доказів.
Слідчий суддя враховує, що за версією сторони обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , може бути причетна до групи осіб, яка в умовах правового режиму «Воєнний стан» вчиняє дії, спрямовані на усунення перешкод в перетині державного кордону України особам мобілізаційного віку, які в подальшому перетинають державний кордон України згідно «Правил перетинання державного кордону України», затверджених ПКМ України № 57 від 27.01.1995, з корисливих мотивів, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
При цьому особи, що приймали участь в судовому засіданні не заперечували, що за адресою: АДРЕСА_1 були вилучені медичні та військово-облікові документи, які відносяться до діяльності саме ОСОБА_4 , зокрема звіт результатів огляду ВЛК кандидатів до військової служби за контрактом у Збройних силах України на 1-му аркуші; висновок лікаря за підписом тво військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_8 на 1-му аркуші; список з надрукованим текстом кров та гепатит на 1-му аркуші; акт дослідження стану здоров'я на 1-му аркуші; направлення на проведення дослідження на наявність антитіл до ВІЛ HBS Ag-Q-HCV на 2-х аркушах; список працівників, які підлягають періодичним медичним оглядам з ДПРЗ ГУ ДСНС України в Одеській області у 2022 році на 11-ти аркушах; список працівників, які підлягають періодичним медичним оглядам Ізмаїльського РУ ГУ ДСНС України в Одеській області у 2022 році на 1-му аркуші; лист з ІНФОРМАЦІЯ_4 з додатком на 2-х аркушах № 84 від 13.05.2022; лист з ІНФОРМАЦІЯ_4 №У43/4116 від 11.06.2022 р. на 1-му аркуші; лист з ГУ ДСНС в Одеській області вх. №10/01-08-809; іменний список непридатних до військової служби зі зняттям з військового обліку на 1-му аркуші; список громадян, визнаних при призові весною (восени) 20___ року напридатності до військової служби на 1-му аркуші; аркуш паперу з надрукованим текстом «Особові справи призовників для обслуговування» рішення медичних комісій за списком на 1-му аркуші; справки-доклад о работе медицинской призывной комиссии на 2-х аркушах; аркуш паперу з надрукованим текстом «Непридатні до військової служби з виключенням з військового обліку» на 2-х аркушах; бланк довідки щодо перебування на обліку в психоневрологічному, наркологічному, шкірно-венерологічному та тубдиспансерах на 1-му аркуші;
Зазначені документи належать ОСОБА_4 та мають пряме відношення до предмету досудового розслідування щодо усунення перешкод в перетині державного кордону України особам мобілізаційного віку, а тому з метою їх збереження слід накласти на них арешт.
Накладення арешту на жорсткий диск необхідно для проведення відповідних судових експертиз з метою встановлення наявності доказів, в тому числі зняття інформації з електронних носіїв, що можуть мати суттєве значення для кримінального провадження. При цьому слідчий суддя враховує, що ОСОБА_4 не заперечувала, що вказане майно належало їй.
Щодо накладення арешту на грошові кошти, то слідчий суддя враховує наступне.
Зазначені грошові кошти мають ознаки майна (доходів), що могло бути отримано внаслідок вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.332 КК України.
Доводи ОСОБА_5 , яка є матір'ю ОСОБА_4 стосовно того, що вилучені грошові кошти є її особистими накопиченнями потребують перевірки з боку органу досудового розслідування у зв'язку з тим, що вказаною адресою були вилучені в тому числі й службові документи, які відносяться до професійної діяльності ОСОБА_4 .
Тому наразі, на думку слідчого судді, не можна достоменно стверджувати, що грошові кошти вилучені за адресою: АДРЕСА_1 належать ОСОБА_5 , а виявлені за місцем знаходження документи, чорнові записи та жорсткий диск можуть свідчити про їх зв'язок із вчиненням кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.332 КК України.
Зв'язок даного майна із вчиненням злочину, передбаченого ч.3 ст.332 КК України, підлягає встановленню в процесі здійснення досудового розслідування, а отже арешт даного майна є виправданим.
В клопотанні про арешт майна прямо зазначено підставу та мету арешту майна, наведено відповідне обґрунтування, вказано обсяг та вид майна, яке визнано речовим доказом у кримінальному провадженні, а також зазначено про відповідність цього майна критеріям ст.98 КПК України.
При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні; розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Щодо доводів адвоката ОСОБА_6 , про пропуск строку звернення з відповідним клопотанням до слідчого судді, зазначаю наступне: ухвалою слідчого судді Київського районного суду м.Одеси від 25.12.2023 року клопотання прокурора відділу Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону Чорного про арешт майна, вилученого за адресою: АДРЕСА_1 , в рамках вищевказаного кримінального провадження повернуто прокурору, надано 72 години для усунення недоліків, яку було фактично отримано прокурором 08.01.2024 року. У зв'язку з вищевикладеним слідчий суддя вважає, що доводи захисника щодо пропуску строку звернення із клопотанням про накладення арешту на майно не знайшли свого підтвердження.
Таким чином, слідчий суддя вважає, що на даній стадії кримінального провадження існують достатні підстави для накладення арешту на зазначене майно, які виправдовують таке втручання у право власності та є співрозмірним із завданнями кримінального провадження. Враховуючи наявність правових підстав для накладення арешту на вилучене майно, оскільки існує необхідність в забезпеченні його збереження, слідчий суддя приходить до переконання, що недоліки зазначені в ухвалі слідчого судді про повернення клопотання прокурору усунуті та клопотання слідчого підлягає задоволенню, й, відповідно захід забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна підлягає застосуванню.
Керуючись ст. ст.170, 171, 172, 173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , погоджене з прокурором відділу Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_7 про арешт майна у кримінальному провадженні №12023160000001194 від 06.09.2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України - задовольнити.
Накласти арешт на майно, яке виявлено та вилучено 29.11.2023 в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , а саме:
- грошові кошти в загальній сумі 23 900 долари США та 200 Євро;
- звіт результатів огляду ВЛК кандидатів до військової служби за контрактом у Збройних силах України на 1-му аркуші; висновок лікаря за підписом тво військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_8 на 1-му аркуші; список з надрукованим текстом кров та гепатит на 1-му аркуші; акт дослідження стану здоров'я на 1-му аркуші; направлення на проведення дослідження на наявність антитіл до ВІЛ HBS Ag-Q-HCV на 2-х аркушах; список працівників, які підлягають періодичним медичним оглядам з ДПРЗ ГУ ДСНС України в Одеській області у 2022 році на 11-ти аркушах; список працівників, які підлягають періодичним медичним оглядам Ізмаїльського РУ ГУ ДСНС України в Одеській області у 2022 році на 1-му аркуші; лист з ІНФОРМАЦІЯ_4 з додатком на 2-х аркушах № 84 від 13.05.2022; лист з ІНФОРМАЦІЯ_4 №У43/4116 від 11.06.2022 р. на 1-му аркуші; лист з ГУ ДСНС в Одеській області вх. №10/01-08-809; іменний список непридатних до військової служби зі зняттям з військового обліку на 1-му аркуші; список громадян, визнаних при призові весною (восени) 20___ року напридатності до військової служби на 1-му аркуші; аркуш паперу з надрукованим текстом «Особові справи призовників для обслуговування» рішення медичних комісій за списком на 1-му аркуші; справки-доклад о работе медицинской призывной комиссии на 2-х аркушах; аркуш паперу з надрукованим текстом «Непридатні до військової служби з виключенням з військового обліку» на 2-х аркушах; бланк довідки щодо перебування на обліку в психоневрологічному, наркологічному, шкірно-венерологічному та тубдиспансерах на 1-му аркуші;
- жорсткий диск «WFSTERN Digital», S/N: WCCGY7YEZ14D та SSD карту марки «Kingston» з №W9DHAWZX32HVTZ;
- пусті бланки направлення на стаціонарне обстеження зі штампом ІНФОРМАЦІЯ_5 в кількості 28 штук,
із забороною права відчуження, розпорядження та користування майном.
Виконання ухвали покласти на старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 .
Відповідно до ст.175 КПК України ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
Роз'яснити, що відповідно до ч.1 ст.174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'яти діб з дня її проголошення до Одеського апеляційного суду.
Слідчий суддя ОСОБА_1