16 січня 2024 рокуЛьвівСправа № 463/6302/17 пров. № А/857/15524/23
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Гуляка В.В.
суддів Ільчишин Н.В., Коваля Р.Й.
розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про відвід судді Кузьмича Сергія Миколайовича у справі за апеляційними скаргами ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2023 року та ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2023 року про закриття провадження у справі №463/6302/17 за позовом ОСОБА_1 до Львівської міської ради, Винниківської міської ради, Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії, стягнення моральної шкоди,
На розгляд Восьмого апеляційного адміністративного суду надійшли апеляційні скарги ОСОБА_1 на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2023 року про закриття провадження у справі та рішення Львівського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2023 року, а також апеляційна скарга Львівської міської ради на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2023 року у справі № 463/6302/17 .
09.01.2024 року ОСОБА_1 подала письмову заяву про відвід судді Кузьмича С.М.
Підставою подання заяви про відвід судді Кузьмича С.М. позивач зазначає ту обставину, що вказаний суддя розглядав справу № 463/6946/22 за її участю, у якій позов ОСОБА_1 про виплату середньомісячного заробітку за весь час вимушеного прогулу задовольнив частково. Ця справа, на думку позивачки, тісно пов'язана із справою, яку розглядав суддя Кузьмич С.М. у складі колегії суддів: головуючого судді - Улицького В.З., суддів - Матковської З.М., Кузьмича С.М., у якій суддя Кузьмич С.М. сформував позицію щодо її позову.
Вказане свідчить про наявність сумнівів щодо об'єктивності та неупередженості судді Кузьмича С.М. при розгляді даної справи.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 січня 2024 року заявлений відвід судді Кузьмичу Сергію Миколайовичу визнано необґрунтованим та відповідно до частини 1 статті 31 КАС України справу передано для визначення суддів, які будуть вирішувати питання про відвід судді.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16 січня 2024 року справу передано головуючому судді Гуляку В.В., суддям Ільчишин Н.В., Ковалю Р.Й. для вирішення питання про відвід судді Кузьмича С.М. при розгляді даної справи.
Відповідно до частини 8 статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя, якому передано заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження.
Перевіривши матеріали справи та доводи заяви ОСОБА_1 про відвід судді Кузьмича С.М. при розгляді даної справи, апеляційний суд виходить з такого.
Відповідно до частин 1, 2 статті 36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
Статтею 37 КАС України передбачено, що суддя, який брав участь у вирішенні адміністративної справи в суді першої інстанції, не може брати участі у вирішенні цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а також у новому її розгляді у першій інстанції після скасування попередніх рішення, постанови або ухвали про закриття провадження в адміністративній справі. Суддя, який брав участь у вирішенні адміністративної справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у вирішенні цієї самої справи в судах першої і касаційної інстанцій, а також у новому її розгляді після скасування постанови або ухвали суду апеляційної інстанції. Суддя, який брав участь у вирішенні адміністративної справи в суді касаційної інстанції, не може брати участі у вирішенні цієї самої справи в судах першої і апеляційної інстанцій, а також у новому її розгляді після скасування постанови або ухвали суду касаційної інстанції. Суддя, який брав участь у врегулюванні спору у справі за участю судді, не може брати участі в розгляді цієї справи по суті або перегляді будь-якого ухваленого в ній судового рішення, крім випадку, коли проведення врегулювання спору за участю судді було ініційовано суддею, але до закінчення встановленого судом в ухвалі про відкриття провадження у справі строку сторона заперечила проти його проведення. Суддя, який брав участь у вирішенні справи, рішення в якій було в подальшому скасоване судом вищої інстанції, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду, винесеного за результатами нового розгляду цієї справи. Суддя, який брав участь у вирішенні адміністративної справи в суді першої, апеляційної, касаційної інстанцій, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд судового рішення за виключними обставинами у цій адміністративній справі. Положення цієї частини не застосовуються у випадку розгляду заяви про перегляд судового рішення за виключними обставинами з підстав, визначених пунктом 3 частини п'ятої статті 361 цього Кодексу, Великою Палатою Верховного
При цьому, частиною 4 статті 36 КАС України встановлено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Як видно зі змісту заяви, підставою для відводу судді Кузьмича С.М. при розгляді даної справи є незгода позивачки із судовим рішенням у справі №463/6946/22, де суддя Кузьмич С.М. брав участь у якості члена колегії суддів.
Однак колегія суддів не вважає, що вказана справа тісно пов'язана із справою, у якій суд надавав правову оцінку заявленій позовній вимозі ОСОБА_1 про виплату середньомісячного заробітку за весь час вимушеного прогулу.
При цьому, доказів, які б вказували на пряму чи опосередковану зацікавленість судді Кузьмича С.М. в результатах розгляду даної справи або наявність обставин, які викликають сумнів у їх неупередженості при розгляді цієї справи, з матеріалів справи та доводів заяви про відвід заявником не наведено.
Тому колегія суддів приходить до переконання, що оскільки у своїй заяві ОСОБА_1 про відвід судді Кузьмича С.М. при розгляді даної справи не навела обґрунтованих обставин, які б викликали сумнів у неупередженості або об'єктивності судді Кузьмича С.М. при розгляді цієї справи, в задоволенні вказаної заяви необхідно відмовити.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 09.11.2006 у справі "Білуха проти України" зазначено, що наявність безсторонності відповідно до п.1 ст. 6 Конвенції має визначатися за суб'єктивними та об'єктивними критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто те, чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у конкретній справі. Згідно з об'єктивним критерієм визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад умови, за яких були б неможливі будь-які сумніви в його безсторонності. У кожній окремій справі слід вирішувати чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, які свідчать про відсутність безсторонності суду.
Так, поняття незалежності та об'єктивної безсторонності тісно пов'язані між собою. З суб'єктивної точки зору, суд не повинен виявляти будь-яку упередженість або особисті переконання. Об'єктивний підхід стосується надання судом необхідних гарантій для відсутності можливості будь-якого правомірного сумніву щодо безсторонності і незалежності суду.
Разом з тим, не можуть бути підставами для відводу судді заява, яка містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.
Зважаючи на викладене, апеляційний суд дійшов висновку, що заява ОСОБА_1 про відвід судді Кузьмича С.М. при розгляді даної справи задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 36, 37, 40, 325, 328 КАС України, суд,-
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Кузьмича Сергія Миколайовича при розгляді адміністративної справи №463/6302/17.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя В. В. Гуляк
судді Н. В. Ільчишин
Р. Й. Коваль