Справа № 420/33282/23
10 січня 2024 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд під головуванням судді Андрухіва В.В., за участю секретаря судового засідання Рижук В.І., представника позивача - адвоката Губської Х.Ю., представника відповідача - Клочко Н.А., розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду клопотання відповідача про залишення без розгляду позову ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області про визнання протиправними та скасування наказів, стягнення грошових коштів,
30.11.2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області, в якому просить:
1. Визнати протиправним та скасувати наказ ГУ ДСНС України в Одеській області №494 від 21.09.2021 “Про преміювання” в частині встановлення ОСОБА_1 премії за серпень 2021 року у розмірі 10% посадового окладу.
2. Визнати протиправним та скасувати наказ ГУ ДСНС України в Одеській області №542 від 12.10.2021 “Про преміювання” в частині встановлення ОСОБА_1 премії за вересень 2021 року у розмірі 10% посадового окладу.
3. Визнати протиправним та скасувати наказ ГУ ДСНС України в Одеській області №609 від 09.11.2021 “Про преміювання” в частині встановлення ОСОБА_1 премії за жовтень 2021 року у розмірі 10% посадового окладу.
4. Визнати протиправним та скасувати наказ ГУ ДСНС України в Одеській області №673 від 08.12.2021 “Про преміювання” в частині встановлення ОСОБА_1 премії за листопад 2021 року у розмірі 10% посадового окладу.
5. Визнати протиправним та скасувати наказ ГУ ДСНС України в Одеській області №676 від 18.09.2023 “Про преміювання полковника служби цивільного захисту ОСОБА_1 ”.
6. Стягнути з Головного управління ДСНС України в Одеській області на користь ОСОБА_1 премію за липень, серпень, вересень, жовтень, листопад 2021 року у розмірі 110% посадового окладу, встановленого станом на 17 червня 2021 року.
Ухвалою від 05.12.2023 року прийнято до розгляду вказану позовну заяву та відкрито провадження у справі. Ухвалено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Ухвалою від 13.12.2023 року за клопотанням відповідача ухвалено розглядати справу №420/33282/23 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 10 січня 2024 року о 12:00 год.
21.12.2023 року до суду від представника ГУ ДСНС України в Одеській області надійшов відзив на позовну заяву, до якого додано клопотання про залишення даного позову без розгляду. В обґрунтування вказаного клопотання відповідач зазначив, що оскільки предметом оскарження у цій справі є накази відповідача в частині встановлення позивачу премії у розмірі 10% посадового окладу, то з огляду на предмет спору та, враховуючи приписи частини п'ятої статті 122 КАС України, строк звернення до суду з цим позовом складає один місяць.
На думку відповідача, безпідставним є твердження позивача, що розглядуваний спір є, насамперед, спором про стягнення заробітної плати (грошового забезпечення), а тому до спірних правовідносин належить застосувати положення частини другої статті 233 КЗпП України, оскільки вказані вимоги у цьому спорі є лише похідними, оскільки він стосується оскарження наказу про преміювання, а тому є публічно-правовим спором з приводу проходження публічної служби.
Відповідач вказав, що позивач був обізнаний про існування оскаржуваних наказів одразу після отримання премій за серпень-листопад 2021 р. Крім того, як зазначає сам позивач, у заяві про поновлення строку звернення до суду, про наявність оскаржуваних наказів він дізнався лише 16.05.2023 року під час розгляду справи № 420/22855/21, тому навіть з цієї дати минуло більше одного місяця.
Стосовно наказу Головного управління №676 від 18.09.2023 відповідач зазначив, що 29.09.2023 року лист Головного управління від 29.09.2023 №6001.3-6969/6014, а також копії наказів №675 від 18.09.2023 та №676 від 18.09.2023 були надіслані на електронну пошту представника позивача - адвоката Губської Х.Ю.
Крім того, відповідач зазначає, що наказ №676 від 18.09.2023 виданий на виконання і з урахуванням висновків, викладених у рішенні Одеського окружного адміністративного суду від 16.05.2023 по справі №420/22855/21, що набрало законної сили і є чинним.
У підготовчому засіданні 10.01.2024 року представник відповідача підтримала клопотання про залишення позову без розгляду та просила його задовольнити.
Представник позивача проти задоволення клопотання про залишення позову без розгляду заперечувала. Разом із позовною заявою представник позивача подала клопотання про поновлення строку звернення до суду з даним позовом, в якому зазначила, що позові вимоги щодо визнання протиправними та скасування наказів ГУ ДСНС України в Одеській області №494 від 21.09.2021, №542 від 12.10.2021, №609 від 09.11.2021, №673 від 08.12.2021 «Про преміювання», стягнення з Головного управління ДСНС України в Одеській області ОСОБА_1 премії за липень-листопад 2021 року у розмірі 110% посадового окладу, стосуються заробітної плати (в даному випадку премії). Премії, винагороди та надбавки є додатковим видом винагороди та входять до структури заробітної плати, і відповідно, є її складовою.
Представник позивача вказала, що під час розгляду справ про стягнення на користь осіб, які перебувають на публічній службі, заробітної плати (в даному випадку премії) застосуванню підлягають положення частини другої статті 233 КЗпП України, а не положення КАС України.
ОСОБА_1 дізнався про наявність оскаржуваних наказів лише 16.05.2023, де під час судового розгляду справи №420/22855/21 по суті представником відповідача було заявлено клопотання про приєднання наведених наказів, які суд першої інстанції приєднав та поклав їх в основу оскаржуваного рішення.
Стосовно наказу №676 від 18.09.2023, яким позивача знову премійовано за липень 2021 року у розмірі 10% посадового окладу, який позивач отримав 02.10.2023, представник позивача вказала, що позивач вже звертався до Одеського окружного адміністративного суду з позовом про оскарження наказів, що є предметом спору, 02.11.2023, тобто в межах строків, встановлених ст.233 КзПП.
Проте, ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 24.11.2023 по справі №420/30351/23 позовну заяву ОСОБА_1 повернуто.
За наведених обставин, на думку представника позивача, строк звернення до суду пропущений з поважних причин та має бути поновлений.
Розглянувши клопотання відповідача про залишення позову без розгляду, суд зазначає таке.
У статті 2 Закону України «Про оплату праці» визначено структуру заробітної плати, яка включає:
- основну заробітну плату - винагороду за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців;
- додаткову заробітну плату - винагороду за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій;
- інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.
Відповідно до п.2.1 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України №8-рп/2013 від 15 жовтня 2013 року поняття «заробітна плата» і «оплата праці», які використано у законах, що регулюють трудові правовідносини, є рівнозначними в аспекті наявності у сторін, які перебувають у трудових відносинах, прав і обов'язків щодо оплати праці, умов їх реалізації та наслідків, що мають настати у разі невиконання цих обов'язків. Під заробітною платою, що належить працівникові, або, за визначенням, використаним у частині другій ст.233 КЗпП, належною працівнику заробітною платою необхідно розуміти усі виплати, на отримання яких працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових відносинах з роботодавцем, незалежно від того, чи було здійснене нарахування таких виплат. У разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці не обмежується будь-яким строком звернення працівника до суду з позовом про стягнення заробітної плати, яка йому належить, тобто усіх виплат, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством, зокрема й за час простою, який мав місце не з вини працівника, незалежно від того, чи було здійснене роботодавцем нарахування таких виплат.
Таким чином, премії, винагороди та надбавки є додатковим видом винагороди та входять до структури заробітної плати, і відповідно, є її складовою.
Приписами частин третьої і п'ятої статті 122 КАС України передбачено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Разом з тим, частиною першою статті 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Вирішуючи питання про те, якою нормою закону слід керуватися при розгляді цієї справи, суд, зважаючи на гарантування конституційного права на своєчасне одержання винагороди за працю та рівність усіх працівників у цьому праві, наголошує, що положення статті 233 КЗпП України в частині, що стосуються строку звернення до суду у справах, пов'язаних з недотриманням законодавства про оплату праці, мають перевагу в застосуванні перед частиною п'ятою статті 122 КАС України.
Відповідно до частини другої статті 233 КЗпП України (у редакції, чинній до внесення змін згідно із Законом України від 01.07.2022 №2352-IX) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Законом України від 01.07.2022 №2352-IX, який набрав чинності з 19 липня 2022 року, частини першу і другу статті 233 КЗпП України викладено в такій редакції:
"Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)".
Отже, до 19 липня 2022 року КЗпП України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 26.10.2023 у справі № 380/653/23 та від 19 січня 2023 року у справі № 460/17052/21.
При цьому, з огляду на правові позиції Конституційного Суду України щодо незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів (рішення від 09.02.1999 № 1-рп/99, від 13.05.1997 № 1-зп, від 05.04.2001 № 3-рп/2001), Верховний Суд у рішенні від 06.04.2023 у зразковій справі № 260/3564/22 (адміністративне провадження № Пз/990/4/22) дійшов висновку про поширення дії частини першої статті 233 КЗпП України (у редакції Закону № 2352-IX) тільки на ті відносини, які виникли після набуття цією нормою закону чинності.
Суд зазначає, що оскаржувані накази ГУ ДСНС України в Одеській області №494 від 21.09.2021 “Про преміювання” в частині встановлення ОСОБА_1 премії за серпень 2021 року у розмірі 10% посадового окладу, №542 від 12.10.2021 “Про преміювання” в частині встановлення ОСОБА_1 премії за вересень 2021 року у розмірі 10% посадового окладу, №609 від 09.11.2021 “Про преміювання” в частині встановлення ОСОБА_1 премії за жовтень 2021 року у розмірі 10% посадового окладу, №673 від 08.12.2021 “Про преміювання” в частині встановлення ОСОБА_1 премії за листопад 2021 року у розмірі 10% посадового окладу - є такими, що встановлюють розмір складової грошового забезпечення позивача (премії), а отже спір щодо оскарження цих наказів є спором про оплату праці (виплату грошового забезпечення).
Таким чином, оскільки оскаржувані накази ГУ ДСНС України в Одеській області №494 від 21.09.2021, №542 від 12.10.2021, №609 від 09.11.2021, №673 від 08.12.2021 були прийняті до змін, внесених згідно з Законом України від 01.07.2022 №2352-IX, вони не обмежуються будь-яким строком на їх оскарження.
Стосовно позовної вимоги про визнання протиправним та скасування наказу ГУ ДСНС України в Одеській області №676 від 18.09.2023 “Про преміювання полковника служби цивільного захисту ОСОБА_1 ”, з матеріалів справи вбачається, що з оскаржуваним наказом позивач був ознайомлений 02.10.2023 року, отримавши цей наказ поштою (а.с. 44).
Позивач звертався до Одеського окружного адміністративного суду із позовом про оскарження, зокрема, цього наказу 02.11.2023.
Проте, ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 24.11.2023 по справі №420/30351/23 позовну заяву ОСОБА_1 повернуто заявнику.
Після цього, 30.11.2023 року позивач повторно звернувся з даним позовом до суду.
За наведених обставин, суд дійшов висновку, що строк звернення до суду з позовом про оскарження наказу №676 від 18.09.2023 пропущений позивачем з поважних причин та має бути поновлений.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що у задоволенні клопотання представника ГУ ДСНС України в Одеській області про залишення без розгляду даного позову слід відмовити.
Керуючись ст.ст.122, 123, 248, 256, 293 КАС України, суд,
Визнати поважною причину пропуску ОСОБА_1 строку звернення до суду з даним позовом в частині позовних вимог до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області про визнання протиправним та скасування наказу ГУ ДСНС України в Одеській області №676 від 18.09.2023 “Про преміювання полковника служби цивільного захисту ОСОБА_1 ”, та поновити цей строк.
У задоволенні клопотання представника ГУ ДСНС України в Одеській області про залишення без розгляду позову ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області про визнання протиправними та скасування наказів, стягнення грошових коштів - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Ухвала оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвалу включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Повний текст ухвали складено 15 січня 2024 року.
Суддя В.В. Андрухів