про залишення позовної заяви без руху
15 січня 2024 рокусправа № 380/579/24
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Сподарик Н.І., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Львівського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,-
На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Львівського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (79005, м. Львів, вул. І.Франка, 25; код ЄДРПОУ 08412340) з вимогами:
- визнати протиправною бездіяльність Львівського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо не проведення повного розрахунку із ОСОБА_1 із виплати одноразової грошової допомоги, передбаченої ч. 2 ст. 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» в розмірі 50% місячного грошового забезпечення, компенсації за речове майно, допомоги на оздоровлення, підйомної допомоги з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889, винагороди за тривалість безперервної 25-ти річної календарної військової служби в розмірі 50%, індексації грошового забезпечення 22.05.2020 у зв'язку із звільненням з військової служби;
- зобов'язати Львівський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки нарахувати та виплатит ОСОБА_1 середнє грошове забезпечення за період із 23.05.2020 по 22.11.2020.
Відповідно до вимог статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви у тому числі з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Частиною другою цієї статті визначено, суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Позовна заява не відповідає вимогам, встановленим КАС України з огляду на таке:
Відповідно до пунктів 3,4 частини п'ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги і зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується.
Статтею 117 КЗпП України покладено обов'язок щодо визначення розміру середнього заробітку за час затримки на орган, який виносить рішення по суті спору (зокрема, постанови Верховного Суду від 30 квітня 2020 року у справі № 140/2006/19, від 31 березня 2021 року у справі № 340/970/20, від 19 липня 2021 року у справі № 340/400/20, від 16 лютого 2023 року у справі № 420/20192/21, від 27 липня 2023 року у справі № 420/436/22, від 08 серпня 2023 року у справі № 420/19971/21). Покладення обов'язку з визначення суми відшкодування на відповідача не є остаточним вирішенням спірних правовідносин та не відповідає вказаному у ст. 117 КЗпП України способу захисту порушеного права позивача з боку органу, що вирішує трудовий спір. Встановивши право позивача для виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, суд повинен визначити розмір такої виплати. Суд не має можливості визначити ціну позову (розмір середнього заробітку), оскільки позивач не надав інформації про середньоденне грошове забезпечення, або про розмір грошового забезпечення за останні повні два місяці перед звільненням та кількість відпрацьованих днів.
Відповідно до ч.1 ст.122 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною 3 ст.122 КАС України передбачено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з ч. 5 ст.122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Таким спеціальним строком для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби є місячний строк, установлений частиною п'ятою статті 122 КАС України.
Вказана правова позиція суду узгоджується в висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 11.02.2021 у справі № 240/532/20.
За усталеною судовою практикою вказаний місячний строк обчислюється з моменту проведення остаточного розрахунку із звільненою особою.
Разом з тим, у розглядуваній справі спірним питання є правильність застосування вказаного строку до кожного із проведених роботодавцем виплат, які в своїй цілісності складають суму, яку повинен був роботодавець виплатити в день звільнення.
Конституційний Суд України у Рішенні від 22.02.2022 № 4-рп/2012 (у справі за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення положень ст. .233 КЗпП у взаємозв'язку з положеннями ст.ст.117, 237-1 цього Кодексу), серед іншого, зазначив, що для звернення працівника до суду з заявою про вирішення трудового спору щодо стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку встановлено тримісячний строк, перебіг якого розпочинається з дня, коли звільнений працівник дізнався або повинен був дізнатися про те, що власник або уповноважений ним орган, з вини якого сталася затримка виплати всіх належних при звільненні сум, фактично розрахувався з ним.
Отож, звернення до суду з позовом про стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку (ст. 117 КЗпП України) обмежене строком, який - з уваги також на постанову Верховного Суду від 11.02.2021 у справі № 240/532/20 - у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби визначений у ч. 5 ст. 122 КАС України і становить один місяць (з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів).
Суд дійшов висновку про те, що після фактичного розрахунку за зобов'язаннями з виплати грошової допомоги при звільнені, індексації грошового забезпечення, позивач мав право звернутися до суду з вимогами про стягнення середнього заробітку на підставі ст. 117 КЗпП України, але реалізувати це право він міг протягом одного місяця відколи відбувся фактичний розрахунок за означеною складовою грошового забезпечення.
Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 28.06.2023 у справі № 560/11489/22.
Отже, позивач пропустив місячний строк звернення до суду з позовом про стягнення середнього грошового забезпечення за несвоєчасно виплачені: одноразової грошової допомоги, передбаченої ч. 2 ст. 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» в розмірі 50% місячного грошового забезпечення, компенсації за речове майно.
Відповідно до частини першої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відтак, позивач відповідно до частини шостої статті 161 КАС України може подати заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, вказавши підстави для поновлення строку звернення до суду з цим позовом (якщо такі є).
Відповідно до вимог частин першої, другої статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст. ст. 160, 161, 169, 243, 248, 256 КАС України, суд -
Позовну заяву залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 10 днів від дня одержання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху.
Недоліки позовної заяви можуть бути усунені шляхом подання до суду оформленої відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України позовної заяви (привести вимоги у відповідність, зазначити ціну позову, надати докази у підвтердження розрахунку середнього грошового забезпечення); заяви про поновлення строку, оформленої належним чином та докази поважності причин пропуску строку звернення до адміністративного суду з даним позовом.
Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовну заяву буде повернуто у відповідності до положень КАС України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Суддя Сподарик Наталія Іванівна