15 січня 2024 рокуСправа № 495/352/24
Номер провадження 3/495/250/2024
Суддя Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Братків І. І., розглянувши матеріали, які надійшли від ІНФОРМАЦІЯ_1 про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, уродженця: м. Дніпродзержинськ, Дніпропетровська область, місце роботи та посада: військова частина НОМЕР_1 , командир взводу, капітан військової служби за моболізацією, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та проживає за адресою: підрозділ військової частини НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ,
за ч. 3 ст. 172-20, ч. 3 ст. 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
12.01.2024 до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ОД/VIII/№987 від 17.12.2023 з доданими до нього матеріалами відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 17.12.2023 серії ОД/VIII/№987, 17.12.2023 капітан ОСОБА_1 перебував на території підрозділу військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ) в стані алкогольного сп'яніння під час виконання службових обов'язків в умовах особливого періоду воєнного стану.
Таким чином, за викладених вище обставин, капітан ОСОБА_1 будучи військовослужбовцем військової служби за мобілізацією, проходячи службу у військовій частині НОМЕР_1 , діючи умисно, протиправно, всупереч інтересам служби на порушення своїх статутних обов'язків, перебував в стані алкогольного сп'яніння та виконував обов'язки військової служби в умовах особливого періоду воєнного стану, а саме 17.12.2023 о 15:59, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.
Крім цього, 12.01.2024 до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ОД/VIII/№992 від 20.12.2023 з доданими до нього матеріалами відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 20.12.2023 серії ОД/VIII/№992, 20.12.2023 капітан ОСОБА_1 перебував на території підрозділу військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ) в стані алкогольного сп'яніння під час виконання службових обов'язків в умовах особливого періоду воєнного стану.
Таким чином, за викладених вище обставин, капітан ОСОБА_1 будучи військовослужбовцем військової служби за мобілізацією, проходячи службу у військовій частині НОМЕР_1 , діючи умисно, протиправно, всупереч інтересам служби на порушення своїх статутних обов'язків, перебував в стані алкогольного сп'яніння та виконував обов'язки військової служби в умовах особливого періоду воєнного стану, а саме 20.12.2023 о 09:33, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився.
В матеріалах справи міститься заява ОСОБА_1 , з якої вбачається, що ОСОБА_1 вину свою визнає в повному обсязі та просить справу розглядати у його відсутність.
Відповідно до статті 268 Кодексу під час відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, справу може бути розглянуто лише у випадках коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи в якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. З огляду на наведене, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Перевіривши матеріали справи, дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та долучені до нього матеріали, оцінивши в сукупності всі докази, суд доходить такого висновку.
Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Згідно з ч. 1 ст.7КУпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення, відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, крім іншого, є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Виходячи з вимог ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Верховний Суд України у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, розглядаючи справу №524/5741/16-а зауважив, що притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Доведення вини правопорушника покладається на орган, що складає протокол про адміністративне правопорушення. Під доказуванням у провадженні у справах про адміністративні правопорушення слід розуміти процесуальну діяльність суб'єктів щодо збору, перевірки та оцінки доказів з метою встановлення об'єктивної істини у справі й прийняття на цій основі законного рішення.
Відповідно до протоколу про вчинене адміністративне правопорушення серії ОД/VIII/№987 від 17.12.2023, 17.12.2023 о 15 год. 59 хв. ОСОБА_1 перебував на території підрозділу військової частини НОМЕР_1 АДРЕСА_2 , в умовах особливого періоду під час правового режиму воєнного стану у стані алкогольного сп'яніння, що підтверджується актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 17.12.2023 №200.
Так, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, доведена матеріалами справи, дослідженими та проаналізованими в судовому засіданні, які відповідно до ст. 251 КУпАП є доказами у справі про адміністративне правопорушення, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ОД/VIII/987 від 17.12.2023; тестом газоаналізатору вмісту парів алкоголю «Алконт-М» заводський №00212 від 17.12.2023 №875; актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціального технічного засобу від 17.12.2023 №200; письмовими поясненнями майора ОСОБА_2 від 17.12.2023; письмовими поясненнями старшого лейтенанта ОСОБА_3 від 17.12.2023.
Відповідно до протоколу про вчинене адміністративне правопорушення серії ОД/VIII/№992 від 20.12.2023, 20.12.2023 о 09 год. 33 хв. ОСОБА_1 перебував на території підрозділу військової частини НОМЕР_1 АДРЕСА_2 , в умовах особливого періоду під час правового режиму воєнного стану у стані алкогольного сп'яніння, що підтверджується актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 20.12.2023 №202.
Так, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, доведена матеріалами справи, дослідженими та проаналізованими в судовому засіданні, які відповідно до ст. 251 КУпАП є доказами у справі про адміністративне правопорушення, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ОД/VIII/992 від 20.12.2023; тестом газоаналізатору вмісту парів алкоголю «Алконт-М» заводський №00212 від 20.12.2023 №877; актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціального технічного засобу від 20.12.2023 №202; письмовими поясненнями майора ОСОБА_2 від 17.12.2023; письмовими поясненнями старшого лейтенанта ОСОБА_3 від 17.12.2023.
Жодних доказів, які б викликали сумніви у об'єктивності та допустимості вищевказаних матеріалів правопорушником суду не надано.
Капітан ОСОБА_1 військовослужбовець військової служби за мобілізацією військової частини НОМЕР_1 на посаді: командир взводу військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 ).
Указом Президента України «Про загальну мобілізацію» № 69/2022 від 24.02.2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» №2264-1X від 22.03.2022, відповідно до п.п. 1, 17, 20 ч. 1 ст.ст. 106, 112 Конституції України та ст.ст. 4, 11 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» № 3543-ХІІ від 21.10.1993 на території України оголошено про проведення загальної мобілізації.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оборону України» №1932-XII від 06.12.1991 та ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» № 3543-XII від 21.10.1993 особливий період - це період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності військовослужбовців та деяких інших осіб» № 1952-VIII від 16.03.2017 (набрав законної сили 16.04.2017) внесено зміни до глави 13-Б Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо вчинення військовослужбовцями військових адміністративних правопорушень в умовах особливого періоду.
У відповідності до вимог ст. ст. 11, 16, 37, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 № 548-XIV та ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 № 551-XIV, капітан ОСОБА_1 під час проходження військової служби повинен свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок; беззастережно виконувати накази командирів; знати та виконувати свої обов'язки та додержуватися вимог статутів Збройних сил України; виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни; виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою; бути зразком високої культури, скромності й витримки, берегти військову честь, захищати свою й поважати гідність інших людей; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.
Крім того, згідно п. п. 1, 2, 3 ч. 3 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язок військової служби на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять) чи поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов'язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника), на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби.
Натомість капітан ОСОБА_1 діючи всупереч інтересам служби на порушення своїх статутних обов'язків 17.12.2023 та 20.12.2023 перебував в стані алкогольного сп'яніння на місці несення служби.
Частиною 3 ст.172-20КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за Розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов'язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об'єктів, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, або виконання ними обов'язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, а також відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення, або в умовах особливого періоду.
Визначення засад оборони України та підготовки держави до оборони, порядок та підстави призову на військову службу, умови її проходження, правове регулювання соціального і правового статусу військовослужбовців визначаються Законом України «Про оборону України», Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Законом України «Про військовий обов'язок та військову службу». Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», Указами Президента України та іншими підзаконними актами.
За змістом статті 3 Закону України «Про оборону України» підготовка держави до оборони в мирний час включає, зокрема, забезпечення Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, та правоохоронних органів підготовленими кадрами, озброєнням, військовою та іншою технікою, продовольством, речовим майном, іншими матеріальними та фінансовими ресурсами; розвиток військово-технічного співробітництва з іншими державами з метою забезпечення Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, та правоохоронних органів озброєнням, військовою технікою і майном, які не виробляються в Україні; підготовку національної економіки, території, органів державної влади, органів військового управління, органів місцевого самоврядування, а також населення до дій в особливий період.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування. Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань. Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано. Демобілізація - комплекс заходів, рішення про порядок і терміни проведення яких приймає Президент України, спрямованих на планомірне переведення національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на роботу і функціонування в умовах мирного часу, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати мирного часу (стаття 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»).
Таким чином, особливий період закінчується з прийняттям Президентом України відповідного рішення про переведення усіх інституцій України на функціонування в умовах мирного часу.
Рішень про закінчення особливого періоду на час розгляду справи Президент України не приймав, тобто, особливий період діє в Україні і до теперішнього часу.
Враховуючи викладене, вважаю, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за обставин, встановлених в судовому засіданні, знайшла своє підтвердження зібраними доказами, і його дії необхідно кваліфікувати за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.
Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Відтак, на підставі ч.2 ст.36 КУпАП на ОСОБА_1 слід остаточно накласти стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1100 (одна тисяча сто) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а саме 18700 (вісімнадцять тисяч сімсот) гривень.
Відповідно дост.40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Згідно п. 12 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються військовослужбовці, військовозобов'язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов'язаних з виконанням військового обов'язку, а також під час виконання службових обов'язків.
Так як ОСОБА_1 є військовослужбовцем (тимчасове посвідчення військовозобов'язаного серії НОМЕР_2 ), він підлягає звільненню від сплати судового збору.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 36, 40-1,126, 130, 283-285 КУпАП, суддя,
Справи про адміністративні правопорушення №495/352/24, №495/353/24 відносно ОСОБА_1 , про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП об'єднати в одне провадження, присвоївши об'єднаним справам №495/352/24.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП та піддати його адміністративному стягненню у вигляді штрафу у розмірі 1100 (однієї тисячі ста) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а саме 18700 (вісімнадцять тисяч сімсот) гривень.
Звільнити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 від сплати судового збору на підставі п.12 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області протягом 10 /десяти/ днів з дня її винесення.
Згідно ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу.
Згідност.308 КУпАП - у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статтіКУпАПта зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
Строк пред'явлення виконавчого документа до виконання становить три місяці.
Суддя Ірина БРАТКІВ