Ухвала від 16.01.2024 по справі 380/16323/23

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 380/16323/23

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без розгляду

16 січня 2024 рокумісто Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Мричко Н.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін питання про залишення позовної заяви без розгляду у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕРКУРІЙ" до Львівської митниці про визнання протиправним та скасування рішення, -

встановив:

до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕРКУРІЙ" код ЄДРПОУ 25105958, місцезнаходження: 85612, Донецька обл., Мар'їнський р-н, м. Курахове, вул. Побєди, б. 49 (далі - позивач) до Львівської митниці код ЄДРПОУ 43971343, місцезнаходження: 79000, м. Львів, вул. Тадеуша Костюшка, 1 (далі - відповідач), в якій позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 23.02.2023 UA209000/2023/900093/1.

Ухвалою від 24.07.2023 суддя прийняла позовну заяву до розгляду й відкрила провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Ухвалою від 04.01.2024 суд витребував від позивача належним чином перекладені документи, що подавалися разом з митною декларацією від 20.02.2023 №23UA209170013325U6. У цій ухвалі суд встановив строк для подання документів - десять днів з дня отримання ухвали.

Згідно з довідкою про доставку електронного листа вказану ухвалу по витребування доказів від 04.01.2024 доставлено до електронного кабінету представника позивача 05.01.2024.

Таким чином, останнім днем для виконання вимог ухвали про витребування доказів було 15.01.2024.

10.01.2024 до суду надійшли додаткові пояснення представника позивача (вх.№ 2181), в яких останній відмовився подавати витребувані судом документи з підстав, що жодна норма Кодексу адміністративного судочинства України не передбачає обов'язок учасника справи здійснювати переклад документів, що подавалися разом з митною декларацією.

Станом на 16.01.2024 позивач вимог ухвали про витребування доказів від 04.01.2024 не виконав.

Вирішуючи питання про залишення позовної заяви без розгляду, суд виходив з такого.

Відповідно до пункту 9 частини першої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позивач у визначений судом строк без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору.

Надаючи оцінку доводам представника позивача про відсутність обов'язку учасника справи здійснювати переклад документів, що подавалися разом з митною декларацією, суд враховує таке.

У відповідності до статті 10 Конституції України державною мовою в Україні є українська мова. Вищевказана норма кореспондується зі статтею 12 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", відповідно до якої судочинство і діловодство в судах України проводяться державною мовою. Суди забезпечують рівність прав громадян у судовому процесі за мовною ознакою. Суди використовують державну мову в процесі судочинства та гарантують право громадян на використання ними в судовому процесі рідної мови або мови, якою вони володіють.

Відповідно до статті 15 КАС України судочинство і діловодство в адміністративних судах провадиться державною мовою, суди забезпечують рівність прав учасників судового процесу за мовною ознакою.

Конституційний Суд України у своєму Рішенні № 8-рп/2008 від 22.04.2008 зазначив, що державною мовою здійснюються ведення судового процесу, складання судових документів та інші процесуальні дії і відносини, що встановлюються між судом та іншими суб'єктами на всіх стадіях розгляду і вирішення адміністративних та цивільних справ.

Одним із принципів адміністративного судочинства є принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі, зміст якого зобов'язує адміністративний суд до активної ролі в судовому засіданні.

Принцип офіційного з'ясування всіх обставин справи, закріплений частиною четвертою статті 9 КАС України, зобов'язує суди вживати заходи для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі шляхом виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Процесуальним законом передбачено різні шляхи отримання судом доказів: 1) надання учасником справи з його власної ініціативи; 2) надання доказів учасниками справи за пропозицією суду; 3) збирання доказів судом з власної ініціативи (частина третя статті 77 КАС України), 4) витребування доказів судом (стаття 80 КАС України). Вони відрізняються наслідками.

Пропозиція суду надати докази має рекомендаційний характер для сторони. Частиною п'ятою статті 77 КАС України встановлено, що у випадку ненадання учасником справи без поважних причин доказів на пропозицію суду, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

В той же час, статтею 80 КАС України передбачено повноваження суду збирати докази з власної ініціативи шляхом постановлення ухвали про витребування доказів. Її виконання є обов'язковим. Невиконання такої ухвали має наслідком, зокрема, залишення позовної заяви без розгляду на підставі пункту 9 частини першої статті 240 КАС України.

Суд зазначає, що принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі полягає насамперед у активній ролі суду при розгляді справи. В адміністративному процесі, на відміну від суто змагального процесу, де суд оперує виключно тим, на що посилаються сторони, мають бути повністю встановлені обставин справи, щоб суд ухвалив справедливе та об'єктивне рішення.

Принцип офіційності, зокрема, виявляється у тому, що суд визначає обставини, які необхідно встановити для вирішення спору; з'ясовує якими доказами сторони можуть обґрунтовувати свої доводи чи заперечення щодо цих обставин; а у разі необхідності суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, доповнити чи пояснити певні обставини, а також надати суду додаткові докази.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 09.12.2019 у справі № 826/22842/15 та у постанові від 31.03.2020 у справі №826/26222/15.

Як видно з матеріалів справи, оскаржене рішення про коригування митної вартості прийняте за наслідками розгляду поданої позивачем митної декларації від 20.02.2023 №23UA209170013325U6, до якої долучено ряд документів, частина з яких (контракт, додатки до контракту, інвойс) складені іноземними мовами (російською та англійською). При цьому, до матеріалів справи не долучено належним чином засвідченого перекладу таких документів.

З урахуванням вищенаведених процесуальних положень, в ухвалі про витребування доказів від 04.01.2024 виснувано, що відсутність у матеріалах справи належним чином засвідченого перекладу документів, які подавалися разом з митною декларацією від 20.02.2023 №23UA209170013325U6, позбавляє суд встановити дійсні обставини справи.

Суд вважає не релевантною до спірного випадку постанову Верховного Суду від 10.10.2023 у справі 140/12755/23, на яку покликається представник позивача, адже у ній суд касаційної інстанції надавав оцінку правомірності ухвали суду першої інстанції про повернення позовної заяви, яка прийнята у зв'язку з невиконанням ухвали про залишення позовної заяви без руху, якою від позивача вимагалося надати копії оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товару, а також копії документів, які були надані позивачем для митного оформлення товару та на підтвердження заявленої митної вартості товару, а також належний офіційний переклад документів, долучених до позовної заяви та її копій, що викладені іноземною мовою.

Суд також звертає увагу на те, що згідно з приписами частини другої статті 44, частини першої статті 45 КАС України учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Суд враховує, що саме позивач, як особа, яка звернулась до суду за захистом своїх прав, має бути зацікавленим та сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному розгляду своєї справи, а також зобов'язаний виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу.

Суд повторно зазначає, що документи, котрі знаходяться у справі та є письмовими доказами, неможиво дослідити судом з метою встановлення обставин, оскільки інформація у цих документах викладена іноземними мовами, що суперечить статті 10 Конституції України та статті 15 КАС України.

Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що неподання без поважних причин витребуваних ухвалою суду від 04.01.2024 доказів, необхідних для вирішення цього спору, є підставою для залишення позовної заяви без розгляду на підставі пункту 9 частини першої статті 240 КАС України.

Керуючись статтями 240, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ :

залишити без розгляду позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕРКУРІЙ" до Львівської митниці про визнання протиправним та скасування рішення.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання.

Ухвала про залишення позову без розгляду може бути оскаржена до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги у п'ятнадцятиденний строк з дати складання ухвали.

Суддя Мричко Н.І.

Попередній документ
116329743
Наступний документ
116329745
Інформація про рішення:
№ рішення: 116329744
№ справи: 380/16323/23
Дата рішення: 16.01.2024
Дата публікації: 18.01.2024
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Львівський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо; митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі щодо; визначення митної вартості товару
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Відкрито провадження (24.07.2023)
Дата надходження: 17.07.2023
Предмет позову: про скасування рішення про коригування митної вартості товару