16 січня 2024 року справа №640/39081/21
Суддя Київського окружного адміністративного суду Парненко В.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Києві адміністративну справу за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЦ Україна» про застосування заходів реагування,
30.12.2021 до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві (надалі - позивач) з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “ДП Україна” (надалі - відповідач, ТОВ «ДЦ УКРАЇНА»), в якому просить суд:
- застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень магазину шляхом зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю “ДЦ УКРАЇНА” (місцезнаходження юридичної особи: м. Київ, прост. Московський, 28-А, 04073), код ЄДРПОУ: 32424255, знеструмити джерела електроживлення з накладанням печаток на поверхові розподільчі електрощити (перший та цокольний поверх) та на вхідні двері магазину, розташованого за адресою: вул. Льва Толстого, 5-А у Голосіївському районі міста Києва - до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що під час проведення планового заходу державного нагляду було виявлено ряд порушень вимог законодавства у сфері пожежної і техногенної безпеки, які є особливо небезпечними, оскільки створюють загрозу життю та здоров'ю людей. До усунення порушень, робота об'єкта повинна бути зупинена.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.01.2022 (суддя Аблов Є.В.) відкрито провадження у адміністративній справі №640/39081/21, постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні без виклику учасників справи та проведення судового засідання.
Законом України від 13.12.2022 № 2825-IX "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" (далі - Закон № 2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.
Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних Закону № 2825-IX, з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
14.12.2022 вказаний Закон був опублікований в газеті "Голос України" №254 та набрав чинності 15.12.2022.
30.11.2023 на адресу Київського окружного адміністративного суду супровідним листом від 26.01.2023 №03-19/6503/23 "Про скерування за належністю справи" надійшли матеріали адміністративної справи №640/39081/21.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу №640/39081/21 передано 05.12.2023 на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Парненко В.С.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду 08.12.2023 прийнято адміністративну справу №640/39081/21 до провадження судді Київського окружного адміністративного суду Парненко В.С. та вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог у повному обсязі, з підстав викладених у письмовому відзиві на позовну заяву. В обґрунтування відзиву на позивну заяву відповідач зазначає, що більшість порушень були усунуті після проведення перевірки, а решта порушень є незначними та не містили зобов'язального характеру.
На адресу суду від позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи доказів на виконання вимог ухвали суду. Позивачем надано Акт перевірки від 20.01.2023 №2, у якому зазначено про наявність 3 порушень, які не виконані відповідачем, а саме: 1 - розділ ПІ, п.2.37. ППБУ (на шляхах евакуації з торгової зали влаштовано розсувні двері, які перешкоджають вільній евакуації людей); 2 - розділ V, п.1.2. ППБУ (торгова зала магазину не обладнана системою димовидалення (в порушеннях ДБН В.2.5-56:2014 "Системи протипожежного захисту")); 3 розділ III п. 2.23., п. 2.37, Розділ II п. 21, п. 22, ППБУ (зменшено розміри на шляхах евакуації (висота проходу на сходах з цокольного поверху менше 2-х метрів), що погіршує евакуацію та знижує пожежну безпеку об'єкта).
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, що відповідно до вимог Кодексу цивільного захисту України, Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», Положення про Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві, затвердженого наказом ДСНС України від 04.02.2013 № 3 та наказів Державної регуляторної служби України від 16.11.2020 № 114 «Про затвердження Плану здійснення комплексних заходів державного нагляду (контролю) на 2021 рік», ДСНС України від 26.11.2020 № 633 «Про затвердження плану перевірок» з урахуванням Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)", Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві було видано наказ від 12.10.2021 № 971 «Про проведення планових перевірок» (надалі - Наказ № 971).
Згідно Наказу № 971 видано повідомлення від 18.10.2021 № 24/2787 та доручено провести планову перевірку приміщення Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЦ УКРАЇНА», код ЄДРПОУ: 32424255, щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.
На підставі наказу № 971, видано посвідчення від 01.11.2021 за № 7656 на проведення перевірки ТОВ «ДЦ УКРАЇНА», розташованого за адресою: вул. Льва Толстого, 5-А у Голосіївському районі м. Києва.
Перед початком здійснення перевірки державними інспекторами надано/пред'явлено посвідчення на проведення перевірки від 01.11.2021 № 7656 та службові посвідчення, які засвідчують осіб перевіряючих.
Копію посвідчення вручено уповноваженій особі ТОВ «ДЦ УКРАЇНА», про що зроблено відповідну відмітку в посвідченні № 7656.
Під час здійснення перевірки встановлено, що об'єкт перевірки - приміщення ТОВ «ДЦ УКРАЇНА» експлуатуються з порушенням правил та норм пожежної і техногенної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей, а саме:
1. розділ II, п.8. ППБУ: Приміщення об'єкта не забезпечені відповідними знаками безпеки. Знаки безпеки, їх кількість, а також місця їх встановлення повинні відповідати ДСТУ ISO 6309:2007 "Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір" (ISO 6309:1987, IDT) та ГОСТ 12.4.026-76 "ССБТ Кольори сигнальні в знаки безпеки", ризик настання негативних наслідків - пожежа;
2. розділ III, п.2.3. ППБУ (Частини приміщень різного призначення не розділені між собою протипожежними перешкодами або огороджувальними конструкціями з нормативною межою вогнестійкості та поширення вогню по них в порушеннях п. 6.2., 6.4. ДБН В.1.1.7- 2016 (складські, підсобні приміщення, торгівельна зала цокольний поверх), ризик настання негативних наслідків - пожежа);
3. Пункт 1.16 глави 1 розділу IV ППБУ (Електрощити не оснащені схемою підключення споживачів з пояснювальними написами і вказаним значенням номінального струму апарата захисту (плавкої вставки), ризик настання негативних наслідків - пожежа;
4. Пункт 2.37 глави 2 розділу III ППБУ (в об'ємі сходової клітини влаштовано підсобне приміщення та допускається складування горючих матеріалів), ризик настання негативних наслідків - пожежа;
5. розділ III, п.2.37. ППБУ (допускається захаращувати, шляхи евакуації стелажами з продукцією, обладнанням, різними матеріалами), ризик настання негативних наслідків - пожежа;
6. розділ III, п.2.37. ППБУ (на шляхах евакуації з торгової зали влаштовано розсувні двері, які перешкоджають вільній евакуації людей), ризик настання негативних наслідків - пожежа;
7. п. 2.9 глави 2 розділу III ППБУ (для приміщень складського призначена не визначено категорію щодо вибухопожежної та пожежної небезпеки відповідно до вимог ДСТУ Б В.1.1-36:2016 «Визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою», а також клас зони згідно з «Правилами будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок»), ризик настання негативних наслідків - пожежа;
8. розділ V, п.1.2. ППБУ (Торгова зала магазину не обладнана системою димовидалення (в порушеннях ДБН В.2.5-56:2014 "Системи протипожежного захисту"), ризик настання негативних наслідків - пожежа;
9. розділ IV, п.1.2. ППБУ (не проведений замір опору ізоляції і перевірка спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання"), ризик настання негативних наслідків - пожежа;
10. розділ III п. 2.23., п. 2.37, Розділ II п. 21. п. 22, ППБУ (зменшено розміри на шляхах евакуації (висота проходу на сходах з цокольного поверху менше 2-х метрів), що погіршує евакуацію та знижує пожежну безпеку об'єкта), ризик настання негативних наслідків - пожежа;
11. розділ III, п.2.23, ППБУ (у торгівельному залі відсутній другий евакуаційний вихід, в порушення ДБН.В.1.1-7:2016), ризик настання негативних наслідків - пожежа;
12. розділ IV, п.1.10, ППБУ (Світильники розміщуються від горючих матеріалів та предметів на відстані менше 0,5 м), ризик настання негативних наслідків - пожежа;
13. розділ VI, п.9.1. п/п. 8 ППБУ (Складські приміщення цокольного поверха, не обладнані люками чи вікнами розміром 0,9 х 1,2 м з приямками (для випускання диму в разі пожежі) або не обладнані системою димовидалення ), ризик настання негативних наслідків - пожежа;
14. Пункт 2.3 глави 2 'розділу ІІІ ППБУ (Під час експлуатації об'єкта допускається знижувати клас вогнестійкості елементів заповнення прорізів у протипожежних перешкодах, а саме двері складських, підсобних приміщень, не виконані протипожежними з межею вогнестійкості не менше ЕІ30), ризик настання негативних наслідків - пожежа;
15. розділ V, п.1.4. ППБУ (не надано затверджений регламент робіт з технічного обслуговування систем протипожежного захисту), ризик настання негативних наслідків - пожежа;
16. розділ VI, п.4.7. ППБУ (Персонал магазину не забезпечиний засобами індивідуального захисту органів дихання для саморятування під час пожежі ), ризик настання негативних наслідків - пожежа;
17. Пункт 3 частини першої статті 20 КЦЗУ (Не обладнано сучасні куточки цивільного захисту населення), ризик настання негативних наслідків - надзвичайна ситуація;
18. Пункт 8 частини першої статті 20 КЦЗУ (Не здійснено навчання працівників з питань цивільного захисту, у тому числі правилам техногенної безпеки ), ризик настання негативних наслідків - надзвичайна ситуація.
За результатами перевірки державним інспектором складено Акт від 19.11.2021 № 1136 (надалі - Акт № 1136).
Відповідно до ст. 10 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» суб'єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) має право одержувати та знайомитися з актами державного нагляду (контролю); надавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта органу державного нагляду (контролю).
Примірник Акту № 1136 від 19.11.2021 отримано відповідальною особою ТОВ «ДЦ УКРАЇНА» про що зроблено відповідну відмітку в акті.
За порушення вимог ст. 175 КУпАП відповідальну особу за пожежну безпеку ТОВ «ДЦ УКРАЇНА» ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності про що складено протокол КИ № 137777 від 19.11.2021 та постанова КИ № 132662 від 19.11.2021.
З метою застосування до відповідача заходів реагування, ГУ ДНС України у м. Києві звернулось до суду з даним адміністративним позовом.
Вирішуючи спір по суті, суд керується положеннями чинного законодавства, яке діяло станом на час виникнення спірних правовідносин та звертає увагу на наступне.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Закон України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” від 05.04.2007 року №877-V (надалі - Закон №877-V) визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).
Відповідно до абзацу 2 статті 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Згідно з частини 1 статті 3 Закону України Закону №877-V, державний нагляд (контроль), серед іншого здійснюється за принципами пріоритетності безпеки у питаннях життя і здоров'я людини, функціонування і розвитку суспільства, середовища проживання і життєдіяльності перед будь-якими іншими інтересами і цілями у сфері господарської діяльності; гарантування прав та законних інтересів кожного суб'єкта господарювання; презумпції правомірності діяльності суб'єкта господарювання у разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів допускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків суб'єкта господарювання та/або повноважень органу державного нагляду (контролю); недопущення встановлення планових показників чи будь-якого іншого планування щодо притягнення суб'єктів господарювання до відповідальності та застосування до них санкцій; здійснення державного нагляду (контролю) на основі принципу оцінки ризиків та доцільності.
Частиною 1 статті 4 Закону №877-V встановлено, що державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.
Згідно з частиною 7 статті 7 Закону №877-V, на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.
Відповідно до статті 2 Закону України "Про пожежну безпеку", забезпечення пожежної безпеки підприємств, установ та організацій покладається на їх керівників і уповноважених ними осіб, якщо інше не передбачено відповідним договором.
При цьому, суд звертає увагу, що відповідно до частини 1 статті 67 Кодексу цивільного захисту України, до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема, звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
Згідно з частини 2 статті 68 Кодексу цивільного захисту України, у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 70 Кодексу цивільного захисту України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами.
Частиною 2 статті 70 Кодексу цивільного захисту України повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.
Аналіз викладених правових норм дає підстави для висновку, що застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств можливе лише за рішенням адміністративного суду, прийнятим за зверненням центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки. Такі заходи можуть бути застосовані на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей.
Разом з тим, системно аналізуючи положення Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" та ст. 68, 70 Кодексу цивільного захисту України, суд вважає, що цими правовими нормами установлена можливість застосування різних заходів реагування за одні й ті самі порушення, при цьому критерієм їх розмежування є створення такими порушеннями загрози життю та здоров'ю людей і саме наявність такої загрози надає можливість для застосування адміністративним судом заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень.
Підставою для звернення позивача до суду з цим позовом, як зазначалось та встановлено судом першої інстанції, слугувало виявлення на об'єкті перевірки відповідача численних порушень норм пожежної та техногенної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, в тому числі і неповнолітнім дітям, які там перебувають.
Суд звертає увагу, що недодержання суб'єктами господарювання вимог у сфері техногенної та пожежної безпеки призводить до невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров'ю населення, а забезпечення державою конституційних прав громадян на захист життя, здоров'я та власності від невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій має пріоритетне значення.
Відповідно до першого речення статті 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право кожного на життя охороняється законом. Цей припис зобов'язує державу вживати належних заходів для захисту життя осіб, які знаходиться під її юрисдикцією. Слід зазначити, що це зобов'язання повинно тлумачитися як таке, що застосовується в контексті будь-якої діяльності, публічної чи ні, в якій право на життя може бути поставлене під сумнів.
При цьому, суд враховує, що застосований захід реагування має тимчасовий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення відповідачем виявлених порушень.
Крім того, застосований до відповідача захід реагування має також спонукаючий характер, направлений на забезпечення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки в закладі охорони здоров'я.
Також такий захід реагування як повне або часткове зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту - не є санкцією за порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, а є превентивним заходом, який спрямований на недопущення існування невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров'ю населення.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 28 жовтня 2020 року по справі № 560/639/19 та від 05 лютого 2020 року по справі № 160/1739/19 та відповідно до частини 5 статті 242 КАС України, підлягає врахуванню судом при розгляді цієї справи.
Відповідачем не заперечується наявність виявлених під час перевірки позивачем порушення.
Як вбачається з матеріалів справи, що позивачем, через 2 (два) роки поведено позапланову перевірку та встановлено, що відповідачем усунуто 15 порушень, які були виявлені в 2021 році, проте залишилося неусунуті наступні порушення: 1 - розділ ПІ, п.2.37. ППБУ (на шляхах евакуації з торгової зали влаштовано розсувні двері, які перешкоджають вільній евакуації людей); 2 - розділ V, п.1.2. ППБУ (торгова зала магазину не обладнана системою димовидалення (в порушеннях ДБН В.2.5-56:2014 "Системи протипожежного захисту")); 3 розділ III п. 2.23., п. 2.37, Розділ II п. 21, п. 22, ППБУ (зменшено розміри на шляхах евакуації (висота проходу на сходах з цокольного поверху менше 2-х метрів), що погіршує евакуацію та знижує пожежну безпеку об'єкта).
Відповідно до пунктів 1, 2 Розділу І Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 №1417 (далі - Правила №1417), ці Правила встановлюють загальні вимоги з пожежної безпеки до будівель, споруд різного призначення та прилеглих до них територій, іншого нерухомого майна, обладнання, устаткування, що експлуатуються, будівельних майданчиків, а також під час проведення робіт з будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, технічного переоснащення будівель та споруд (далі - об'єкт).
Ці Правила є обов'язковими для виконання суб'єктами господарювання, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування (далі - підприємства), громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах.
Суд звертає увагу, що не встановлення у торговій залі магазину обладнаної системи димовидалення (в порушеннях ДБН В.2.5-56:2014 "Системи протипожежного захисту"), створює потенційну загрозу життю та здоров'ю людей, зокрема великій кількості відвідувачів даного магазину, у т.ч. і малолітнім дітям, які перебувають в даному приміщенні, відсутність даного обладнання не наддасть можливості своєчного реагування у разі виникнення пожежі в приміщенні та евакуації відвідувачів.
У постанові Верховного Суду від 17.10.2019 року по справі № 826/7292/18 зазначено, що відсутність протипожежної сигналізації є істотним порушенням, що впливає на ризик виникнення надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі та може спричинити загрозу життю і здоров'ю людей та унеможливить її ефективну ліквідацію та рятування людей.
Отже, виявлені позивачем порушення є суттєвими та потребують усунення, оскільки можуть призвести до виникнення надзвичайних ситуацій, не дозволить у випадку виникнення пожежі вчасно попередити та її ліквідувати та призведе до стрімкого розвитку та може потенційно загрожувати життю та здоров'ю людей, зокрема неповнолітнім дітям, які перебуватимуть в даному приміщенні.
Крім того, суд звертає увагу, що відповідачем не усунуті порушення протягом тривалого часу, що в свою чергу свідчить про не бажанням останнього вчиняти будь-які дії для усунення виявлених порушень пожежної безпеки на час прийняття рішенням по даній справі судом.
Так, Верховний Суду у постанові від 28.02.2019 у справі №810/2400/18 (адміністративне провадження №К/9901/67046/18), звернув увагу, що відповідно до яких забезпечення державою конституційних прав громадян на захист життя, здоров'я та власності від невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій має пріоритетне значення. Відповідно до першого речення статті 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право кожного на життя охороняється законом. Цей припис зобов'язує державу вживати належних заходів для захисту життя осіб, які знаходиться під її юрисдикцією. Слід зазначити, що це зобов'язання повинно тлумачитися як таке, що застосовується в контексті будь-якої діяльності, публічної чи ні, в якій право на життя може бути поставлене під сумнів.
При цьому у вказаній справі Верховний Суд висловився, що застосований захід реагування має тимчасовий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення відповідачем виявлених порушень.
Крім того, застосований до відповідача захід реагування має також спонукаючий характер, направлений на забезпечення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.
Також такий захід реагування, як повне або часткове зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту - не є санкцією за порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, а є превентивним заходом, який спрямований на недопущення існування невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров'ю населення.
Частиною 1 статті 372 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні. Так само на відповідних суб'єктів владних повноважень можуть бути покладені обов'язки щодо забезпечення виконання рішення.
При цьому, суд звертає увагу, що опечатування вхідних дверей, приміщень або відімкнення від джерел електроживлення, є в свою чергу відповідним клопотанням про приведення вказаних вище заходів реагування у дію, тобто способом виконання вказаного рішення, у задоволені якого суд відмовляє.
Між іншим, вказаний спосіб виконання вказаного рішення був передбачений наказом МНС України від 21.10.2004 №130 "Про затвердження Інструкції про порядок та умови застосування органами державного пожежного нагляду запобіжних заходів", зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 08.11.2004 №1416/10015, який втратив чинність 21.05.2017.
Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації приміщень, є саме тим заходом, що направлений на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об'єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей.
Окрім цього, суд приходить до переконання про необхідність встановлення контролю за виконанням судового рішення щодо усунення відповідачем порушень вимог пожежної та техногенної безпеки та погодження термінів усунення порушень за письмовим зверненням суб'єкта господарювання, в тому числі право відтермінування зупинення експлуатації приміщень, виконання якого покласти на Головне управління ДСНС України у м. Києві.
Також суд вважає за необхідне покласти обов'язок щодо забезпечення виконання судового рішення на Головне управління ДСНС України у м. Києві.
Відповідно до положень частин першої та 2 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно положень статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, матеріалів справи, суд приходить до висновку про те, що заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до частини 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Оскільки матеріали справи не містять доказів понесення позивачем витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, підстави для стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 241 - 246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, cуд,
Адміністративний позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві - задовольнити частково.
Застосувати до Товариства з обмеженою відповідальністю “ДЦ УКРАЇНА” (місцезнаходження юридичної особи: прост. Степана Бандери (Московський), 28-А, м. Київ, 04073; код ЄДРПОУ: 32424255) заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень магазину розташованих за адресою: вул. Гетьмана Павла Скоропадського (Льва Толстого), 5-А у Голосіївському районі міста Києва, до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Парненко В.С.