15 січня 2024 року
м. Київ
cправа № 910/991/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Бенедисюка І.М. (головуючий), Булгакової І.В., Малашенкової Т.М.,
розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1 ,
на рішення господарського суду міста Києва від 13.07.2021 та
постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.10.2023
за позовом ОСОБА_1
до: публічного акціонерного товариства "Дельта Банк";
товариства з обмеженою відповідальністю "Укрдебт Плюс"
про визнання договору недійсним,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач, скаржник) звернувся 04.12.2023 (згідно з поштовими відмітками на конверті) до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просив: скасувати рішення господарського суду міста Києва від 13.07.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.10.2023 (повний текст постанови виготовлено 25.09.2023) зі справи № 910/991/21; справу направити на новий розгляд.
Ухвалою Верховного Суду від 22.12.2023 касаційну скаргу позивача на спірні судові акти залишено без руху, оскільки у порушення вимог: пункту 2 частини четвертої статті 290 ГПК України (далі - ГПК України, Кодекс) до касаційної скарги не долучено документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі; статті 288 цього Кодексу касаційна скарга подана з пропуском строку на касаційне оскарження і скаржник не порушує питання про поновлення цього строку. Надано позивачу строк для усунення недоліків касаційної скарги.
ОСОБА_1 направив 27.12.2023 на електрону пошту Верховного Суду документи, підписані кваліфікованим та удосконаленим електронним підписом на виконання вимог ухвали Верховного Суду від 22.12.2023, а саме: лист про усунення недоліків касаційної скарги разом з документом про доплату судового збору у встановленому порядку та розмірі, а також клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження спірної постанови апеляційного господарського суду.
Щодо доводів скаржника про поважність пропуску строку на касаційне оскарження, викладених у клопотанні від 27.12.2023, то вони відхиляються колегією суддів, зважаючи на таке.
Відповідно до статті 288 ГПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині четвертій статті 293 цього Кодексу.
У своєму клопотанні про поновлення строку (після усунення недоліків) скаржник зазначив, що він був позбавлений можливості своєчасно підготувати та подати касаційну скаргу через перебування ОСОБА_1 та його представника - адвоката Рабушка Вячелава Степановича (далі - Рабушко В.С.) на тимчасово окупованій території у місті Мелітополі Запорізької області (у місці свого постійного проживання). Вказане в сукупності з нестабільним інтернетом, відсутністю телефонного зв'язку у т.ч., що надається операторами мобільного зв'язку й відсутністю роботи пошти, а також загальним рівнем небезпеки для життя та здоров'я скаржника та його представника є, на думку позивача, поважною причиною для поновлення пропущеного строку для звернення з цією касаційною скаргою.
Інших підстав для поновлення пропущеного процесуального строку скаржник у своєму клопотанні не навів.
Колегія суддів Касаційного господарського суду звертає увагу позивача, що частина перша статті 119 ГПК України передбачає обставини, за яких суд поновлює пропущений учасником справи процесуальний строк, встановлений законом - за заявою учасника справи, якщо визнає причини його пропуску поважними. Тобто законодавець не передбачив обов'язок суду автоматичного поновлення пропущеного строку, а лише за наявності відповідної заяви скаржника, яка в кожному конкретному випадку розглядається судом, де має бути чітко визначено поважність пропуску строку та підстави для його поновлення. Для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність об'єктивно непереборних обставин, які перешкоджали вчасному зверненню зі скаргою на судове рішення, у зв'язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.
Посилання скаржника на перебування позивача та його представника на тимчасово окупованій території на момент звернення з касаційною скаргою й відсутність інтернета, телефонного та поштового зв'язку, не можуть бути розцінені Верховним Судом як поважні причини чи непереборні обставини для поновлення строку на касаційне оскарження, оскільки скаржник жодним чином не обґрунтовує та не доводить відповідними доказами, яким чином вказані обставини унеможливили вчасне звернення з касаційною скаргою. Між тим, колегія суддів бере до уваги, що касаційна скарга, надіслана 04.12.2023 (згідно з поштовими відмітками на конверті) представником позивача не з окупованої території, як вказано скаржником, а з міста Луцька Волинської області (на підтвердження чого наявний поштовий конверт Укрпошти зі штрих-номером 4470300072802).
Крім того, як встановлено судом апеляційної інстанції та вбачається зі змісту спірної постанови Північного апеляційного господарського суду від 30.10.2023 у справі № 910/991/21, згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру судових рішень адвокат Рабушко В.С. неодноразово заявляв клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза приміщенням суду з використанням власних технічних засобів (ухвала господарського суду міста Києва від 19.05.2023 у справі № 910/4206/23, ухвала господарського суду міста Києва від 08.06.2023 у справі № 910/4206/23) та особисто брав участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції (ухвали господарського суду Запорізької області від 14.06.2023, 18.05.2023, 18.04.2023 у справі № 908/1627/19, рішення господарського суду Запорізької області від 13.07.2023 у справі № 908/1627/19). Всі клопотання у справі, що розглядалися, адвокат Рабушко В.С. направляв апеляційному суду засобами електронного зв'язку через державний електронний портал "gov.ua" з накладенням кваліфікованого електронного підпису, що в сукупності з наведеними вище обставинами ставить під сумнів як перебування адвоката Рабушка В.С. на окупованій території, так і обмежену можливість користуватися інтернетом, в т.ч. підсистемою ЄСІТС "Електронний суд".
У контексті викладеного Верховний Суд вважає за необхідне зазначити, що з метою виконання процесуального обов'язку дотримання строку на касаційне оскарження судових рішень особа, яка має намір подати касаційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, спрямовані на своєчасне одержання судових рішень, а також якісну підготовку касаційної скарги, яка за своїм змістом і формою буде відповідати усім вимогам процесуального закону. В даному ж випадку пропущення строку на касаційне оскарження відбулося не через об'єктивні причини, а через суб'єктивні чинники, які скаржник міг і повинен був уникнути під час звернення з касаційною скаргою, оскільки скаржником не обґрунтовано належним чином неможливість вчасного звернення з касаційною скаргою протягом встановленого господарським процесуальним законодавством строку.
Відтак, можливість невідкладного у межах розумного строку на оскарження судового акту апеляційної інстанції залежала виключно від волевиявлення самого скаржника, тобто мала суб'єктивний характер.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 03.04.2008 у справі № 3236/03 "Пономарьов проти України" вказав, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності).
Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду в такому його елементі, як правова визначеність.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 293 ГПК України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані судом неповажними.
Верховний Суд зазначає, що при застосуванні процесуальних норм слід уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до нівелювання процесуальних вимог, встановлених законом.
Таким чином, колегія суддів вважає, що Бочаровим С.В. не доведено наявності та непереборності поважних причин відповідно до частини третьої статті 292 ГПК України, які могли б бути підставою для поновлення пропущеного процесуального строку, а тому Верховний Суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у цій справі на підставі пункту 4 частини першої статті 293 ГПК України.
Керуючись статтею 234, пунктом 4 частини першої статті 293 ГПК України, Касаційний господарський суд, -
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення господарського суду міста Києва від 13.07.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.10.2023 зі справи № 910/991/21.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Суддя І. Бенедисюк
Суддя І. Булгакова
Суддя Т. Малашенкова