Справа № 420/5491/23
15 січня 2024 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Дубровної В.А., розглянувши у порядку письмового провадження заяву адвоката Ситника Олега Петровича, діючого в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю “Атаман і К” про ухвалення додаткового рішення в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Атаман і К” до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів,
встановив:
I. Зміст заяви
02.01.2024 року за вх. № 272/24 до суду надійшла заява адвоката Ситника Олега Петровича, діючого в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю “Атаман і К”, в якій просить ухвалити додаткове рішення в справі № 420/5491/23 про стягнення з Одеської митниці на користь ТОВ «Атаман і К» судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи, а саме витрат на професійну правничу допомогу в сумі 11 394 гривень 00 копійок.
II. Позиція сторін
Вказана заява вмотивована тим, що в позові зазначено, що остаточний розрахунок витрат на правничу допомогу буде поданий разом із доказами їх здійснення одночасно із поданням заяви про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу. Оскільки за результатами розгляду справи № 420/5491/23 Позивачем понесено судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 11 394,00 грн. відповідно до акту наданих послуг 5-033396 від 02.01.2024 року, а рішенням суду від 28 грудня 2023 року по справі № 420/5491/23 задоволено позовні вимоги, то вищезазначені судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
10.01.2024 року від представника відповідача надійшло заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення, яке обґрунтовано тим, що гонорар представника позивача за надану правову допомогу у розмірі 11 394,00 грн. є завищеним, становить надмірний тягар для відповідача, стягнення адвокатських витрат у зазначеній сумі не відповідає вищевказаним критеріям розумності, спів розмірності, тому відповідач просить зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу у справі № 420/5491/23 за позовом ТОВ «АТАМАН І К» до Одеської митниці.
III. Процесуальні дії суду
Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 02.01.2024 року вказана заява передана на розгляд судді Дубровній В.А.
Частинами 2, 3 статті 252 КАС України встановлено, зокрема, що заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Оскільки справа № 420/5491/23 розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження, то додаткове судове рішення ухвалюється також в порядку письмового провадження.
Письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом ( п. 10 ч.1 ст. 4 КАС України).
IV. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 28.12.2023 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Атаман і К” до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів - задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення про коригування митної вартості №UA500500/2022/200227/2 від 20.09.2022 р.
Визнано протиправною та скасувано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500500/2022/000779 .
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Атаман і К” судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 4 294,00 грн. (чотири тисячі двісті дев'яносто чотири грн. 00 коп) гривні та витрати, понесені для підготовки справи до розгляду у розмірі 4 156,80 (чотири тисячі сто п'ятдесят шість грн.. 80 коп.) гривні.
У змісті позовної заяви представник позивача повідомив, що остаточний розрахунок витрат на правничу допомогу буде поданий разом із доказами їх здійснення одночасно із поданням заяви про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу. ( т. І а.с. 12)
V. Норми права, які застосував суд
Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).
Відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є:
- надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;
- складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;
- представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону № 5076-VI).
Згідно положень ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ст.134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (ч. 1 ст.134 КАС України).
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. ( частини 3 -7 статі 134 КАС України)
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
За змістом частин сьомої, дев'ятої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Статтею 143 КАС України передбачено, що суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі. Якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу ( частини 1, 3 5 цієї статті КАС України).
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 252 КАС України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
VI. Оцінка суду
Аналіз вищенаведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов'язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, професійна правнича допомога у даній справі надавалась адвокатом Ситником Олегом Петровичем, про що свідчить ордер про надання правничої допомоги серії ВН № 1230393 від 06.03.2023 р., ( т.І а.с. 88)
На підтвердження обґрунтованості заявлених до відшкодування витрат на правничу допомогу представником позивача надано, зокрема,
- договір про надання юридичних послуг від 01.01.2023 року № 0101-22/ЮП, укладений між ТОВ «Атаман і К» (далі - Клієнт), і Адвокатом Ситником Олегом Петровичем (далі - Адвокат), за умовами якого, Адвокат зобов'язується надавати юридичні послуги Клієнту на підставах, в порядку і в обсязі, визначеному у Договорі за погодженням Сторін. Юридичні послуги, що надаються на підставі цього Договору, можуть мати одноразовий чи систематичний характер і складаються з комплексу дій чи самостійних операцій, необхідних і достатніх для досягнення мети, поставленої Клієнтом. Винагорода за надані Адвокатом послуги визначається згідно з прайсом, що є невід'ємним додатком до даного Договору. Винагорода Адвоката, сплачується Клієнтом протягом 5 (п'яти) робочих днів після підписання Сторонами акту виконаних (наданих) послуг. ( пункти 1.1., 2.2., 5.2. цього договору) ( т. І а.с. 73-76)
- Додаток № 1 до договору про надання юридичних послуг від 01.01.2023 року № 0101-22/ЮП, який містить Прайс з назвами послуг та вартістю надання послуг. ( а.с. 77)
- додаткову угоду від 14.03.2023 року № 5-033396 до вказаного договору про надання юридичних послуг, за умовами якої сторони вирішили встановити окремий порядок оплати послуги з підготовки Адвокатом позовної заяви про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості № UА500500/2022/200227/2 від 20.09.2022 року та картки відмови в прийнятті митної декларації або митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА500500/2022/000779 від 20.09.2022 року. Сторонами погоджено, що сплата винагороди Адвокату за підготовку позовної заяви про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості та картки відмови в прийнятті митної декларації або митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, здійснюється як за послугу з підготовки позовної заяви з однією майновою вимогою, а саме: в розмірі 5% від ціни позову, але не менше 3000,00 грн. (вартість надання послуги встановлюється відповідно до Додатку №1 до Договору). Сторонами погоджено, що сплата винагороди Адвокату з представництва в суді першої та апеляційної інстанції складає 1500 грн. за одне судове засідання. У випадку розгляду судом/судами справи в порядку письмового провадження вартість представництва в суді першої інстанції складає 1500 грн., апеляційної інстанції - 1000 грн. ( т. І а.с. 72)
- акт про прийняття-передачу наданих послуг від 02.01.2024 року., за яким Сторони закріплюють факт надання Адвокатом та прийняття Клієнтом таких послуг, зокрема, 1) Підготовка позовної заяви з питань оскарження рішення про коригування митної вартості № UА500500/2022/200227/2 від 20.09.2022 року та картки відмови в прийнятті митної декларації або митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА500500/2022/000779 від 20.09.2022 року (справа №420/5491/23)- 6 894,00 грн.; 2) представництво інтересів Клієнта в Одеському окружному адміністративному суді в справі №420/5491/23 (письмове провадження) - 1 500,00 грн., 3) Підготовка відповіді на відзив від 22.05.2023 року (вхідний номер ООАС - ЕС/5040/23 від 23.05.2023 року) - 1 000,00 грн., 4) Заперечення на клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги вхідний ООАС № ЕС 4875 23 від 18.05.23 роки (ЕС/5082/23) - 1 000,00 грн., 5) Підготовка заяви про ухвалення додаткового судового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу - 1 000,00 грн., загальна вартість наданих послуг, без ПДВ - 11 394,00 грн.
10.01.2024 року відповідач надав заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення, в яких вказує що гонорар представника позивача за надану правову допомогу у розмірі 11 394,00 грн. є завищеним, становить надмірний тягар для відповідача, стягнення адвокатських витрат у зазначеній сумі не відповідає вищевказаним критеріям розумності, співрозмірності.
Надаючи правову оцінку обґрунтованості заявленому розміру послуг правничої допомоги, суд вказує про таке.
Відповідно до правового висновку Верховного Суду, висловленого у додатковій постанові від 05.09.2019 у справі №826/841/17, метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої прийняте рішення понесених збитків, але і у певному сенсі має спонукати суб'єкта владних повноважень утримуватися від подачі безпідставних заяв, скарг та своєчасно вчиняти дії, необхідні для поновлення порушених прав та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин.
Разом з тим, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 зауважено, що не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений і у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18.
Велика Палата Верховного Суду вказала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).
Отже, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, суд на підставі належних та допустимих доказів має дослідити обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.
При цьому, суд, враховує принцип свободи договору, не заперечує стосовно того, що сторони договору про надання правової допомоги погодили саме такий розмір гонорару та закріпили його у вигляді фіксованої суми, що не змінюється в залежності від обсягу наданих адвокатом послуг, однак суд не погоджується з його розміром в межах розгляду питання щодо розподілу суми цього гонорару, як судових витрат у справі.
Суд зазначає, що аналіз законодавства та судової практики, формування правової позиції та підготовка позовної заяви не вимагала від представника позивача надмірного обсягу юридичної і технічної роботи з огляду на незначну складність вказаної справи (малозначна справа) та сталу судову практику у даній категорії справ, в т.ч. і суду касаційної інстанції. Опрацювання правової позиції у справі не вимагає значних затрат часу. Окрім того, справа розглянута в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, що не вимагає безпосередньої участі сторін, а, отже, і значної затрати часу. Процесуальні документи у справі, зокрема, відповідь на відзив від 22.05.2023 року є однотипним, а тому також не потребують значної затрати часу.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що зазначено у рішенні від 23 січня 2014 року у справі East/West Alliance Limited проти України (заява № 19336/04), заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
У зазначеному рішенні ЄСПЛ також підкреслено, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов'язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов'язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов'язково понесені та мають розумну суму.
VII. Висновок суду
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. ( ч. 1 ст. 77 КАС України).
Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин 7 статті 134 КАС України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов'язок обґрунтування наявність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов'язок доведення їх неспівмірності.
Дослідивши наявні у матеріалах справи документи на підтвердження обґрунтованості розміру понесених судових витрат на професійну правничу допомогу та враховуючи складність справи, яка відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 4, ч.ч. 4, 6 ст. 12 КАС України є справою незначної складності; фактичний розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні); наявність викладених в постановах висновків Верховного Суду щодо певних питань спірних правовідносин по суті справи; обсягу фактично наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; значення справи для позивача тощо, суд вважає за необхідне присудити на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн.
Керуючись статтями 4, 77, 134, 139, 143, 252, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
вирішив:
Заяву представника позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю “Атаман і К” - адвоката Ситника Олега Петровича про ухвалення додаткового рішення в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу задовольнити частково.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці (65078, Одеська область, м. Одеса, вул. Лип Івана та Юрія, будинок №21А, код ЄДРПОУ 44005631) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “АТАМАН І К” (вул. Бугаївська, буд. 21/49, офіс 31, м. Одеса, Одеська обл., 65005, код ЄДРПОУ 41277430) судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3000,00 (три тисячі грн. 00 копійок) гривень.
Додаткове рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.
Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя В.А. Дубровна