15 січня 2024 рокусправа №380/28658/23
Львівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Кравціва О.Р. розглянув за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Сокільничанка», про визнання дій протиправними.
Суть справи.
До Львівського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) до Комунального підприємства «Сокільничанка» (далі - відповідач), в якій просить:
- визнати порушення Комунальним підприємством «Сокільничанка» права на інформацію, а саме: ненадання інформації та обґрунтованої відповіді на питання №1 та №2 запиту на інформацію від 23.06.2023, неправомірна відмова в задоволенні питань №1 та №2 запиту на інформацію від 23.06.2023;
- зобов'язати відповідача повторно розглянути питання №1 та №2 запиту на інформацію від 23.06.2023.
Позов обґрунтований тим, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність щодо несвоєчасного надання запитуваної ОСОБА_1 інформації, що в свою чергу є порушенням його права на інформацію та вимог ст. 20 Закону України “Про доступ до публічної інформації.
Ухвалою від 08.12.2023 суд відкрив спрощене позовне провадження у справі.
Відповідач відзиву на позов у встановлений строк не подав. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 6 ст. 162 КАС України).
Суд на підставі позовної заяви, а також долучених письмових доказів,-
ОСОБА_1 13.11.2023 звернувся до відповідача із запитом на отримання публічної інформації.
У запиті від 13.11.2023 позивач просив повідомити чи надсилалися до адреси (поштової, електронної тощо) Сокільницької СР в період з 12.05.2021 по 01.07.2021, будь-які документи чи їх копії (наприклад АКТи, довідки, витяги тощо) з приводу ліквідацій (прибирання) несанкціонованих сміттєзвалищ виявлених мною на території Сокільницької СР. Надати копії таких документів. Зазначити реєстраційні номери та дати таких документів.
Відповідач 16.11.2023 листом №93 повідомив про продовження строк розгляду запиту у зв'язку з необхідністю пошуку значного обсягу інформації.
04.12.2023 відповідач повідомив про неможливість надання відповіді. Обґрунтував відповідь тим, що у запиті не конкретизовано і не вказано, про які саме вихідні документи запитується інформація, предмет інформації про яку запитується; не окреслені «сміттєзвалища», про які запитується.
Позивач вважає, що відповідач протиправно не надав йому запитувану інформацію, тому звернувся до суду з цим позовом.
Вирішуючи справу суд керується таким.
Завданням адміністративного судочинства України відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 40 Конституції України передбачено, що усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес визначено Законом України "Про доступ до публічної інформації" від 13.01.2011 №2939-VI (далі - Закон №2939-VІ).
Відповідно до ст. 1 Закону №2939-VІ публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.
Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.
Згідно з п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 3 Закону №2939-VІ право на доступ до публічної інформації гарантується, зокрема, обов'язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом та максимальним спрощенням процедури подання запиту та отримання інформації.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону №2939-VІ доступ до інформації забезпечується шляхом надання інформації за запитами на інформацію.
Статтею 12 Закону №2939-VI визначено, що суб'єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є:
1) запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об'єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб'єктів владних повноважень;
2) розпорядники інформації - суб'єкти, визначені у статті 13 цього Закону;
3) структурний підрозділ або відповідальна особа з питань доступу до публічної інформації розпорядників інформації.
Положенням п. 1 ч. 1 ст. 13 Закону №2939-VІ встановлено, що розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються: суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання.
Усі розпорядники інформації незалежно від нормативно-правового акта, на підставі якого вони діють, при вирішенні питань щодо доступу до інформації мають керуватися цим Законом (ч. 4 ст. 13 Закону №2939-VІ).
Статтею 14 Закону №2939-VІ передбачено, що розпорядники інформації зобов'язані: 1) оприлюднювати інформацію, передбачену цим та іншими законами; 2) систематично вести облік документів, що знаходяться в їхньому володінні; 3) вести облік запитів на інформацію; 4) визначати спеціальні місця для роботи запитувачів з документами чи їх копіями, а також надавати право запитувачам робити виписки з них, фотографувати, копіювати, сканувати їх, записувати на будь-які носії інформації тощо; 5) мати спеціальні структурні підрозділи або призначати відповідальних осіб для забезпечення доступу запитувачів до інформації та оприлюднення інформації; 6) надавати та оприлюднювати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об'єктивність наданої інформації і оновлювати оприлюднену інформацію.
Згідно з ч.ч. 1-4 ст. 19 Закону №2939-VІ запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні. Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту. Запит на інформацію може бути індивідуальним або колективним. Запити можуть подаватися в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача. Письмовий запит подається в довільній формі.
Частиною 5 ст. 19 Закону №2939-VІ передбачено, що запит на інформацію має містити: 1) ім'я (найменування) запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер засобу зв'язку, якщо такий є; 2) загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо; 3) підпис і дату за умови подання запиту в письмовій формі.
Відповідно до ч. 1, 4 ст. 20 Закону №2939-VІ розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.
У разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.
Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону №2939-VІ розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках:
1) розпорядник інформації не володіє і не зобов'язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит;
2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до ч. 2 ст. 6 цього Закону;
3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені ст. 21 цього Закону фактичні витрати, пов'язані з копіюванням або друком;
4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених ч. 5 ст. 19 цього Закону.
Згідно з ч. 2 ст. 22 Закону №2939-VІ відповідь розпорядника інформації про те, що інформація може бути одержана запитувачем із загальнодоступних джерел, або відповідь не по суті запиту вважається неправомірною відмовою в наданні інформації.
Розпорядник інформації, який не володіє запитуваною інформацією, але якому за статусом або характером діяльності відомо або має бути відомо, хто нею володіє, зобов'язаний направити цей запит належному розпоряднику з одночасним повідомленням про це запитувача. У такому разі відлік строку розгляду запиту на інформацію починається з дня отримання запиту належним розпорядником (ч. 3 ст. 22 Закону №2939-VІ).
Зі змісту оскарженої відповіді на запит висновується, що відповідач відмовив позивачу і фактично роз'яснив причини, що унеможливлюють надання відповіді за його питанням. Як вже зазначалося, відповідач покликався на те, що у запиті не конкретизовано які саме сміттєзвалища має на увазі позивач. Суд враховує вказані доводи відповідача та крім того зазначає, що надання вихідних документів щодо об'єкта можливе за наявності інформації про нього.
Своєю чергою встановити із запиту, про які виявлені ОСОБА_1 сміттєзвалища йдеться, у відповідача на момент надання відповіді можливості не було.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 22 Закону №2939-VІ у наданні відповіді на запит може бути відмовлено, якщо запитувачем не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених ч. 5 ст. 19 цього Закону. Пунктом 2 ч. 5 ст. 19 Закону №2939-VІ передбачено, що запит на інформацію має містити загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо.
Обґрунтовуючи позовні вимоги ОСОБА_1 вказує, що йому не відомий перелік сміттєзвалищ які міг ліквідовувати відповідач, адже доручення ліквідації несанкціонованих звалищ надходить від сільської ради, а не від нього. А частина сміттєзвалищ може взагалі перебувати на приватній ділянці і відповідач не може їх ліквідовувати. Тому, саме відповідач знає, які йому доручалося ліквідовувати звалища і які документи він надсилав або не надсилав до сільської ради по факту ліквідації.
Суд критично ставиться до таких тверджень.
З матеріалів справи суд з'ясував, що позивач звернувся до відповідача із запитом на інформацію від 13.11.2023 у якому просив надати інформацію стосовно виявлених ним (слід розуміти особисто ОСОБА_1 ) на території Сокільницької сільської ради несанкціонованих сміттєзвалищ. Тобто позивачу відомо, які сміттєзвалища ним виявлені.
Відповідно до текстового змісту запиту, жодних додатків до нього позивач не долучав /арк.спр. 4/.
Позивач вказує, що сміттєзвалища виявлені ним особисто. Отже, від поінформованості відповідача про які саме об'єкти йдеться і від факту пвідомлення позивача відповідних суб'єктів про самостійно виявлені сміттєзвалища прямо залежить можливість відповідача акумулювати та надати відповідну інформацію.
Згідно з положеннями ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Суд зобов'язаний перевірити дотримання вказаних критеріїв суб'єктом владних повноважень при прийнятті оскаржуваного рішення, вчиненні дій чи допущенні бездіяльності.
Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідач діяв в межах повноважень та надав об'єктивну відповідь про неможливість надання інформації на запит позивача. Тому, позов задоволенню не підлягає.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору і доказів понесення інших витрат ним не надано, підстав для вирішення питання про розподіл судових витрат немає.
Рішення прийнято 15.01.2024 у зв'язку з перебуванням судді у відпустці.
Керуючись ст.ст. 2, 19, 22, 25, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 263, суд,-
1. У задоволенні позову відмовити повністю.
2. Судовий збір не стягувати.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Кравців О.Р.