16 січня 2024 року
м. Київ
справа №420/16728/23
провадження № К/990/44536/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Смоковича М. І.,
суддів: Мацедонської В. Е., Уханенка С. А.,
перевіривши касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,
28 грудня 2023 року зазначена касаційна скарга надійшла до суду касаційної інстанції.
З матеріалів касаційної скарги й ухвалених у цій справі судових рішень убачається таке.
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо неврахування «щомісячної додаткової грошової винагороди» при обрахунку ОСОБА_1 «грошової допомоги на оздоровлення» передбаченої статтею 10-1 та частиною третьою статті 15 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» за 2012, 2013, 2014, 2015, 2016, 2017 рік.
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та доплату ОСОБА_1 «грошової допомоги на оздоровлення» передбаченої статтею 10-1 та частиною третьою статті 15 Закону України від 20 грудня 1991 року №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» з урахуванням «щомісячної додаткової грошової винагороди» за 2012, 2013, 2014, 2015, 2016, 2017 рік.
Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 09 жовтня 2023 року позов задовольнив. Визнав протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо неврахування «щомісячної додаткової грошової винагороди» при обрахунку ОСОБА_1 «грошової допомоги на оздоровлення» передбаченої статтею 10-1 та частиною третьою статті 15 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» за 2012, 2013, 2014, 2015, 2016, 2017 рік. Зобов'язав Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та доплату ОСОБА_1 «грошової допомоги на оздоровлення» передбаченої статтею 10-1 та частиною третьою статті 15 Закону України від 20 грудня 1991 року №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» з урахуванням «щомісячної додаткової грошової винагороди» за 2012, 2013, 2014, 2015, 2016, 2017 рік, з урахуванням виплачених сум.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку.
П'ятий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 13 листопада 2023 року відмовив у задоволенні клопотання Військової частини НОМЕР_1 про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2023 року у справі № 420/16728/23, апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 залишив без руху, надавши десятиденний строк з моменту отримання копії даної ухвали суду для усунення її недоліків та надання оригіналу документу про сплату судового збору у встановленому законом розмірі.
П'ятий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 29 листопада 2023 року у зв'язку із неусуненням відповідачем недоліків апеляційної скарги щодо сплати судового збору в задоволенні клопотання Військової частини НОМЕР_1 про відстрочення сплати судового збору відмовлено, а подану апеляційну скаргу повернуто відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України.
Не погоджуючись з указаною ухвалою суду апеляційної інстанції, Військова частина НОМЕР_1 оскаржила її в касаційному порядку.
За правилами частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Перевіряючи доводи касаційної скарги на предмет обґрунтованості, Верховний Суд зазначає таке.
Повертаючи апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції виходив з того, що на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху та надання строку для усунення її недоліків, відповідачем подано клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги, що обґрунтоване обмеженим бюджетним фінансуванням на рахунках Військової частини, відсутністю цільових коштів для сплати судового збору при поданні позовних заяв та скарг, а також відсутністю в умовах воєнного стану можливості надання доказів сплати судового збору.
У зв'язку із невиконанням відповідачем вимог ухвали П'ятого апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2023 року, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність повернення поданої відповідачем апеляційної скарги.
Відповідно до частини другої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Згідно з частиною першою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
За правилами пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Отже, підставою для повернення апеляційної скарги скаржнику є невиконання ним вимог ухвали про залишення без руху у встановлений судом строк.
З огляду на неусунення відповідачем недоліків апеляційної скарги, залишеної без руху, в установлений судом строк, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про її повернення відповідачу.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
За змістом частини другої цієї ж статті у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Мотиви, наведені в оскаржуваному судовому рішенні та обставини, на які посилається заявник в обґрунтування касаційної скарги, свідчать про правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права та не викликає сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, тому суд касаційної інстанції дійшов висновку про необґрунтованість касаційної скарги та відсутність підстав для відкриття касаційного провадження у справі.
За такого правового регулювання та обставин справи у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.
На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 333 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Військової частини НОМЕР_1 на ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2023 року у справі № 420/16728/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
Суддя-доповідач М. І. Смокович
Судді В. Е. Мацедонська
С. А. Уханенко