16 січня 2024 року
м. Київ
справа №240/29427/23
провадження № К/990/44467/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Смоковича М. І.,
суддів: Мацедонської В. Е., Уханенка С. А.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2023 року та ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Житомирській області про визнання протиправною бездіяльність, стягнення коштів,
28 грудня 2023 року зазначена касаційна скарга надійшла до суду касаційної інстанції.
Відповідно до частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Дослідивши касаційну скаргу на предмет відповідності вимогам процесуального закону, перевіривши аргументи касаційної скарги і вивчивши зміст ухвалених у цій справі судових рішень, Верховний Суд зазначає таке.
Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Житомирській області, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Житомирській області, що виразилась у відмові нарахування та виплаті середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні передбаченого статтями 116, 117 КЗпП України;
- стягнути з Головного управління Національної поліції в Житомирській області середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 16 листопада 2019 року до 23 грудня 2022 року загалом у сумі 621412,50 грн без відрахування належних до сплати податків і зборів.
Житомирський окружний адміністративний суд ухвалою від 17 жовтня 2023 року позовну заяву залишив без руху та надав позивачу десятиденний строк з дня вручення йому цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду клопотання про поновлення строку звернення до суду із зазначенням підстав та документально обґрунтованих доводів для поновлення строку звернення з вказаним позовом до суду; довідки із детальним розрахунком грошового забезпечення (зазначення всіх складових) за два останніх місяця роботи перед звільненням (із зазначенням кількості робочих та відпрацьованих днів у кожному місяці) позивача.
На адресу суду 27 жовтня 2023 року від представника позивача надійшла заява про поновлення пропущеного строку звернення до суду, що обґрунтована тим, що про остаточний розрахунок проведений відповідачем позивачу стало відомо 28 вересня 2023 року зі змісту листа Управління забезпечення примусового виконання рішень Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ). Також, позивач не мав змоги дізнатися про надходження будь-яких грошових коштів на картковий рахунок позивача відкритий в АТ «Укргазбанк», оскільки на той час у вказаному банку позивач не обслуговувався, а тому просить визнати зазначені обставини поважними та поновити розгляд справи.
Судом установлено, що зі змісту листа Управління забезпечення примусового виконання рішень Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) вбачається, що на виконання рішення суду від 10 серпня 2022 року у справі № 240/3467/22 відповідачем у добровільному порядку було проведено виплату донарахованої одноразової грошової допомоги у сумі 1388,66 грн, що була проведена 24 грудня 2022 року згідно платіжного доручення від 23 грудня 2022 року № 7066 шляхом перерахування на картковий рахунок ОСОБА_1 в АБ «Укргазбанк» м. Житомир.
Таким чином, 24 грудня 2022 року позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів у даному випадку. При цьому позов позивач надіслав до суду лише 12 жовтня 2023 року.
Строк звернення до суду обчислюється за загальним правилом з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Житомирський окружний адміністративний суд ухвалою від 03 листопада 2023 року позовну заяву повернув на підставі частини другої статті 123 КАС України.
Не погоджуючись із ухвалою суду першої інстанції, позивач оскаржив її в апеляційному порядку, водночас Сьомий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 19 грудня 2023 року апеляційну скаргу повернув особі, яка її подала.
Щодо оскарження ухвали Житомирського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2023 року в касаційному порядку Верховний Суд вказує на таке.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» і стаття 13 КАС України.
Згідно з частиною першою статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Вичерпний перелік ухвал суду першої інстанції, які можуть бути оскаржені у касаційному порядку після їх перегляду апеляційним судом, визначено частиною другою статті 328 КАС України, до якого віднесено ухвали: про забезпечення позову, заміну заходу забезпечення позову, ухвали, зазначені у пунктах 3, 4, 12, 13, 17, 20 частини першої статті 294 КАС України, після їх перегляду в апеляційному порядку.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 цього ж Кодексу суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Враховуючи, що ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2023 року не переглянуто по суті в апеляційному порядку, у відкритті касаційного провадження в частині оскарження указаного судового рішення необхідно відмовити.
Стосовно оскарження ухвали Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2023 року, якою повернуто апеляційну скаргу на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2023 року, Суд зазначає таке.
Сьомий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 04 грудня 2023 року залишив без руху апеляційну скаргу позивача, надавши апелянту десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом направлення до суду апеляційної інстанції документу про сплату судового збору.
06 грудня 2023 року від позивача до суду надійшло клопотання про звільнення від сплати судового збору на підставі пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір».
Сьомий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 07 грудня 2023 року відмовив позивачу у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору та продовжив строк для усунення недоліків апеляційної скарги. Запропоновав особі, яка подала апеляційну скаргу, виконати вимоги даної ухвали та усунути виявлені недоліки апеляційної скарги у строк не пізніше 10 днів з дня отримання вказаної ухвали.
08 грудня 2023 року від позивача до суду надійшло клопотання про відстрочення та/або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати. У вказаному клопотанні апелянт покликається на те, що пункт 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» не містить посилання на те, що позов має бути заявлений лише з підстав порушення прав та законних інтересів позивача саме як учасника бойових дій, а також прямо та чітко не зазначає, що справа має стосуватись порушених прав саме позивача, що має статус учасника бойових дій, без уточнення характеру такого права та підстав його порушення.
У зв'язку із невиконанням позивачем вимог ухвали суду апеляційної інстанції від 07 грудня 2023 року апеляційну скаргу ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2023 року повернуто.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, позивач оскаржив його в касаційному порядку.
За правилами частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Перевіряючи доводи касаційної скарги на предмет обґрунтованості, Верховний Суд зазначає таке.
Так, повертаючи апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції виходив із невиконання апелянтом вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху в частині сплати судового збору.
При цьому суд апеляційної інстанції, вирішуючи клопотання про звільнення позивача від сплати судового збору, зазначив про таке.
Частиною другою статті 132 КАС України передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року № 3674-VI.
Згідно з пунктом 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Правовий статус ветеранів війни, до яких належать учасники бойових дій, визначений Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII.
У статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» закріплені пільги учасникам бойових дій та гарантії їх соціального захисту, а у частині другій статті 22 цього Закону встановлено, що ветерани війни та особи, на яких поширюється дія цього Закону, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань.
Аналіз пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», у сукупності з частиною другою статті 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» вказує на те, що учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору стосовно пільг, прав та гарантій, закріплених законодавством саме через набуття такого статусу.
Отже, сама по собі наявність статусу учасника бойових дій не гарантує звільнення від сплати судового збору в усіх спорах.
Таким чином, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Законом України «Про судовий збір» звільнення від сплати судового збору осіб, які мають такий статус, обмежено справами, пов'язаними з порушенням їхніх прав. Тобто, встановлені цим Законом положення стосуються випадків звернення до адміністративного суду за захистом прав, пов'язаних винятково зі статусом учасника бойових дій, і не поширюються на подання позовних заяв до суду із вимогами, що виходять за межі таких спірних правовідносин.
Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону. Водночас серед них немає права на звернення до суду зі звільненням від сплати судового збору з вимогами, подібними до тих, з яким позивач звернувся у цій справі.
Подібну правову позицію щодо застосування та тлумачення пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі № 9901/311/19, від 12 лютого 2020 року у справі № 545/1149/17.
За змістом пункту 1 частини п'ятої статті 296 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Відповідно до частини другої статті 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Згідно з частиною першою статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
За правилами пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, в установлений судом строк, вона повертається позивачеві.
Зважаючи на викладене, Верховний Суд констатує, що суд апеляційної інстанції, повертаючи апеляційну скаргу з підстав неусунення недоліків скарги, правильно застосував положення пункту 1 частини четвертої статті 169 та частини другої статті 298 КАС України, правильне їх застосовування є очевидним, а доводи касаційної скарги не викликають сумніву щодо застосування чи тлумачення зазначених норм процесуального права.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
За змістом пункту 2 частини другої цієї ж статті у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Дія цієї норми поширюється, серед іншого, на ухвали судів апеляційної інстанції, перелік яких наведений у частині третій статті 328 КАС України, який включає й ухвали суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги.
За такого правового регулювання та обставин справи у відкритті касаційного провадження в цій частині необхідно відмовити.
На підставі викладеного, керуючись статтями 328, 333 КАС України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2023 року та ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2023 року у справі № 240/29427/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Житомирській області про визнання протиправною бездіяльність, стягнення коштів.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
Суддя-доповідач М. І. Смокович
Судді В. Е. Мацедонська
С. А. Уханенко