"16" січня 2024 р.
Справа №642/6922/23
Провадження №2/642//31/24
16 січня 2024 року Ленінський районний суд м.Харкова у складі:
головуючого - судді Грінчук О.П.,
за участю секретаря - Шрамко Н.В.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Харкові цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Таскомбанк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором,
встановив:
Представник позивача звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просив стягнути із відповідача суму боргу за кредитним договором №3264929157 від 07.09.2020 станом на 01.11.2023 в розмірі 118 910.63 грн., яка складається із: 72020.17 грн. - заборгованості за тілом кредиту, 10.13 грн - по річним процентам, 46 880.33 грн. - по щомісячним процентам.
В обгрунтування позову представник позивача вказав, що між ТОВ «ФК «Центр фінансових рішень» та ОСОБА_1 07.09.2020 укладено кредитний договір №3264929157. За умовами договору позичальнику надано кредит в розмірі 81 530 грн. на 60 місяців зі сплатою 0.01% річних відсотків від суми боргу та 3% щомісячних процентів від суми кредиту. Кредит позичальник отримав шляхом безготівкового перерахування коштів у спосіб, передбачений п. 1.4 Кредитного договору. Крім того, 08.09.2020 права вимоги за кредитним договором відступлені АТ «Таскомбанк» на підставі договору про відступлення права вимоги №ТАСЦФР-10-2016 від 07.10.2016. На підставі такого договору від 07.10.2016, 08.09.2020 АТ «Таскомбанк» став новим кредитором відносно ОСОБА_1 за кредитним договором №3264929157 від 07.09.2020, враховуючи фактичну передачу права вимоги за кредитним договором - 08.09.2020, шляхом підписання відповідного реєстру, що передбачено Договором про відступлення прав вимоги. В порушення умов договору, відповідач свої зобов'язання з погашення кредиту належним чином перед банком не виконав, в добровільному порядку суму боргу та проценти не повертає, тому позивач звернуся до суду.
Ухвалою суду від 30.11.2023 справу прийнято до свого провадження та відкрито в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, відповідачу надано строк на подання відзиву на позов.
27.12.2023 до суду надійшов відзив на позов від відповідача ОСОБА_1 , згідно якого вона позовні вимоги не визнає з наступних підстав. Вказала, що позивач всупереч вимогам закону не здійснив досудового врегулювання спору, що було би підставою для вимоги для дострокового повернення кредиту, згідно ч.4 ст. 16 ЗУ «Про споживче кредитування», що є підставою для відмови в позові. Крім того, зазначила, що паспорт споживчого кредиту не є невід'ємною складовою частини кредитного договору, а також, що Умови отримання фінансових кредитів ТОВ «ФК «ЦФР», розміщені на сайті, не були доведені до її відома та могли змінюватись, також не доведено, що сторонами при укладанні кредитного договору узгоджені умови про сплату відсотків, оскільки такі умови відсутні в кредитному договорі. Окрім цього, відповідач вказала, що позивачем не доведено факту надання їй кредитних коштів в сумі 81 530 грн. згідно умов договору. Також зазначила, що договір про відступлення права вимоги відбувся до укладання кредитного договору. Крім того, вважає розрахунок заборгованості неналежним та недостовірним доказом наявності заборгованості.
Відповіді на відзив позивачем у встановлений строк не надано.
Враховуючи викладене, суд вважає можливим розглянути справи за наявними матеріалами.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні факти і відповідні їм правовідносини.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 статті 1055 ЦК України визначена письмова форма укладення кредитного договору.
Так, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди, частина 1 статті 638 ЦК України.
Відповідно до вимог статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання.
Водночас, частиною 1 статтею 526 ЦК України визначено що, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Стаття 627 ЦК України передбачає, що відповідно до статті 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
А відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Як зазначено у статті 1054 ЦК України за кредитним договором фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
За приписами частини 1 статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Статтею 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.
Як передбачено ст.ст. 610-612 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Термін «паспорт споживчого кредиту» визначається у ЗУ «Про споживче кредитування» в розділі II «Інформаційне забезпечення договору про споживчий кредит та дії, що передують його укладенню» та у Додатку 1 зі стандартизованою формою такого паспорта. Приписи про умови договору про споживчий кредит, його форму, порядок укладення та розірвання визначені у розділі ІІІ «Договір про споживчий кредит» цього Закону. До укладення договору про споживчий кредит кредитодавець надає споживачу інформацію, необхідну для порівняння різних пропозицій кредитодавця з метою прийняття ним обґрунтованого рішення про укладення відповідного договору, в тому числі з урахуванням обрання певного типу кредиту. Зазначена інформація безоплатно надається кредитодавцем споживачу за спеціальною формою (паспорт споживчого кредиту), встановленою у Додатку 1 до цього Закону, у письмовій формі (у паперовому вигляді або в електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством) із зазначенням дати надання такої інформації та терміну її актуальності. У такому разі кредитодавець визнається таким, що виконав вимоги щодо надання споживачу інформації до укладення договору про споживчий кредит згідно з частиною третьою цієї статті (частина друга статті 9 Закону України «Про споживче кредитування», чинного на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Закон № 1734-VIII)).
З огляду на ці приписи, паспорт споживчого кредиту є довідкою для споживача про умови кредитування, з якими банк зобов'язаний його ознайомити для прийняття споживачем усвідомленого рішення про наступне укладення кредитного договору.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 30 червня 2021 року у справі № 201/10403/19 вказано, що положення Закону № 1734-VIII допускають те, що укладення договору про споживчий кредит може бути пов'язане з необхідністю отримання споживачем додаткових чи супутніх послуг кредитодавця або третіх осіб, але вимагають, щоби відомості про це були відображені у паспорті споживчого кредиту, з яким кредитодавець має ознайомити позичальника у письмовій формі до укладення договору про споживчий кредит. Інформація про наслідки прострочення виконання зобов'язань зі сплати платежів, зокрема, розмір неустойки, процентної ставки, інших платежів, які застосовуються чи стягуються за невиконання зобов'язання за договором про споживчий кредит, має бути зазначена у такому договорі.
Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ст. 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Так, судовим розглядом встановлено, що 07.09.2020 між ТОВ «ФК «Центр фінансових рішень» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №3264929157, відповідно до якого банк надав позичальнику кредит, згідно п.1.2, 1.3 Договору, в сумі 81 530 грн. строком на 60 місяців, зі сплатою відсотків, передбачених паспортом кредиту №4929157, який є невід'ємною частиною цього Договору. Пунктом 1.4 Договору визначено, що кредит надається ОСОБА_1 наступним чином - 36 000 грн. - переказ на поточний рахунок ОСОБА_1 , 650 грн. - перерахування в ТОВ «майСейфеті» за визначеними реквізитами в рахунок оплати послуг «Охоронець КредитМаркет 48», 43 200 грн. - перерахування в ПАТ «Страхова компанія «ТАС» за визначеними реквізитами як оплата страхового платежу, 600 грн. - перерахування на визначені реквізити в ТОВ «ЦФР» як оплата за електронний ключ доступу до додатку.
Також ОСОБА_1 07.09.2020 підписала паспорт кредиту № НОМЕР_1 , на який є посилання в кредитному договорі №3264929157 від 07.09.2020, яким передбачено сплату ОСОБА_1 0.01% річних відсотків від суми боргу та 3% щомісячних процентів від суми кредиту. Крім того, паспортом кредиту передбачено графік повернення кредиту та процентів, з якими відповідач ОСОБА_1 погодилась, підписавши його. Також ОСОБА_1 підписала положення кредитного договору про те, що вказаний паспорт кредиту є невід'ємною частиною кредитного договору.
Отже, суд вважає, що між сторонами виникли кредитні правовідносини, шляхом підписання кредитного договору та паспорту споживчого кредиту. Вказаними документами передбачені всі істотні умови надання кредиту, сплати відсотків та повернення таких коштів позичальником банку. Підписавши кредитний договір та паспорт кредиту, відповідач ОСОБА_1 добровільно погодилася на визначені в них умови кредитування та взяла на себе відповідні зобов'язання. Зазначене узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 02 грудня 2020 року у справі № 284/157/20-ц.
Крім того, як вбачається з платіжної інструкції №ТС-199000 від 07.09.2020 в матеріалах справи, банком перераховано ОСОБА_1 на її реквізити кредитні кошти в розмірі 36 000 грн., призначення платежу - переказ на поточний рахунок згідно НОМЕР_2 від 07.09.2020. Зазначена фінансова операція також відображена у виписці з особового рахунку ОСОБА_1 . Крім того, в матеріалах справи наявні документи на виконання кредитодавцем порядку надання решти кредитних коштів, згідно вимог п. 1.4 Договору, а саме: витяг з реєстру оплачених страховок ЗАТ «СК «ТАС» 07.09.2020 в розмірі 43 200 грн. за ОСОБА_1 згідно КД №3264929157 від 07.09.2020; витяг щодо оплачених послуг ТОВ «ФК «ЦФР» на суму 600 грн. від 07.09.2020 за електронний ключ доступу до додатку за ОСОБА_1 згідно КД №3264929157 від 07.09.2020; витяг з реєстру оплачених страховок ТОВ «Майсейфеті» 07.09.2020 в розмірі 650 грн. за послугу «Охоронець КредитМаркет 48» за ОСОБА_1 згідно КД №3264929157 від 07.09.2020.
Вказане підтверджує надання банком ОСОБА_1 кредитних коштів, згідно умов п. 1.4 Кредитного договору №3264929157 від 07.09.2020, та спростовує заперечення відповідача в цій частині.
07.10.2016 між ТОВ «ФК «Центр фінансових рішень» та ПАТ «Таскомбанк» укладено договір про відступлення права вимоги №ТАСЦФР-10-2016, згідно п. 2.1 якого первісний стягувач передає новому стягувачу право вимоги за кредитним договором та договорами забезпечення по них.
Пунктом 3.4 Договору про відступлення права вимоги передбачено, що право вимоги переходить до Нового кредитора - з моменту підписання сторонами відповідного Реєстру прав вимог та зарахування коштів у розмірі ціни договору на рахунок первісного кредитора.
Так, представником позивача надано копію витягу з Реєстру прав вимоги від 08.09.2020 до Договору про відступлення права вимоги № ТАСЦФР-10-2016, згідно якого відступається право вимоги щодо кредитного договору №3264929157 від 07.09.2020, укладеного між ТОВ «ФК «Центр фінансових рішень» та ОСОБА_1
08.09.2020 АТ «Таскомбанк» сплачено ТОВ «ФК «ЦФР» ціну за договором про відступлення права вимоги №ТАСЦФР-10-2016 від 07.10.2016, що підтверджується копією платіжної інструкції №647186979.
Таким чином, враховуючи підписання первісним та новим кредитором Реєстру прав вимог саме 08.09.2020 та сплату 08.09.2020 новим кредитором первісному відповідної суми за відступлення права вимоги, АТ «Таскомбанк» став новим кредитором відносно ОСОБА_1 за кредитним договором №3264929157 від 07.09.2020 - з 08.09.2020, що передбачено п. 3.4 Договору про відступлення права вимоги щодо моменту передачі майнових прав.
Крім того, 07.09.2020 відповідач ОСОБА_1 підписала повідомлення про відступлення прав вимог за кредитним договором №3264929157 від 07.09.2020 від ТОФ «ФК «ЦФР» до АТ «Таскомбанк», згідно якого відповідач також визнала, що новим кредитором у вказаних кредитних правовідносинах стане АТ «Таскомбанк», жодних заперечень не зазначила.
Відповідно до положень статей 512, 513 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язання в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з частиною 1 статті 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до частини 1 статті 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Частиною 1 статті 1078 ЦК України передбачено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
На підставі наведених положень, суд зазначає, що відступлення права грошової вимоги до відповідача та набуття такого права АТ «Таскомбанк» відбулося відповідно до норм чинного законодавства та договірних умов.
Кредитор свої зобов'язання за Договором виконав у повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатися кредитними коштами в розмірі та на умовах, визначених Кредитним договором.
В той час, наявні у справі докази вказують на те, що ОСОБА_1 порушила взяті на себе за кредитним договором зобов'язання із погашення заборгованості та сплати процентів.
Згідно розрахунку АТ «Таскомбанк», заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №3264929157 від 07.09.2020 станом на 01.11.2023 становить 72020.17 грн. - заборгованості за тілом кредиту, 10.13 грн - по річним процентам, 46 880.33 грн. - по щомісячним процентам.
Крім того, вимоги про стягнення процентів є, на думку суду, обгрунтованими, оскільки такі умови прямо передбачені кредитним договором №3264929157 від 07.09.2020 та паспортом кредиту №4929157 від 07.09.2020 до вказаного кредитного договору, які особисто підписані ОСОБА_1 , відтак, остання була обізнана з такими умовами договору перед його укладанням.
Окрім цього, заперечення відповідача щодо відсутності доказів про досудове врегулювання спору згідно вимог ч.4 ст. 16 ЗУ «Про споживче кредитування», що, на її думку, є підставою для відмови у достроковому поверненні коштів, спростовується наявним в матеріалах справи Повідомленням-вимогою №10445/70.2.1 від 04.05.2023, направленим АТ «Таскомбанк» на адресу ОСОБА_1 із вимогою достроково повернути кредитні кошти та сплатити річні та щомісячні проценти, у разі не повернення коштів банк повідомив, що буде змушений звернутись із даною вимогою до суду.
Вищевказана заборгованість підтверджується випискою по картковому рахунку та розрахунком представника позивача, який не спростований відповідачем.
Оскільки ОСОБА_1 всупереч вимог статті 1050 ЦК України односторонньо порушила свої зобов'язання за кредитним договором, то, за цієї обставини, позивач вправі вимагати повернення кредитної заборгованості та здійснення належних виплат, передбачених кредитним договором та паспортом кредиту, у вигляді процентів.
На підставі викладеного, заперечення відповідача не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи, в той час, позовні вимоги банку до відповідача ОСОБА_1 суд вважає обґрунтованими і такими, які підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до статті 141 ЦПК України з відповідачів підлягає стягненню на користь позивача понесений судовий збір.
Керуючись ст. ст.10, 12, 76, 81, 89, 95, 141,258-259, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 525, 526, 553, 554, 625, 629, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, суд, -
ухвалив:
Позов Акціонерного товариства «Таскомбанк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №3264929157 від 07.09.2020 станом на 01.11.2023, в розмірі 118 910 (сто вісімнадцять тисяч дев'ятсот десять) грн. 63 коп., яка складається із: 72020 (сімдесят дві тисячі двадцять) грн. 17 коп. - заборгованості за тілом кредиту (в тому числі прострочена), 10 (десять) грн. 13 коп. - по річним процентам (в тому числі прострочена), 46 880 (сорок шість тисяч вісімсот вісімдесят) грн. 33 коп. - по щомісячним процентам (в тому числі прострочена).
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Таскомбанк» судовий збір у розмірі 2684 грн. 00 коп.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Ленінський районний суд м. Харкова, шляхом подачі апеляційної скарги у 30-денний строк з дня складення повного тексту рішення.
Повний текст судового рішення складено 16.01.2024.
Позивач - Акціонерне товариство «Таскомбанк» (01032, м. Київ, вул. С. Петлюри, 30, код ЄДРПОУ 09806443).
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Головуючий