справа №380/25974/23
про розподіл судових витрат
12 січня 2024 року
м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Грень Н.М., розглянувши у письмовому провадженні заяву позивача про ухвалення додаткового судового рішення у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень, -
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Головного управління ДПС у Львівській області, в якому просить :
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 09.05.2023 року № 1777816-2411-1302;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 09.05.2023 року № 1777817-2411-1302.
Ухвалою суду від 20.11.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
26.12.2023 від представника відповідача надійшло клопотання про закриття провадження у справі на підставі п.8 ч.1 ст. 238 КАС України у зв'язку із здійсненням перерахунку зобов'язання за податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки та скасуванням (анулюванням) ППР від 09.05.2023 №1777816-2411-1307 на суму 4892,06 грн.,№1777817-2411-1307 на суму 10090,6 грн.
Ухвалою від 20.11.2023 позов прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі без виклику сторін.
Ухвалою від 27.12.2023 закрито провадження у справі на підставі пункту 8 частини 1 статті 238 КАС України.
Відповідно до ч.6 ст.143 КАС України у випадку постановлення ухвали про закриття провадження у справі, залишення позову без розгляду або ухвалення рішення про задоволення позову у зв'язку з його визнанням суд вирішує питання про розподіл судових витрат не пізніше десяти днів з дня ухвалення відповідного судового рішення, за умови подання учасником справи відповідної заяви і доказів, які підтверджують розмір судових витрат.
Позивачем 02.01.2024 подано до суду заяву, в якій він просить суд ухвалити додаткове рішення у адміністративній справі № 380/25974/23, та стягнути з відповідача 3000,00 грн витрати на правову допомогу.
Відповідач подав до суду заперечення на заяву, у яких просить відмовити у стягненні витрат а професійну правничу допомогу.
Вирішуючи заяву, суд враховує таке.
Згідно ч.2 ст.238 Кодексу адміністративного судочинства України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.
Визначаючись щодо розподілу судових витрат на правничу допомогу, суд зазначає наступне.
Так, право на правову допомогу гарантовано ст.ст.8, 59 Конституції України, офіційне тлумачення яким надано Конституційним Судом України у рішеннях від16.11.2000 №13-рп/2000, від30.09.2009 №23-рп/2009 та від11.07.2013 №6-рп/2013.
У рішенні Конституційного Суду України від30.09.2009 №23-рп/2009 зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо.
Згідно ч.1 ст.132 КАСУ, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (частина третя вказаної статті).
Таким чином, послуги зі складання позовних заяв, апеляційних та касаційних скарг є різновидом правової допомоги, витрати на яку включаються до складу судових витрат.
За змістом ст.134 КАСУ, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, у тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною чи третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, установлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (послуг), виконаних (наданих) адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, у тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до ч.7 та ч.9 ст.139 КАСУ розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, установлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд ураховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим і пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
За змістом ч.9 ст.139 КАСУ, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд ураховує, зокрема, чи є розмір таких витрат обґрунтованим і пропорційним до предмету спору.
До матеріалів справи на підтвердження складу та розміру понесених витрат на професійну правничу допомогу позивач надав копії:
- ордеру серії ВС №1239994 від 06.11.2023;
- договору про надання правової допомоги №19/04/23 від 19.04.2023;
- додаток №3 до Договору про надання правової допомоги №19/04/23 від 14.04.2023;
- Акт про надання юридичних послуг.
Відповідно до умов договору про надання правової допомоги від 19.04.2023, укладеного між адвокатським об'єднанням «Статус-Кво» та ОСОБА_1 , адвокатське обєднання зобов'язується здійснювати захист та представництво, надання інших видів правової допомоги клієнту (чи іншим особам за його вказівкою), а клієнт зобов'язується оплачувати надання правової допомоги та інші витрати, необхідні для виконання договору.
Відповідно до акта про надання юридичних послуг вартість наданих послуг позивачу становить 3000,00 грн (підготовка та подання позовної заяви - 2 год 30 хв; участь у судовому засіданні від 07.05.2021 - 1 год 30 хв; підготовка та подання заяви про ухвалення додаткового судового рішення - 1 год).
Пунктом 4 Додатку 3 до договору про надання правової допомоги №19/04/23 від 19.04.2023 визначено, що сплата узгодженої сторонами суми гонорару (послуги) здійснюється Клієнтом в безготівковому порядку протягом шести місяців після ухвалення остаточного рішення у справі.
Суд, вирішуючи питання про відшкодування судових витрат у вигляді витрат на професійну правничу допомогу, відповідно до частини п'ятої статті 242 КАС України враховує висновок Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладений у постанові 21.01.2021 №280/2635/20, згідно з яким КАС України у редакції, чинній з 15.12.2017, імплементував нову процедуру відшкодування витрат на професійну правову допомогу, однією з особливостей якої є те, що відшкодуванню підлягають витрати, незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною / третьою особою чи тільки має бути сплачено.
Зазначені норми (статті 134, 139) введені в КАС України з 15.12.2017, у тому числі, з метою унормування відносин між суб'єктами, які потребують юридичного супроводу, та адвокатами. Так, за існуючого правового регулювання у сторін з'явилась можливість відшкодувати понесені на правову допомогу витрати (у разі доведення власної правоти у спорі із суб'єктом владних повноважень). При цьому, норми зазначених статей спрямовані саме на захист прав та інтересів позивачів-суб'єктів господарювання, а не адвокатів. Встановлена на законодавчому рівні можливість позивачів отримати відшкодування понесених витрат на правничу допомогу сприяє нормальному розвитку галузі, дозволяє учасникам судових процесів залучати для захисту свої прав кваліфікованих адвокатів, даючи при цьому таким особам законне право сподіватись на повне або часткове відшкодування понесених витрат у разі доведення власної правової позиції.
За змістом ч.3 ст.30 Закону України від05.07.2012 «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» при встановленні розміру гонорару враховується, серед іншого, складність справи, а гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Відповідно до ст.17 Закону України від23.02.2006 №3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
У справі «East/West Alliance Limited» проти України» Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10% від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі «Ботацці проти Італії», заява №34884/97, п.30).
У пункті 269 рішення у цій справі Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов'язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов'язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece), п.55 з подальшими посиланнями).
А у пункті 154 рішення Європейського суду із прав людини від07.11.2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» ( заява №58442/00) зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Правова позиція Верховного Суду щодо необхідності доведення та врахуванням того чи були витрати на правничу допомогу фактичними, а їх розмір обґрунтованим та розумним викладена, зокрема у постанові від05.05.2018 у справі №821/1594/17.
Верховним Судом у постанові від19.02.2019 у справі №803/1032/18 (касаційне провадження №К/9901/69188/18) підкреслюється, що при визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, до предмета доказування у питанні компенсації понесених у зв'язку з розглядом справи витрат на правничу допомогу необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.
Оцінюючи співмірність витрат позивача на правничу допомогу із складністю предмету позову та обсягу наданих робіт, суд зазначає, що характер спірних правовідносин не є складним, а обсяг доказів - надмірним.
Окрім того, зазначення в акті такого виду робіт як участь у судовому засіданні від 07.05.2021 - 1 год 30 хв є безпідставним, оскільки справа №380/25974/23 розглядалася у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Тобто, суму надання послуг правничої допомоги не можна вважати співмірною зі складністю предмета спору та наданими послугами.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З урахуванням того, що провадження у справі закрито з підстав поновлення відповідачем порушених права позивача після подання позову, оцінивши рівень витрат відповідача на правничу допомогу, а також те, що їх сума була неспівмірною зі складністю предмета спору, виходячи із критеріїв розумності та пропорційності оплати послуг адвоката, враховуючи заперечення відповідача, суд висновує про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 1000 грн.
Керуючись ст. ст. 132, 134, 139, 140, 143, 205, 243, 248 КАС України, суд, -
ухвалив :
Заяву задовольнити частково.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Львівській області (вул. Стрийська, 35, м. Львів; ЄДРПОУ 43968090) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати на правову допомогу в розмірі 1000,00 грн (одна тисяча гривень).
У стягненні 2000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу відмовити.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статями 294, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Грень Н.М.