про залишення позовної заяви без руху
15 січня 2024 рокусправа № 380/739/24
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Желік О.М., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про зобов'язання вчинити дії, -
на розгляд до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області із вимогами:
- зарахувати у стаж для визначення права на призначення пенсії згідно із статтею 26 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» перебування ОСОБА_1 у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею шестирічного віку у 2008-2011 роках;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років відповідно до ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 23.08.2011 р. по 05.07.2020 р. включно та здійснити перерахунок пенсії призначеної на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 09.04.2020 р. у справі №1.380.2019.005377 з врахуванням зміни дати призначення пенсії;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області провести компенсацію втрати частини доходів (пенсії з 23.08.2011 р. по 05.07.2020 р. включно) у зв'язку з порушенням строків їх виплати відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 46 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати».
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.ст. 160, 161, 172 цього Кодексу.
Перевіривши позовну заяву та додані до неї матеріали суддя встановив, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст.ст. 160, 161 КАС України, з огляду на таке.
Частиною першою статті 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до частини другої цієї статті, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Таким чином, законодавством регламентовано шестимісячний строк звернення особи до суду за захистом її прав, свобод та законних інтересів, що обумовлено метою досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та дисциплінуванням учасників адміністративного судочинства щодо своєчасної реалізації їх права на суд.
Строк звернення до суду обчислюється за загальним правилом з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
При цьому «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені; рішення скероване на її адресу поштовим повідомленням, яке вона відмовилася отримати або не отримала внаслідок неповідомлення відправника про зміну місця проживання; про порушення її прав знали близькі їй особи.
День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів.
Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом, апеляційною чи касаційною скаргами обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Аналогічні правові висновки висловлені Верховним Судом у постановах від 28.03.2018 у справі №809/1087/17, від 22.11.2018 у справі №815/91/18 та від 12.04.2023 у справі №380/14933/22.
Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 31.03.2021 у справі №240/12017/19 щодо застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України: «…для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.»
З матеріалів адміністративного позову суддя встановила, що постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 6 травня 2015 р. у справі № 876/585/14:
- визнано протиправними дії управління Пенсійного фонду України в м. Бориславі Львівської області щодо відмови у зарахуванні до стажу роботи, що дає право на пенсію за вислугу років, роботи ОСОБА_1 на посаді інструктора методиста ДЮСШ Миколаївської облради ВДФСО профспілок з 01 липня 1987 року по 29 лютого 1988 року та на посаді вихователя гуртожитку з правом ведення годин тренера-викладача СПТУ № 65 м. Москва з січня по липень 1990 року;
- зобов'язано управління Пенсійного фонду України в м. Бориславі Львівської області зарахувати до стажу роботи, що дає право на пенсію за вислугу років, роботу на посаді інструктора-методиста ДЮСШ Миколаївської облради ВДФСО профспілок з 01 липня 1987 року по 29 лютого 1988 року та на посаді вихователя гуртожитку з правом ведення годин тренера-викладача СПТУ № 65 м. Москва з січня по липень 1990 року.
Окрім цього, рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 09.04.2020 р. у справі №1.380.2019.005377:
- визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо не зарахування до спеціального стажу періоду роботи ОСОБА_1 на посадах інструктора-методиста по роботі з дітьми спорткомплексу по боксу облради «Колос з 04 серпня 1986 року по 30.06.1987 року та на посаді вихователя гуртожитку з правом ведення годин тренера-викладача СПТУ № 65 м. Москва з 29 лютого 1988 року по січень 1990 року та з 01 липня 1990 року по 01 вересня 1991 року;
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи, який дає право на пенсію за вислугу років: - роботу на посаді інструктора-методиста по роботі з дітьми спорткомплексу по боксу облради «Колос з 04 серпня 1986 року по 30.06.1987 року; - роботу на посаді вихователя гуртожитку з правом ведення годин тренера викладача СПТУ № 65 м. Москва з 29 лютого 1988 року по січень 1990 року та з 01 липня 1990 року по 01 вересня 1991 року;
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років відповідно до ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
На виконання вищевказаного рішення суду позивачу призначено пенсію з 06.07.2020.
З поданого адміністративного позову суддя встановила, що фактично предметом такого позову є призначення позивачці пенсії з 23.08.2011 по 05.07.2020 (тобто до дати, з якої позивачу призначено пенсію на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 09.04.2020 р. у справі №1.380.2019.005377).
Щодо моменту, з якого слід обраховувати початок строку звернення до суду з відповідним адміністративним позовом суддя враховує, що рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 30.09.2021 у справі №380/13908/21 визнано протиправною та скасовано постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) про закінчення виконавчого провадження від 22.12.2020 ВП 62884789 (відкрите в частині зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області призначити позивачці пенсію за вислугу років).
У вказаному рішенні суд дійшов висновку (згідно автоматизованої системи документообігу суду), зокрема, про те, що призначення пенсії з 06.07.2020 не доводить виконання рішення суду про її призначення, оскільки дата набрання рішенням суду у справі №1.380.2019.005377 настала суттєво пізніше, аніж дата звернення ОСОБА_1 до ПФУ про призначення їй пенсії. Отже, державний виконавець не пересвідчився у належному виконанні боржником рішення суду, поверхнево оцінив повідомлені боржником обставини щодо нібито повного виконання рішення суду, відтак передчасно прийняв постанову про закінчення виконавчого провадження.
Водночас постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15.12.2021 скасовано рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2021 року в адміністративній справі № 380/13908/21 в частині задоволених позовних вимог; у задоволенні позову ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області, в частині визнання протиправною та скасування постанови про закінчення виконавчого провадження - відмовлено.
Ухвалою Верховного Суду від 07.02.2022 касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Водопийко Христина Тарасівна, на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 грудня 2021 року у справі №380/13908/21 повернуто особі, яка її подала.
Таким чином, суддя висновує, що Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області, призначивши ОСОБА_1 пенсію з 06.07.2020, повністю виконало рішення Львівського окружного адміністративного суду від 09.04.2020 р. у справі №1.380.2019.005377 в частині зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років відповідно до ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Відтак, у даному випадку, позивач могла дізнатись про неможливість призначення їй пенсії з більш раннього періоду (тобто до 06.07.2020) саме з моменту винесення Верховним Судом ухвали від 07.02.2022.
До адміністративного суду позивач звернулась через свого представника 12.01.2024, що свідчить про порушення нею строку, визначеного статтею 122 КАС України.
Згідно з частиною першою статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
З урахуванням викладеного, суддя зазначає, що з метою усунення даного недоліку позивачу необхідно подати до суду заяву про поновлення строку звернення до суду, в якій зазначити підстави для поновлення такого строку.
При цьому посилання представника позивача на абзац перший-другий частини першої статті 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» суддя не бере до уваги, адже відповідна норма Закону регулює питання щодо отримання вже нарахованих сум пенсій, проте не отриманих особою з вини пенсійного органу.
У даному ж випадку жодних сум пенсії за період з 23.08.2011 по 05.07.2020 позивачці нараховано не було, оскільки питання призначення та нарахування пенсії позивачці до 06.07.2020 судами не досліджувалося.
Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин, враховуючи наведене, позовну заяву належить залишити без руху, а позивачу надати строк для усунення її недоліків відповідно до ч. 2 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 248, 256, 294, п.3 Розділу VI Прикінцевих положень КАС України, суддя, -
позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про зобов'язання вчинити дії - залишити без руху.
Позивачу усунути недоліки позовної заяви у строк, що не перевищує десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Копію ухвали невідкладно направити позивачу.
У випадку невиконання вимог ухвали по усуненню недоліків позовної заяви у визначений термін, така буде вважатись неподаною та повернута позивачеві відповідно до п.ч. 4 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала в апеляційному порядку окремо не оскаржується.
Суддя Желік О.М.