16.01.2024
Єдиний унікальний №497/95/24
Провадження №1-кс/497/49/24
про арешт тимчасово вилученого майна
16.01.2024 року м. Болград
Слідчий суддя Болградського районного суду Одеської області ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
без участі сторін,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Болград клопотання прокурора Болградської окружної прокуратури ОСОБА_3 про арешт тимчасово вилученого майна по кримінальному провадженню, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12024166270000009 від 13.01.2024 року,
До суду надійшло клопотання прокурора Болградської окружної прокуратури ОСОБА_3 про арешт тимчасово вилученого майна по кримінальному провадженню, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12024166270000009 від 13.01.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.358 КК України.
В обґрунтування клопотання прокурор зазначив, що Сектором дізнання Болградського РВП здійснюється досудове розслідування у кримінальному проваджені №12024166270000009, відомості щодо якого 13.01.2024 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за попередньою правовою кваліфікацією ч. 4 ст. 358 КК України, за фактом того, що 13.01.2024 в міжнародному пункті пропуску для автомобільного сполучення «Виноградівка» на виїзді з України, громадянин України ОСОБА_4 надав тимчасове посвідчення військовозобов'язаного та довідку військово-лікарської комісії на своє ім'я, що містять ознаки підробки.
З поданого клопотання вбачається, що в ході проведеного 13.01.2024 огляду місця події виявлено та вилучено тимчасове посвідчення військовозобов'язаного серії НОМЕР_1 від 11.07.2023, яке видане на ім'я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та довідку військово-лікарської комісії за вих. № 6662 від 11.07.2023, яке видане на ім'я ОСОБА_4 , 2001 року народження, та які поміщені у спеціальний сейф-пакет Національної поліції України серії WAR № 1267351.
Постановою начальника СД Болградського РВП ГУНП в Одеській області від 13.01.2024 року вилучені в ході огляду місця події документи визнані речовими доказами.
На даний час, орган досудового розслідування вважає доцільним накласти арешт на вказану документацію.
На думку прокурора, з метою збереження вилученого майна та необхідності його дослідження в ході слідчих дій, за результатами проведення яких зазначене майно може бути використане як речовий доказ, а його знищення унеможливлює встановлення всіх істотних обставин кримінального правопорушення, у зв'язку з цим є необхідність у накладанні на нього арешту судом, що зумовлено необхідністю збереження цього речового доказу в тому ж стані, що і на момент його вилучення згідно п.1 ч. 2 ст. 170 КПК України..
Прокурор, власник майна в судове засідання не з'явилися, про час та місце проведення розгляду клопотання повідомлені належним чином, на адресу суду надали заяви про розгляд справи без їх участі.
Розглянувши матеріали поданого клопотання, обставини та підстави наведені в клопотанні, слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого обґрунтоване та підлягає задоволенню на підставі наступного.
Сектором дізнання Болградського РВП здійснюється досудове розслідування у кримінальному проваджені №12024166270000009, відомості щодо якого 13.01.2024 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за попередньою правовою кваліфікацією ч. 4 ст. 358 КК України.
Нагляд за додержанням законності під час досудового розслідування, у вигляді процесуального керівництва здійснюється Болградською окружною прокуратурою.
Досудовим розслідування встановлено, 13.01.2024 в міжнародному пункті пропуску для автомобільного сполучення «Виноградівка» на виїзді з України, громадянин України ОСОБА_4 надав тимчасове посвідчення військовозобов'язаного та довідку військово-лікарської комісії на своє ім'я, що містять ознаки підробки.
З поданого клопотання вбачається, що в ході проведеного 13.01.2024 огляду місця події виявлено та вилучено тимчасове посвідчення військовозобов'язаного серії НОМЕР_1 від 11.07.2023, яке видане на ім'я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та довідку військово-лікарської комісії за вих. № 6662 від 11.07.2023, яке видане на ім'я ОСОБА_4 , 2001 року народження, та які поміщені у спеціальний сейф-пакет Національної поліції України серії WAR № 1267351.
Постановою начальника СД Болградського РВП ГУНП в Одеській області від 13.01.2024 року вилучені в ході огляду місця події документи визнані речовими доказами.
Арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження відповідно до п.7 ч.2 ст.131 КПК України.
Відповідно до ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення:
1) збереження речових доказів;
2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Положеннями частини 5 ст.171 КПК України визначено, що клопотання слідчого, прокурора про арешт вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.
Зазначений строк прокурором дотримано.
За змістом ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
За змістом ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе наявності трьох необхідних ознак, необхідних для застосування заходів забезпечення кримінального провадження визначених ч. 3 ст.132 КПК України:
1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;
2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора;
3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.
З врахуванням викладеного, слідчий суддя приходить до висновку, що існують достатні обставини, які підтверджують, що вилучене майно є речовими доказами у справі, відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України, незастосування заходів забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту на вилучене майно, може призвести до приховування та/або зникнення речових доказів, що позбавить можливості орган досудового розслідування провести усі необхідні слідчі дії та якомога швидше завершити досудове розслідування.
Оскільки вилучене майно видано власником добровільно, слідчий суддя вважає, що будь-які негативні наслідки для власника майна відсутні та потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні прокурора.
А відтак, необхідно вжити заходи забезпечення кримінального провадження та накласти арешт на тимчасово вилучене майна, з метою збереження речових доказів.
Окрім цього, слідчий суддя зазначає, що не підлягає задоволенню вимога про визначення місця зберігання речового доказу, оскільки порядок зберігання доказів визначений ст. 100 КПК України. Виконання ухвали та відповідальність за збереження вилученого майна слід покласти на уповноважену особу здійснювати досудові розслідування кримінальних проступків у даному кримінальному провадженні.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 98, 100, 131, 132, 170, 171, 173, 236 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання прокурора Болградської окружної прокуратури ОСОБА_3 про арешт тимчасово вилученого майна - задовольнити.
Накласти арешт на документи, які були вилучені 13.01.2024 року у ОСОБА_4 під час огляду місця події в міжнародному пункті пропуску для автомобільного сполучення «Виноградівка», а саме на тимчасове посвідчення військовозобов'язаного серії НОМЕР_1 від 11.07.2023 та довідка військово-лікарської комісії за вих. № 6662 від 11.07.2023, які видані на ім'я ОСОБА_4 , позбавивши його права відчуження, розпорядження та користування ними.
Виконання ухвали та відповідальність за збереження вилученого майна покласти на уповноважену особу здійснювати досудові розслідування кримінальних проступків та прокурора.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена через Болградський районний суд Одеської області до Одеського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, у разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом 5 днів з дня отримання копії цієї ухвали.
Слідчий суддя: ОСОБА_1