про повернення позовної заяви
15 січня 2024 рокусправа № 380/30696/23
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Гавдик З.В., одержавши позовну заяву за позовом ОСОБА_1 до Львівського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із вищевказаним адміністративним позовом.
Позивачем до позовної заяви додано квитанцію № 68ЕК-2ХХ4-С7ТР-6113 від 23.11.2023 про сплату судового збору в розмірі 1073,60 грн, однак доказів зарахування відповідної суми судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України немає.
Ухвалою судді від 03.01.2024 року позовну заяву залишено без руху, а особі, що звернулась, надано в десятиденний строк з дня вручення цієї ухвали усунути недоліки, у спосіб: подання оригіналу документа про сплату судового збору в розмірі 1073,60 грн.
Представником позивача на усунення недоліків позовної заяви додано квитанцію №68ЕК-2ХХ4-С7ТР-6113 від 23.11.2023.
Водночас, відповідно до довідки Львівського окружного адміністративного суду від 08.01.2024, при внесенні даних стосовно сплати судового збору за подання позовної заяви по справі №380/30969/23 комп'ютерною програмою «Діловодство спеціалізованого суду» надано інформацію про те, що номер платіжного документа вже внесений до бази даних по справі № 380/28845/23 судді Качур Р.П.
В статті 44 КАС України окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо належного оформлення адміністративного позову. Для цього особа, зацікавлена у поданні такого позову, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Згідно із ст. 45 КАС України:
1. Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
2. З урахуванням конкретних обставин справи суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню адміністративного судочинства, зокрема:
1) подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, які спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення;
2) подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями;
3) подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер;
4) необґрунтоване або штучне об'єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи, або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою;
5) узгодження умов примирення, спрямованих на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі.
3. Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
4. Суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання учасником судового процесу його процесуальними правами, суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.
Згідно із п. 6 ч. 1 ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Вирішення питання про наявність чи відсутність факту зловживання віднесене на розсуд суду.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 07.05.2020 у справі № 826/12191/18 та від 15.07.2021 у справі № 420/698/21.
Варто додати, що під зловживанням процесуальними правами розуміється форма умисних, несумлінних дій учасників процесу, що знаходить своє вираження, зокрема, у вчиненні дій, неспівмірних із наслідками, до яких вони можуть призвести, у використанні наданих прав всупереч їх призначенню з метою обмеження можливості реалізації чи обмеження прав інших учасників провадження, перешкоджання діяльності суду з правильного та своєчасного розгляду і вирішення справ, необґрунтованого перевантаження роботи суду.
На переконання суду в діях адвоката Єрьоміної Вікторії Анатоліївни, вбачається вочевидь умисне введення суду в оману щодо сплати судового збору у даній справі.
Вказані обставини, за результатами ознайомлення з матеріалами позовної заяви свідчить про очевидне зловживання процесуальними правами щодо звернення до суду з введенням суду в оману щодо сплати судового збору та про усвідомлене невиконання процесуальних обов'язків адвокатом Єрьоміною Вікторією Анатоліївною, що суперечить завданням адміністративного судочинства, оскільки такі дії вочевидь спрямовані на створення штучних перепон для здійснення правосуддя, перевантаженням роботи суду.
Наведене також свідчить про явну неповагу до суду, що полягає у зверненні до суду із матеріалами, які вочевидь не відповідають встановленим вимогам, які є загальновідомими, тобто завідомо є такими, що спрямовані на безпідставне затягування судового процесу.
Варто додати, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (частина перша статті 2 КАС).
Неприпустимість зловживання процесуальними правами, як вже зазначалося, є однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства (пункт 9 частини 3 статті 2 КАС).
Згідно ч. 2 ст. 44 КАС України, учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Згідно п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху у встановлений судом строк.
При цьому, суд зазначає, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до суду із позовною заявою в порядку, встановленому законом, а тому не є обмеженням доступу позивача до правосуддя та забезпечує практичну можливість реалізації його права на судовий захист. До аналогічного висновку дійшов у постанові від 29.09.2021 по справі № 160/12251/20 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду.
Керуючись ст.ст. 133, 169, 248, 256 КАС України, суд, -
Визнати зловживанням процесуальними правами та такими, що суперечать завданням адміністративного судочинства умисні, несумлінні дії адвоката позивача - Єрьоміної Вікторії Анатоліївни.
Позовну заяву за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Львівського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії, повернути.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
СуддяГавдик Зіновій Володимирович