Справа № 645/90/24
Провадження № 2/645/709/24
Іменем України
16 січня 2024 року м. Харків
Суддя Фрунзенського районного суду м. Харкова Іващенко С.О., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом, в якому просить розірвати шлюб між ним та ОСОБА_3 , укладений 12.02.2010 Відділом реєстрації актів цивільного стану Нововодолазького районного управління юстиції Харківської області, актовий запис № 10.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.
Разом з тим, Європейський суд зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним (Рішення Суду у справі Жоффр де ля Прадель проти Франції від 16.12.1992 р.).
З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 та «Креуз проти Польщі» від 19 червня 2001 року.
Європейський суд з прав людини зазначив, що право на справедливий судовий розгляд може бути обмежене державою, якщо це обмеження не завдає шкоди самій суті права. Так, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Осман проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1998 року вказано, що обмеження не буде сумісним з пунктом 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року, «якщо воно не має правомірної мети і якщо відсутнє пропорційне співвідношення між вжитими засобами та поставленою метою».
У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Дослідивши матеріали поданої позовної заяви, суд приходить до висновку, що дана позовна заява не в повній мірі відповідає вимогам закону, зокрема, ст. 175, 177 ЦПК України, внаслідок чого підлягає залишенню без руху на підставі ч. 1 ст. 185 ЦПК України, в силу наступного.
Згідно положень Постанови Пленуму Верховного суду України № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» від 21.12.2007 року, до заяви додаються: свідоцтво про реєстрацію шлюбу, копії свідоцтв про народження дітей, довідки щодо розміру заробітку та інших доходів, а також усі необхідні документи відповідно до заявлених вимог.
Проте, позовна заява подана без додання оригіналу свідоцтва про укладення шлюбу, який, у разі ухвалення рішення про розірвання шлюбу, зберігається в матеріалах справи.
Згідно акту виявлення недоліків, складену працівниками канцелярії суду, вбачається, що до суду рекомендованим листом надійшла позовна заява про розірвання шлюбу від ОСОБА_1 , та при перевірці виявлено відсутність копії позовної заяви з додатками для відповідача а також документ про сплату судового збору, як було зазначено у переліку додатків до позову.
Також, суд звертає увагу, у разі якщо оригінал свідоцтва про шлюб було вкрадено, загублено, пошкоджено чи знищено, позивач або його представник не позбавлений можливості отримати його дублікат, звернувшись до органів реєстрації актів цивільного стану.
Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
За подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством відповідно дост.1 Закону України «Про судовий збір» справляється судовий збір в розмірі встановленому цим законом.
Належним доказом про сплату судового збору є оригінал квитанції про його сплату.
Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до положень ст.4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру фізичною особою становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Як вбачаєтьсяіз змісту позовної заяви, позивачем заявлено одну вимогу немайнового характеру про розірвання шлюбу, за яку позивачем мав бути сплачений судовий збір в розмірі 1211,20 грн.
Отже, позивачу необхідно сплатити судовий збір в розмірі 1211,20 грн. за пред'явлення вимоги немайнового характеру про розірвання шлюбу або надати докази на підтвердження звільнення її від сплати судового збору.
Згідно ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
За викладених обставин суд не може відкрити провадження у справі.
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про розірвання шлюбу без руху.
Способом усунення недоліків, зазначених у даній ухвалі, є надання оригіналу свідоцтва про укладення шлюбу або його дублікату, платіжного документу про сплату судового збору та копії позовної заяви з додатками для відповідача.
Керуючись ст.ст. 175, 177, 185 ЦПК України,
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків протягом десяти днів з моменту отримання копії цієї ухвали.
Роз'яснити позивачу, що у разі невиконання недоліків у зазначений строк, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута.
Ухвала може бути оскаржена лише в частині визначення розміру судових витрат протягом п'ятнадцяти днів з моменту отримання копії ухвали шляхом подання апеляційної скарги.
Суддя