16 січня 2024 року
м. Київ
справа №300/3185/23
адміністративне провадження № К/990/1996/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Уханенка С.А.
суддів - Мартинюк Н.М., Соколова В.М.,
перевірив касаційну скаргу Тернопільського зонального відділу Військової служби правопорядку на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25 липня 2023 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05 січня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Тернопільського зонального відділу Військової служби правопорядку про визнання протиправною бездіяльності, стягнення середнього грошового забезпечення,
У червні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Тернопільського зонального відділу Військової служби правопорядку, в якому просив суд: визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати йому середнього грошового забезпечення за весь час затримки виплати належної йому індексації грошового забезпечення у відповідності до вимог Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100 (далі - Порядок №100); стягнути середнє грошове забезпечення за весь час затримки виплати належної індексації грошового забезпечення по день фактичного розрахунку, але не більше як за шість місяців, тобто за період з 27 жовтня 2018 року по 27 квітня 2019 року в розмірі 80588,74 грн.
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25 липня 2023 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05 січня 2024 року, позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Тернопільського зонального відділу Військової служби правопорядку щодо виплати ОСОБА_1 середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні. Стягнуто з Тернопільського зонального відділу Військової служби правопорядку на користь позивача середній заробіток за несвоєчасний розрахунок при звільненні в розмірі 78855,14 грн. У задоволенні іншої частини позову відмовлено.
12 січня 2014 року Тернопільський зональний відділ Військової служби правопорядку через підсистему «Електронний суд» надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25 липня 2023 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05 січня 2024 року, в якій посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення ним норм процесуального права, просить скасувати оскаржені судові рішення та відмовити в позові.
Предметом спору у цій справі є стягнення середнього грошового забезпечення за час затримки виплати належної індексації грошового забезпечення.
Перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.
Згідно з частиною першою статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Наведене означає, що положеннями пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України передбачено можливість перегляду, в якості винятку, судового рішення, що не підлягає касаційному оскарженню судом касаційної інстанції у разі, якщо заявником зазначені випадки, передбачені підпунктами "а" - "г" цієї норми та викладені підстави, визначені частиною четвертою статті 328 КАС України.
За змістом пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є, зокрема, справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України "Про запобігання корупції" займають відповідальне та особливо відповідальне становище.
Відомостей про те, що позивач є військовою посадовою особою вищого офіцерського складу відповідно до пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України у системному зв'язку з положеннями Закону України "Про запобігання корупції" суду касаційної інстанції не надано і у судових рішеннях така інформація відсутня.
Підстав, за яких судові рішення, постановлені у зазначеній справі можливо віднести до випадків, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України судом касаційної інстанції не встановлено.
Верховний Суд відхиляє аргументи заявника, з посиланням на підпункт «в» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України про те, що справа має для нього виняткове значення, з посиланням на те, що відповідач є структурним підрозділом Збройних Сил України і його фінансування здійснюється виключно в межах та розмірах, затверджених відповідним Державним бюджетом на відповідний рік, а тому, ураховуючи запровадження режиму воєнного стану, додаткові фінансові втрати є недопустимими.
Так, вирішуючи такі спори у подібній категорії справ, суди надають правову оцінку, в залежності від обставин, установлених у кожній конкретній справі. Водночас, Тернопільський зональний відділ Військової служби правопорядку жодним чином не обґрунтувала чим ця справа є особливою, а лише навело загальні посилання щодо своїх фінансових можливостей.
Отже, аналіз мотивів касаційної скарги та зміст оскаржуваних судових рішень не свідчить про наявність підстав для відкриття провадження у справі за підпунктом «в» частини п'ятої статті 328КАС України, так як заявником не наведено вмотивованих аргументів, що дозволили стверджувати, що формування Верховним Судом висновку щодо застосування певних норм у цій справі, буде мати вплив на права та інтереси спільноти з метою реалізації їхніх прав щодо певного суспільного блага.
Інші аргументи скарги зводяться до переоцінки доказів та неповного з'ясування обставин справи судами першої та апеляційної інстанцій, що виключає можливість перегляду судового рішення з цих підстав судом касаційної інстанції, повноваження якого визначені статтею 341 КАС України.
Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають статті 129 Конституції України, згідно з пунктом 8 частини другої якої, основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та, у визначених законом випадках, на касаційне оскарження судового рішення.
Зазначена конституційна норма кореспондується з положеннями частини першої статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
З огляду на відхилення Верховним Судом зазначених заявником виняткових обставин, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, які є передумовою для перевірки вмотивованості підстав касаційного оскарження цих рішень, встановлених пунктами 1, 2, 3, 4 частини четвертої статті 328 цього Кодексу, у відкритті касаційного провадження у цій справі необхідно відмовити.
Керуючись статтями 248, 328, 333 КАС України, Суд
1. У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Тернопільського зонального відділу Військової служби правопорядку на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25 липня 2023 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05 січня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Тернопільського зонального відділу Військової служби правопорядку про визнання протиправною бездіяльності, стягнення середнього грошового забезпечення відмовити.
2. Копію ухвали направити заявнику за допомогою підсистеми ЄСІТС «Електронний кабінет» (у разі його відсутності - на офіційну електронну адресу або засобами поштового зв'язку), а касаційну скаргу та додані до неї матеріали - у спосіб їхнього надсилання до суду.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач: С.А. Уханенко
Судді: Н.М. Мартинюк
В.М. Соколов