16 січня 2024 року
м. Київ
cправа № 911/2561/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Булгакової І. В.(головуючої), Бенедисюка І.М. та Малашенкової Т.М.,
розглянувши матеріали касаційної скарги акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південно-Західна залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - Залізниця)
на рішення господарського суду Київської області від 11.05.2023 та
постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.10.2023
за позовом Залізниці
до виконавчого комітету Фастівської міської ради
про стягнення 1 671 441,31 грн заборгованості по витратах на перевезення пільгових категорій громадян залізничним транспортом приміського сполучення протягом 2021 року,
Залізниця 07.12.2023 (згідно з вхідним штампом Верховного Суду) звернулася до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Київської області від 11.05.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.10.2023 зі справи № 911/2561/22, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції. Водночас у касаційній скарзі Залізниця просить поновити строк на касаційне оскарження.
Ухвалою Верховного Суду від 21.12.2023 касаційну скаргу Залізниці було залишено без руху у зв'язку з тим, що скарга подана без дотримання вимог статті 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України; Кодекс), оскільки скаржником не наведено чітких підстав касаційного оскарження судових рішень, зокрема, не конкретизовано норми права, порушення або неправильного застосування яких припустилися, на його думку, суди попередніх інстанцій при ухваленні оскаржуваних в касаційному порядку судових рішень та щодо застосування яких (норм) не було враховано висновків Верховного Суду; надано скаржнику строк для усунення недоліків.
Зазначена ухвала Верховного Суду від 21.12.2023 про залишення касаційної скарги без руху надіслана скаржнику та доставлена в його електронний кабінет 22.12.2023 о 17:08, що підтверджується довідкою про доставку документа в кабінет електронного суду, отриманою з автоматизованої системи документообігу суду, а тому з урахуванням приписів абзацу другого пункту 5 частини шостої статті 242 названого Кодексу, ухвала від 21.12.2023 вважається вручена скаржнику 25.12.2023.
З огляду на викладене десятиденний строк на усунення недоліків касаційної скарги закінчився 04.01.2024.
Залізниця 08.01.2024 подала заяву про усунення недоліків касаційної скарги разом із заявою про поновлення строку на усунення недоліків.
Заява аргументована необхідністю зміни представника позивача у цій справі та складністю справи, яка потребувала більше часу для вивчення судової практики.
Так, частина перша статті 119 ГПК України вказує, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.
Зі змісту наведеної правової норми вбачається, що законодавець не передбачив обов'язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.
Отже, для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність об'єктивно непереборних обставин, які перешкоджали вчасному зверненню з клопотанням про усунення недоліків, у зв'язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.
Частина друга статті 119 ГПК України передбачає, що встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Зі змісту наведеної норми випливає, що за заявою учасника може бути продовжений тільки строк, який встановлений судом і який не сплив на час звернення учасника справи із заявою. Процесуальний строк може бути продовжений також з ініціативи суду. Разом з тим на відміну від поновлення процесуального строку, вирішення судом питання про продовження процесуального строку не обумовлене вчиненням учасником процесуальної дії. Навпаки, процесуальний закон виходить з того, що процесуальний строк продовжується для вчинення процесуальної дії, яка ще не вчинена.
При цьому, оскільки у тих випадках, коли суду процесуальним законом надано право встановити строк в межах певного строку, встановленого ГПК України, суд також не може продовжити строк понад встановлений Господарським процесуальним кодексом України строк.
Близька за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2018 у справі № 904/5995/16.
Нормами статті 7 ГПК України визначено, що правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин; рівності всіх фізичних осіб незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного і соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак; рівності фізичних та юридичних осіб незалежно від будь-яких ознак чи обставин.
З огляду на викладене посилання скаржника на неможливість вчасно опрацювати та усунути недоліки поданої ним касаційної скарги не є беззаперечним та абсолютним свідченням поважності причин пропуску строку на усунення недоліків, оскільки наведені обставини відноситься до організації внутрішньої діяльності Залізниці та виконання службових обов'язків її працівників, а, отже, має суб'єктивний характер.
Крім того, доводи скаржника щодо необхідності зміни представника позивача у цій справі відхиляються Судом як необґрунтовані та такі, що не підтверджені жодними доказами, оскільки як касаційна скарга, так і заява про усунення недоліків підписані одним і тим же представником Залізниці - адвокатом Мулюн К.В.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що зазначені в клопотанні підстави пропуску строку на усунення недоліків касаційної скарги є неповажними, у зв'язку з чим у задоволенні цієї заяви необхідно відмовити.
Частиною другою статті 292 ГПК України передбачено, що у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
За змістом частини четвертої статті 174 ГПК України якщо заявник не усунув недоліки касаційної скарги у встановлений судом строк, така касаційна скарга вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із касаційною скаргою.
Положеннями частини п'ятої статті 292 цього Кодексу передбачено, що питання про повернення касаційної скарги суд касаційної інстанції вирішує протягом десяти днів з дня надходження касаційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
З огляду на викладене та враховуючи, що скаржником не усунуто недоліки, зазначені в ухвалі Верховного Суду від 21.12.2023 у встановлений Судом строк, а клопотання заявника про поновлення строку для усунення недоліків задоволенню не підлягає, касаційна скарга Залізниці на рішення господарського суду Київської області від 11.05.202 та на постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.10.2023 у цій справі підлягає поверненню.
Керуючись статтями 234, 292 ГПК України, Верховний Суд
Касаційну скаргу акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південно-Західна залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця" на рішення господарського суду Київської області від 11.05.2023 та на постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.10.2023 зі справи № 911/2561/22 повернути скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Суддя І. Булгакова
Суддя І. Бенедисюк
Суддя Т. Малашенкова