15.01.2024
Справа № 642/1485/23
Провадження №3/642/34/24
15 січня 2024 року суддя Ленінського районного суду м. Харкова Вікторов В.В., розглянувши матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності, який надійшов до суду з Управління патрульної поліції ДПП в Харківській області у відношенні
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП: НОМЕР_1 , не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ст. 124 КУпАП,-
15 березня 2023 року о 07 год. 22 хв. ОСОБА_2 , керуючи автомобілем «TOYOTA LAND CRUISER PRADO 120» державний номерний знак НОМЕР_2 , в м. Харкові по вул. Різдвяній, буд.33, рухаючись заднім ходом, не впевнився в безпечності та скоїв зіткнення з автомобілем «TOYOTA RAV4» державний номерний знак НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_3 . Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження та їх власникам завдано матеріальних збитків.
Постановою від 25 травня 2023 року у вказаній справі призначено експертизу.
27.12.2023 до суду надійшов висновок експерта за результатами проведення судової автотехнічної експертизи № 19971 від 22.12.2023, відповідно до якого, 1-й варіант: в даній дорожній ситуації відповідно поясненням водія автомобіля «TOYOTA LAND CRUISER PRADO 120» д.н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_4 (до моменту зіткнення транспортних засобів автомобіль «TOYOTA LAND CRUISER PRADO 120» д.н.з. НОМЕР_2 знаходився в нерухомому стані). В даній дорожньо-транспортній ситуації водій автомобіля «TOYOTA RAV4» д.н.з. НОМЕР_3 ОСОБА_3 повинна була діяти у відповідності з вимогами п.п. 10.1, 13.1 Правій дорожнього руху України. В даній дорожньо-транспортній ситуації технічна можливість запобігти виникнення даної дорожньо-транспортної пригоди для водія автомобіля «TOYOTA RAV4» д.н.з. НОМЕР_3 ОСОБА_3 визначалася виконанням нею вимог п.п. 10.1, 13.1 Правій дорожнього руху України, для чого в неї не було перешкод технічного характеру. В даній дорожньо-транспортній ситуації дії водія автомобіля «TOYOTA RAV4» д.н.з. НОМЕР_3 ОСОБА_3 не відповідали вимогам п.п. 10.1, 13.1 Правил дорожнього руху України і знаходились, з технічної точки зору, у причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди. В даній дорожньо-транспортній ситуації технічна можливість запобігти виникнення даної дорожньо-транспортної пригоди діями водія автомобіля «TOYOTA LAND CRUISER PRADO 120» д.н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_4 не визначалася, а цілком залежала від дій водія автомобіля «TOYOTA RAV4» д.н.з. НОМЕР_3 ОСОБА_3 . В даній дорожньо-транспортній ситуації в діях водія автомобіля «TOYOTA LAND CRUISER PRADO 120» д.н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_4 невідповідностей вимогам Правил дорожнього руху України, які перебували б, з технічної точки зору, у причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо-транспортної ситуації, не вбачається.
2-й варіант, відповідно поясненням водія автомобіля «TOYOTA RAV4» д.н.з. НОМЕР_3 ОСОБА_3 (до моменту зіткнення транспортних засобів автомобіль «TOYOTA RAV4» д.н.з. НОМЕР_3 знаходився в нерухомому стані. В даній дорожньо-транспортній ситуації водій автомобіля «TOYOTA LAND CRUISER PRADO 120» д.н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_4 повинен був діяти у відповідності з вимогами п.п. 10.1, 10.9 Правій дорожнього руху України. В даній дорожньо-транспортній ситуації технічна можливість запобігти виникнення даної дорожньо-транспортної пригоди для водія автомобіля «TOYOTA LAND CRUISER PRADO 120» д.н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_4 визначалася виконанням ним вимог п.п. 10.1, 10.9 Правій дорожнього руху України, для чого в нього не було перешкод технічного характеру. В даній дорожньо-транспортній ситуації дії водія автомобіля «TOYOTA LAND CRUISER PRADO 120» д.н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_4 не відповідали вимогам п.п. 10.1, 10.9 Правил дорожнього руху України і знаходились, з технічної точки зору, у причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди. В даній дорожньо-транспортній ситуації технічна можливість запобігти виникнення даної дорожньо-транспортної пригоди діями водія автомобіля «TOYOTA RAV4» д.н.з. НОМЕР_3 ОСОБА_3 не визначалася, а цілком залежала від дій водія автомобіля «TOYOTA LAND CRUISER PRADO 120» д.н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_5 даній дорожньо-транспортній ситуації в діях водія автомобіля «TOYOTA RAV4» д.н.з. НОМЕР_3 ОСОБА_3 невідповідностей вимогам Правил дорожнього руху України, які перебували б, з технічної точки зору, у причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо-транспортної ситуації, не вбачається.
Суд, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, приходить до висновку про закриття провадження у справі з наступних підстав.
Відповідно до вимог КУпАП одним із завдань провадження у адміністративних справах цієї категорії є забезпечення судами своєчасного, всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин, передбачених ст.ст.247 і 280 КУпАП, звертаючи особливу увагу на з'ясування таких питань: чи мало місце правопорушення, за яке особа притягується до відповідальності; чи містить діяння склад адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, передбаченого КУпАП; чи є особа винною у його вчиненні; чи належить вона до суб'єктів цього правопорушення; чи не містить правопорушення ознак злочину; чи не закінчилися на момент розгляду справи строки, передбачені ст.38 КУпАП; чи немає інших обставин, що виключають провадження у справі.
У відповідності до ч. 2 ст. 38 КУпАП, адміністративне стягнення за правопорушення, підвідомче суду, може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення.
З матеріалів справи вбачається, що дорожньо-транспортна пригода мала місце 15 березня 2023 року, тобто на час розгляду справи, трьохмісячний термін накладення адміністративного стягнення, визначений КУпАП сплинув.
Згідно п. 7 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП.
КУпАП чітко передбачає, що закінчення строків накладення адміністративних стягнень є підставою, що виключає провадження у справі на будь-якій стадії.
Дана норма є імперативною і не передбачає обов'язку суду визначати питання винності чи невинності особи оскільки по своїй суті є формою відмови держави від юридичного переслідування особи за вчинення адміністративного правопорушення.
Аналогічне положення міститься в рішенні ЄСПЛ у справі «Грабчук проти України» від 26.09.2006, за яким у разі закриття провадження по справі, питання про доведеність вини особи не має вирішуватися.
Також, відповідно до висновку Вищого адміністративного суду України «Щодо встановлення вини особи під час закриття провадження про адміністративні правопорушення у зв'язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності», у разі закриття провадження по справі у зв'язку з закінченням строків накладення адміністративного стягнення, вина особи, яка притягається до адміністративної відповідальності не встановлюється.
Отже, після закінчення вказаних строків унеможливлюється здійснення будь-яких заходів, спрямованих на притягнення особи до адміністративної відповідальності. Це дає підстави вважати про відсутність у суду прав з'ясувати і встановлювати вину чи невинуватість особи в постанові про закриття провадження у справі.
При цьому, пункт 7 частини першої статті 247 КУпАП не містить положень про наявність у суду повноважень щодо встановлення обставин вчинення адміністративного правопорушення, наявності вини особи у його вчиненні у разі закриття провадження про адміністративні правопорушення.
Крім того, логічне тлумачення абзацу першого статті 247 КУпАП дозволяє дійти висновку, що встановлення зазначених у цій статті юридичних фактів є єдиною необхідною підставою для припинення будь-яких дій щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності незалежно від встановлених будь-яких інших обставин, що підлягають з'ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення (стаття 280 КУпАП), у тому числі й вини особи у його вчиненні.
Таким чином, поєднання закриття справи з одночасним визнанням вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення є взаємовиключними рішеннями, і прийняття таких двох взаємовиключних рішень в одній постанові про закриття справи свідчить про порушення права людини на справедливий суд, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. За правилами статті 284 КУпАП рішенням, що доводить вину особи, є постанова про накладення адміністративного стягнення або застосування заходів впливу, умовою якої є визначення вини.
Отже, наявність або відсутність вини встановлюється саме під час здійснення провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Таким чином, вина осіб, що притягуються до адміністративної відповідальності, не встановлюється у справах, у яких провадження закривається.
Днем вчинення адміністративного правопорушення згідно до протоколу про адміністративне правопорушення є 15 березня 2023 року.
Враховуючи, що на даний час закінчився визначений ст.38 КУпАП строк притягнення до адміністративної відповідальності, суд позбавлений процесуальної можливості в подальшому досліджувати докази та вирішувати питання про винуватість ОСОБА_1 , а тому провадження у справі підлягає закриттю на підставі п.7 ч. 1 ст.247 КУпАП.
Керуючись ст.ст.38, 124, 247, 283, 284 КУпАП , -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст.124 КУпАП закрити на підставі п. 7 ч.1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом 10 днів з дня винесення постанови.
Суддя В.В. Вікторов