79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
11.01.2024 Справа № 914/3328/23
за позовом: Приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “ВУСО”, м. Київ
до відповідача: Приватного акціонерного товариства “Акціонерна страхова компанія “Скарбниця”, м. Львів
про стягнення страхового відшкодування
Суддя Коссак С.М.
за участі секретаря Полюхович Х.М.
Від учасників справи: не з'явилися;
На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Приватним акціонерним товариством “Страхова компанія “ВУСО”, м. Київ до відповідача Приватного акціонерного товариства “Акціонерна страхова компанія “Скарбниця”, м. Львів про стягнення страхового відшкодування у розмірі 3 024,00грн. Також у прохальній частині позовної заяви позивач просить стягнути з відповідача судовий збір у розмірі 2684,00грн.
Ухвалою суду від 13.11.2023 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та розгляд справи по суті призначено на 07.12.2023 року на 10:00год.
В судове засідання 07.12.2023 року учасники справи явку представників не забезпечили. Жодних заяв, клопотань процесуального характеру від позивача та від відповідача до суду не надходило, відтак ухвалою суду від 07.12.2023 року розгляд справи по суті відкладено на 11.01.2024 року на 09:40год.
В судове засідання 11.01.2024 року позивач явку уповноваженого представника не забезпечив, 11.12.2023 року на електронну адресу суду від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи без його участі за вх.№ 30157/23.
В судове засідання 11.01.2024 року відповідач явку уповноваженого представника не забезпечив, суд належним чином та завчасно (13.11.2023 року та 07.12.2023 року) повідомив відповідача про день та час розгляду справи, про що свідчить список розсилки поштової кореспонденції. Одночасно судом надсилались ухвали на відому електронну адресу відповідача. Згідно відстеження поштового відправлення за трекінгом №0600060086220, відправлення вручено за довіреністю 15.11.2023 року, відтак відповідачу відомо про розгляд справи та він мав достатньо часу висловлення своєї позиції щодо позовних вимог.
Відповідно до пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Ухвали суду надіслані учасникам справи за адресами, що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та адресами, яка вказана позивачем у позовній заяві.
В матеріалах справи достатньо доказів для з'ясування обставин справи і прийняття судового рішення.
Аргументи позивача.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ВУСО» (Страховик) та ОСОБА_1 (Страхувальник) уклали електронний Договір-добровільного страхування наземного транспорту «Наша Автоцивілка» № 5039805 від 13.01.2021 року, відповідно до якого, Страховик застрахував майнові інтереси Страхувальника, пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу, а саме автомобіля Skoda Super B, д.р.н. НОМЕР_1 (д.р.н. до перереєстрації 30.01.2021 р. НОМЕР_2 ). 02.01.2021року в м. Львові сталася дорожньо-транспортна пригода, за участю автомобіля Skoda Super B, д.р.н. НОМЕР_1 та автомобіля RENAULT MEGANE д.р.н. НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_2 . В результаті ДТП зазначені транспортні засоби отримали механічні ушкодження. Згідно умов Договору ПрАТ «СК «ВУСО» було здійснено перерахування грошових коштів на рахунок СТО у розмірі 21 888,00 грн. Факт проведення зазначеної виплати підтверджується страховими актами № 2171623-1 від 09.09.2021 р., № 2171623-2 від 23.09.2021 р., та платіжними дорученнями № 44531 від 09.09.2021 року та №46698 від 23.09.2021 року. Проте, Відповідачем було сплачено частину страхового відшкодування в сумі 18 864,00 грн., що підтверджується довідкою про надходження коштів на ПрАТ «СК «ВУСО». Недоплата становить 3 024,00 грн. (21 888,00 грн. (сума страхового відшкодування, яка повинна бути сплачена Відповідачем) - 18 864,00 грн. (сума виплачена Відповідачем) = 3 024,00 грн.)
Відтак, позивач стверджує, що за даним страховим випадком сума страхового відшкодування, що підлягає стягненню на користь ПрАТ «СК «ВУСО» з Відповідача становить 3 024,00 грн. Попередній розрахунок судових витрат, які позивач очікує понести у зв'язку із розглядом справи, складається з суми сплаченого судового збору у розмірі 2684,00грн.
Аргументи відповідача.
Вимог ухвали суду не виконав, проти позову в установленому порядку не заперечив. Тому суд розглянув справу без участі представника відповідача та його відзиву на позов, за наявними у ній матеріалами.
Фактичні обставини справи.
Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ВУСО» (Страховик) та ОСОБА_1 (Страхувальник) уклали електронний Договір-добровільного страхування наземного транспорту «Наша Автоцивілка» № 5039805 від 13.01.2021 року, відповідно до якого, Страховик застрахував майнові інтереси Страхувальника, пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу, а саме автомобіля Skoda Super B, д.р.н. НОМЕР_1 (д.р.н. до перереєстрації 30.01.2021 р. НОМЕР_2 ).
Відповідно до п. 4 Публічного договору-оферти щодо добровільного страхування наземного транспорту за пакетом «Наша Автоцивілка» договір страхування вважається підписаним Клієнтом шляхом прийняття умов цієї публічної оферти при сплаті страхового платежу. Тому на підтвердження підписання договору клієнтом (страхувальником) надаємо довідку підтвердження сплати страхового платежу.
02.01.2021року в м. Львові сталася дорожньо-транспортна пригода, за участю автомобіля Skoda Super B, д.р.н. НОМЕР_1 та автомобіля RENAULT MEGANE д.р.н. НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_2 .
В результаті ДТП зазначені транспортні засоби отримали механічні ушкодження.
Відповідно до повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (Європротокол), складеного учасниками події на підставі ст. 33.2 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», особою, чиї винні протиправні дії перебувають у безпосередньому причинно-наслідковому зв'язку з настанням ДТП, є ОСОБА_3 .
Згідно умов договору страхування (додаток №1 до Публічного договору-оферти щодо добровільного страхування наземного транспорту за програмою «Наша Автоцивілка» (Публічна частина договору), страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода (ДТП), що сталась внаслідок зіткнення (контакту) забезпеченого ТЗ з іншим транспортним засобом- учасником ДТП, яке сталося з вини водія іншого ТЗ-учасника ДТП, особа та вина якого встановлена у порядку, визначеному законом (п. 2.1 Договору страхування). Розмір страхового відшкодування дорівнює сумі заподіяних збитків, але не може перевищувати страховій ліміту відповідальності Страховика по ТЗ на момент настання страхового випадку (п. 9.3 Договору страхування). Кошторис збитків складається на дату настання страхового випадку на підставі рахунку станції технічного обслуговування (СТО), обраної Страховиком (п. 9.2.1. Договору страхування). Виплата страхового відшкодування здійснюється Страховиком на рахунок СТО, обраної страховиком, (п. 9.9. Договору страхування).
Відповідно до рахунку СТО №М000010374 від 03.09.2021 р. вартість відновлювального ремонту автомобіля Skoda Super B, д.р.н. НОМЕР_1 складає 21 888,00 грн.
Згідно умов Договору ПрАТ «СК «ВУСО» було здійснено перерахування грошових коштів на рахунок СТО у розмірі 21 888,00 грн. Факт проведення зазначеної виплати підтверджується страховими актами № 2171623-1 від 09.09.2021 р., № 2171623-2 від 23.09.2021 р., та платіжними дорученнями № 44531 від 09.09.2021 року та №46698 від 23.09.2021 року.
Відповідно до ст. 993 ЦК України, статті 27 Закону України «Про страхування» до Страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке Страхувальник або інша особа, яка отримала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдану шкоду.
Статтею 1166 ЦК України встановлено, що шкода, завдана майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до частини другої статті 1187 ЦК України шкода, заподіяна джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір оренди, підряду тощо) володіє транспортним засобом.
Отже, після виплати страхового відшкодування у Позивача виникло право вимоги до винної особи на відшкодування суми понесених матеріальних витрат.
Відповідно до інформації, отриманої із ЄЦБД МТСБУ стало відомо, що цивільна відповідальність особи, винної в скоєнні ДТП на момент настання страхової події була застрахована у Відповідача за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АР/ 5484515 (Поліс), за яким ліміт за шкоду, заподіяну майну, становить 130 000,00 грн., франшиза - 0,00 грн.
З метою досудового врегулювання ПрАТ «СК «ВУСО» направило на адресу Відповідача Заяву на виплату страхового відшкодування Вих. № 5613 від 22.10.2021 р. з вимогою про відшкодування суми понесених збитків, за результатом розгляду якої Відповідач частково відшкодував завдану шкоду у розмірі 18 864,00 грн. - провів власний розрахунок, за яким занизив вартість страхового відшкодування. Із суми страхового відшкодування виключив позиції ремонту та фарбування боковини, оскільки дані позиції відсутні у протоколі огляду. Також, виключив витрати на мийку автомобіля та чистку салону (порохотягом) автомобіля
На спростування розрахунку страхового відшкодування Відповідач зазначає, щодо виключення Відповідачем позицій ремонту та фарбування боковини, оскільки дані позиції відсутні у протоколі огляду, то зазначаємо, що дані позиції наявні в протоколі огляду (додатковий огляд) стр. 3 п. 1. «Крило заднє ліве» , що і є боковиною. Пошкодження боковини (крила) підтверджені як Актом (протокол) огляду ТЗ - заява на виплату від 03.09.2021 року, так і іншими доказами, а саме: рахунком СТО № М000010374 від 03.09.2021 р., Актом виконаних робіт (Наряд-замовлення) № 0000036830 від 20.12.2021 р., фото з місця ДТП та фото оглядом зроблених під час проведення огляду пошкоджень автомобіля Skoda Super B, д.р.н. НОМЕР_1 .
Відповідно до матеріалів справи, відновлювальний ремонт транспортного засобу Skoda Super B, д.р.н. НОМЕР_1 здійснювався на станції технічного обслуговування, підтвердження чого є рахунок № НОМЕР_4 від 03.09.2021 р. та Акт виконаних робіт (Наряд-замовлення) № 0000036830 від 20.12.2021 року, якими визначено, що вартість запасних частин та робіт необхідних для проведення відновлювального ремонту автомобіля становить 21 888,00 грн. За страховим випадком (ДТП) згідно складеним страховими актами № 2171623-1 від 09.09.2021 р., № 2171623-2 від 23.09.2021 р. по договору страхування було визначено суму страхового відшкодування в розмірі 21 888,00 грн., виплата якого підтверджується позивачем наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями № 44531 від 09.09.2021 р., № 46698 від 23.09.2021 року.
Відтак, позивач зазначає, що вартість відновлювального ремонту автомобіля Skoda Super B, д.р.н. НОМЕР_1 відповідно до документів станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля, а саме до акту виконаних робіт (Наряд-замовлення) № 0000036830 від 20.12.2021 року становить 21 888,00 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, а саме з свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу Skoda Super B, д.р.н. НОМЕР_1 , не експлуатувався в інтенсивному режимі (фактичний середньорічний пробіг не перевищує щонайменше вдвічі більший за середньорічний нормативний), складові частини кузова та оперення кузова, кабіни, рами КТЗ до ДТП від 02.09.2021 р. не відновлювали ремонтом, не мають наскрізну корозію, що призвело до зниження витривалості і міцності матеріалу виготовлення цієї складової частини та не мають пошкодження у вигляді деформації, тому коефіцієнт фізичного зносу (Ез) автомобіля Skoda Super B, д.р.н. НОМЕР_1 дорівнює 0,00., а оскільки коефіцієнт фізичного зносу (Ез) автомобіля Skoda Super B, д.р.н. НОМЕР_1 дорівнює 0,00, то вартість матеріального збитку дорівнює вартості відновлювального ремонту, відтак позивач стверджує, що підстави для зменшення розміру страхового відшкодування відсутні.
Відповідно до матеріалів справи, Відповідачем було сплачено частину страхового відшкодування в сумі 18 864,00 грн., що підтверджується довідкою про надходження коштів на ПрАТ «СК «ВУСО». Недоплата становить 3 024,00 грн. (21 888,00 грн. (сума страхового відшкодування, яка повинна бути сплачена Відповідачем) - 18 864,00 грн. (сума виплачена Відповідачем) = 3 024,00 грн.)
Відтак, позивач стверджує, що за даним страховим випадком сума страхового відшкодування, що підлягає стягненню на користь ПрАТ «СК «ВУСО» з Відповідача становить 3 024,00 грн.
Норми права та висновки суду.
За змістом ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.
Статтею 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (надалі - Закон) передбачено, що обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.
Згідно зі ст. 5 Закону об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.
Статтею 6 Закону визначено, що страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.
Статтею 979 Цивільного кодексу України визначено, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Приписами статті 9 Закону України «Про страхування» передбачено, що страхова сума це грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов'язаний провести виплату при настанні страхового випадку. Франшиза це частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.
Згідно статті 25 Закону України «Про страхування» здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.
Відповідно до статті 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат, переходить право вимоги, яке страхувальник має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Аналогічне положення міститься в статті 993 Цивільного кодексу України, яка встановлює, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
У даній справі позивач, на підставі Договору-добровільного страхування наземного транспорту «Наша Автоцивілка» № 5039805 від 13.01.2021 року, відповідно до якого, Страховик застрахував майнові інтереси Страхувальника, пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу, а саме автомобіля Skoda Super B, д.р.н. НОМЕР_1 (д.р.н. до перереєстрації 30.01.2021 р. НОМЕР_2 ), здійснив перерахування грошових коштів на рахунок СТО у розмірі 21 888,00 грн. Факт проведення зазначеної виплати підтверджується страховими актами № 2171623-1 від 09.09.2021 р., № 2171623-2 від 23.09.2021 р., та платіжними дорученнями № 44531 від 09.09.2021 року та №46698 від 23.09.2021 року.
Відповідно до інформації, отриманої із ЄЦБД МТСБУ стало відомо, що цивільна відповідальність особи, винної в скоєнні ДТП на момент настання страхової події була застрахована у Відповідача за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АР/ 5484515 (Поліс), за яким ліміт за шкоду, заподіяну майну, становить 130 000,00 грн., франшиза - 0,00 грн.
ПрАТ «СК «ВУСО» направило на адресу Відповідача Заяву на виплату страхового відшкодування Вих. № 5613 від 22.10.2021 р. з вимогою про відшкодування суми понесених збитків, за результатом розгляду якої Відповідач частково відшкодував завдану шкоду у розмірі 18 864,00грн.
З урахуванням наведеного у цій справі виникають два види зобов'язань:
- деліктне зобов'язання, що виникло внаслідок ДТП, сторонами якого є потерпіла особа (кредитор) та особа, відповідальна за завдані збитки (винна особа, боржник), та
- договірне зобов'язання, що виникає з договору добровільного майнового страхування, сторонами якого є страховик (страхова компанія) та страхувальник (потерпілий у ДТП).
Як зазначає Велика Палата Верховного Суду у постанові № 910/2603/17 від 04.07.2018, за загальним правилом відповідальність за шкоду несе боржник - особа, яка завдала шкоди. Якщо шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки (зокрема, діяльністю щодо використання транспортного засобу), така шкода відшкодовується володільцем джерела підвищеної небезпеки - особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право) володіє транспортним засобом (частина друга статті 1187 ЦК України).
Разом з тим, правила регулювання деліктних зобов'язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка завдала шкоди, а іншою особою.
При цьому слід відрізняти поняття зобов'язання, як правовідношення (договірне або позадоговірне), від обов'язків, які мають сторони такого зобов'язання.
Так, згідно пункту 4 частини першої статті 512 Цивільного кодексу України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок виконання обов'язку боржника третьою особою.
Відповідно до статті 27 Закону України «Про страхування» та статті 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Виходячи з наведеного, страховик внаслідок виконання обов'язку винної особи (боржника) перед потерпілим (кредитором), набуває прав кредитора в частині фактично сплаченого страхового відшкодування. При цьому деліктне зобов'язання не припиняться, але відбувається заміна сторони у цьому зобов'язанні (заміна кредитора) - замість потерпілої особи прав кредитора набуває страховик.
На підтвердження наведеної правової позиції свідчить те, що стаття 27 Закону України «Про страхування» та стаття 993 Цивільного кодексу України передбачає перехід права вимоги до страховика, де перехід фактично означає, що право вимоги існувало раніше та продовжує існувати, але переходить від однієї особи до іншої, відповідно - від потерпілої особи у деліктному зобов'язанні до страховика.
Перехід права вимоги потерпілого (страхувальника) у деліктному зобов'язанні до страховика в порядку статті 993 ЦК України та статті 27 Закону України «Про страхування» є суброгацією.
Проведене позивачем відшкодування шкоди підтверджується страховими актами № 2171623-1 від 09.09.2021 р., № 2171623-2 від 23.09.2021 р., та платіжними дорученнями № 44531 від 09.09.2021 року та №46698 від 23.09.2021 року.
Так, суд розглянувши позовні вимоги позивача про стягнення страхового відшкодування, оцінивши у сукупності наявні у матеріалах справи докази, зазначає таке. Відображена сума відшкодування у рахунку в розмірі 2808,00грн. (боковина ремонт-864,00грн. та боковина фарбувати-1944,00грн), є обґрунтованою та такою, що підлягає до задоволення. Вказаного висновку суд дійшов оцінюючи наявні у справі докази, зокрема, Договір добровільного страхування наземного транспорту «Наша автоцивілка» №5039805 від 13.01.2021 року, довідка-підтвердження надходження страхового платежу, довідка-підтвердження заліку страхового платежу, протокол огляду пошкодженого транспортного засобу та заяви про виплату страхового відшкодування від 03.09.2021 року, рахунок СТО № М000010374 від 03.09.2021 року, акт виконаних робіт (наряд-замовлення) №0000036830 від 20.12.2021 року, страховий акт №2171623-1 ввід 09.09.2021 року, страховий акт 2171623-2 від 23.09.2021 року, платіжні доручення №44531 від 09.09.2021 року, №46698 від 23.09.2021року, європротокол.
Статтею 528 ЦК України передбачено, що виконання обов'язку може бути покладено на іншу особу, якщо з умов договору, вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства або суті зобов'язання не виникає обов'язок боржника виконати зобов'язання особисто.
Відповідно до п. 36.4 ст. 36 Закону N 1961-IV, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна або сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування.
Отже, суд визначаючи розмір заподіяної шкоди при страхуванні наземного транспорту у разі виникнення спору щодо визначення його розміру виходять з фактичної суми, встановленої відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля.
Суд не погоджується із доводами позивача, які стосуються включення вартості миття автомобіля - 129,60грн., чистку салону порохотягом - 86,40грн. у загальну ціну відновлювального ремонту (в загальному розмірі 216,00 грн.), оскільки ці роботи не складають збитки та миття транспортного засобу не відноситься до операцій, щодо відновлення справності або роботоздатності такого транспортного засобу чи його складника(ів) та відновлення їх ресурсів, а отже, зважаючи на положення п. 1.6. Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, відтак суд відмовляє в задоволенні 216,00 грн.
Частиною 1 статті 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
За таких обставин суд дійшов висновку про те, що відповідач не спростував доводів щодо існування матеріальної шкоди та обставин, встановлених судом, а суд не виявив на підставі наявних документів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, відтак вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а стягненню з відповідача підлягає 2808,00грн. виплаченого страхового відшкодування, в задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.
Судові витрати.
Відповідно до ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Позивачем при поданні позову до суду сплачено судовий збір в сумі 2684,00 грн.
Відповідно до п.2 ч.1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи наведене, у зв'язку з частковим задоволенням позовних вимог, до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 2492,29 грн.
Керуючись статтями 2, 13, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 129, 231, 236, 237, 238, 239, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задоволити частково.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Скарбниця» (79005, м. Львів, вул. Саксаганського, будинок 5, код ЄДРПОУ 13809430) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО» (03150, м. Київ, вул. Казимира Малевича, 31, код ЄДРПОУ 31650052) суму страхового відшкодування у розмірі 2808,00грн. та 2492,29грн. - судового збору.
3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
4. Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.
5. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду в порядку, встановленому розділом IV ГПК України.
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - http://court.gov.ua/fair/sud5015, а також у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою - http://reyestr.court.gov.ua.
Повний текст рішення складено та підписано 16.01.2024 року.
Суддя Коссак С.М.