Справа № 953/10993/23
н/п 1-кп/953/561/24
"12" січня 2024 р. . м. Харків
Київський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Харкові обвинувальний акт у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021220000001002 від 12.07.2021 року за обвинуваченням :
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця м. Харкова, зареєстрованого та фактично мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 190, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 146 КК України,
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , українця, громадянина України, уродженця м. Харкова, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , фактично мешкаючого за адресою: АДРЕСА_3 , раніше в силу ст. 89 КК України не судимого, обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 190, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 146 КК України,
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , українця, громадянина України, уродженця м. Харкова, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_4 , фактично мешкаючого за адресою: АДРЕСА_5 , раніше в силу ст. 89 КК України не судимого, обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 190, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 146, ч. 1 ст. 309, ч. 1 ст. 263 КК України,
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , українки, громадянки України, уродженки м. Кіровоград, зареєстрованої та фактично мешкаючої за адресою: АДРЕСА_6 , раніше не судимої, обвинуваченої у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 190 КК України,
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , українки, громадянки України, уродженки м. Пай Пріонізького району Республіки Карелія, зареєстрованої та фактично мешкаючої за адресою: АДРЕСА_7 , раніше не судимої, обвинуваченої у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 190, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 146 КК України,
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , українця, громадянина України, уродженця м. Харкова, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_8 , раніше судимого 19.11.2020 Київським районним судом м. Харкова за ч. 1 ст. 333 КК України, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_9 ,
представника потерпілого - ОСОБА_10 ,
обвинувачених - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 ,
захисників - ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 ,
У провадженні Київського районного суду м. Харкова знаходиться обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021220000001002 від 12.07.2021, за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч.ч. 1, 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 190, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 146 КК України, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 190, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 146 КК України, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 190, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 146, ч. 1 ст. 309, ч. 1 ст. 263 КК України, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , за ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 190 КК України, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , за ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 190, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 146 КК України, ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , за ч. 4 ст. 190 КК України.
Ухвалою судді від 09 листопада 2023 року у даному кримінальному провадженні було призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою суду від 20 листопада 2023 року продовжено обвинуваченим ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в умовах ДУ «Харківський слідчий ізолятор», строком на 60 днів, тобто до 18.01.2024 року. Крім того було задоволено клопотання захисника ОСОБА_11 про звернення до голови Київського районного суду м. Харкова про направлення подання до Харківського апеляційного суду для вирішення питання про визначення територіальної підсудності кримінального провадження № 12021220000001002 від 12.07.2021 року, яке залишилось без задоволення ухвалою колегії суддів Харківського апеляційного суду від 29.11.2023 року.
У підготовчому судовому засіданні прокурор ОСОБА_9 , просить призначити справу до судового розгляду у відкритому судовому засіданні, заявив клопотання про продовження обвинуваченим ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді триманні під вартою, посилаючись на продовження існування ризиків, які дають підстави вважати, що кожен з них може: переховуватись від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків, потерпілих у даному кримінальному провадженні з метою уникнення кримінальної відповідальності, вчинити інші кримінальні правопорушення. Більш м'які запобіжні заходи, на думку прокурора, не зможуть забезпечити належну поведінку обвинувачених.
Представник потерпілого ОСОБА_17 - адвокат ОСОБА_10 підтримала думку прокурора, не заперечувала призначити справу до судового розгляду.
Потерпілий ОСОБА_18 на адресу суду подав заяву про розгляд кримінального провадження без його участі.
ОСОБА_3 , захисник ОСОБА_11 в підготовчому засіданні проти задоволення клопотання прокурора заперечували, посилаючись на недоведеність продовження існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а також просив врахувати дані про особу обвинуваченого, який є одружений, має на утриманні малолітнього сина та непрацездатну матір, раніше не судимий та стан здоров'я обвинуваченого, у якого виявлено онкологічне захворювання, яке на разі перебуває в стані рецидиву, у зв'язку з чим просив змінити запобіжний захід обвинуваченому на домашній арешт чи визначити розмір застави. Про призначення справи до судового розгляду не заперечували.
ОСОБА_4 , захисник ОСОБА_12 в підготовчому засіданні проти задоволення клопотання прокурора заперечували, посилаючись на недоведеність продовження існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а також дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, не має наміру переховуватися від органу досудового розслідування та суду, у зв'язку з чим просив змінити обвинуваченому запобіжний захід на не пов'язаний з триманням під вартою. Захисником 12.01.2024 року подано клопотання про закриття кримінального провадження, копія якого під час судового розгляду вручена прокурору та представнику потерпілого ОСОБА_17 , захиснику ОСОБА_10 .
Захисник ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_13 , ОСОБА_5 в підготовчому засіданні проти задоволення клопотання прокурора заперечували, посилаючись на недоведеність продовження існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а також дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, не має наміру переховуватися від органу досудового розслідування та суду, у зв'язку з чим просив застосувати до обвинуваченого запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. Не заперечували щодо призначення справи до судового розгляду.
Захисник ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_15 , ОСОБА_7 в підготовчому засіданні проти задоволення клопотання прокурора заперечували, посилаючись на недоведеність продовження існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а також дані про особу обвинуваченої, яка раніше до кримінальної відповідальності не притягалася, має ряд захворювань: цукровий діабет 2 типу, вторинно інсулінозалежний; діабетичну ангіопатію нижніх кінцівок, хронічну ішемія ІІ-ІІІ ст., діабетична полінейропатія; препроліферативна діабетична ретинопатія, макулопатія обох очей, часткова ускладнена катаракта, міопія слабкого ступеня обох очей; гіпертонічна хвороба; артрит лівого гомілко-стопного суглобу та лівої стопи, у зв'язку з чим просила суд про зміну обвинуваченій запобіжного заходу з тримання під вартою на більш м'який запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою - на домашній арешт або зменшити розмір застави до 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Не заперечувала про призначення справи до судового розгляду.
Обвинувачені ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , захисники обвинувачених ОСОБА_14 , ОСОБА_16 , підтримали думку колег щодо продовження міри запобіжного заходу, також зазначили що заперечують про призначення справи до судового розгляду, оскільки слід вирішити клопотання про закриття кримінального провадження у відповідності до ст. 314 КПК України.
Від ОСОБА_19 до суду надійшло клопотання про скасування арешту майна накладеного ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 27.02.2023 на майно вилучене в ході обшуку за адресою, а саме: АДРЕСА_9 , належного ОСОБА_19 , оскільки дане майно не має доказового значення у даному кримінальному провадженні.
Від представника власника майна захисника ОСОБА_20 , який діє в інтересах ОСОБА_21 до суду надійшло клопотання про скасування арешту майна накладеного ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 27.02.2023 на майно вилучене за адресою, а саме: АДРЕСА_10 , належного ОСОБА_21 .
Прокурор в судовому засіданні не заперечував щодо скасування арешту майна, оскільки перелічене майно відповідно до поданих клопотань та у межах постановленої ухвали про арешт майна не має доказового значення у даному кримінальному провадженні.
Обговоривши у судовому засіданні клопотання прокурора про продовження обвинуваченим запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, вислухавши думку учасників судового провадження, а також думку про можливість призначення справи до судового розгляду, суд приходить до наступного.
Під час підготовчого судового суд повинен з'ясувати підстави для прийняття рішень, передбачених п.п. 1-4 ч. 3 ст. 314 КПК України, проте з поданим клопотанням про закриття кримінального провадження прокурор не ознайомився, його копія надана під час судового засідання, таким чином у проведенні підготовчого судового засідання слід оголосити перерву для надання можливості сторонам кримінального провадження надати докази на підтвердження або спростування обставин зазначених в клопотанні.
Розглядаючи клопотання про продовження обвинуваченим ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 запобіжного заходу та визначення їх виду, суд враховує вимоги кримінального процесуального законодавства України та висновки Європейського суду з прав людини.
У відповідності до ч.3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі інші обставини.
Водночас ст. 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. П. 1 ст. 5 Європейської конвенції з прав людини визначає, що кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.
У кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.
Так, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
Як вбачається з обвинувального акту, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 190, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 146 КК України. Санкція частини ч. 1 ст. 255 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна.
ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 190, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 146 КК України. Санкція частини ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 255 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна.
ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 190, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 146, ч. 1 ст. 309, ч. 1 ст. 263 КК України. Санкція частини ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 255 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна.
ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 190, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 146 КК України. Санкція частини ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 255 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна.
У вказаному кримінальному провадженні обвинуваченим обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який в подальшому неодноразово продовжувався.
Суд зазначає, що очікування можливого суворого покарання має значення під час оцінки ризику переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Зазначена обставина на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності сама по собі може бути мотивом та підставою для обвинуваченого переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. При цьому, ризик втечі повинен оцінюватися й у світлі інших факторів, а тому суд, вирішуючи питання щодо продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, враховує тяжкість злочину, в якому обвинувачуються ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 .
Окрім того, суд враховує, що на даний час не всі ділянки державного кордону України контролюються українською владою, а тому, на переконання судді, останні можуть переховуватись від суду, зокрема незаконно перетнути державний кордон України з метою уникнення кримінальної відповідальності, тому альтернативні запобіжні заходи не в змозі гарантувати належну поведінку обвинувачених.
При встановленні наявності ризику впливу на свідків, потерпілих, слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).
За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Вищезазначене дає підстави обґрунтовано припускати ймовірну можливість незаконного впливу зі сторони обвинувачених або інших зацікавлених осіб, як на свідків, так і на інших невстановлених органом досудового розслідування осіб.
Щодо наявності ризику передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, слід враховувати відсутність даних щодо офіційного працевлаштування обвинувачених у матеріалах кримінального провадження, які обвинувачуються у вчиненні корисливих злочинів, отримані обвинуваченими кошти внаслідок вчинення були вагомим джерелом їх доходів, тому про наявність зазначеного ризику свідчить значна тривалість часу, протягом якого вчинялися інкриміновані обвинуваченим дії, а також те, що вони обвинувачуються у вчиненні кримінальних правопорушень у складі злочинної організації, що є найбільш небезпечною формою організованої злочинної діяльності.
При вирішенні питання про продовження строку запобіжного заходу відносно обвинувачених суд вважає встановленим продовження існування ризиків, передбачених п. п. 1, 3,5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме можливість запобігання спробам обвинувачених переховуватися від суду; ризик впливу на свідків, потерпілих; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачуються.
Враховуючи суспільну небезпеку кримінальних правопорушень, а також обставини того, що за час тримання обвинувачених під вартою зазначені ризики не зменшилися та не втратили своєї актуальності, суд продовжує для обвинувачених ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 діб, тобто до 11 березня 2024 року (включно).
Суд, заслухавши думку учасників судового провадження, наголошує на тому, що під час розгляду клопотання та прийняття рішення, суд ураховує вимоги ст. 29 Конституції України, ст. 9 Загальної Декларації прав людини, ст. 5 Європейської Конвенції про захист прав людини та основних свобод і ст. 12 КПК України, за змістом яких обмеження права особи на свободу й особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках, за встановленою процедурою, а також той факт, що взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення. У цьому контексті має враховуватися, зокрема, особистість обвинуваченого, його моральні переконання, майновий стан і зв'язки з державою, в якій він зазнають судового переслідування.
Суд вважає, що на цей час існують правові підстави для продовження застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 у виді тримання під вартою.
Під час розгляду клопотання судом вивчалась можливість застосування відносно ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 більш м'якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначених ризиків.
Проте, враховуючи наявність існування ризиків, які не спростовано стороною захисту, а також оцінюючи сукупність обставин, наявність вагомих доказів про вчинення ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує їм в разі визнання винуватими, враховуючи наявність ризику вчинення обвинуваченими іншого кримінального правопорушення, оскільки обвинувачені отримували кошти внаслідок вчинення корисливих злочинів, які були вагомим джерелом їх доходів, за відсутності даних щодо офіційного працевлаштування обвинувачених в матеріалах провадження, відсутні підстави для застосування більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.
У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.
У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 25.07.2001 Європейський суд з прав людини зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику повторного вчинення кримінальних правопорушень».
Також, відповідно до вимог ст. 178 КПК України, оцінивши у сукупності всі обставини, зокрема, наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченими ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 кримінальних правопорушень, вік та стан здоров'я обвинувачених, міцність соціальних зав'язків та їх майновий стан, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченим у разі визнання їх винуватими у кримінальних правопорушеннях, у вчиненні яких вони обвинувачуються, не досліджені матеріали та не допитані свідки, потерпілі, та те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, враховуючи інтереси суспільства та конкретні обставини кримінального провадження, - суд приходить до висновку, що більш м'який запобіжний захід не буде достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинувачених ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , а тому суд приходить до висновку про задоволення клопотання прокурора та про необхідність продовження обвинуваченим ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , запобіжного заходу виді тримання під вартою строком на 60 днів, який забезпечить належну процесуальну поведінку обвинувачених ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 та виконання ними, покладених процесуальних обов'язків.
Будь-яких інших обставин, які б свідчили про те, що даний захід забезпечення кримінального провадження не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинувачених ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , на даному етапі розгляду кримінального провадження, не встановлено та сторонами не доведено.
При постановленні даної ухвали суд, керуючись п. 4 ч. 4 ст. 183 КПК України, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 КПК України, про які зазначено вище, не визначає розмір застави у даному кримінальному провадженні відносно ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 при продовженні їм строку тримання під вартою, оскільки останні обвинувачуються у вчиненні особливо тяжких кримінальних правопорушень, зокрема, передбачених ст. 255 КК України.
При цьому даних щодо неможливості перебування обвинуваченого ОСОБА_3 , в умовах СІЗО за станом здоров? я, на час розгляду клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суду не надано.
Крім того, суд з урахуванням викладених обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану обвинуваченої ОСОБА_7 , ризиків, передбачених п.п. 1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, вважає за необхідне визначити ОСОБА_7 розмір застави в розмірі 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто розмірі 671000,00 грн., та вважає її достатньою для забезпечення виконання обвинуваченою обов'язків, передбачених КПК України.
При цьому, в разі внесення застави, суд вважає за необхідне покласти на обвинувачену обов'язки, передбачені п.п. 1, 2, 3, 4, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України.
У відповідності з ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Таким чином, розглядаючи клопотання про скасування арешту, суд встановлює обґрунтованість/необґрунтованість накладеного арешту та наявність/відсутність підстав для його подальшого застосування.
Згідно ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».
Практика ЄСПЛ визначає, що стаття 1 Протоколу 1, яка спрямована на захист особи (юридичної особи) від будь-якого посягання держави на право володіти своїм майном, також зобов'язує державу вживати необхідні заходи, спрямовані на захист права власності (рішення по справі «Броньовський (Broniowski) проти Польші» від 22.06.2004).
Окрім того, Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним. Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля. Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар.
Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 27.02.2023 на майно вилучене за адресою, а саме: АДРЕСА_10 , належного ОСОБА_21 а також на майно вилучене за адресою, а саме: АДРЕСА_9 , належного ОСОБА_19 в рамках даного кримінального провадження.
Разом з цим, як вбачається з наданих пояснень прокурора в судовому засіданні, що дане майно не має доказового значення у даному кримінальному провадженні, та сторона обвинувачення не заперечує щодо скасування арешту на дане майно.
На підставі викладеного , суд вважає що подальше накладення арешту на зазначене майно порушує принцип розумності і співрозмірності обмеження права власності з завданням кримінального провадження.
На підставі викладеного, керуючись вимогами ст.ст. 314, 199, 331, 369-372, 376, 395 КПК України, -
Визначити дату підготовчого судового засідання за обвинувальним актом у кримінальному провадженні № 12021220000001002 від 12.07.2021 року на 29 січня 2024 року о 14 годині 30 хвилин у приміщенні Київського районного суду м. Харкова, поверх 2, зал судових засідань № 13 (м. Харків, 61128, вул. Валентинівська, 7-б).
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» строком на 60 днів, тобто до 11 березня 2024 року (включно), без визначення застави.
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» строком на 60 днів, тобто до 11 березня 2024 року (включно), без визначення застави.
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» строком на 60 днів, тобто до 11 березня 2024 року (включно), без визначення застави.
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченій ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 - задовольнити.
Продовжити обвинуваченій ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» строком на 60 днів, тобто до 11 березня 2024 року (включно).
Визначити суму застави у розмірі 671 000,00 (шістсот сімдесят одна тисяча) грн., які необхідно внести на депозитний рахунок ТУДСА України у Харківській області (одержувач: ТУ ДСА України в Харківській області; код одержувача: 26281249; банк одержувача: ДКСУ м. Київ; МФО одержувача: 820172; Р/р: UA 208201720355299002000006674) до сплину терміну тримання під вартою.
При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_7 з-під варти звільнити.
У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_7 обов'язки: 1) прибувати до суду за першою вимогою; 2) не відлучатися з постійного місця проживання, без дозволу суду; 3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання; 4) утримуватися від спілкування із свідками, потерпілими та обвинуваченими у вказаному кримінальному провадженні; 5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Відповідно до вимог ст. 182 КПК України роз'яснити обвинуваченій, що в разі невиконання покладених на неї обов'язків, застава буде звернена в дохід держави та зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України.
Роз'яснити заставодавцю, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні нетяжкого, тяжкого та особливо тяжких кримінальних правопорушень, за які передбачене законом покарання до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна, та попередити його про обов'язки із забезпечення належної поведінки обвинуваченої та її явки за викликом до суду, а також про наслідки не виконання цих обов'язків.
Покласти на заставодавця наступні обов'язки: забезпечувати належну поведінку обвинуваченої; забезпечувати явку, належно повідомленої обвинуваченої до суду; повідомляти суд про причини неявки обвинуваченої.
Зобов'язати заставодавця забезпечити виконання обвинуваченою покладених на неї обов'язків щодо повідомлення суду про зміну свого місця проживання або перебування, обов'язку не відлучатися з м. Харкова без дозволу суду.
Попередити заставодавця, що в разі невиконання покладених на нього та саму обвинувачену обов'язків, застава буде звернена в дохід держави та зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України.
Встановити строк дії ухвали до 11 березня 2024 року (включно).
Клопотання ОСОБА_19 про скасування арешту майна - задовольнити.
Скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 27.02.2023 на майно вилучене за адресою, а саме: АДРЕСА_9 , належного ОСОБА_19 :1.Технічний паспорт на квартиру АДРЕСА_11 , реєстраційний номер Т-7-22341 на 1-му аркуші, Договір довічного утримання ВЕС № 345894 на 1-му аркуші, Довіреність, Іспанія, м. Мадрид, другого листопада дві тисячі двадцять другого року на 1-му аркуші, Довіреність, Іспанія, м. Мадрид, другого листопада дві тисячі двадцять другого року, Договір купівлі продажу частини квартири м. Харків, 19.12.2008р. ВМВ № 368953 на 3-х аркушах, Заява про реєстрацію довіреності у Єдиному реєстрі довіреностей, вихідний № 57014 - 5189 - 22 на 1-му аркуші. Довіреність м. Львів, 15.112022 року серії НСВ 523866 на 1-му аркуші. КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації м. Харків», реєстровий номер № П-7-4141/101259463101 на 2-х аркушах. Договір дарування м. Харків, 24.10.2019р. НОВ 508270 на 1-му аркуші. Витяг з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності індексний номер витягу 186005682 на 1-му аркуші. Інформаційна довідка з реєстру територіальної громади м. Харків 05.12.2022 12:26 на 1-му аркуші. Технічний паспорт на будинок АДРЕСА_3 на 1-му аркуші. Довіреність м. Львів 15.11.2022 року НСВ 523866 на 1-му аркуші. Технічний паспорт на садибний будинок АДРЕСА_12 на 4-х аркушах. Чорнові записи з адресами квартир та будинків на 31-му аркуші. Договір 11061 от 26 января 2016р. на 5-ти аркушах, поміщені до сейф пакету PSP 4287231. Мобільний телефон Galaxy A30S номер моделі SM-A 307 FN/DS; IMEI (1) НОМЕР_1 ; IMEI (2) НОМЕР_2 ; з сім картками НОМЕР_3 , НОМЕР_4 поміщений до сейф пакету PSP 2380504. Блок системний impression Home Box C0312; Pentium /2.7/4096/1000/DVD RW; TY Y 30/0-23704614-003-2006/, опечатано біркою з пояснювальними написами.
Клопотання представника власника майна ОСОБА_20 , який діє в інтересах ОСОБА_21 - задовольнити.
Скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 27.02.2023 на майно вилучене за адресою, а саме: АДРЕСА_10 , належного ОСОБА_21 : Полімерна прозора папка із документацією на житло за адресою: АДРЕСА_13 з кімнати № 1 поміщено до сейф - пакету № PSP 4287230; Планшет «Ipad» моделі «MD531ZP/A S/N F7NLLDHCF196 у корпусі сірого кольору поміщено до сейф - пакету № PSP2380502; Банківські картки: «Укргазбанк» № НОМЕР_5 , картка Приват Банк № НОМЕР_6 на ім'я ОСОБА_22 , строк дії 04/24, картка Приват Банк № НОМЕР_7 на ім'я ОСОБА_23 строк дії 01/25, картка Приват Банк № НОМЕР_8 на ім'я ОСОБА_24 строк дії 05/22, картка «Монобанк» № НОМЕР_9 , картка «Приват банк» № НОМЕР_10 на ім'я ОСОБА_22 строк дії 06/24, візитниці різних нотаріусів у кількості 15 шт., один аркуш А4 із чорновими записами із кімнати №1 - поміщено до паперового конверту; Щоденник темно - коричневого кольору із чорновими записами із нотатками, документація на житло, копії паспортів невстановлених осіб, свідоцтво про право власності (копії), договори купівлі - продажу із кімнати № 2 поміщено до чорного полімерного пакету;полімерний прозорий пакет всередині із порошкоподібною речовиною білого кольору невідомого походження із кімнати № 2 поміщено до сейф - пакету № 1050918; Блокнот темно коричневого кольору «Santan» із чорновими записами, квитанції по комунальним рахункам на житло за адресою: АДРЕСА_14 , копія свідоцтва про право власності на житло за адресою: АДРЕСА_15 , технічний паспорт та свідоцтво про право власності на житло за адресою: АДРЕСА_16 , копія паспорту на ім'я ОСОБА_25 , копія ІПН, довіреність від ОСОБА_26 , довіреність від ОСОБА_27 на ОСОБА_21 , заповіт від ОСОБА_27 на ОСОБА_28 від 13.01.2022 р., договір купівлі - продажу на кв. АДРЕСА_17 , технічний паспорт на житло за цією ж адресою, фрагмент аркушу із чорновими записами, розписка ОСОБА_29 на 2 арк., паспорт громадянина України на ім'я ОСОБА_30 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , та ІПН на її імя, з кімнати № 3 поміщено до чорного полімерного пакету. Предмет зовні схожий на зброю ПМ із маркуванням № НОМЕР_11 , три магазини (розряжені), 18 патронів (набоїв до нього), пружина, зовні схожа на зворотню пружину механізму зброї з кімнати № НОМЕР_12 поміщено до картонного коробку; Банківська картка «Приват Банк» № НОМЕР_13 на ім'я ОСОБА_22 строк дії 06/24 поміщено до паперового конверту; Книжка - дозвіл на зберігання та носіння зброї на ім'я ОСОБА_21 № 3081 дійсний до 14.11.2015 на мисливську рушницю «Иж 27» 2 - ствольн., паспорт на пістолет гладко ствольний «ПМР» № НОМЕР_14 , копія дублікату дозволу № НОМЕР_15 від 24.03.2009 р. поміщено до прозорого пакету; Мобільний телефон ТМ «iPhone 12 Pro» S/N НОМЕР_16 , IMEI1: НОМЕР_17 , IMEI2: НОМЕР_18 , із сім картою оператору «ВФ Україна» абонентським номером « НОМЕР_19 » у чохлі поміщено до сейф - пакету № 2281678; Картонний коробок всередині із вилученими документами з кімнати № 3: копії паспортів, оригінал паспорту на імя ОСОБА_27 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , документація щодо житла, договори купівлі - продажів, свідоцтва про смерті, спадкові справи, свідоцтва про право власності, заповіти, довіреності, технічна документація на квартири, договори позики, договір іпотеки, позовні заяви, свідоцтва про поховання, розписки різних осіб, тобто документи зазначені у позиціях описової частини тексту протоколу № 1- № 36.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Харківського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.
Оскарження ухвали не зупиняє її дію та не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Суддя: ОСОБА_1