справа №380/29575/23
з питань витребування доказів
15 січня 2024 року
Львівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Кравціва О.Р. розглянув в порядку письмового провадження клопотання відповідача про витребування доказів у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, про зобов'язання вчинити дії,-
До Львівського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, в якій просить:
- визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області у поверненні ОСОБА_1 помилково сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 1% від вартості об'єкту нерухомого майна на суму 20113 (двадцять тисяч сто тринадцять) грн. 50 коп.;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області сформувати та подати до Головного управління Державної казначейської служби України у Львівській області подання про повернення ОСОБА_1 помилково сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 1% від вартості об'єкту нерухомого майна на суму 20113 (двадцять тисяч сто тринадцять) грн. 50 коп.;
- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області судовий збір у сумі 1073 (одна тисяча сімдесят три) грн. 60 коп. на користь ОСОБА_1 .
Підставою позову зазначено те, що збір на обов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 1% від вартості придбаного нерухомого майна позивачем сплачено за відсутності обов'язку здійснювати такий платіж. Тому, кошти в сумі 20113 (двадцять тисяч сто тринадцять) грн. 50 коп. сплачені при нотаріальному оформленні договору купівлі-продажу вперше придбаного житла, підлягають поверненню.
Ухвалою від 25.12.2023 суд відкрив спрощене позовне провадження у справі.
Відповідач подав клопотання про витребування доказів. Просить витребувати у позивача належним чином завірений витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід'ємної архівної складової частини цього реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно) та дані про невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, довідки з місць проживання (після 1992 року), а також документ щодо перебування у черзі на одержання житла, виданий органом до компетенції якого належить ведення обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов.
Клопотання обґрунтовано тим, що постановою Кабінету Міністрів України № 866 від 23.09.2020, яка набрала чинності 26.09.2020, внесено зміни до Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій № 1740, зокрема згідно з пп. “в” і “г” п. 15-2 Порядку збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі нерухомого майна не сплачується, якщо: особа придбаває житло вперше, що підтверджується заявою фізичної особи про те, що вона не має та не набувала права власності на житло (в тому числі не приватизовувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя), та відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід'ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло, а також даними про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду. Документом, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідки з місць проживання (після 1992 року); особа перебуває у черзі на одержання житла, що підтверджується документом, виданим органом, до компетенції якого належить ведення обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов.
Відповідно до частини 3 статті 166 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.
З огляду на те, що розгляд цієї справи здійснюється у спрощеному позовному провадженні, без повідомлення сторін та проведення судового засідання за наявними матеріалами (у письмовому провадженні), суд вирішив це клопотання розглянути у порядку письмового провадження.
Вирішуючи клопотання суд керується таким.
Згідно із частиною 4 статті 9 КАС України суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Згідно частиною 1, 2 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Частиною 1 статті 80 КАС України визначено, що учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах 2 та 3 статті 79 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
При цьому відповідно до частини 2 статті 80 КАС України у клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
Згідно з частиною 3 статті 80 КАС України про витребування доказі за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.
Із матеріалів справи судом з'ясовано, що всупереч вимогам статті 80 КАС України у клопотанні відповідач не зазначив обставини, які можуть підтвердити докази, про витребування яких він посить, або аргументи, які вони може спростувати. Також, не зазначено про заходи, яких вжито для отримання доказів самостійно, не надано суду жодних доказів вжиття таких заходів та (або) причин неможливості самостійного отримання цих доказів.
Водночас позивачем долучено до позовної заяви Інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта.
Крім цього, суд зазначає, що предметом спору в цій справі є зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області сформувати подання до органу казначейської служби про повернення позивачу збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна як особі, яка придбавала житло вперше, а не як особі, яка перебуває у черзі на одержання житла.
З огляду на вказане, суд дійшов висновку, що клопотання відповідача про витребування доказів є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 2, 122, 123, 240, 241-246, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. У задоволенні клопотання відповідача про витребування доказів - відмовити.
2. Копію ухвали скерувати учасникам справи.
Ухвала окремо не оскаржується. Заперечення на цю ухвалу може бути включено до апеляційної скарги на рішення суду.
Ухвала суду набирає законної сили у порядку та строки згідно з статтею 256 КАС України.
Суддя Кравців О.Р.