Справа № 420/35532/23
15 січня 2024 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Потоцька Нінель Володимирівна, розглянувши матеріали адміністративного позову:
ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
до: Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (адреса: 10003, м. Житомир, вул. О. Ольжича, буд. 7, код ЄДРПОУ 13559341, тел. 041-242-34-39)
Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (адреса: 73005, м. Херсон, вул. 28 Армії, буд. 6, ЄДРПОУ 21295057, ел. пошта gu@ks.pfu.gov.ua, тел. 380552353980)
про: визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії, -
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області та Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, в якому позивач просить:
- визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області від 10 січня 2023 року, номер 212450011027 про відмову у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу, передбаченого статтею 26 Закону України « Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» щодо не врахування ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до страхового стажу відповідно до трудової книжки НОМЕР_2 від 10 жовтня 1980 року періоду за записом №8 -10 період з 14 квітня 1992 року по 25 листопада 1998 року та період за записом № 17 -18 період з 03 листопада 2002 року по 27 грудня 2004 року;
- визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 14 лютого 2023 року, номер 212450011027 про відмову у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу, передбаченого статтею 26 Закону України « Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» щодо не врахування ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до трудового стажу періоду трудової діяльності відповідно до трудової книжки НОМЕР_3 від 10 жовтня 1980 року з 31 серпня 1987 року по 25 листопада 1999 року; до трудового стажу періоду трудової діяльності відповідно до трудової книжки НОМЕР_3 від 10 жовтня 1980 року з 03 листопада 2002 року по 27 грудня 2004 року;
- зобов'язати головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області зарахувати громадянину України - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 зарахувати до загального трудового (страхового ) стажу:
- період роботи з 31 серпня 1987 року на посаді головного інженера - механіка совхоза «ДНИПРО» , який було реорганізовано в агрофірму «Днипро» з 14 лютого 1990 року;
- період роботи з 13 квітня 1992 року в АГРОФІРМА « ДНИПРО» водієм 3-го класу в автогараже, яка було реорганізована в КСП «ДНИПРО» по 25 листопада 1998 року
- період роботи з 03 листопада 2002 року водієм 1 класу на лінейному автобусі категорія Д.Е. регулярні міські пасажирські маршрути по терміновому трудовому договору, який був розірваний за ініціативою робітника за власним бажанням 27 грудня 2004 року в Дочірньому державному унітарному підприємстві « 14 автобусний парк» м. Москва, ГУП « Мосгортранс»
- здійснити перерахунок та виплату позивачу по справі - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , недоотриманої суми пенсії з 02 січня 2023 року.
Ухвалою суду від 21.12.2023 року залишено без руху у зв'язку з несплатою судового збору.
12.01.2024 року до суду за вхід. №1783/24 від Позивача надійшла заяви на виконання ухвали суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду, в якій зокрема зазначено:
« 24 лютого 2022 року розпочалось повномасштабне вторгнення рф в Україну, Херсонська область, Бериславський район перебував під окупацією з 24 лютого 2022 та був де окупований наприкінці 2022 року, але незважаючи на де окупацію, війська рф підло обстрілюють Херсонську область, в тому числі, Бериславський район, місто Берислав, в якому позивач працює водієм практично щоденно перебуває під обстрілами ворожих російських військ, через ризик для життя більшість мешканців міста Берислав виїхала, але позивач залишився, працює, незважаючи на ризик для життя, позивач самостійно не мав можливості скласти позовну заяву, оскільки він не є правником або спеціалістом у галузі права, в місті Берислав, де працює позивач адвокатів та правників практично немає, в місто Херсон їхати для пошуку адвокату , позивачу небезпечно, дорога з міста Берислав до міста Херсон постійно обстрілюється російськими військами, у селі за місцем проживання, позивач також немає фахівців, мобільний зв'язок та інтернет працюють дуже погано, тому у вказаний строк - до 15 серпня 2023 року, позивач не мав можливості через незалежні від нього підстави підготувати документи та звернутися до суду, тому просить визнати причини пропуску строку поважними та поновити строк для звернення до суду.».
Розглядаючи заяву про визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду, суддя виходить з наступного.
Конституція України гарантує право кожного на судовий захист своїх прав та інтересів, що включає також право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. При цьому звернення до суду може здійснюватися у межах встановленого строку, який у цивільному та господарському судочинстві визначений як строк позовної давності, а в адміністративному - строк звернення до суду.
У справі Європейського суду з прав людини “Стаббігс та інші проти Великобританії” визначено, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.
При оцінюванні поважності причин пропуску строку звернення до суду та прийнятті рішень про його поновлення ЄСПЛ, як правило, враховує: 1) складність справи, тобто, обставини і факти, що ґрунтуються на праві (законі) і тягнуть певні юридичні наслідки; 2) поведінку заявника; 3) поведінку державних органів; 4) перевантаження судової системи; 5) значущість для заявника питання, яке знаходиться на розгляді суду, або особливе становище сторони у процесі (справи “Бочан проти України”, “Смірнова проти України”, “Федіна проти України”, “Матіка проти Румунії” та інші).
Європейським судом з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначено, що «надмірний формалізм» може суперечити вимозі забезпечення практичного та ефективного права на доступ до суду згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Це зазвичай відбувається у випадку особливо вузького тлумачення процесуальної норми, що перешкоджає розгляду скарг заявника по суті, із супутнім ризиком порушення його чи її права на ефективний судовий захист (див. рішення у справах «Zubac v. Croatia», «Beles and Others v. the Czech Republic», №47273/99, пп. 50-51 та 69, та «Walchli v. France», № 35787/03, п. 29).
При цьому, ЄСПЛ провів лінію між формалізмом та надмірним формалізмом. Так, формалізм є явищем позитивним та необхідним, оскільки забезпечує чітке дотримання судами процесу. Надмірний ж формалізм заважає практичному та ефективному доступу до суду. Формалізм не є надмірним, якщо сприяє правовій визначеності та належному здійсненню правосуддя.
У такий спосіб здійснюється «право на суд», яке відповідно до практики ЄСПЛ включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати «вирішення» спору судом (рішення у справі «Kutic v. Croatia», заява №48778/99, пункт 25).
Рішеннями ЄСПЛ визначено, що право на доступ до суду має «застосовуватися на практиці і бути ефективним». Для того щоб право на доступ було ефективним, особа «повинна мати реальну можливість оскаржити дію, що порушує її права» (рішення у справах «Bellet v. France» та «Nunes Dias v. Portugal»).
Суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) може позбавити заявників права звертатися до суду (рішення ЄСПЛ у справі «Perez de Rada Cavanilles v. Spain»).
До такого правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 24.09.2019 року по справі №160/2551/19.
В той же час, Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 з 5:30 24 лютого 2022 року в Україні введений воєнний стан у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації.
Указом «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 14.03.2022 року №133/2022, затвердженим Законом України № 7168 від 16.03.2022 року, воєнний стан продовжений до 25.04.2022 року.
Пунктом 2 Указу Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 визначено військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, Командуванню об'єднаних сил Збройних Сил України, командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з'єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України «Про правовий режим воєнного стану» заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.
Указом Президента України від 1 травня 2023 року №2 54/2023, затвердженим Законом № 3057-ІХ від 2 травня 2023 року, внесено зміни до статті 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ (зі змінами, внесеними Указом від 14 березня 2022 року № 133/2022, затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року № 2119-ІХ, Указом від 18 квітня 2022 року № 259/2022, затвердженим Законом України від 21 квітня 2022 року № 2212-ІХ, Указом від 17 травня 2022 року № 341/2022, затвердженим Законом України від 22 травня 2022 року № 2263-IX, Указом від 12 серпня 2022 року № 573/2022, затвердженим Законом України від 15 серпня 2022 року № 2500-ІХ, Указом Президента України від 7 листопада 2022 року № 757/2022, затвердженим Законом № 2738-ІХ від 16 листопада 2022 року, Указом Президента України від 6 лютого 2023 року № 58/2023, затвердженим Законом № 2915-IX від 7 лютого 2023 року), та строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 20 травня 2023 року строком на 90 діб.
Дослідивши доводи позивача викладені у заяві про поновлення строку звернення до суду щодо поважності пропуску строку, суд приходить до висновку, про доведеність поважності причин пропуску строку звернення до суду, а тому є достатні підстави для визнання судом таких причин поважними.
Як зазначено в позовній заяві, підставою для звернення позивача з даним адміністративним позовом стало прийняття рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області від 10 січня 2023 року, номер 212450011027 та рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 14 лютого 2023 року, номер 212450011027 про відмову у призначенні пенсії.
Згідно правил ст. 19 КАС України (предметна юрисдикція) та ст. 25-27 КАС України (територіальна юрисдикція), справа підлягає розгляду Одеським окружним адміністративним судом.
Зазначена позовна заява подана з додержанням вимог статей 159-161 КАС України. Відсутні підстави, визначені статтями 169-170 КАС України, для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження у справі. Тому позовну заяву слід прийняти до розгляду та відкрити провадження у справі.
Провадження по даній справі відкрито 15.01.2024 року в порядку спрощеного позовного провадження відповідно до ст. 262 КАС України.
Розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів (ч.2 ст. 262 КАСУ).
Розгляд справи по суті в даній справі розпочинається з 13.02.2024 року.
Провадження у справі на стадії її розгляду по суті зупиняється тільки з підстав, встановлених пунктами 1-6 частини першої та пунктами 1-3 частини другої статті 236 цього Кодексу (ч. 3 ст. 193 КАСУ).
На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 262 КАС України, п.10 Розділу VII Перехідних Положень КАС України, суд,-
Визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду.
Відкрити провадження по справі №420/35532/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області та Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії.
Розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (в порядку ст. 262 КАС України).
Встановити відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву. У зазначений строк відповідач має право надіслати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 162 КАС України, і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 162 КАС України, одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду, копія відзиву та доданих до нього документів повинна бути надіслана іншим учасникам справи.
У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 6 ст. 162 КАС України).
Відповідно до ч. 4 ст. 159 КАС України, неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Встановити учасникам справи п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання заяв з процесуальних питань (ст. ст. 166-167 КАС України).
Звернути увагу учасників справи, що надання доказів відбувається в порядку ст. 79 КАС України, а витребування доказів - згідно ст. 80 КАС України.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб - адресою сторінки на офіційному веб - порталі судової влади України - http://adm.od.court.gov.ua.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Головуючий суддя Потоцька Н.В.