справа№ 380/23139/23
з питань виправлення описки у судовому рішенні
15 січня 2024 року
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Чаплик І.Д., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника позивача про виправлення описки в судовому рішенні у справі №380/23139/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 (адреса проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) звернулась до суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (місцезнаходження: 79016, Львівська область, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10, код ЄДРПОУ 13814885), в якому просить:
визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 19.06.2023 про призначення пенсії за віком із 31.05.2023, у твердому розмірі 0,00 грн, нижче за мінімальну пенсію у розмірі прожиткового мінімуму, без урахування показників із заробітної плати, надбавки за пізній вихід на пенсію, проведення поточних перерахунком пенсії,
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області провести перерахунок та індексацію та виплачувати позивачу на загальних підставах пенсію за віком, починаючи з 26.10.2021 відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2005, як непрацюючому пенсіонеру, не менше мінімальної пенсії у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, із встановленням підвищення до пенсії у розмірі 25 % за пізніший вихід на пенсію, компенсацією втрати частини доходів за затримку виплати пенсії, починаючи з 26.10.2021 на день фактичної виплати затриманої пенсії;
встановити спосіб виконання судового рішення, шляхом зобов'язання відповідача виплачувати пенсію на вказаний позивачем банківський рахунок, відповідно до поданої представником позивача за довіреністю заяви від 21.09.2021 про виплату пенсії на банківський рахунок;
відповідно до п.1 ч.2 ст.371 КАС України допустити негайне виконання рішення суду в повному обсязі заявлених позовних вимог, шляхом стягнення всієї суми заборгованості з пенсії, з урахуванням її перерахунку, починаючи з 26.10.2021. на день фактичної виплати;
відповідно до ч. 6 ст. 245, ч. 1 ст. 382 КАС України зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області у 14-денний строк надати до суду звіт про виконання судового рішення, зверненого до негайного виконання;
повідомити Пенсійний фонд України про систематичне ухилення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від здійснення повноважень щодо виконання судових рішень про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області призначити та виплачувати довічно пенсію за віком пенсіонеру ОСОБА_1 , з усіма складовими пенсійних виплат, починаючи з 26.10.2021, у встановленому законом розмірі.
Ухвалою від 06.10.2023 відмовлено у відкритті провадження за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12.12.2023 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2023 року про відмову у відкритті провадження у справі №380/23139/23 скасовано, та направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Матеріали справи №380/23139/23 було направлено до Львівського окружного адміністративного суду супровідним листом від 15.12.2023 та отримано судом 26.12.2023.
Позивачем було подано клопотання про звільнення від сплати судового збору. Клопотання про звільнення від сплати судового збору обґрунтоване тим, що не отримуючи пенсії за віком та не маючи інших доходів, позивач перебуває у важкому майновому становищі.
Ухвалою від 29.12.2023 позовну заяву залишено без руху з підстав несплати позивачем судового збору та ненадання належних доказів наявності підстав для звільнення від судового збору.
Ухвалою від 05.01.2024 суд продовжив строк на десять днів з моменту вручення вказаної ухвали на усунення недоліків позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії шляхом подання перелічених в мотивувальній частині ухвали документів на підтвердження підстав для звільнення від сплати судового збору або доказів сплати судового збору.
09.01.2024 представник позивача подав заяву про виправлення описки в ухвалі суду від 29.12.2023. Заява мотивована тим, що суд у вказаній ухвалі вказав, що позивачем було заявлено три позовні вимоги немайнового характеру, водночас, за словами позивача, у позові було заявлено лише одну вимогу.
Відповідно до частин першої та другої статті 253 КАС України, суд який постановив судове рішення, може з власної ініціативи або за заявою учасника справи чи іншої заінтересованої особи виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні.
Питання про внесення виправлень суд може вирішити в порядку письмового провадження. У разі необхідності суд може розглянути питання внесення виправлень у судове рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30.11.2023 у справі №990/222/23 вказала, що опискою в розумінні ст. 253 КАС України визнається помилка, яка має вплив на зміст судового рішення та його виконання. Виправленню підлягають лише ті описки, що мають істотний характер. До таких належать, наприклад, написання прізвищ та імен, адрес, зазначення дат і строків, зокрема, у резолютивній частині судового рішення. Таким чином, описка трактується як явна неточність або незрозуміле формулювання. Вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), суд лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності.
Також у постанові Касаційного господарського суду Верховного Суду від 15.01.2021 у справі №905/2135/19 вказано, що питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні, постанові або ухвалі), суд не вправі змінювати зміст судового рішення, він лише усуває неточності щодо встановлених фактичних обставин справи (наприклад, дати події, номеру і дати документа, найменування сторін, прізвища, імені, по батькові особи тощо), або мають технічний характер (тобто, виникли в процесі виготовлення тексту рішення). Таким чином, виправлення допущених у рішенні, постанові, ухвалі описок, арифметичних помилок допускається, якщо, при цьому, не зачіпається суть судового рішення.
Суд зазначає, що причиною для залишення позовної заяви без руху та подальшого продовження строків для усунення недоліків позовної заяви стала несплата позивачем судового збору. Причиною відмови у задоволенні клопотання про звільнення від судового збору стала недоведеність належними і допустимими доказами скрутного матеріального становища позивача, яке унеможливлює сплату судового збору за подання вказаної позовної заяви до суду.
З приводу доводів представника позивача про допущення судом описки у мотивувальній частині ухвали про залишення позовної заяви без руху від 29.12.2023 суд зазначає таке.
Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI (далі Закон № 3674-VI).
Так, згідно зі ст.2 вказаного Закону, платниками судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023» встановлено, що у 2023 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2023 становить 2684, 00 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою сплачується 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до частини другої статті 6 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
У постановах Верховного Суду від 06 жовтня 2020 року від 12 листопада 2019 року у справі №640/21330/18, від 5 червня 2020 року у справі №280/5161/19, від 06 жовтня 2020 року у справі №826/11984/16 та від 05 лютого 2021 року у справі № 400/2863/19 зазначено, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумова для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов'язати прийняти рішення, учинити дії або утриматися від їх учинення тощо) як наслідків протиправності акта, дії чи бездіяльності є однією вимогою.
З поданої позовної заяви суд приходить до висновку, що позивачем були заявлені наступні позовні вимоги, зокрема, визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 19.06.2023 про призначення пенсії за віком із 31.05.2023, у твердому розмірі 0,00 грн та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області провести перерахунок виплачувати позивачу на загальних підставах пенсію за віком, починаючи з 26.10.2021 відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”. Позивачем у вказаній частині заявлено дві позовні вимоги, одна з яких є похідною, відтак судовий збір сплачується як за одну вимогу.
Окрім того, позивачем заявлено вимогу про зобов'язання відповідача нарахувати до пенсії компенсацію втрати частини доходів. Як зазначає позивач, всупереч ст. 46 Закону № 1058-IV та правовим висновкам Великої Палати Верховного Суду у постанові від 20.05.2020 у справі №815/1226/18, позивачу не нараховано та не виплачено компенсацію втрати частини доходу за затримку виплати пенсій за період з 26.10.2021 на день фактичної виплати затриманої пенсії, що відповідач зобов'язаний здійснити у виконанні рішення у справі, без додаткового звернення позивача. Суд зазначає, що вказана позовна вимога вже заявлялась позивачем у адміністративній справі №380/67/23, однак рішенням від 27.02.2023 у задоволенні вказаної вимоги було відмовлено у зв'язку з її передчасністю. Таким чином, вказана вимога вважається окремою немайновою, за заявлення якої справляється судовий збір.
Аналогічна позиція викладена Верховним Судом в постанові від 14.11.2023 у справі №400/8389/21, в якій зазначено, що позивач заявив дві позовні вимоги немайнового характеру: перша вимога стосується оскарження дій відповідача щодо розрахунку суми пенсії, а друга - бездіяльності відповідача стосовно здійснення ним розрахунку компенсації за несвоєчасно виплачену пенсію.
Також позивач заявив вимогу про нарахування індексації пенсійного забезпечення. В обґрунтування вказаної позовної вимоги позивач зазначає, що відповідач протиправно, на думку позивача, не провів на загальних підставах індексацію та поточні масові перерахунки пенсії: з 01.03.2022 та з 01.03.2023, внаслідок чого пенсія після 01.12.2022 нарахована у розмірі менше мінімальної пенсії. З вказаного випливає, що позивач оскаржує бездіяльність відповідача щодо не проведення індексації пенсії позивача на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» та постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році». За таких умов, вказана позовна вимога вважається окремою немайновою, за заявлення якої також сплачується судовий збір.
З вищевказаного випливає, що позивачем заявлено три позовні вимоги немайнового характеру, судовий збір за які становить 3220,80 грн. Відтак, при постановленні ухвали від 29.12.2023 про залишення позовної заяви без руху судом не було допущено описки, вказане рішення приймалось виходячи з доводів позивача, зазначених у позовній заяві, та із врахуванням заявлених позовних вимог.
Щодо доводів позивача про обмеження доступу до правосуддя суд звертає увагу, що Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про виконання зобов'язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (Рішення ЄСПЛ у справі «Креуз проти Польщі» («Kreuz v. Poland») від 19 червня 2001 року, пункт 59). Вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред'явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів. Для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан (Рішення ЄСПЛ у справі «Шишков проти Росії» («Shishkov v. Russia») від 20 лютого 2014 року, пункт 111).
Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (п. 44 рішення ЄСПЛ від 26 липня 2005 року у справі «Kniat v. Poland»; пункти 63-64 рішення ЄСПЛ від 26 липня 2005 року у справі «Jedamski and Jedamska v. Poland»).
Таким чином, доводи представника позивача про допущення описки не знайшли свого підтвердження під час розгляду вказаної заяви, тому вказана задоволенню не підлягає.
Керуючись 248, 253, 256, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
постановив:
у задоволенні заяви представника позивача про виправлення описки в ухвалі суду від 29.12.2023 про залишення позовної заяви без руху - відмовити.
Копію ухвали скерувати сторонам у справі.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повної ухвали суду.
Суддя Чаплик І.Д.