Справа № 483/78/24
Провадження № 1-кс/483/6/2024
Іменем України
16 січня 2024 року, 14 година 15 хвилин м. Очаків
Слідча суддя Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області ОСОБА_1
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
підозрюваного - ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого СВ ВП №7 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_6 , погоджене з прокурором Очаківського відділу Миколаївської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в с. Лука Лохвицького району Полтавської області, є громадянином України, з середньою спеціальною освітою, не працює, не одружений, раніше не судимий, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, -
ОСОБА_7 підозрюється в тому, що він, не маючи відповідного дозволу на носіння, зберігання, придбання зброї, бойових припасів та вибухових речовин, діючи в порушення вимог ст. 178 Цивільного кодексу України, п. п. 2.3.2, 2.6, 8.1, 8.3, 8.8, 8.9, 12.1, 12.2, 12.17 «Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів», затвердженої Наказом МВС України № 622 від 21.08.1998 року, у 2023 році привіз із зони бойових дій протипіхотну наступальну гранату РГД-5 та підривач до неї типу УЗРГМ, після чого у нього виник протиправний умисел, направлений на придбання, зберігання та носіння вказаного вибухового пристрою.
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_7 підняв знайдену ним протипіхотну наступальну гранату РГД-5 та підривач до неї типу УЗРГМ, вирішивши залишити дані предмети собі, тим самим незаконно придбавши зазначені бойові припаси.
В подальшому, продовжуючи свій злочинний умисел, направлений на носіння та зберігання, ОСОБА_7 незаконно переніс знайдені ним бойові припаси до місця свого постійного проживання, а саме до приватного домоволодіння АДРЕСА_1 , де і став їх незаконно зберігати без передбаченого законом дозволу приблизно до 15 год. 00 хв. 14 січня 2024 року.
Так, 14 січня 2024 року, приблизно о 15 год. 00 хв. ОСОБА_7 , продовжуючи незаконно зберігати вибуховий пристрій, перебуваючи за місцем свого проживання, а саме в приміщенні будинку АДРЕСА_1 , привів у бойовий стан гранату та деякий час тримав у своїй руці. В цей момент ОСОБА_8 , який знаходився поруч, почув приведення бойової гранати в дію, та вжив невідкладних заходів задля уникнення неминучих смертельних наслідків, вихопивши вказану гранату та викинув з кімнати аби вона не здетонувала всередині. Разом із тим, незаконні дії ОСОБА_7 , що полягали у незаконному зберіганні, носінні, придбанні бойових припасів без передбаченого законом дозволу потягли за собою наслідки отримання ОСОБА_9 та ОСОБА_8 тілесних пошкоджень у вигляді вогнепального осколкового поранення волосистої частини голови та відкритої рани 5-го пальця правої руки.
16 січня 2024 року слідчий СВ ВП № 7 РУП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_6 звернувся до суду з клопотанням, погодженим з прокурором Очаківського відділу Миколаївської окружної прокуратури, про обрання підозрюваному ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Клопотання мотивовано тим, що ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, тобто у вчиненні тяжкого злочину, наявністю ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховування від органів досудового розслідування та суду; незаконного впливу на свідків; вчинення інших кримінальних правопорушень.
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, вважав, що обрання менш обтяжливого запобіжного заходу не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваного.
Зокрема, прокурор зазначив, що підозрюваний залишив місце події і був затриманий за іншою адресою, що у купі з тяжкістю покарання, яке загрожує йому у разі визнання його винуватим у вчиненні злочину, в якому він підозрюється, вказує на існування ризику переховування від органу досудового розслідування та суду. Існування ризику впливу на свідків обґрунтовано тим, що підозрюваний знає очевидців події, їх місце проживання і підтримує з ними приятельські стосунки, а відтак має реальну можливість чинити на них тиск. Ризик продовження вчинення кримінальних правопорушень прокурор обґрунтовує тим, що ОСОБА_7 є особою, яка самовільно залишила військову частину.
Підозрюваний ОСОБА_7 , не заперечуючи своєї причетності до вчинення інкримінованого йому злочину, просив розглянути можливість обрання йому менш обтяжливого запобіжного заходу. Пояснив, що перебував у нетверезому стані, не контролював свої дії, але не бажав настання протиправних наслідків.
Захисник в судовому засіданні просив обрати відносно підозрюваного більш м'який запобіжний захід, зокрема у виді домашнього арешту.
Заслухавши думки прокурора, підозрюваного та його захисника, дослідивши додані до клопотання письмові докази, слідча суддя дійшла такого.
14 січня 2024 року в Єдиному реєстрі досудових розслідувань зареєстровано кримінальне провадження №12024152100000012 за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, а саме за фактом незаконного поводження з бойовими припасами або вибуховими речовинами.
14 січня 2024 року о 20 год. 30 хв. за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, ОСОБА_7 в порядку ст. 208 КПК України затримано.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення підтверджується зокрема: рапортом ЧЧ ВП № 7 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області, за змістом якого 14 січня 2024 року о 15 год. 40 хв. зі служби «102» до ч/ч ВП № 7 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області надійшло повідомлення про те, що 14 січня 2024 року о 15 год. 00 хв. за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_7 підірвав предмет, зовні схожий на гранату; протоколом огляду місця події від 14 січня 2024 року за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого виявлено та вилучено металеві уламки розірваного предмету, зовні схожого на гранату; актом перевірки об'єкта на наявність вибухових матеріалів від 14 січня 2024 року, відповідно до якого виявлено епіцентр вибуху та вилучено металеві уламки корпусу гранати, важіль та елементи УЗРНМ; протоколами допиту свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_10 , ОСОБА_8 , ОСОБА_12 та ОСОБА_9 , довідкою з КНП «Очаківської ЦРЛ» від 14 січня 2024 року, відповідно до якої ОСОБА_9 отримала вогнепальні осколкові травми; довідкою з КНП «Очаківської ЦРЛ» від 14 січня 2024 року, відповідно до якої у ОСОБА_8 відкрита рана 5 пальця правої руки; поясненням ОСОБА_7 від 14 січня 2024 року, за змістом яких останній зберігав за місцем свого мешкання бойову гранату типу РГД - 5, яку привіз із зони бойових дій у 2023 році і хотів показати друзям, в результаті чого з необережності він витягнув чеку та граната підірвалася.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Перевіривши доводи слідчого наданими в судовому засіданні доказами, слідча суддя дійшла висновку про неможливість обрання підозрюваному менш обтяжливого запобіжного заходу, з огляду на таке.
В судовому засіданні встановлено, що у ОСОБА_7 відсутні міцні соціальні зв'язки - він не одружений, дітей не має, офіційно не працює, за місцем проживання характеризується негативно, на обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.
Задовольняючи клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідча суддя вважає підтвердженими ризики ухилення від органу досудового розслідування або суду та ризик впливу на свідків.
Слід погодитися з ризиком впливу на свідків, які є очевидцями події та потерпілими від незаконного поводження з бойовими припасами. Так, підозрюваний знає їх місце проживання, перебуває у приятельських стосунках і має реальну можливість впливати на них, перешкоджаючи слідству.
Для визнання обґрунтованим ризику ухилення від органу досудового розслідування та суду на даному етапі достатньою є сама тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному, у разі визнання його винним, і та обставина, що він залишив місце події.
Таким чином, суд вважає доведеними обґрунтованість підозри ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого частиною 1 статті 263 КК України, та наявність ризиків, визначених пунктами 1 і 3 частини 1 статті 177 КПК України.
Обставини, які є перешкодою для застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, передбачені ч. 2 ст. 183 КПК України, відсутні.
Враховуючи положення ч. 3 ст. 183, ст. 182 КПК України, слід визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України, в сумі 151 400 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176-179, 182, 183, 186-187, 193-194, 196 КПК України, -
Клопотання слідчого СВ ВП №7 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_6 , погоджене з прокурором Очаківського відділу Миколаївської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою в умовах державної установи «Миколаївський слідчий ізолятор» строком на 60 (шістдесят) днів в межах строку досудового розслідування.
Строк тримання під вартою ОСОБА_7 рахувати з моменту його затримання о 20 годині 30 хвилин 14 січня 2024 року.
Ухвала слідчої судді про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою припиняє свою дію о 00 годин 00 хвилин 14 березня 2024 року.
Одночасно, на підставі ч. 3 ст. 183, ст. 182 КПК України, визначити ОСОБА_7 заставу у розмірі 151 400 (сто п'ятдесят одна тисяча чотириста) гривень.
Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).
Підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави.
В разі внесення застави, на підставі ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти на підозрюваного ОСОБА_7 в межах строку дії запобіжного заходу наступні обов'язки:
1) прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду;
2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
4) утримуватися від спілкування зі свідками - ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_10 , ОСОБА_8 , ОСОБА_12 та ОСОБА_9 ..
Апеляційна скарга на ухвалу слідчої судді може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчої судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідча суддя: