16 січня 2024 року м. ДніпроСправа № 360/22/24
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Качанок О.М., перевіривши матеріали адміністративного позову адвоката Чекарьова Євгена Володимировича в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Луганській області про визнання протиправними та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) та рішень,
До Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов адвоката Чекарьова Євгена Володимировича в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Луганській області, в якому позивач просить визнати протиправними та скасувати вимогу Головного управління ДФС у Луганській області про сплату боргу (недоїмки) № 0030691314 від 28.11.2017 на суму 80886,62 грн, рішення Головного управління ДФС у Луганській області № 0030671314 від 28.11.2017 на суму 12501,39 грн, рішення Головного управління ДФС у Луганській області № 0030701314 від 28.11.2017 на суму 170,00 грн.
Ухвалою суду від 09 січня 2024 року вищевказану позовну заяву залишено без руху. Запропоновано позивачу протягом десяти календарних днів з дати отримання вказаної ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом подання до суду:
- уточненої позовної заяви, оформленої у відповідності до статей 160, 161 КАС України, в якій вказати адресу місця проживання чи перебування позивача та ціну позову;
- доказів майнового стану позивача на підтвердження неможливості сплати судового збору або документа про сплату судового збору в розмірі 968,96 грн;
- заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду з зазначенням підстав для поновлення такого строку, які є об'єктивно непереборними, не залежали від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного звернення до суду та підтверджені належними доказами поважності причин пропуску строку звернення.
11 січня 2024 року від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви, до якої додано уточнену позовну заяву, в якій вказано адресу місця проживання позивача та ціну позову, а також додано платіжне доручення про сплату судового збору від 11.01.2024 № P24A2188839006D1704 в розмірі 968,96 грн.
Водночас, заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду не надано, тобто вимоги ухвали суду від 09.01.2024 виконані не в повному обсязі.
Разом з тим, щодо пропуску строку звернення до суду в заяві про усунення недоліків позовної заяви вказано, що в даному випадку, підставою адміністративного позову є встановлення іншим судовим рішенням факту недопустимості доказів, отриманих в результаті проведеної перевірки, за результатами якої прийняті оскаржувані рішення відповідача.
Про недопустимість доказів позивачу стало відомо після набрання законної сили рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 12.11.2021 у справі № 360/2281/19, а саме 30.10.2023.
Також вказано, що висновки суду в ухвалі про залишення позовної заяви без руху від 09.01.2024 щодо того, що підставою позову в цій справі є скасування ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду в м. Києві від 20.12.2016, на підставі якої була проведена позапланова перевірка позивача, помилкові.
Перевіривши заяву про усунення недоліків позовної заяви, доводи викладені в ній та документи, що до неї додані, суд зазначає таке.
Частиною 1 статті 370 КАС України визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Тобто, вимоги ухвали суду, що набрала законної сили є обов'язковими до виконання.
Суд зазначає, що частиною шостою статті 161 КАС України регламентовано, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску, про що вказувалось в ухвалі суду від 09.01.2024.
Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, яка звертається до суду, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду та підтверджені належними доказами.
Частиною першою та другою статті 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Закон України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі - Закон № 2464-VI), як зазначено в його преамбулі, є нормативно-правовим актом, який визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.
Абзацами шостим - восьмим частини четвертої статті 25 Закону № 2464-VI передбачено, що платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з податковим органом шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку. Скарга на вимогу про сплату єдиного внеску подається до податкового органу вищого рівня у письмовій формі протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання платником єдиного внеску вимоги про сплату єдиного внеску, з повідомленням про це податкового органу, який прийняв вимогу про сплату єдиного внеску. Не підлягають оскарженню зобов'язання зі сплати єдиного внеску, самостійно визначені платником.
Також згідно з абзацами десять - дванадцять частини четвертої статті 25 Закону № 2464-VI порядок узгодження сум недоїмки з єдиного внеску встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
У разі якщо згоди з податковим органом не досягнуто, платник єдиного внеску зобов'язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти календарних днів з дня надходження рішення відповідного податкового органу або оскаржити вимогу до податкового органу вищого рівня чи в судовому порядку.
У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти календарних днів з дня отримання вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з податковим органом шляхом оскарження в адміністративному чи судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти календарних днів з дня отримання узгодженої вимоги, податковий орган надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби узгоджену вимогу про сплату недоїмки в електронній формі.
Верховний Суд у складі судової палати з розгляд справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду у постанові від 25 лютого 2021 року у справі № 580/3469/19 відступив від висновків, викладених у постановах від 31 січня 2019 року у справі № 802/983/18-а, від 08 серпня 2019 року у справі № 480/106/19, від 19 березня 2020 року у справі № 140/1757/19, від 28 травня 2020 року у справі № 200/11547/19-а, від 11 лютого 2021 року у справі № 580/3380/19 та інших з аналогічною правовою позицією щодо десятиденного строку звернення до суду з позовом про скасування податкової вимоги про сплату боргу (недоїмки), встановленого Законом № 2464-VI.
У вказаній постанові від 25 лютого 2021 року Верховний Суд сформулював правову позицію, що строк, протягом якого особа може звернутися до суду після застосування процедури досудового оскарження вимоги фіскального органу про сплату єдиного внеску складає три місяці з дня отримання платником рішення органу доходів і зборів вищого рівня, прийнятого за наслідками розгляду відповідної скарги.
Судова палата дійшла висновку, що у преамбулі Закону № 2464-VI йдеться про те, що цей акт визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.
Наведене означає, що закон про загальнообов'язкове державне соціальне страхування може, зокрема, встановлювати особливості адміністративної процедури досудового врегулювання спорів, але не може регламентувати порядок судового оскарження з порушенням гарантій платника єдиного внеску.
Також у вказаній постанові Верховним Судом вказано, що Закон № 2464-VI не передбачає застосування обмежувального (присічного) строку в 10 днів для судового оскарження та/або послідовного застосування цього ж 10-денного строку двічі поспіль у разі незадоволення скарги, поданої в адміністративному порядку.
Отже, платник єдиного внеску для захисту своїх законних прав, свобод і законних інтересів відповідно до принципу in dubio pro tributario має право на звернення до суду з позовом про оскарження вимоги у межах гарантованого процесуальним законом строку, встановленого статтею 122 КАС України, а не статтею 25 Закону № 2464-VI.
При цьому суд зазначає, що незважаючи на те, що Верховним Судом сформульовано у вказаній постанові правовий висновок щодо строку оскарження у судовому порядку вимоги про сплату недоїмки з ЄСВ, за умови попереднього використання позивачем процедури адміністративного оскарження такої вимоги, це не змінює підхід до нормативного розуміння застосування строку звернення до суду у справах цієї категорії.
Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 07 червня 2022 року у справі № 420/297/20.
Таким чином, в даних спірних правовідносинах повинен застосовуватись шестимісячний строк звернення до суду з відповідним позовом, встановлений частиною другою статті 122 КАС України, з моменту, коли позивач дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
При цьому, визначаючи момент коли позивач дізналася про порушення своїх прав в даних спірних правовідносинах суд зазначає таке.
Як вже вказувалось в ухвалі суду від 09.01.2024 по даній справі, в провадженні Луганського окружного адміністративного суду перебувала справа № 812/111/18 за позовною заявою, поданою до суду 09.01.2018, ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Луганській області про визнання протиправними та скасування вимоги про сплату боргу від 28.11.2017 № 0030691314, рішень від 28.11.2017 № 0030671314, № 0030701314.
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 23.05.2018 у справі № 812/111/18, яке залишено без змін постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 01.08.2018 та постановою Верховного Суду від 09.02.2021 позивачу відмовлено у задоволені позову в повному обсязі.
При цьому, в рішенні Луганського окружного адміністративного суду від 23.05.2018 у справі № 812/111/18 вказано таке: «В обґрунтування позову зазначено, що 28.12.2017 поштою отримані від Відповідача:
- вимога про сплату боргу (недоїмки) від 28.11.2017 № 0030691314 на суму 80886,62 грн;
- рішення від 28.11.2017 № 0030671314 на суму 12501,39 грн;
- рішення від 28.11.2017 № 0030701314 на суму 170,00 грн.».
Тобто, в позовній заяві, поданій позивачем у справі № 812/111/18, останньою підтверджено, що вона дізналась про порушення своїх прав 28.12.2017 після отримання поштою оспорюваних (як у справі № 812/111/18, так і у справі № 360/22/24) вимоги про сплату боргу (недоїмки) та рішень податкового органу.
Отже, саме з вказаної дати (28.12.2017) слід обчислювати строк звернення до суду з даним позовом у справі № 360/22/24.
До суду з цією позовною заявою позивач звернулась 04.01.2024, тобто з суттєвим пропуском строку звернення до суду, встановленого частиною другою статті 122 КАС України.
При цьому, ані до позовної заяви, ані до заяви про усунення недоліків позовної заяви, поданої на виконання вимог ухвали суду від 09.01.2024, не додано заяви про поновлення строку звернення до суду.
Щодо посилань представника позивача в заяві про усунення недоліків позовної заяви на те, що позивачу стало відомо про недопустимість доказів після набрання законної сили рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 12.11.2021 у справі № 360/2281/19, а саме 30.10.2023, суд зазначає, що вказане не змінює моменту, з якого позивач дізналась про порушення своїх прав оспорюваними вимогою про сплату боргу (недоїмки) та рішеннями податкового органу, а тому вказані посилання не є застосовними в частині обґрунтування поважності строку звернення до суду в цій справі.
Незмістовними є також посилання представника позивача на те, що судом в ухвалі про залишення позовної заяви без руху від 09.01.2024 помилково вказано, що підставою позову є скасування ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду в м. Києві від 20.12.2016.
Суд зазначає, що у вищенаведеній ухвалі суду про залишення позовної заяви без руху таких висновків не висловлено.
В указаній ухвалі суд посилався на встановлені обставини щодо неодноразового звернення позивачем до Луганського окружного адміністративного суду у період з 2019 року по 2023 рік з заявами про перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами, зокрема, у справі № 812/111/18, а також з подібними позовними заявами (до позовної заяви у цій справі № 360/22/24), зокрема, у справі № 360/2799/20, які прямо та/або опосередковано стосувались предмету спору за даною позовною заявою у справі № 360/22/24, що свідчить про те, що позивач протягом усього вказаного періоду була обізнана про порушення своїх прав, за захистом яких вона звернулась до суду з цим позовом.
Додатково у вказаній ухвалі лише зроблено висновок про те, що з квітня 2019 року позивачу достеменно стало відомо про всі нові обставини, на які вона посилається у позові.
Проте, суд звертає увагу, що вказаний висновок суду стосується виключно того, коли позивачу стало відомо про такі обставини, а не про порушення її прав спірними в цій справі вимогою про сплату боргу (недоїмки) та рішеннями податкового органу.
Отже, підсумовуючи суд зазначає, що позивачем не усунуто в повному обсязі недоліків позовної заяви, що вказані в ухвалі суду про залишення позовної заяви без руху від 09.01.2024.
Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до частини першої статті 118 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Згідно з частиною другою статті 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
За вказаних обставин, з метою забезпечення реалізації права позивача на доступ до правосуддя, а також враховуючи, що позивачем частково усунуто недоліки позовної заяви, тобто вжито відповідних заходів на виконання вимог ухвали суду від 09.01.2024, суд дійшов висновку про можливість продовження строку для усунення недоліків позовної заяви на десять календарних днів з дня отримання копії цієї ухвали.
Керуючись статтями 118, 121, 160, 169, 241, 243, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Продовжити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків позовної заяви на десять календарних днів з дати отримання цієї ухвали.
Запропонувати позивачу протягом десяти календарних днів з дати отримання цієї ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом подання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду з зазначенням підстав для поновлення такого строку, які є об'єктивно непереборними, не залежали від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного звернення до суду та підтверджені належними доказами поважності причин пропуску строку звернення.
Якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, позовна заява буде повернута позивачу.
Копію ухвали про продовження строку для усунення недоліків позовної заяви надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та оскарженню не підлягає.
СуддяО.М. Качанок